Справа № 2-7498
2009 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 грудня 2009 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого – судді Куриленко О.М.,
при секретарі – Фірко Ю.В.,
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя,
ВСТАНОВИВ:
З 2 вересня 1995 року сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований в третьому відділі реєстрації актів громадянського стану Приморського районного управління юстиції
м. Одеси, про що у книзі реєстрації актів про укладення шлюбу був зроблений актовий запис
№ 29.
За час шлюбу у сторін народились діти: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Позивачка ОСОБА_1 просила шлюб розірвати, посилаючись на те, що шлюбні стосунки між подружжям фактично припинені, так як останнього часу між сторонами виникли напружені відносини, вони стали конфліктувати, шлюбні відносини припинили в 2008 році, та на теперішній час збереження сім`ї та примирення не можливе.
Питання щодо виховання дітей вирішено в добровільному порядку, тому вони залишаться мешкати з позивачкою.
Крім того між сторонами в період шлюбу було набуте таке майно: трьохкімнатна квартира № 102, розташована по вул. Варненській, 23, автомобіль „Мазда” 2005 року випуску та автомобіль „ Мітсубіші-Паджеро”, 2007 року випуску.
Позивачка в судовому засіданні просила розподілити спільно набуте майно таким чином: виділити їй квартиру, враховуючи те, що більшу частину грошей на придбання квартири подарували батьки позивачки, а також те, що з нею залишаються неповнолітні діти, а також виділити їй автомобіль „Мазда-6”, відповідачу виділити автомобіль „Мітсубіші Паджеро”, 2007 року випуску.
Відповідач у попередньому судовому засіданні проти розірвання шлюбу та встановлення місця проживання дітей разом з позивачкою, а також вказаного розподілу майна не заперечував, визнавши позов у повному обсязі.
Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, за згодою сторін, вважає, що рішення по справі можливо ухвалити у попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 130 ЦПК України.
Згідно ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки сторони не мають наміру підтримувати шлюбні стосунки. Шлюб носить формальний характер, спору про поділ майна, що є спільною власністю, у сторін немає. Відповідач проти задоволення позову не заперечує.
Згідно зі ст.71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.
У судовому засіданні встановлено, що за час подружнього життя сторонами набуті: трьохкімнатна квартира № 102, розташована по вул. Варненській, 23, яка згідно договору купівлі-продажу від 5.09.2003 року належить ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у рівних частинах (а.с.15-16); автомобіль „Мазда” 2005 року випуску та автомобіль „ Мітсубіші-Паджеро”, 2007 року випуску, які зареєстровані за відповідачем (а.с.20-22).
Враховуючи згоду відповідача з позовом та той факт, що з позивачкою залишаються мешкати двоє неповнолітніх дітей, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги у частині поділу майна, виділивши ОСОБА_1 трьохкімнатну квартиру № 102, по вул. Варненській, 23 в м. Одесі та автомобіль „ Мазда – 6”, 2005 року випуску, а відповідачу ОСОБА_2 автомобіль „Міцубиши-Паджеро”, дн ВН 3030 ВТ, 2007 року випуску.
Таким чином, визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому необхідно розірвати шлюб та розподілити спільне набуте майно подружжя.
Встановити подальше місце проживання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, з матір`ю, ОСОБА_1.
При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу витрати по оплаті державного мита слід покласти на ОСОБА_2.
Керуючись ст.ст. 130, 174 ч.4, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 71, 110, 112, 114, 115 СК України, суд
ВИРІШИВ:
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який 2.09.1995 року зареєстрований третім відділом реєстрації актів громадянського стану Приморського районного управління юстиції м. Одеси, про що у книзі реєстрації актів про укладення шлюбу був зроблений актовий запис № 29.
Вважати шлюб між ними розірваним в день набрання зазначеним рішенням законної сили.
Припинення шлюбу на підставі вказаного рішення повинно бути зареєстроване в державному органі реєстрації актів цивільного стану за заявою колишньої дружини або чоловіка.
При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_2 держмито у розмірі 17 гривень, позивачку від сплати держмита звільнити.
Встановити подальше місце проживання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, з матір`ю, ОСОБА_1.
Поділити майно, що є спільною сумісною власністю подружжя, таким чином:
Виділити позивачці ОСОБА_1 трьохкімнатну квартиру № 102, по вул. Варненській, 23 в м. Одесі та автомобіль „ Мазда – 6”, дн ВН 9769 ВК, 2005 року випуску.
Виділити відповідачу ОСОБА_2 автомобіль „Міцубиши-Паджеро”, дн ВН 3030 ВТ, 2007 року випуску.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а також подання апеляційної скарги до Київського районного суду м. Одеси протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя