Справа № 2-2474/10

                                       РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2010 року

Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого:        - Демченко О.М.

при секретарі:        - Гресько О.В.

розглянув у судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Одеської міської ради, про визнання права власності в порядку спадкування за законом та визнання права землекористування, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Одеської міської ради, про встановлення факту прийняття спадщини та права приватної власності, встановлення факту землекористування, визнання права власності та права землекористування земельною ділянкою в порядку спадкування за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася у Малиновський районний суд м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Одеської міської ради, про визнання права власності в порядку спадкування за законом та визнання права землекористування.

Представник ОСОБА_1 у судовому засіданні заявлені вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити посилаючись на такі обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід позивачки - ОСОБА_5 . У 1969 році рішенням Ілічівського районного суду м. Одеси шлюб між дідом та бабусею позивачки був розірваний.

На сьогодні в будинку по АДРЕСА_1 В, НОМЕР_1 , фактично проживають позивачка - ОСОБА_1 , її мати ОСОБА_3 , та бабуся ОСОБА_6 .

Рішенням дирекції колгоспу „Авангард” від 01.02.1964 року діду - ОСОБА_5 - було надано у користування земельну ділянку площею 0,07 га за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 та ОСОБА_3 побудували на цій ділянці житлові будинки та господарські прибудови.

Посилаючись на ст. 1218 ЦК України ОСОБА_1 вважає, що спадкоємцям її діда повинно передатися право користування земельною ділянкою.

Позивачка, її мати та бабуся на час відкриття спадщини фактично проживали та проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Так як шлюб між бабусею та дідусем був розірваний, позивачка вважає, що її мати - ОСОБА_3 є спадкоємицею за законом всього належного спадкодавцю майна.

Вказуючи на те, що її бабуся та мати мають намір відмовитися від своєї частки у спадщині на її користь, та вважаючи себе спадкоємицею п`ятої черги за законом, позивачка ОСОБА_1 просить визнати за нею право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , НОМЕР_2 1337, а також визнати за нею право користування в порядку спадкування за законом земельною ділянкою для обслуговування житлового будинку та господарських споруд площе 0,7 га за адресою: АДРЕСА_1 , квартал 1337.

Також ОСОБА_2 зазначила той факт, що вона фактично подарувала ОСОБА_1 свою частку домоволодіння та просила визнати за ОСОБА_1 право власності на цю частку.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вимоги ОСОБА_1 визнали повністю, просили позов задовольнити та підтвердили свій намір на відмову від своїх часток у спадщині на користь ОСОБА_1 .

Представник Одеської міської ради у судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи був повідомлений у встановленому законом порядку, про причини неявки суду не повідомив.

ОСОБА_4 також вимоги ОСОБА_1 не визнав, вважав їх незаконними та такими, що не підлягають задоволенню, а також звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , Одеської міської ради.

В своєму зустрічному позові ОСОБА_4 вказує такі обставини.

У червні 1959 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , які є його батьками, був укладений шлюб. У 1969 році шлюб між ними було розірвано в судовому порядку. В період шлюбу були народжені діти: ОСОБА_4 та ОСОБА_7 (на сьогодні ОСОБА_3 ).

01 лютого 1964 року рішенням дирекції радгоспу „Авангард” ОСОБА_8 М ОСОБА_9 було передано у користування присадибну ділянку площею 0,07 га за адресою: АДРЕСА_1 . Земельна ділянка була надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. ОСОБА_5 та ОСОБА_2 за власні кошти та власними зусиллями побудували на цій ділянці житловий будинок з господарськими спорудами.

У 1969 році, відповідно до рішення Іллічівського районного суду м. Одеси домоволодіння було розділене між ОСОБА_5 і ОСОБА_2 в рівних частках. Також рішенням товариського суду від 10.10.1971 року був визначений порядок користування присадибною ділянкою між ОСОБА_5 та ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер. 28 лютого 1996 року ним було складено заповіт на користь ОСОБА_4 , в зв`язку з чим останній став спадкоємцем за заповітом.

