Справа № 2а-42/10

                                        ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

    16 березня 2010 року Царичанський районний суд Дніпропетровської області, як адміністративний суд, у складі:

    головуючої – судді Гудим О.М.

    при секретарі - Верхогляд О. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Царичанка Дніпропетровської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС  Дніпропетровського взводу ДПС ДАІ ст.сержанта міліції  ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

    ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до ІДПС Дніпропетровського взводу ДПС ДАІ ст.сержанта міліції  ОСОБА_2,  в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову від 29 грудня 2009 року, якою відповідачем –ОСОБА_2 на нього (позивача) накладено адміністративне стягнення за скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.1 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 260 грн.

    На обгрунтування своїх позовних вимог вказав, що 29 грудня 2009 року у відношенні нього (позивача) було складено постанову серії АЕ №187474, згідно якої він 29 грудня 2009 року, близько 12 год. 40 хв. перетнув суцільну смугу дорожньої  розмітки , що поділяє протилежні напрямки руху, тобто був притягнутий до адмінвідповідальності, передбаченої ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 260грн.

    Вказує в своїй позовній заяві, що постанова є незаконною, необгрунтованою, так як не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутності належних  доказів та з грубим порушенням чинного законодавства.

Вважає її протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки протокол на підставі якого винесена постанова складений з порушенням вимог ст. 256 КУпАП, так як в ньому не вказано місце події, в зв’язку із цим і в постанові не вказано в якому місці він (позивач) порушив Правила дорожнього руху. Крім того, в порушення вимог ст..172 КУпАП відповідач не вказав у протоколі і не відібрав пояснення від свідка, який був в той час разом з ним (позивачем) в якості пасажира – ОСОБА_3.

Вказує також, що в дійсності він (позивач) Правил дорожнього руху не порушував і тому склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП в його діях відсутній, про що він вказував і в протоколі про адмінправопорушення. Так, вказав, що він 29.12.2009 року , близько 13 год перетинав дорогу на своєму автомобілі в смт.Царичанка, вул..Комсомольська біля АЗС „Укртатнафта”, але не через суцільну смугу, а у місці її розриву близько в’їзду на АЗС ( розривів там знаходиться аж два). Після перетину дороги він проїхав близько 100м, коли його зупинив відповідач біля світлофору, який знаходиться на перехресті вул..Комсомольська і вул.. кв.50 років Жовтня. Зазначає, що згідно вимог КУпАП, КАСУ його вину в порушенні ПДР повинен доказати відповідач, але жодних  доказів у нього немає.

    Прохає скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АЕ  №187474 від 29.12.2009 року про притягнення його до адмінвідповідальності по ст. 122 ч.1 КУпАП та накладення на нього штрафу в сумі 260грн.

    В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав частково, відмовившись від  своїх вимог щодо стягнення з відповідача на його користь 100грн. витрат понесених  ним (позивачем) на юридичну допомогу.

    В судове засідання відповідач повторно не з’явився, хоча належним чином був сповіщений про день, час та місце розгляду справи в суді, про що свідчить розписка на зворотному поштовому повідомленні про отримання судової  повістки, заяву про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у його відсутність суду не надіслав.

    Вислухавши пояснення позивача, свідка ОСОБА_3, оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч.2 ст. 71 КАСУ, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки відповідач у судове засідання не з’явився, тому саме він повинен довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності.

В судовому засіданні встановлено, що 29 грудня 2009 року у відношенні позивача ОСОБА_1 відповідачем інспектором ДПС складено постанову серії АЕ №187474, згідно якої позивач 29 жовтня 2009 року, близько 12 год. 40 хв.перетнув суцільну смугу дорожньої  розмітки 1.1, що поділяє протилежні напрямки руху, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. Відповідно до цієї постанови його було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення по ч.1 ст.122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 260 грн.

Як достовірно встановлено в судовому засіданні позивач ОСОБА_1, вказаних в вищезазначеній постанові порушень Правил дорожнього руху не вчиняв, оскільки в дійсності, рухаючись на автомобілі ВАЗ 2106 д.н. АЕ 3797АК перетинав дорогу в смт.Царичанка, вул. Комсомольська біля АЗС „Укртатнафта”, але не через суцільну смугу, а у місці її розриву, близько в’їзду на АЗС, де мається аж два розриви, що підтверджується поясненнями як самого позивача, про що він також заперечував і в своїх письмових поясненнях в самому протоколі про адмінправопорушення, так і показами свідка ОСОБА_3, який був очевидцем події, так як перебував в якості пасажира в автомобілі, яким керував позивач ОСОБА_1 Проте, жодного об’єктивного доказу, в т.ч. показів свідків, зокрема ОСОБА_3 тощо, окрім постанови та протоколу про адміністративне правопорушення, які б свідчили про правомірність постанови, відповідач не надав.

Крім цього, дійсно в порушення вимог ст. ст.256, 272, 283 КУпАП в протоколі та в постанові про адмінправопорушення відповідачем взагалі не зазначено конкретне місце події, не вказаний свідок та не відібрано від нього пояснення, в той час як в судовому засіданні такий свідок допитаний.  

А тому, оскільки об’єктивних та безперечних доказів, про те, що позивачем скоєно вказане адмінправопорушення не виявлено, та відповідачем в судовому засіданні не надано, тому дана постанова підлягає скасуванню.

Таким чином, за викладених  обставин, на думку суду, відповідачем не доведено правомірності свого рішення про притягнення позивача в даній справі до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню, а постанова, складена на припущеннях, підлягає скасуванню за відсутності в діях позивача складу адміністративного  правопорушення, в зв’язку з відсутністю об’єктивних, безперечних доказів вчинення позивачем вказаних адмінправопорушень.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 158, 159, 160-163, 167 КАС України, суд

                                                     П О С Т А Н О В И В:

     Позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора ДПС  Дніпропетровського взводу ДПС ДАІ ст.сержанта міліції  ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, задовольнити в повному обсязі.

    Визнати постанову  інспектора  ДПС Дніпропетровського взводу ДПС ДАІ ст.сержанта міліції  ОСОБА_2 серії АЕ 187474 від 29 грудня 2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної  відповідальності по ст.122 ч.1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 грн., протиправною та скасувати її, за відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 3 грн.40коп. судових витрат.

    Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського Апеляційного адміністративного  суду через Царичанський районний суд, як місцевий адміністративний суд,  шляхом подачі протягом десяти днів з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі, з подальшою подачею апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження постанови .     Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Головуюча                                                                                                                    О.М. Гудим