РІШЕННЯ

Іменем           України

Справа № 2-62\07р.

08 лютого 2007 року             Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

в складі: головуючого : судді ЯЦЕНКО В.В.

при секретарі: Б1ЛИК Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в  місті Лубни, справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної

шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивувала тим, що згідно рішення Лубенського районного суду Полтавської області від 21 квітня 2003 року , її позовні вимоги задоволено частково і на її користь з СТОВ агрофірми імені „Шевченка" Лубенського району, Полтавської області стягнуто 600 кг. цукру. Рішення набрало законної сили.

Рішенням суду ,з відповідача стягнуто цукор за прополку цукрового буряка в 1999-2000 роїсах, згідно укладеного договору. Проте, хоча вже минуло три роки, цукор нею не отримано. Виконавчий лист НОМЕР_1, виданий 21.04.2003 року одразу здано до відділу ДВС у Лубенському районі, де постановою державного виконавця від 12.05.2003 року відкрите виконавче провадження . Встановлено строк на добровільне виконання рішення суду, копії постанови направлено сторонам виконавчого провадження. В ході проведення виконавчих дій, згідно протоколу № 6 учасників СТОВ АФ ім.. Шевченка від 05.12.2003 року вирішено ліквідувати товариство та створити ліквідаційну комісію.

17.12.2003 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження , а виконавчий лист направлено до ліквідаційної комісії СТОВ АФ ім.. Шевченка.

Як з'ясувалося, на даний час виконавчого листа не має, що змусило її звернутися до суду про видачу дубліката виконавчого листа. Згідно ухвали Лубенського міськрайонного суду від 31 липня 2006 року заяву задоволено та видано дублікат, який направлено арбітражному керуючому ОСОБА_3 для виконання.

На даний час судове рішення не виконане і не виконується протягом трьох років з вини відповідача , директора аф ОСОБА_2, який протиправно його не виконує.

Протягом трьох років вона неодноразово зверталася до директора агрофірми особисто про повернення боргу, але бажаного результату так і не отримала.

Крім того 10.10.2003 року відповідач на списку на отримання цукру власноручно написав письмове зобов'язання видати їй цукор, яке скріпив печаткою агрофірми. На цьому ж документі він власноручно написав друге зобов'язання , яким гарантував провести з нею розрахунок до кінця 2004 року, і підпис також посвідчив печаткою підприємства.

Вважає, що ОСОБА_2 своїми протиправними діями завдав їй моральну шкоду, порушив її права охоронювані законом.

На протязі трьох років вона вимушена була неодноразово звертатися до директора агрофірми ОСОБА_2 видати їй зароблений цукор, перенесла душевні страждання, приниження. Внаслідок цього вважає що своїми протиправними діями відповідач ОСОБА_2 заподіяв їй моральну шкоду в розмірі 10 000 гривень, що і змусило її звернутися до суду з даним позовом.

Прохає суд постановити рішення , яким стягнути з ОСОБА_2 на її користь моральну шкоду в розмірі 10000 гривень, а також судові витрати та оплату правової допомоги.

В судовому засіданні, позовні вимоги підтримала повністю, прохала їх задовольнити.

2

Відповідач по справі ОСОБА_2 позовні вимоги визнав частково і пояснив, що на даний час цукор повністю повернутий позивачці. Вважає, що своїми діями не заподіяв позивачці моральної шкоди.

Суд заслухавши сторони , перевірив та дослідив матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Згідно ст. 1167 ЦК України , моральна шкода , завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

В судовому засіданні встановлено ,що позивачка ОСОБА_1 на протязі 1999-2000 років, згідно укладеного договору працювала на прополці цукрового буряка в СТОВ агрофірмі ім.. Шевченка , Лубенського району, Полтавської області, де директором є ОСОБА_2 . Умови договору позивачкою виконані повністю, однак відповідач не провів з нею розрахунок , що змусило її звертатися до суду про захист своїх прав. Після винесення рішення судом про стягнення на її користь цукру , відповідач майже на протязі трьох років не виконує рішення , ухиляється від його виконання .

Постільки гроші за виконану роботу своєчасно не були виплачені позивачка вимушена була звернутися до суду про примусове стягнення боргу. Позовні вимоги були задоволені, на її користь стягнуто 600 кг. цукру, та виписано виконавчий лист. Однак , зароблений цукор вона отримала лише 02.01.2007 року після попереднього розгляду справи.

Відповідач Андрієнко відмовлявся повернути зароблений позивачкою цукор, з посиланням на його відсутність. Позивачка ОСОБА_1 понад три роки не могла отримати зароблений цукор, постійно зверталася до відповідача та у відділ державної виконавчої служби, перенесла душевні страждання внаслідок протиправної поведінки щодо неї відповідача, що завдало їй моральних страждань .

Суд вважає ,пю позивачці ОСОБА_1. заподіяна бездіяльністю відповідача моральна шкода ,але в значно меншому розмірі , і погоджується з її розміром в три тисячі гривень ,яка підлягає стягненню з відповідача .

Також підлягають стягненню з відповідача кошти сплачені позивачем по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 10, 15, 30, 60, 88, 212-214 ЦПК України, ст. 1166, 1167 ЦК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 3000 грн. , судові витрати в розмірі 16 грн. та 50 грн. послуг адвоката, а всього 3 066 гривень.

На рішення суду може бути подана заява на апеляційне оскарження протягом десяти днів з моменту проголошення та апеляційна скарга протягом двадцяти днів з моменту подачі заяви на апеляційне оскарження до Полтавського апеляційного суду.

Головуючий : ЯЦЕНКО В.В.