Справа № 2-а-23 2010 р.
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
12 березня 2010 року Березанський районний суд Миколаївської області
в складі: головуючого-судді Дорошенко А.В.
при секретарі Захарчук С.М.
за участю: позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Березанка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Коблевської роти ДПС ОСОБА_2 та УДАІ УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
в с т а н о в и в :
Позивач ОСОБА_1 08.02.2010 року звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи тим, що 05.02.2010 року відповідачем – інспектором ДПС Коблевської роти ДПС ОСОБА_2 винесена постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення п.15.9е ПДР у вигляді штрафу в сумі 340 грн.. Вважає, що зазначена постанова підлягає скасуванню, оскільки відповідачем при прийнятті оскаржуваної постанови були порушені норми адміністративного, матеріального та процесуального законодавства, порушені вимоги Інструкції з оформлення матеріалів про адмінісративні правопорушення, а саме: при складанні протоколу не було встановлено фактичних даних вчинення правопорушення, не проведено замір вілстані від місця зупинки до посадового майданчика для зупинки маршрутних транпортних засобів, не складено схеми порушення і не долучено її до матеріалів справи, не підкриплено показаннями свідків, тобто при складанні протоколу були відсутні фактичні дані, на підставі яких встановлено правопорушення. Оскільки для застосування до нього штрафних санкцій немає підстав, позивач просить скасувати зазначену постанову та провадження по справі закрити.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, пояснивши, що 05.02.2010р. він близько 17 год. на автомобілі батька їхав разом з рідною сестрою – ОСОБА_3, яку вивозив на зупинку в с. Красне. Він зупинився за 40 м. від дії знаку про заборону зупинки транспортних засобів в заїзному кармані перед магазином, де передбачена зупинка транспортних засобів. Сестра вийшла з автомобіля і він поїхав в бік вул. Новосельській для здійснення розвороту. За 100 м. від того місця, де він зупинився, його зупинили працівники ДАІ, автомобіль яких стояв на протилежній стороні дороги. Відповідач взяв у нього документи та без фіксування, проведення замірів і фотозйомки сказав, що за порушення ПДР йому необхідно сплатити штраф і склав протокол.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився та не повідомив про причини неявки, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить зворотнє повідомлення про вручення поштового відправлення.
Представник відповідача - УДАІ УМВС України в Миколаївській області звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності, надавши письмове заперечення на позов, в якому, посилаючись на безпідставність та необгрунтованість позову, просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити. Вважає, що інспектором ДПС Коблевської роти ДПС ОСОБА_2 при фіксації правопорушення, складанні відносно ОСОБА_1 адміністративного протоколу за ч.1 ст.122 КУпАП та винесенні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 340 грн., порушень вимог діючого законодавства не допущено. За порушення вимог п.15.9е ПДР інспектором ДПС ОСОБА_2, який згідно книги постових відомостей розстановки особового складу Коблевської роти ДПС в період з 14.00 до 22.00 год. 05.02.2010р. здійснював нагляд за дорожнім рухом на маршруті патрулювання № 3/1, що проходить по автодорозі Одеса-Мелітополь-Новоазовськ на службовому атомобілі “ВАЗ-21099”, відносно ОСОБА_1 був складений адміністративний протокол, після чого наданий йому для ознайомлення та дачі письмових пояснень по суті.
Заслухавши пояснення позивача, свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
З постанови по справі про адміністративне правопорушення від 05.02.2010 року ВЕ № 068833 вбачається, що інспектор ДПС Коблевської роти ДПС ОСОБА_2 постановив притягнути ОСОБА_1 за порушення ПДР України до адміністративної відповідальності у виді штрафу в сумі 340 грн. (а.с.3).
Згідно протоколу серії ВЕ № 122658 ОСОБА_1 05.02.2010р. о 16.55 год., керуючи т/з “ВАЗ” д/з ВЕ 37-11 ВЕ на 81 км автодороги Одеса-Новоазовськ, здійснив зупинку ближче 30 м. від посадкового майданчику для зупинки маршрутних транспортних засобів, позначеного дорожнім знаком 5.35, чим порушив п.15.9е ПДР України (а.с.4).
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’заний з’ясувати, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, які пом’кшують чи обтяжують відповідальність, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем при винесенні постанови враховано як доказ описову частину складеного ним же протоколу.
Інші докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та правомірності дій відповідача суду не надано.
Свідок ОСОБА_3 пояснила, що 05.02.2010р. її брат – позивач ОСОБА_1, біля 17.00 год. вивозив її в с. Красне. Він підвіз її до магазину в с. Красне і зупинився навпроти магазину в заїзному кармані. Коли брат від'їхав від місяця зупинки за 100-150 м., його зупинили працівники ДАІ. Оскільки вона має посвідчення водія і знає ПДР, вважає, що ПДР брат не порушував, так як зупинився не на місці зупинки маршрутного транспорту, а там, де зупинка дозволена.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно до ст.62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не грунтуватися на припущеннях, усі сумніви, щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідачем, в порушення вимог ст.71 КАС України, не наведено суду доказів, які б спростовували доводи позивача.
Відповідно до ч.1 ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення було посилено.
На підставі наданих доказів та вимог чинного законодавства, суд приходить до висновку, що в діях позивача ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.122 КУпАП і постанова про адміністративне правопорушення відповідно до п.3 ч.1 ст.293 КУпАП підлягає скасуванню, а справа закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 86, 159-163, 167 КАС України, п.3 ч.1 ст.293, п.1 ст.247 КУпАП, суд,-
п о с т а н о в и в :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора ДПС Коблевської роти ДПС ОСОБА_2 та УДАІ УМВС України в Миколаївській області задовольнити.
Постанову інспектора ДПС Коблевської роти ДПС ОСОБА_2 від 05 лютого 2010 року серії ВЕ № 068833 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн. скасувати, справу закрити.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано до Одеського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення шляхом подачі заяви через Березанський районний суд. Апеляційну скаргу на постанову суду може бути подано до Одеського апеляційного адміністративного суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження з подачею апеляції через Березанський районний суд, або без попереднього подання заяви в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до суду апеляційної інстанції
Відповідно до ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова у повному обсязі складена 12.03.2010р..
Суддя :