копія
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2-а-4712/09/0470
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 лютого 2010 року м. Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Єфанової О.В
при секретарі: Попович Н.М.
за участю:
позивача ОСОБА_1
представників
позивача – ОСОБА_2
відповідача – Бабаніної Т.І. ,
третьої особи – Кутузової В.О.
розглянувши у судовому засіданні справу
за адміністративним позовом ОСОБА_1
до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області
Третя особа - Прокуратура Дніпропетровської області
про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з позовними вимогами про Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, третя особа - Прокуратура Дніпропетровської області про визнання протиправними дій відповідача по утриманню вилучених у ОСОБА_1 грошових коштів та зобов’язання повернути грошові кошти незаконно вилучені у позивача в розмірі 280000 грн., а також зобов’язання стягнути на його користь витрати, понесені на одержання юридичної допомоги в розмірі 3000 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що 21.03.2007 року щодо ОСОБА_1, була порушена кримінальна справа за ч. З ст. 368 КК України та в цей же день працівники прокуратури м. Марганець та Нікопольского МВ УМВС України, які проводили оперативно-слідчі дії по вищевказаній кримінальній справі, вилучили в нього належні йому грошові кошти у сумі 280000 грн.. ОСОБА_1 оскаржив постанову прокурора м. Марганця про порушення щодо нього кримінальної справи та постановою Марганецького місцевого суду Дніпропетровської області від 13 квітня 2007 року, на підставі ст. 236-8 КПК України, скасована постанова прокурора м. Марганця про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 та відмовлено в порушені кримінальної справи.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного суду від 28 квітня 2007 року постанова Марганецького місцевого суду від 13 квітня 2007 року про скасування постанови прокурора м. Марганця про порушення відносно ОСОБА_1 кримінальної справи за ч. З ст. 368 КК України та відмові в порушенні кримінальної справи залишена без змін.
Відповідно до Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства і прокуратурі», який передбачає можливість досудового порядку вирішення спору, ОСОБА_1 звернувся до прокуратури м.Марганця з вимогою про повернення вилучених у нього грошових коштів у сумі 280000 грн. та станом на теперішній час гроші не повернуті, чим порушуються його права. В судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив визнати протиправними дій відповідача по утриманню вилучених у ОСОБА_1 грошових коштів та зобов’язати повернути грошові кошти незаконно вилучені у позивача в розмірі 280000 грн., а також зобов’язати стягнути на його користь витрати, понесені на одержання юридичної допомоги в розмірі 3000 грн.
Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували посилаючись на те, що в матеріалах кримінальної справи, порушеної відносно ОСОБА_1П знаходяться документи, які підтверджують, що 13.03.2007 року до ДЗБЕЗ УМВС України в Дніпропетровській області надійшло доручення з прокуратури м.Марганця Дніпропетровської області щодо проведення оперативно-розшукових заходів з документування протиправних дій директора приватного підприємства «Гарант» ОСОБА_1, який вимагає хабара в розмірі 57 тис. доларів США у директора «Спорт-лайн» Гунько Н.М. Зазначений документ у встановленому порядку зареєстровано, а проведення оперативно- розшукових заходів доручено спецвідділу ДСБЕ Нікопольського РВ, в процесі яких згідно протоколу від 20.03.2007 року кошти у сумі 280 тис.грн. були оглянуті та вручені Гунько Н.М. згідно протоколу від 21.03.2007 року для передачі ОСОБА_1 Того ж дня 16.00 у м. Нікополі по вул. Електрометалургів поблизу нотаріальної контори факт передачі грошей задокументовно належним чином, гроші вилучені у ОСОБА_1, складено протокол вилучення грошових коштів, на який посилається позивач у позові. Позивач не надає до суду жодного доказу, що підтверджує його право власності на грошові кошти, таким чином, виключається наявність порушеного права, а відповідно позбавляє останнього права звернення за захистом
Представник третьої особи в судовому засіданні також заперечував проти позовних вимог. Зазначив, що прокуратурою Дніпропетровської області неодноразово перевірялись звернення ОСОБА_1 щодо протиправного, на думку автора, вилучення працівниками ГУМВС України в Дніпропетровській області належних йому грошових коштів у сумі 280000 грн. В ході перевірок встановлено, що 21.03.2008 директор ПП «Гарант» ОСОБА_1 був затриманий при отриманні хабара в розмірі 281 700 гривень від директора ТОВ «Спорт-Лайн» Гунько Н.Н. за відмову від права користування земельною ділянкою під об'єктом нерухомості „Будівля автозаправочної станції на 4 бензоколонки", розташованого у с. Покровське Нікопольського району, на користь ТОВ „Спорт-Лайн" та не перешкоджання у переоформленні права користування цією земельною ділянкою в подальшому.
Вказане нерухоме майно було предметом договору купівлі-продажу, укладеного 21.03.07 між ПП „Гарант" (в особі директора ОСОБА_1П.) і ТОВ „Спорт-Лайн" (в особі Гунько Н.М.) та було продане останньому за 29 900 тис. грн.. Вказаний об'єкт нерухомості належав ПП „Гарант" на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно. Викладене свідчить, що ОСОБА_1, як фізична особа не був власником цього майна, а відповідно, не мав права власності на кошти, які були отримані під час його продажу шляхом укладання договору купівлі-продажу. Щодо грошових коштів, то вони були отримані працівниками УДСБЕЗ ГУМВС України в Дніпропетровській області у третьої особи для проведення спецоперації по передачі хабара. Викладені обставини виключають наявність підстав для повернення ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 280 000 грн., оскільки наведені обставини не свідчать про незаконність дій відповідача щодо їх вилучення , просили в позові відмовити.
Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
21.03.07 відносно ОСОБА_1 прокурором м. Марганця порушено кримінальну справу № 31079013 за ч. З ст. 368 КК України.
В матеріалах кримінальної справи, порушеної відносно ОСОБА_1П.(підтверджено матеріалами справи, які приєднані до матеріалів розгляду скарги ОСОБА_1 в порядку ст.236-8 КПК України і знаходяться в матеріалах розгляду Марганецьким міським судом скарги №4-47/07) знаходяться протокол огляду грошових коштів від 20.03.2007 року, який підтверджує, що кошти, отримані від третіх осіб, у сумі 280 тис.грн. були оглянуті та вручені Гунько Н.М. згідно протоколу від 21.03.2007 року для передачі ОСОБА_1 Того ж дня 16.00 у м. Нікополі по вул. Електрометалургів поблизу нотаріальної контори факт передачі грошей (серії та номери купюр за переліком протоколу від 20.03.2007р.) задокументовано належним чином, гроші вилучені у ОСОБА_1, складено протокол огляду грошових коштів від 21.03.2007 року.
ОСОБА_1 оскаржив постанову прокурора м. Марганця про порушення щодо нього кримінальної справи та постановою Марганецького місцевого суду Дніпропетровської області від 13 квітня 2007 року, на підставі ст. 236-8 КПК України, скасована постанова прокурора м. Марганця про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 та відмовлено в порушені кримінальної справи.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного суду від 28 квітня 2007 року постанова Марганецького місцевого суду від 13 квітня 2007 року про скасування постанови прокурора м.Марганця про порушення відносно мене кримінальної справи за ч. З ст. 368 КК України та відмові в порушенні кримінальної справи залишена без змін.
Також встановлено, що кримінальна справа порушувалась у зв’язку з тим, що 21.03.2007р. директор ПП «Гарант» ОСОБА_1 був затриманий при отриманні хабара в розмірі 281 700 гривень від директора ТОВ «Спорт-Лайн» Гунько Н.Н. за відмову від права користування земельною ділянкою під об'єктом нерухомості «Будівля автозаправочної станції на 4 бензоколонки», розташованого у с. Покровське Нікопольського району, на користь ТОВ «Спорт-Лайн» та не перешкоджання у переоформленні права користування цією земельною ділянкою в подальшому.
Вказане нерухоме майно було предметом договору купівлі-продажу, укладеного 21.03.07р. між ПП «Гарант» (в особі директора ОСОБА_1П.) і ТОВ «Спорт-Лайн» (в особі Гунько Н.М.) та було продане останньому за 29 900 тис. грн.
Об'єкт нерухомості –«Будівля автозаправочної станції на 4 бензоколонки» - належав ПП „Гарант" на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконкомом Покровської сільської ради від 07.07.06 та зареєстрованого в КП „Нікопольське міжміське бюро технічної інвентаризації" 07.07.06 р.
Статтею 191 Цивільного кодексу України передбачено, що підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності.
відповідно до статті 62 Господарського кодексу України підприємство є самостійним суб’єктом господарювання, юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.
Також слід зазначити, що згідно чинного законодавства майно приватного підприємства і майно фізичної особи - його засновника не можна ототожнювати, оскільки ці особи є різними суб’єктами цивільних правовідносин, які у вчиненні правочинів виступають кожен від свого імені та несуть самостійну відповідальність.
Таким чином, гр.. ОСОБА_1, як фізична особа не був власником майна, яке відчужувалось за договором купівлі-продажу 21.03.2007р., а відповідно, не мав права власності на кошти, отримані під час його продажу укладання вказаного договору купівлі-продажу.
Відповідно до п.2, 4 ч.1 ст.3 Закону “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" та п.7 Положення про застосування Закону України “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" відшкодуванню громадянинові підлягають:
майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами дізнання чи попереднього слідства, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт;
суми, сплачені громадянином у зв’язку з наданням йому юридичної допомоги;
Враховуючі викладене, вищезазначені норми Закону не можна застосувати до визначених в позові взаємовідносин, оскільки кошти, які вилучені в ході слудчих дій, не належали гр.ОСОБА_1, хоча і були вилучені безпосередньо у нього.
Позивач наполягав в судовому засіданні на тому, що кошти належать йому, що підтверджується протоколом вилучення від 21.03.2007 року коштів саме у ОСОБА_1. На вимогу суду надати належні докази щодо права на вилучені кошти позивач доказів не надав, послався на ч.2 ст.71 про те, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 2 КАС України Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно до п.1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги.
Виходячи з вищенаведеного, встановлення права власності на кошти, які вилучені в ході оперативно - слідчої діяльності є обов’язком суду для належного вирішення справи щодо законності дій відповідача пов’язаних з вилученням та утриманням зазначених коштів. Суд вважає, що позивачем не надано жодного доказу, що підтверджує його право власності на предмет договору купівлі-продажу від 21.03.07 та право власності на отримані від продажу кошти, тому відсутня наявність порушеного права ОСОБА_1.
Таким чином, суд вважає, що позивачем не надано відповідних доказів, які обґрунтовували порушення його прав, тому суд приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 72, 86, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
п о с т а н о в и в:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження відповідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України – з дня складення в повному обсязі, та подальшої подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 08.02.2010р.
Суддя (підпис) О.В. Єфанова
З оригіналом згідно
Суддя О.В. Єфанова