Справа № 1- 45/2010р.                                                          

            В И Р О К

                                                         Іменем        України

01 березня 2010  року

             Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі:

      головуючого судді Гажі О.П.

              при секретарі  Шведовій Я.О.

              з участю:  потерпілої ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нова Одеса справу про обвинувачення  ОСОБА_2 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки  ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України,   ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючої,  одруженої, неповнолітніх дітей на утримані не має, проживаючої в ІНФОРМАЦІЯ_4, не судимої, в скоєні злочину, передбаченого ст.125 ч.1 КК України , -

                    В С Т А Н О В И В :

27 серпня 2009 року, близько 06 години 45 хвилин, на вул. Набережній в с. Гур’ївка Новоодеського району Миколаївської області ОСОБА_2 вчинила бійку з ОСОБА_1 та застосувавши фізичну силу, навмисно нанесла удари дерев’яною палицею по голові та тулубу та іншим частинам тіла потерпілої ОСОБА_1, чим  заподіяла останній тілесні пошкодження у вигляді синців, садна на обличчі, голові, синців на руках, грудній клітині, поясниці, лівій нижній кінцівці, що згідно з актом судово-медичного обстеження відносяться до категорії легких тілесних пошкоджень.

    Потерпіла ОСОБА_1 пред’явила до ОСОБА_2 цивільний позов про стягнення матеріальної шкоди, у вигляді понесених витрат на ліки та втратою золотого ланцюжку з кулоном при побитті, яку оцінює в 1425,20 гривень. На відшкодування завданої моральної шкоди потерпіла просить стягнути з ОСОБА_2 10000 грн.  

    Допитана в якості підсудної ОСОБА_2 в судовому засіданні не визнала своєї вини  у скоєні інкримінованого їй в провину злочині, передбаченого ст.125 ч.1 КК України і не визнала позовних вимог потерпілої.

По суті пред’явленого обвинувачення підсудна не заперечуючи факту виникнення у неї, вранці 27.08.2009 року, конфлікту з потерпілою, заявила, що вона потерпілу не била, а навпаки, що потерпіла ОСОБА_1 накинулась на неї з побоями, а вона захищалась від неї.

В своїх показаннях підсудна заперечуючи факт нанесення потерпілій ударів, разом з тим  не заперечує можливе нанесення потерпілій подряпин.

Позов потерпілої не визнала, заявивши, що все викладене потерпілою – неправда.

    Не дивлячись на те, що підсудна не визнала своєї вини в нанесені потерпілій ОСОБА_1 побоїв та в спричинені їй легких тілесних пошкоджень, суд проаналізувавши та оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази, приходить до висновку, що вина підсудної в заподіянні тілесних пошкоджень потерпілій доведена дослідженими доказами і підтверджується: показаннями потерпілої, свідків, актом судово-медичного обстеження,  письмовими доказами – документами справи.

    Так, з показань потерпілої вбачається, що 27.08.2009 року, близько 06 години 45 хвилин, по вул. Набережній в с. Гур’ївка Новоодеського району  вона зустрілась з підсудною, яка через існування неприязнених стосунків, схватила її за груди і почала бити руками по обличчю, а потім поваливши на землю била ногами. Пояснила, що обставини цього побиття бачили її дочка ОСОБА_3. і свідок ОСОБА_4, які йшли по дорозі до маршрутного автобусу. В цей же день, 27.08.2009 року, вона подала заяву до міліції про те, що її побила ОСОБА_2 і за виданим направленням пройшла медичне обстеження на виявлення тілесних пошкоджень в СМЕ. При проведені судово-медичного обстеження у неї були виявлені синці, подряпини, садна на тілі, обличчі, голові, кінцівках. Заявила, що внаслідок протиправних дій підсудної їй заподіяно матеріальну шкоду в сумі 1425,20 гривень, яка складається з витрат на ліки в сумі 109,20 гривень, та в зв’язку із втратою золотого ланцюжку з кулоном при побитті, які оцінює в суму 1316 гривень. Також заявила, що протиправними діями підсудної їй було заподіяно моральну шкоду, яку оцінює в 10000 гривень. Просить суд її  позов задовольнити.

    Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердила той факт, що вона була свідком очевидцем того, як підсудна ОСОБА_2 побила її матір ОСОБА_1 вранці 27.08.2009 року, розбивши її матері ніс до крові та заподіявши й інші тілесні пошкодження на тілі.

    З показань допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_5 вбачається, що він не бачив самої бійки, а вже був свідком того, як потерпіла ОСОБА_1 бігла за його матір’ю, коли та поверталась додому після того, як вигнала корову в череду. Також пояснив, що в той день їхав в одному автобусі з потерпілою ОСОБА_1, на якій не бачив тілесних пошкоджень, але та скаржилась, що подасть заяву на його матір до суду..

    Показання потерпілої ОСОБА_1 щодо  заподіяння їй легких тілесних пошкоджень  підсудною ОСОБА_2 підтверджуються дослідженими в судовому засіданні  доказами, а саме:

-   актом судово-медичного дослідження (обстеження) №2307 від 27.08.2009 року, з якого вбачається, що потерпіла звернулася в СМЕ 27.08.09 року і  згідно з висновком СМЕ у неї при обстеженні були виявлені пошкодження у вигляді синців, садна на обличчі, голові, синців на руках, грудній клітині, поясниці, лівій ніжній кінцівці, які виникли від дії тупих твердих предметів, строком давності до однієї доби на момент обстеження. За ступенем тяжкості дані пошкодження відносяться до категорії легких тілесних пошкоджень.

Висновки акту судово-медичного обстеження узгоджуються з показаннями потерпілої про нанесення їй підсудною побоїв і підтверджують, як її показання, так і показання свідка ОСОБА_3

     Також вина підсудної доводиться письмовими доказами: скаргою, заявою потерпілої начальнику Центрального РВ ММУ УМВС  про  її побиття підсудною та іншими письмовими документами, що приєднанні до  справи.

    Всі ці дослідженні в судовому засіданні докази повністю узгоджуються як  між собою так і з показаннями потерпілої, свідків, висновком СМЕ та іншими доказами і підтверджують факт скоєння злочину підсудною при обставинах, про які розповіла потерпіла  в судовому засіданні.

    Виходячи з усієї сукупності проаналізованих та оцінених в судовому засіданні доказів, суд приходить до висновку,  що підсудна умисно  нанесла удари  в голову, в обличчя і по тілу потерпілій, внаслідок чого заподіяла останній тілесних пошкоджень, що відносяться до категорії легких тілесних.

Відповідно до встановленого в судовому засіданні, суд кваліфікує  дії підсудної ОСОБА_2 за ст.125 ч.1 КК України, так як вона  скоїла  злочин – умисне легке тілесне пошкодження.

    Призначаючи покарання підсудній,  суд враховує, що скоєний нею злочин  не відноситься до категорії тяжких.

Суд враховує також відсутність обставин, що обтяжують покарання підсудної. Серед обставин, що пом’якшують покарання підсудної і враховуються при визначенні виду і міри покарання, суд враховує обставини та характер дій підсудної, її стать, вік, стан здоров`я,  позитивні характеристики, матеріальний, сімейний стан.

    За таких вищевказаних обставин, враховуючи невелику ступінь тяжкості скоєного злочину  та особу підсудної,  суд приходить до висновку, що  їй має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів у вигляді штрафу.

    Цивільний позов  потерпілої підлягає частковому задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи  умисними, винними злочинними діями підсудної  потерпілій було заподіяно тілесних пошкоджень від чого вона зазнала фізичного болю, душевних страждань.

    Враховуючи характер та обставини справи, характер перенесеного фізичного болю, незначну тривалість перенесених потерпілою душевних страждань, суд приходить до висновку, що потерпіла зазнала моральної шкоди, а достатньою компенсацією цієї заподіяної потерпілій  моральної шкоди буде відшкодування цієї шкоди в грошовому виразі в розмірі 350 гривень.

Що ж стосується інших позовних вимог, то суд приходить до висновку, що вони не доведені, а тому задоволенню не підлягають.

    Зокрема, потерпіла не довела, що придбала ліки на суму 109,20 гривень саме за призначенням лікаря і, що саме ці ліки їй були призначені для лікування її захворювання, саме від нанесених побоїв. Будь-яких медичних документів в підтвердження цих обставин потерпіла суду не надала.

    Також не підлягають задоволенню вимоги позивача  в частині відшкодування шкоди в сумі 1316 гривень, в зв’язку з втратою золотого ланцюжку з кулоном, так як в судовому засіданні потерпілою не надано доказів, що в момент конфлікту на ній були ці золоті вироби і, що ці золоті вироби були втрачені і, що вони були втрачені саме в бійці, яка виникла з вини підсудної.

        Керуючись ст. ст.321, 323-324, 328-338 КПК України, суд, -

                З А С У Д И В :

    ОСОБА_2  визнати винною у скоєні злочину, передбаченого ст.125 ч.1 КК України і призначити їй покарання за цією статтею у виді штрафу в розмірі 580 гривень.

Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 350 гривень в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди. В задоволені іншої частини позову відмовити.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу обрати засудженій ОСОБА_2 у вигляді підписки про невиїзд.

Вирок суду може бути оскаржений протягом 15 діб до апеляційного суду Миколаївської області через Новоодеський районний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляції.  

                Головуючий: