ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2019 року м.Дніпро Справа № 904/1012/14

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кузнецова В.О.,

суддів Коваль Л.А., Чередка А.Є.,

секретар судового засідання Крицька Я.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Веста" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2019 ( суддя Владимиренко І.В.) у справі

за заявою публічного акціонерного товариства " БАНК ФОРУМ", м.Київ

до публічного акціонерного товариства "Веста - Дніпро", м.Дніпро

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2019 у даній справі, зокрема, клопотання розпорядника майна № 02-30/495 від 16.07.2019 про введення процедури санації ПАТ "Веста - Дніпро" та призначення керуючим санацією арбітражного керуючого Лукашука М.В. з урахуванням протоколу зборів кредиторів № 4 від 16.07.2019 та протоколу зборів комітету кредиторів № 22 від 16.07.2019 задоволено. Введено процедуру санації публічного акціонерного товариство "Веста - Дніпро", на 6 місяців, до 17.01.2020. Призначено керуючим санацією ПАТ "Веста - Дніпро", арбітражного керуючого Лукашука Миколу Васильовича. Зобов`язано учасників провадження у справі вчинити певні дії. Затверджено звіт розпорядника майна ПАТ "Веста - Дніпро", арбітражного керуючого Лукашука М.В. про нарахування і виплату грошової винагороди за період з 30.11.2018 по 31.06.2019 у розмірі 57 860,45 грн. Затверджено звіт розпорядника майна ПАТ "Веста - Дніпро" арбітражного керуючого Лукашука М.В. про здійснення та відшкодування витрат за період з 30.11.2018 по 16.07.2019 у розмірі 7 172,92 грн.

2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи.

Не погодившись із згаданою ухвалою, товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Веста" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить замінити у справі про банкрутство ПАТ "Веста-Дніпро" кредитора Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" на його правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Веста"; ухвалу господарського суду скасувати; повернути справу до суду першої інстанції для продовження розгляду в іншому складі суду.

2.1. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Скаржник зазначає, що публічне акціонерне товариство "Банк Форум" є кредитором публічного акціонерного товариства "Веста-Дніпро" з визнаними грошовими вимогами у даній справі.

05 квітня 2019 року публічне акціонерне товариство "Банк Форум" та товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Веста" уклали договір про відступлення права вимоги № 002/19/17, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором №0060/08/03-KL від 11.08.2008, укладений між публічним акціонерним товариством "Банк Форум" та товариством з обмеженою відповідальністю "Техкомплект", а також за договором поруки №07-748/08 від 11.08.2008, укладений між публічним акціонерним товариством "Банк Форум" та Українсько-угорським ЗАТИ з іноземними інвестиціями "Веста-Дніпро", правонаступником якого є ПАТ "Веста-Дніпро", перейшло до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Веста", а тому товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Веста" є новим кредитором публічного акціонерного товариства "Веста-Дніпро".

Апелянт вважає, що оскаржувана ухвала містить лише загальні посилання на норми, що регулюють введення процедури санації боржника, без жодного на те обґрунтування з огляду на конкретну оцінку такої можливості в контексті всіх складових наведених вище, позаяк за фактичної умови неплатоспроможності боржника, коли наявність недостатності майна для задоволення вимог кредиторів шляхом співставлення обох величин його активів і пасивів доводить їх невід`ємне значення, судом приймається рішення про його банкрутство. Тобто, перевірка майнового стану боржника для оцінки можливості його санації була обов`язковою, але залишена без уваги.

Також скаржник звертає увагу на відсутність даних наявності реальних інвесторів, оскільки їхня роль має суттєве значення не тільки для фінансового оздоровлення боржника, а і розуміння кредиторами прогнозних перспектив отримання задоволення своїх вимог. В іншому випадку така ситуація дає переваги лише боржнику і порушує рівновагу між правами усіх учасників справи.

Як показує масштаб заборгованості боржника, для відновлення платоспроможності останнього потрібні значні фінансові ресурси і за умови прояву інвестиційного інтересу до цього, перевірка такої потенційної можливості буде визначальною, адже перехід до процедури санації не може ґрунтуватися на припущеннях її доцільності.

2.2. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі.

У відзиві на апеляційну скаргу акціонерне товариства "Державний експортно-імпортний банк України" просить ухвалу господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" вважає, що вимога про заміну у справі кредитора ПАТ "Банк Форум" на його правонаступника - ТОВ "ФК "Веста" є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.8 ст.26, ч.2 ст.27 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом більшістю голосів зборів кредиторів та комітету кредиторів та комітету кредиторів боржника, з урахуванням звіту про проведення аналізу фінансово-господарської діяльності ПАТ "Веста-Дніпро" та наявних листів від потенційних інвесторів АТ "Дніпровський машинобудівний завод", ТОВ "НВП Дніпромаш", прийнято рішення про введення процедури санації ПАТ "Веста-Дніпро".

Арбітражним керуючим Лукашук М.В. подано відзив на апеляційну скаргу, в якій заявник просить ухвалу господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення, з підстав зазначених у відзиві на апеляційну скаргу акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України".

Крім того, у доповненні до відзиву на апеляційну скаргу, арбітражний керуючий Лукашук М.В. зазначає, що ТОВ "ФК "Веста" не є учасником провадження у справі про банкрутство ПАТ "Веста Дніпро" та не є особою, права та обов`язки якої порушено ухвалою господарського суду.

Тому, на думку арбітражного керуючого, апелянт не є особою, яка має право на апеляційне оскарження ухвали господарського суду.

3.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.08.2019 для розгляду цієї справи визначено колегію суддів у складі головуючого судді Кузнецова В.О., суддів Коваль Л.А., Чередка А.Є.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.08.2019 поновлено товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Веста" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2019, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою, призначено справу до розгляду на 25.09.2019.

25.09.2019 у судове засідання з`явилися представники скаржника, арбітражного керуючого Лукашука М.В., АТ "ВТБ Банк", АТ "Державний експортно-імпортний банк України"; АТ "Банк Кредит Дніпро".

Інші учасники справи наданими їм процесуальним правом не скористалися та не забезпечили в судове засідання явку повноважних представників, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції з метою дотримання розумного строку розгляду апеляційної скарги, враховуючи те, що участь в судовому засіданні є правом, а не обов`язком сторони, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників інших учасників справи.

25.09.2019 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

3.2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

Ухвалою суду від 22.05.2019 клопотання розпорядника майна № 02-30/394 від 20.12.2018 про визнання публічного акціонерного товариство "ВЕСТА-ДНІПРО" банкрутом та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Лукашука М.В. залишено без розгляду. Клопотання розпорядника майна № 02-30/461 від 22.05.2019 про продовження строку розпорядження майном задоволено. Продовжено строк процедури розпорядження майном ПАТ "Веста-Дніпро" та повноваження розпорядника майна ПАТ "Веста-Дніпро" арбітражного керуючого Лукашука М.В. на 2 місяці. Закрито провадження в частині розгляду заяви (позовної заяви) ліквідатора ПАТ "Веста-Дніпро" арбітражного керуючого Лукашука М.В. № 02-30/345 від 16.11.2018 про застосування наслідків недійсності правочину та зобов`язання повернути майно. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТА КАР БАТЕРИ" на користь публічного акціонерного товариства "Веста-Дніпро" судовий збір у розмірі 3 524,00 грн.

16.07.2019 до суду від розпорядника майна надійшов звіт про нарахування і виплату основної грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат, пов`язаних з виконанням повноважень розпорядника майна ПАТ "Веста-Дніпро" арбітражного керуючого Лукашука М.В.

16.07.2019 до суду від розпорядника майна надійшло клопотання № 02-30/495 від 16.07.2019 про введення процедури санації ПАТ "Веста-Дніпро" та призначення керуючим санацією арбітражного керуючого Лукашука М.В.

Розглянувши в судовому засіданні 17.07.2019 звіт про нарахування і виплату основної грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат, пов`язаних з виконанням повноважень розпорядника майна ПАТ "Веста-Дніпро" арбітражного керуючого Лукашука М.В., заслухавши присутніх учасників провадження у справі про банкрутство, господарський суд встановив, що протоколом зборів комітету кредиторів № 22 від 16.07.2019 схвалено звіт розпорядника майна ПАТ "Веста-Дніпро" арбітражного керуючого Лукашука М.В. про нарахування і виплату грошової винагороди за період з 30.11.2018 по 31.06.2019 у розмірі 57 860,45 грн., схвалено звіт розпорядника майна ПАТ "Веста-Дніпро" арбітражного керуючого Лукашука М.В. про здійснення та відшкодування витрат за період з 30.11.2018 по 16.07.2019 у розмірі 7 172,92 грн.

Виходячи з вищенаведеного, суд вирішив затвердити звіт розпорядника майна ПАТ "Веста-Дніпро" арбітражного керуючого Лукашука М.В. про нарахування і виплату грошової винагороди за період з 30.11.2018 по 31.06.2019 у розмірі 57 860,45 грн., також звіт розпорядника майна ПАТ "Веста-Дніпро" арбітражного керуючого Лукашука М.В. про здійснення та відшкодування витрат за період з 30.11.2018 по 16.07.2019 у розмірі 7 172,92 грн.

Розглянувши в судовому засіданні 17.07.2019 клопотання розпорядника майна № 02-30/495 від 16.07.2019 про введення процедури санації ПАТ "Веста-Дніпро" та призначення керуючим санацією арбітражного керуючого Лукашука М.В., протокол зборів кредиторів № 4 від 16.07.2019 та протокол зборів комітету кредиторів № 22 від 16.07.2019, господарський суд встановив, що протоколами зборів кредиторів № 4 від 16.07.2019 та зборів комітету кредиторів № 22 від 16.07.2019 було прийнято до уваги та схвалено звіт розпорядника майна, схвалено звіт розпорядника майна ПАТ "Веста-Дніпро" арбітражного керуючого Лукашука М.В. про нарахування і виплату грошової винагороди за період з 30.11.2018 по 31.06.2019 у розмірі 57 860,45 грн., схвалено звіт розпорядника майна ПАТ "Веста-Дніпро" арбітражного керуючого Лукашука М.В. про здійснення та відшкодування витрат за період з 30.11.2018 по 16.07.2019 у розмірі 7 172,92 грн., вирішено ввести процедуру санації ПАТ "Веста-Дніпро", призначити керуючим санацією ПАТ "Веста-Дніпро" арбітражного керуючого Лукашука М.В., уповноважено розпорядника майна ПАТ "Веста-Дніпро" арбітражного керуючого Лукашука М.В. звернутись до господарського суду з клопотанням про ведення процедури санації ПАТ "Веста-Дніпро", призначення керуючим санацією боржника арбітражного керуючого Лукашука М.В.

Присутні в судовому засіданні учасники провадження у справі не заперечували проти ведення процедури санації ПАТ "Веста-Дніпро", призначення керуючим санацією боржника арбітражного керуючого Лукашука М.В.

3.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення у судовому засіданні присутніх учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, дослідивши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, оцінивши докази в їх сукупності та взаємозв`язку, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, враховуючи таке.

Положенням статті 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Щодо клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Веста" про заміну у справі про банкрутство ПАТ "Веста-Дніпро" кредитора - публічне акціонерне товариство "Банк Форум" на його правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Веста", колегія суддів враховує таке.

Частиною першою статті 52 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Питання правонаступництва у справі про банкрутство врегульовано ст.21 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відповідно до якої у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншого учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони на будь-якій стадії провадження у справі її правонаступником. Усі дії, вчинені у справі про банкрутство до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 04.12.2018 у справі № 31/160(29/170(6/77-5/100) зазначив, що для правильного вирішення питання заміни кредитора у справі про банкрутство його правонаступником слід встановити чи були визнані кредиторські вимоги правопопередника та в якому розмірі, а також обсяг переданих правонаступнику прав вимоги до банкрута. При цьому, оцінюючи обсяг переданих прав, потрібно враховувати загальновизнаний принцип приватного права «nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet», який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.

Відповідно до п.1 частини першої ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з статтями 513,514,516 Цивільного кодексу України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За змістом ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину. При цьому, заміна кредитора у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Веста", звертаючись із заявою про заміну кредитора у цій справі, посилається на договір про відступлення права вимоги №002/19/17 від 05.04.2019, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором №0060/08/03-KL від 11.08.2008, укладений між публічним акціонерним товариством "Банк Форум" та товариством з обмеженою відповідальністю "Техкомплект", а також за договором поруки №07-748/08 від 11.08.2008, укладений між публічним акціонерним товариством "Банк Форум" та Українсько-угорським ЗАТИ з іноземними інвестиціями "Веста-Дніпро", правонаступником якого є ПАТ "Веста-Дніпро", перейшло до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Веста".

Відповідно до п.1 договору про відступлення права вимоги, за цим договором в порядку та на умовах визначених цим договором, банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває право вимоги банку до позичальника, заставодавців, іпотекодавців, поручителів, зазначених у додатку № 1, додатку № 2, додатку № 3, додатку № 4 та акті прийняття-передачі документації № 1 до цього договору, надалі за текстом - боржники, включаючи права вимоги до правонаступників боржника, за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави, договорами іпотеки (іпотечними договорами) з урахуванням усіх змін, доповнень та додатків до них, згідно додатку № 1, додатку № 2, додатку № 3, додатку № 4 та акті прийняття-передачі документації № 1 до цього договору.

Відповідно до п.2 договору про відступлення прав вимоги, за цим договором товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Веста» в день укладення цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання публічним акціонерним товариством «Банк Форум» у повному обсязі коштів, відповідно до п. 4 цього договору, набуває всі права кредитора за основними договорами, а права вимоги переходять до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Веста» у повному обсязі та на умовах, які існували на момент відступлення права вимоги.

На підтвердження вказаного клопотання товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Веста" надано належним чином завірені копії договору про відступлення права вимоги №002/19/17 від 05.04.2019, копії платіжних доручень на підтвердження повної оплати за договором про відступлення права вимоги №002/19/17 від 05.04.2019, копію витягу з реєстру боржників та договорам поруки від 05.04.2019 до договору про відступлення права вимоги №002/19/17 від 05.04.2019.

Колегія суддів враховує, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2014 у даній справі затверджено реєстр вимог кредиторів у справі про банкрутство ПАТ "Веста-Дніпро", зокрема, з вимогами кредитора: публічне акціонерне товариство "Банк Форум" у розмірі 63 168 065,02 грн. з яких: 6 090,00 (першої черги задоволення); 63 161 975,02 грн. (четвертої черги задоволення).

Зазначена ухвала в частині затвердження реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство ПАТ "Веста-Дніпро" щодо публічного акціонерного товариства "Банк Форум" у встановленому законом порядку не оскаржувалася та є чинною.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про заміну кредитора публічне акціонерне товариства "Банк Форум" на його правонаступника товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Веста ".

Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 04.09.2019 по справі №904/9479/14.

Апеляційний господарський суд відхиляє заперечення акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" та арбітражного керуючого Лукашука М.В. про необґрунтованість вимоги про заміну у справі кредитора, оскільки заявниками не надано доказів погашення вимог первісного кредитора публічного акціонерного товариства "Банк Форум" станом на час укладення договору.

Частиною 6 ст. 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що на час дії процедур банкрутства збори кредиторів обирають комітет кредиторів у складі не більше ніж сім осіб. Під час проведення процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, утворений відповідно до цього Закону.

Відповідно до ч. 8, 9, 10 ст. 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про: обрання голови комітету; скликання зборів кредиторів; звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у випадках, передбачених цим Законом; звернення до господарського суду з вимогою про визнання правочинів (договорів) боржника недійсними на будь-якій стадії процедури банкрутства; звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора), припинення повноважень арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення іншого арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора); підготовку та укладення мирової угоди; схвалення плану санації боржника, змін та доповнень до нього у випадках, передбачених цим Законом; визначення складу майна в разі продажу частини майна у процедурі санації боржника або ліквідації банкрута; внесення пропозицій господарському суду щодо продовження або скорочення строку процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника; інші питання, передбачені цим Законом. У роботі комітету мають право брати участь з правом дорадчого голосу арбітражний керуючий, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, забезпечений кредитор та в разі необхідності представник органу, уповноваженого управляти державним майном, і представник органу місцевого самоврядування. Рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим більшістю голосів кредиторів, якщо за нього проголосували присутні на зборах (комітеті) кредитори, кількість голосів яких визначається відповідно до частини четвертої цієї статті. Проведення зборів кредиторів у зв`язку із зміною реєстру вимог кредиторів або обрання (переобрання) комітету кредиторів у зміненому чи новому складі не можуть бути самостійною підставою для зміни або перегляду попередньо прийнятих зборами або комітетом кредиторів рішень.

Згідно ч. 2 ст. 27 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» до закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів зобов`язані прийняти одне з таких рішень: схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації; відхилити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і зобов`язання керуючого санацією підготувати план санації; подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і зобов`язання керуючого санацією підготувати план санації у разі його неподання боржником; подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури; подати до господарського суду клопотання про укладення мирової угоди.

У разі якщо комітетом кредиторів у межах строку дії процедури розпорядження майном не прийнято жодного з передбачених цією статтею рішень, господарський суд протягом п`яти днів після закінчення процедури розпорядження майном боржника за наявності ознак банкрутства приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, якщо інше не передбачено цією статтею (ч.4 ст.27 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).

16.07.2019 відбулися збори кредиторів та засідання комітету кредиторів, на яких, відповідно до протоколів прийнято рішення про введення процедури санації боржника.

З урахуванням приписів ч.ч. 1-3 ст. 27 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації, мирової угоди), завдання підсумкового засідання суду на стадії розпорядження майном полягає у з`ясуванні ознак банкрутства та наявності можливості визначення наступної судової процедури і подальшого здійснення провадження у справі, виходячи з клопотання зборів (комітету) кредиторів, однак остаточна їх оцінка надається господарським судом, який здійснює провадження у справі про банкрутство, виходячи з того, чи є можливим відновлення платоспроможності боржника без введення його ліквідаційної процедури через застосування до нього процедури санації за наявності інвестора чи укладення мирової угоди між боржником і кредиторами.

В абз. 4 та 5 ч.1 ст. 29 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вказано, що у разі наявності інвесторів план санації розробляється за участю інвесторів та підписується інвесторами. Інвестор - особа, яка приймає рішення щодо внесення власних, позичених та залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об`єкти інвестування та несе відповідальність за невиконання своїх зобов`язань.

Інвестор має право: брати участь в обговоренні плану санації; брати участь у судових засіданнях під час процедури санації; знайомитися з матеріалами справи про банкрутство, бухгалтерськими, статистичними документами боржника; оскаржувати судові рішення, прийняті під час процедури санації.

План санації має містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника.

При цьому, надання інвестором плану санації боржника на стадії розпорядження майном не є обов`язковою умовою щодо його участі в процедурі санації боржника, оскільки законодавцем передбачено можливість здійснення господарським судом переходу до процедури санації боржника з покладенням на керуючого санацією обов`язку щодо розроблення за участю інвестора плану санації боржника, його погодженням із комітетом кредиторів та подання на затвердження господарському суду протягом трьох місяців з дня винесення ухвали про санацію боржника відповідно до положень статей 27, 29 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 28 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», господарський суд за клопотанням комітету кредиторів виносить ухвалу про введення процедури санації строком на шість місяців. Під санацією розуміється система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів і активів та/або зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника.

Процедура санації є пріоритетною судовою процедурою у справі про банкрутство, оскільки є системою заходів, що здійснюється під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнання боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.

Основна мета процедури санації - відновлення платоспроможності боржника шляхом погашення грошових вимог всіх кредиторів внаслідок реалізації плану санації.

Ця легітимна мета у демократичному суспільстві, за задумом законодавця, не може бути досягнута іншим шляхом у процедурі відновлення платоспроможності, окрім самої власне санації, а інколи- шляхом затвердження мирової угоди у справах про банкрутство.

З протоколів зборів кредиторів та засідання комітету кредиторів вбачається, що розпорядник майна повідомив про здійснення ним аналізу фінансової звітності боржника відповідно до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, про що надано відповідний звіт. Розпорядник майна звернув увагу зборів кредиторів та комітету кредиторів на те, що фінансово-економічні показники ПАТ "Веста-Дніпро" залишились незмінними.

Також розпорядник майна повідомив збори кредиторів та комітет кредиторів, що до господарського суду Дніпропетровської області було подано заяви потенційних інвесторів ТОВ "Абрис Дніпро", АТ "Дніпровський машинобудівний завод", ТОВ "НВП Дніпромаш", які заявили взяти участь у санації ПАТ "Веста-Дніпро". У відповідь на запити розпорядника майна, зазначені підприємства надіслали листи, в яких зазначили про наявність фінансових можливостей здійснення заходів щодо відновлення платоспроможності ПАТ "Веста-Дніпро" у процедурі санації з належним чином завіреними копіями документів.

Розпорядник майна звернув увагу, що відповідно до інвентаризаційних відомостей майна ПАТ "Веста-Дніпро", 99% майна товариства перебуває у заставі АТ "ВТБ Банк", АТ "Укрексімбанк", АТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк". У випадку прийняття рішення про визнання ПАТ "Веста-Дніпро" банкрутом, майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов`язаннями, які воно забезпечує. Таким чином, грошові вимоги, які не забезпечені заставою погашатися не будуть.

З метою захисту інтересів всіх кредиторів, розпорядник майна запропонував прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації ПАТ "Веста-Дніпро".

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що законодавець гарантує реалізацію прав забезпечених кредиторів тим, що у разі наявності їх заперечень проти погодження плану санації інші кредитори можуть прийняти одне з таких рішень - про виділ забезпечених речей із майна боржника, їх продаж на аукціоні в порядку, встановленому цим Законом, та задоволення вимог забезпечених кредиторів за рахунок отриманих від продажу коштів; про викуп боргу відповідно до відомостей реєстру вимог кредиторів (ч.3 ст.30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що у процедурі санації права заставного кредитора залишаються забезпеченими і гарантованими тим майном, на яке накладені відповідні обтяження.

Водночас, права незабезпечених кредиторів захищені у процедурі банкрутства меншою мірою, оскільки визнання боржника банкрутом і введення процедури ліквідації для них може мати невідворотні наслідки і відсутні гарантії того, що їх вимоги взагалі можуть бути задоволені. Вони як сторона більш слабка у правовідносинах потребують посиленого захисту.

Таким чином, колегія суддів, приймаючи до уваги забезпечення необхідного балансу інтересів всіх учасників провадження у справі про банкрутство, враховуючи рішення зборів і комітету кредиторів щодо введення процедури санації, погоджується з висновком суду першої інстанції про введення процедури санації публічного акціонерного товариства "Веста-Дніпро", оскільки санація підприємства-боржника як юридичної особи матиме наслідком відновлення платоспроможності цього товариства.

Прийняття іншого рішення означало б обмеження права кредиторів на вжиття заходів щодо поновлення платоспроможності боржника як сторони більш слабкої у правовідносинах банкрутства, відсутність пропорційності врахування інтересів всіх учасників, що означає порушення і завдання господарського судочинства в цілому, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 2 ст. 2 ГПК України»).

Слід відзначити, що боржник має право на відновлення своєї платоспроможності за наявності реальної економічної можливості на продовження майнової діяльності і отримання доходу, отже може скористатися наданим йому Законом про банкрутство правом на продовження процедури розпорядження майном, заявити про санацію власними силами або за участі інвесторів, або прийняти рішення про укладення мирової угоди. При цьому, у будь якому випадку, суд має забезпечити можливість боржнику реалізувати його права, з урахуванням збереження балансу інтересів кредиторів і боржника.

Щодо призначення керуючого санацією боржника, колегія суддів враховує таке.

Частиною 2 ст. 28 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» керуючий санацією боржника призначається господарським судом у порядку, встановленому цим Законом, з числа арбітражних керуючих, якщо інше не передбачено цим Законом. Керуючий санацією - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення процедури санації боржника.

Відповідно до ч.1 ст.114 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» кандидатура арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) для виконання повноважень розпорядника майна визначається судом самостійно із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

При виборі кандидатури керуючого санацією суд врахувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов`язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про його здатність належним чином виконувати передбачені Законом обов`язки.

Зборами кредиторів та комітетом кредиторів прийняті рішення про призначення керуючим санацією ПАТ "Веста-Дніпро" арбітражного керуючого Лукашука М.В., який надав згоду на призначення його керуючим санацією боржника.

Враховуючи, що кандидатура арбітражного керуючого Лукашука М.В. була єдиною кандидатурою на призначення керуючим санацією боржника, приймаючи до уваги наявність відповідного рішення зборів кредиторів та комітету кредиторів, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про призначення арбітражного керуючого Лукашука М.В. керуючим санацією публічного акціонерного товариства "Веста-Дніпро".

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника щодо відсутності наявності даних реальних інвесторів, оскільки наведене спростовується встановленими обставинами справи.

При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу скаржника постановлення судом ухвали про введення процедури санації без плану санації не є порушенням, оскільки Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що протягом трьох місяців з дня винесення ухвали про санацію боржника керуючий санацією у випадках, передбачених цим Законом, зобов`язаний подати до суду розроблений та схвалений комітетом план санації боржника.

Конкретні умови участі інвесторів в санації боржника, джерела фінансування, вартість і умови внесків інвесторів, а також відповідальність за їх невиконання, повинні бути визначені не момент прийняття рішення про введення процедури санації, а в плані санації, який розробляється протягом 3 місяців з моменту введення процедури санації за участю інвесторів.

Відповідно до приписів п.1 ст.29 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» інвестор має право внесення як власних так і запозичених активів, у тому числі інтелектуальних цінностей.

Крім того, офіційне оприлюднення повідомлення про введення процедури санації боржника надає можливість збільшити потенційне коло можливих інвесторів.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи скаржника про те, що судом першої інстанції не було досліджено майновий стан боржника, оскільки наведене спростовується наданим розпорядником майна звітом за результатами аналізу фінансово-господарської діяльності боржника станом на 31.12.2013, складений розпорядником майна 16.07.2019.

Так, частиною третьою ст.22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що на розпорядника майна покладено обов`язок здійснення аналізу фінансової та господарської діяльності боржника та надання господарському суду і комітету кредиторів звіту про свою діяльність, відомостей про фінансове становище боржника.

З метою визначення однозначних підходів під час аналізу фінансово-господарського стану підприємств на предмет виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства; своєчасного виявлення формування незадовільної структури балансу для вжиття заходів щодо запобігання банкрутству підприємств, а також виявлення резервів підвищення ефективності виробництва та відновлення платоспроможності підприємств шляхом їх санації розроблено Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, які затверджено наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 № 14.

Вказаними Методичними рекомендаціями визначено типову структуру звіту за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності неплатоспроможного підприємства, яка включає: загальну характеристику підприємства; - оцінка підприємства з позиції неплатоспроможності (оцінка фінансового стану підприємства; аналіз фінансових факторів, що призвели до неплатоспроможності, та визначення можливості санації підприємства; аналіз необоротних активів; аналіз оборотних активів; аналіз власних оборотних засобів; поглиблений аналіз дебіторської заборгованості (аналіз структури, тенденцій та аналітичних показників); аналіз кредиторської заборгованості; аналіз прибутковості підприємства; аналіз витрат на виробництво; аналіз використання трудових ресурсів; аналіз інвестицій та інновацій; аналіз об`єктів житлово-комунального та соціально-культурного призначення); оцінку резервів підвищення ефективності функціонування підприємства та відновлення його платоспроможності; аналіз виявлення ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства (визначення ознак фіктивного банкрутства, визначення ознак дій з доведення до банкрутства; визначення ознак дій з приховування банкрутства; визначення ознак втрати або відновлення платоспроможності); загальні висновки (в тому числі про наявність ознак з дій приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства) та рекомендації щодо подальшого розвитку підприємства.

Також, Методичними рекомендаціями передбачено основні показники, коефіцієнти, що визначають фінансово-господарський стан підприємства, та які мають бути відображені у звіті.

Колегія суддів вважає, що наданий розпорядником майна звіт за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності публічного акціонерного товариства "Веста-Україна" зазначеним вище Методичним рекомендаціям відповідає за формою та змістом. Доказів зворотного апелянтом не надано.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що дії (бездіяльність) розпорядника майна, у встановленому законом порядку, ані публічним акціонерним товариством "Банк Форум", ані іншими учасниками провадження у справі про банкрутство, не оскаржувалися.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновку Європейського Суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, не конкретизовані з посиланням на обставини та докази у справі.

3.4. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права під час постановлення оскаржуваної ухвали судом апеляційної інстанції не встановлено. В зв`язку з цим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала суду першої інстанції має бути залишена без змін.

3.5. Розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст.269,275,276,281-283 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Веста" про заміну у справі про банкрутство ПАТ "Веста-Дніпро" кредитора - публічне акціонерне товариство "Банк Форум" на його правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Веста" - задовольнити.

Замінити у справі №904/1012/14 кредитора - публічне акціонерне товариство "Банк Форум" на його правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Веста".

У задоволенні апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Веста" відмовити.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2019 у справі №904/1012/14 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Постанова складена у повному обсязі 26.09.2019.

Головуючий суддя В.О.Кузнецов

Суддя Л.А.Коваль

Суддя А.Є.Чередко