За таких обставин ОСОБА_5 в своєму зустрічному позові просить встановити факт володіння ОСОБА_5 земельною ділянкою для будівництва та обслуговування житлового будинку, площею 0,07 га в АДРЕСА_1 ; встановити факт володіння ОСОБА_5 1/2 частиною домоволодіння АДРЕСА_1 на праві приватної власності; визнати за ОСОБА_4 , як спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_5 , право власності на 1/2 частину домоволодіння за номером АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_4 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 право користування земельною ділянкою для обслуговування житлового будинку та господарських будівель, площею 0,07 га за адресою: АДРЕСА_1 , а також встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_4 після смерті батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідачі за зустрічним позовом вимоги ОСОБА_4 не визнали, вважали їх незаконними, необгрунтованими, просили в їх задоволенні відмовити на підставі своїх заперечень, які викладені в первісному позові.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши представлені сторонами докази по справі, первісний позов ОСОБА_1 . задовольняє частково, а зустрічний позов ОСОБА_4 задовольняє у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні до них правовідносини.

У червні 1959 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , які є батьками ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , був укладений шлюб.

01 лютого 1964 року рішенням дирекції радгоспу „Авангард” ОСОБА_10 В.М. було передано у користування присадибну ділянку площею 0,07 га за адресою: АДРЕСА_1 . Земельна ділянка була надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Як було встановлено, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 за власні кошти та власними зусиллями побудували на вказаній ділянці житловий будинок з господарськими спорудами.

У 1969 році шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 було розірвано в судовому порядку.

Також, у 1969 році, відповідно до рішення Іллічівського районного суду м. Одеси домоволодіння було розділене між ОСОБА_5 і ОСОБА_2 в рівних частках.

Крім того рішенням товариського суду ЖЕК сел. ім. Леніна по справі №2-340/69 від 10.10.1971 року був визначений порядок користування присадибною ділянкою між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 Цим рішенням ОСОБА_5 у користування було виділено земельну ділянку площею 324 кв.м., в яку входить площа під частиною домобудівлі.

Відповідно зі ст. 5 Положення „Про товариські суди”, товариські суди розглядали справи про встановлення порядку користування земельними ділянками між співвласниками домоволодінь, по спорах про порядок користування будівлями, що складають спільну власність двох чи більше громадян.

Зазначене рішення товариського суду набрало чинності і є чинним на сьогодні.

Таким чином був встановлений і на сьогодні існує порядок користування як домоволодінням, так і земельною ділянкою, що ясно відображено на плані - додатку до рішення товариського суду від 10.10.1971 року, що також не заперечувалось і сторонами у судовому засіданні, які підтвердили наявність існуючого паркану на земельній ділянці згідно з рішенням товариського суду.

28 лютого 1996 року ОСОБА_5 був складений заповіт, згідно якого він все належне йому майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалося та взагалі все те, що буде йому належати на день смерті та на що він за законом матиме право - заповів ОСОБА_4 . Цей заповіт був посвідчений державним нотаріусом П`ятої Одеської державної нотаріальної контори.

Тобто на сьогодні ОСОБА_4 є єдиними спадкоємцем за заповітом на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Також суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача щодо встановлення факту прийняття спадщини ОСОБА_4 після смерті свого батька ОСОБА_5 , так як фактично на сьогодні ОСОБА_4 прийняв спадщину в повному обсязі, що і підтверджується позивачкою по первісному позову та відповідачами по первісному позову, які говорять про те, що земельна ділянка на сьогодні розділена парканом, в іншій частині де мешкав померлий, відповідач ОСОБА_4 пустив квартирантів і бере з них плату за оренду, а також перешкоджає позивачці та відповідачам по первісному позову мешкати в іншій частині будинку.

Тому суд визнає, що ОСОБА_4 фактично прийняв спадщину після померлого ОСОБА_5 .

Однак суд вважає за можливе задовольнити первісний позов частково, так як фактично ОСОБА_2 була передана ОСОБА_1 частка домоволодіння, яка на сьогодні належить ОСОБА_2 , про що вони говорили в судовому засіданні і ОСОБА_2 не заперечувала проти задоволення вимог ОСОБА_11 на часту її майна, пояснюючи це тим, що ОСОБА_1 є її онукою і вона бажає подарувати їй своє майно, тому і не заперечує проти визнання права власності за ОСОБА_1 на своє майно.

Згідно зі ст. 205 ч. 2 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно з ч. 2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати таких договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Задовольняючи вимоги  ОСОБА_1  частково, суд визнає за нею право власності виключно на ті домоволодіння, які належать  ОСОБА_2 , а саме  Ѕ частину домоволодіння АДРЕСА_1 , яке складається з: житлового будинку літ. А, Б загальною площею 211,8 кв.м., житловою площею 145,5 кв.м., підсобною 66,3 кв.м. (літ. А загальною площею 145,1 кв.м., житловою 110,9 кв.м., підсобною 34,2 кв.м., в тому числі А 1 1-1 кухня 9,3 кв.м., 1-2 житлова 8,4 кв.м., 1-3 житлова 13,1 кв.м., 1-4 житлова 16,6 кв.м., 1-5 коридор 3,2 кв.м., 1-6 санвузол 2,3 кв.м., мансарда загальною площею 32,7 кв.м., в тому числі 3-1 коридор 4,5 кв.м., 3-2 житлова 28,2 кв.м., літ. Б загальною площею 66,7 кв.м., житловою 34,6 кв.м., підсобною 32,1 кв.м., в тому числі 1-1 коридор 7,2 кв.м., 1-2 кухня 12,3 кв.м., 1-3 санвузол 6,5 кв.м., 1-4 житлова 15,1 кв.м., 1-5 житлова 19,5 кв.м., 2-1 кладова 6,1 кв.м.), №1-4 огорожа площею 91,1 кв.м., цистерна 6,0 кв.м., колодязь 6,0 кв.м., так як ОСОБА_2 фактично подарувала ОСОБА_1 свою частину домоволодіння.

В задоволенні інших вимог ОСОБА_1 суд відмовляє на підставі тих обставин, на яких задовольнив зустрічні позовні вимоги.

Керуючись ст.ст. 10, 11,88, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 205, 220, 1233, 1234, 1268 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Одеської міської ради, про визнання права власності в порядку спадкування за законом та визнання права землекористування - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину домоволодіння АДРЕСА_1 , яке складається з: житлового будинку літ. А, Б загальною площею 211,8 кв.м., житловою площею 145,5 кв.м., підсобною 66,3 кв.м. (літ. А загальною площею 145,1 кв.м., житловою 110,9 кв.м., підсобною 34,2 кв.м., в тому числі А І 1-1 кухня 9,3 кв.м., 1-2 житлова 8,4 кв.м., 1-3 житлова 13,1 кв.м., 1-4 житлова 16,6 кв.м., 1-5 коридор 3,2 кв.м., 1-6 санвузол 2,3 кв.м., мансарда загальною площею 32,7 кв.м., в тому числі 3-1 коридор 4,5 кв.м., 3-2 житлова 28,2 кв.м., літ. Б загальною площею 66,7 кв.м., житловою 34,6 кв.м., підсобною 32,1 кв.м., в тому числі 1-1 коридор 7,2 кв.м., 1-2 кухня 12,3 кв.м., 1-3 санвузол 6,5 кв.м., 1-4 житлова 15,1 кв.м., 1-5 житлова 19,5 кв.м., 2-1 кладова 6,1 кв.м.), №1-4 огорожа площею 91,1 кв.м., цистерна 6,0 кв.м., колодязь 6,0 кв.м., так як ОСОБА_2 фактично подарувала ОСОБА_1 свою частину домоволодіння.

Визнати за ОСОБА_1 право користування земельною ділянкою для обслуговування житлового будинку та господарських будівель, площею 324 м кв за адресою: АДРЕСА_1 .

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Одеської міської ради, про встановлення факту володіння будівлею та праві приватної власності, встановлення факту землекористування, визнання права власності та права землекористування земельною ділянкою в порядку спадкування за заповітом - задовольнити повністю.

Встановити факт володіння ОСОБА_5 земельною ділянкою для будівництва та обслуговування житлового будинку, площею 0,07 га в АДРЕСА_1 .

Встановити факт володіння ОСОБА_5 Ѕ частиною домоволодіння АДРЕСА_1 на праві приватної власності.

Визнати за ОСОБА_4 , як спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_5 , право власності на Ѕ частину домоволодіння за номером АДРЕСА_1 , яке складається з: літ. А1: 2-1 - коридор площею 4,0 кв.м., 2-2 - житлова площею 6,0 кв.м., 2-3 - житлова площею 22,6 кв.м., 2-4 - житлова площею 16,0 кв.м.. 2-5 - кухня площею 8,4 кв.м., санвузол площею 2,5 кв.м., надвірні споруди літ. Е - сарай з погребом, вбиральня, душ.

Визнати за ОСОБА_4 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 право користування земельною ділянкою для обслуговування житлового будинку та господарських будівель, площею 324 м кв за адресою: АДРЕСА_1 .

Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_4 після смерті батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошенні рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

СУДДЯ: