Справа №3-777/10

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 березня 2010 року суддя Ворошиловського районного суду м. Донецька Лівочка Л.І., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, яка працює першим заступником директора дирекції з організації та управління ЗАТ «Донецьксталь - металургійний завод», мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

за ч. 1 ст. 41 КУпАП, -

ВСТАНОВИЛА:

17.02.2010 року до суду надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 41 КУпАП за те, що 21.01.2010 року працівниками територіальної державної інспекції праці в Донецькій області при проведенні перевірки ЗАТ «Донецьксталь - металургійний завод», де ОСОБА_1 працює першим заступником директора, було встановлено порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці, а саме:

На підприємстві ведеться Книга обліку руху трудових книжок та вкладишів до них, зміст якої відповідає типовій формі, затвердженій наказом Мінстату України від 27.10.95 р. № 277. Книга пронумерована, прошнурована, скріплена підписом керівника та скріплена печаткою, відповідно до вимог п. 7.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників затвердженої наказом Мінпраці, Мін'юсту і Мінсоцзахисту від 29.07.93р. № 58. Останній запис внесено про реєстрацію трудової книжки внесено 26.11.09р. за №3872 (трудова книжка ОСОБА_2Н.), в той час як наказом від 28.12.09р. №1315-к прийнято ОСОБА_3 з 28.12.09р.

Відповідно до вимог наказу Міністерства статистики України від 27.10.95р. № 277 "Про затвердження типових форм первинного обліку особистого складу" та наказу Держкомстату України від 05.12.08р. №489 на робітників заведені особові картки за формою П-2. Однак, особові картки за формою П-2 ведуться належним чином, про те саме в порушення вимог п. 2.5. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників затвердженої наказом Мінпраці, Мін'юсту і Мінсоцзахисту від 29.07.93р. №58 ОСОБА_4 не ознайомлена з кожним записом, що заноситься до трудової книжки.

На дату перевірки встановлено, що ОСОБА_5 працює з квітня 2005р., однак остання щорічна відпустка надавалася за 2007-2008р.р., що свідчить про неправомірні дії які привели до порушення вимог ст. 45 Конституції України, ст. 75 КЗпП України та ст. 11 Закону України "Про відпустки".

Відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про відпустки» жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, одинокій матері, батьку, який виховує дитину без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла дитину під опіку, надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 7 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів і стаття 73 Кодексу законів про працю України). Встановлено, що ОСОБА_6 на підприємстві працює з серпня 2006р. та сама виховує доньку ІНФОРМАЦІЯ_2, однак за 2006-2009р.р. їй додаткова відпустка як одинокій матері не надавалася.

В судове засідання ОСОБА_1 не з’явилась, будучи належним чином повідомленою про місце та час розгляду справи.

        Провина ОСОБА_1 в скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 41 ч. 1 КУпАП підтверджується актом перевірки додержання законодавства про працю №05-01-037/0004 від 21.01.2010 року про результати перевірки ЗАТ «Донецьксталь - металургійний завод».

При накладенні стягнення, враховуючи характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, вважаю необхідним притягнути її до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу на користь держави.

Враховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 41, п. 1 ст. 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 визнати винною в скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення та притягнути її до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 510 (п’ятсот десять) гривень.

Суддя                                                  Л.І. Лівочка