Постанова

Іменем України

18 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 521/18955/17

провадження № 61-2693св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

заявник - Одеський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр Міністерства внутрішніх справ України,

представник заявника - ОСОБА_1 ,

суб`єкт оскарження - державний виконавець першого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області,

заінтересована особа - ОСОБА_3,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси, у складі судді Плавича І. В., від 05 червня 2018 року та постанову Апеляційного суду Одеської області, у складі колегії суддів: Громіка Р. Д., Драгомерецького М. М., Черевка П. М., від 27 листопада

2018 року.

Короткий зміст скарги та її обґрунтування

У листопаді 2017 року Одеський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр Міністерства внутрішніх справ України звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця першого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

Свої вимоги заявник обґрунтовував тим, що Малиновським районним судом м. Одеси 12 липня 2017 року у справі № 521/21535/16-ц ухвалено рішення та видано виконавчий лист про поновлення ОСОБА_3 на роботі на посаді заступника завідувача відділу - завідувача сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують, відділу інженерних, економічних, товарознавчих видів досліджень та оціночної діяльності Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України. У частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати в межах одного місячного платежу суд допустив негайне виконання судового рішення. Згідно з постановою державного виконавця Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 03 листопада 2017 року, винесеної в рамках виконавчого провадження ВП № 54307215, за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення про поновлення на роботі на боржника накладено штраф у розмірі 5 100 грн. Відповідно до постанови державного виконавця Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 08 листопада 2017 року, винесеної в рамках виконавчого провадження ВП № 54307215, за повторне невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення про поновлення на роботі на боржника накладено штраф у розмірі 10 200 грн. Представником Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України неодноразово було надано до відділу державної виконавчої служби заяви про закриття виконавчого провадження у зв`язку із фактичним виконанням рішення суду по справі № 521/21535/16-ц та скороченням займаної посади. Проте відповіді щодо розгляду вказаних заяв боржником не отримано.

Посилаючись на зазначені обставини, заявник просив суд скасувати постанови державного виконавця від 03 листопада 2017 року та

від 08 листопада 2017 року у рамках виконавчого провадження

ВП № 54307215 про накладення штрафу; визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця у частині відмови у закінченні виконавчого провадження та зобов`язати державного виконавця закінчити виконавче провадження.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 05 червня 2018 року у задоволенні скарги відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що боржник не виконав рішення суду про поновлення працівника на роботі. Суд критично оцінив доводи заявника про скорочення посади, на якій було поновлено працівника, оскільки заявник не надав доказів на підтвердження дати скорочення цієї посади. З урахуванням зазначеного, районний суд дійшов висновку про те, що державний виконавець діяв у межах повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Одеської області від 27 листопада

2018 року апеляційну скаргу Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України залишено без задоволення, ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши при цьому, що суд першої інстанції правильно відхилив доводи заявника, викладені у скарзі на дії державного виконавця Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області, оскільки державним виконавцем здійснено в повній мірі заходи, спрямовані на примусове виконання рішення суду відповідно до чинного законодавства України та у межах наділених функцій цього державного органу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі Одеський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр Міністерства внутрішніх справ України просить скасувати оскаржені судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що станом на 25 липня 2017 року посада, на яку було поновлено позивача, скорочено, вакантні посади за відповідною професією та спеціалізацією були відсутні.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_3 просить залишити касаційну скаргу Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 13 травня 2019 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.

30 травня 2019 року справу передано судді-відповідачу.

Ухвалою Верховного Суду від 11 вересня 2019 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Малиновським районним судом міста Одеси 12 липня 2017 року було ухвалено рішення та видано виконавчий лист у справі № 521/21535/16-ц про поновлення ОСОБА_3 на роботі в Одеському науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі Міністерства внутрішніх справ України на посаді заступника завідувача відділу - завідувача сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують, відділу інженерних, економічних, товарознавчих видів досліджень та оціночної діяльності Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України. У частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати в межах одного місячного платежу допущено негайне виконання судового рішення.

Згідно з постановою державного виконавця Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 03 листопада 2017 року, винесеною в рамках виконавчого провадження ВП № 54307215, за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення про поновлення на роботі на боржника Одеський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр Міністерства внутрішніх справ України накладено штраф на користь держави у розмірі 5 100 грн.

Відповідно до постанови державного виконавця Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 08 листопада 2017 року, винесеної у рамках виконавчого провадження ВП №54307215, за повторне невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення про поновлення на роботі на боржника Одеський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр Міністерства внутрішніх справ України накладено штраф на користь держави у розмірі 10 200 грн.

Першим Малиновським відділом державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області було направлено до Малиновського відділу поліції у м. Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області та прокуратури Малиновського району м. Одеси повідомлення про вчинення боржником Одеським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром Міністерства внутрішніх справ України кримінального правопорушення, передбаченого статтею 382 КК України, за невиконання рішення суду та законних вимог державного виконавця при примусовому виконанні виконавчого листа від 12 липня 2017 року № 521/21535/16-ц, який підлягає негайному виконанню.

Одеським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром Міністерства внутрішніх справ України було запропоновано переведення ОСОБА_3 на іншу посаду у зв`язку із скороченням посади заступника завідувача відділу - завідувача сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують, відділу інженерних, економічних, товарознавчих видів досліджень та оціночної діяльності Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України, про що 21 листопада 2016 року складений відповідний акт.

ОСОБА_3 неодноразово звертався до Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справи України із заявами про поновлення його на роботі, про що свідчать його заяви від 25 липня 2017 року та від 26 липня 2017 року.

На момент розгляду справи судами попередніх інстанцій рішення Малиновського районного м. Одеси суду у справі № 521/21535/16-ц у частині поновлення ОСОБА_3 на роботі не було виконано.

Відповідно до постанови Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 16 листопада 2017 року виконавче провадження

ВП № 54307215 з примусового виконання виконавчого листа від 12 липня 2017 року № 521/21535/16-ц закінчено на підставі пункту 11 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У статті 124 Конституції Українизакріплено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції Українисудоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня

2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується закріпленням у Конституції Українипринципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції Українисудові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. За пунктом 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено

статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція).

У рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви № 29458/04 та № 29465/04, § 24) Європейський суд з прав людини застосовував поняття «суд, встановлений законом», яке стосується не лише правової основи існування суду, але й дотримання ним норм, які регулюють його діяльність, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

05 жовтня 2016 року набрали чинності Закон України від 02 червня

2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі -

Закон № 1404-VIII) та зміни до ЦПК України, внесені відповідно до цього Закону.

Оскільки Одеський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр Міністерства внутрішніх справ України звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця у листопаді 2017 року, на спірні правовідносини поширюється дія саме Закону № 1404-VIII, згідно зі статтею 1 якого виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із частиною другою статті 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, імперативною нормою - частиною другою статті 74 Закону № 1404-VIII закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

Аналогічні правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 06 червня 2018 року у справах № 921/16/14-г/15 (провадження № 12-93гс18) та № 127/9870/16-ц (провадження № 14-166цс18), від 28 листопада 2018 року у справі № 2-01575/11 (провадження № 14-425цс18), від 13 березня 2019 року у справі № 545/2246/15-ц (провадження № 14-639цс18), від 03 та 10 квітня 2019 року у справах

№ 370/1288/15 (провадження № 14-612цс18) та № 766/740/17-ц (провадження № 14-664цс18).

З огляду на викладене, спір з приводу правомірності дій державного виконавця при винесенні постанов про накладення штрафу має розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до частин першої та другої статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19 - 22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанції не встановили природу правовідносин, які виникли між сторонами, невірно застосували норми процесуального права, судові рішення щодо вирішення вимог про скасування постанов державного виконавця про накладення штрафу підлягають скасуванню, а провадження у справі у цій частині - закриттю.

Згідно з положеннями частини першої статті 256 ЦПК України, якщо провадження у справі закривається з підстав, визначених пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Роз`яснити Одеському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру Міністерства внутрішніх справ України, що розгляд його вимог з приводу скасування постанов про накладення штрафу віднесено до юрисдикції адміністративних судів.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні скарги в іншій частині з огляду на зазначене.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За змістом пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання у повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим документом.

Встановивши, що рішення Малиновського районного суду міста Одеси

від 12 липня 2017 року у справі №521/21535/16-ц у частині поновлення ОСОБА_3 на посаді виконано не було, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що державний виконавець на той час діяв у відповідності до положень Закону України «Про виконавче провадження», оскільки підстави для закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 30 Закону України «Про виконавче провадження» були відсутні. Станом на сьогоднішній день виконавче провадження закінчено.

Статтею 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що касаційна скарга у вказаній частині підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення у частині визнання бездіяльності державного виконавця неправомірними та зобов`язання вчинити дії - без змін.

Керуючись статтями 255, 402, 410, 409, 414 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України задовольнити частково.

Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 05 червня 2018 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 27 листопада

2018 року у частині оскарження постанов державного виконавця про накладення штрафу скасувати.

Провадження у справі за скаргою Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України на дії державного виконавця першого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області у частині оскарження постанов державного виконавця про накладення штрафу закрити.

В іншій частині ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси

від 05 червня 2018 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 27 листопада 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович