Справа №2-1125/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

24 лютого 2010 року           Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючої-судді                         ОСОБА_1

при секретарі                                                Дмитраш  І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3  про розірвання шлюбу, -

у с т а н о в и в:

03.02.2009 року позивачка ОСОБА_2 пред’явила суд позов до відповідача  ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, який був зареєстрований 12 квітня 1969 року у відділі ЗАГС ОСОБА_4»янко-Бузького району, Львівської області актовий запис №6.

В обгрунтування своїх вимог зазначила про те, що від спільного шлюбу у них є повнолітній син. Протягом подружнього життя  між ними не  було взаєморозуміння, відповідач часто влаштовував сварки, зневажав її. У них постійно виникають конфлікти. Неодноразово прикладав до неї руку, і останній раз 21.01.2010 року відповідач влаштував сварку і жорстоко побив її,  що стало остаточним  рішенням про розірвання шлюбу. Вважає, що шлюб носить формальний характер, оскільки вони ведуть спільного господарства, не підтримують  подружніх відносин,  та його слід розірвати. В зв’язку з цим вона звернувся до суду.

Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, та просить позов задовольнити.  

Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні позов визнав. Ствердила, що вони дійсно з позивачкою тривалий час  не ведуть  спільного господарства, подружніх відносин не підтримують. Просить  позов задоволити.

Заслухавши пояснення  сторін, з’ясувавши взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, відсутність неповнолітніх дітей, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, оскільки сторони не підтримують подружніх відносин, не ведуть спільного господарства, розлад їх відносин носить тривалий характер, примирення між ними не відбулося та подальше збереження шлюбу буде суперечити б їх інтересам та інтересам неповнолітньої дитини,  що мають істотне значення.

Враховуючи матеріальне становище сторін, суд приходить до висновку, що витрати пов’язані з реєстрацією розірвання шлюбу в органах РАЦСу слід покласти на сторони порівну.

Керуючись ст.ст. 8,10, 11, 57,58,60, 88, 130,  209, 212, 213, 214, 215

- 2 –

ЦПК України, ст.ст. 110, 111, 112 Сімейного кодексу України, суд, -  

в и р і ш и в:

позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3,  зареєстрований 12 квітня 1969 року у  відділі ОСОБА_4»янка-Бузького району, Львівської області, актовий запис № 6.

При реєстрації розірвання шлюбу у відділі РАЦСу стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 8(вісім) гривень 50 коп. державного мита в доход держави з кожного.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м. Львова шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя                                                               Свірідова В.В.