Справа № 2-6881\2009 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2009 року Київський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого – судді Куриленко О.М.,
за участю секретаря - Фірко Ю.В.,
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні у місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа Одеська Універсальна товарна біржа «GIP» про визнання договору купівлі-продажу дійсним,
В С Т А Н О В И В :
Представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 - ОСОБА_5 09.11.2009 року звернувся до суду з названим позовом та просила постановити рішення, згідно якого визнати договір купівлі-продажу квартири дійсним та визнати право власності на зазначену квартиру.
Свої вимоги мотивувала тим, що 24.04.1996 року на Одеській Універсальній товарній біржі «GIP» між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 був укладений договір купівлі-продажу квартири № 57 по вул. Академіка Корольова, буд. 71, корп. 1 в м. Одесі.
На час укладення договору у 1996 році, ні позивачу не було відомо, ні відповідачі не знали, що правочин, в відповідності до ст. 47 ЦК України (1963 року) підлягає нотаріальному посвідченню, оскільки на той час також був чинним Закон України «Про товарну біржу», відповідно до ст.15 якого, правочини зареєстровані на біржі, подальшому нотаріальному посвідченню не підлягають.
Вартість зазначеної нерухомості сторони визначили в 500 (п`ятьсот) млн. карбованців.
Вказана сума коштів за договором купівлі-продажу була передана позивачем відповідачам в рахунок сплати за кв. № 57 по вул. Академіка Корольова, буд. 71, корп. 1 в м. Одесі до підписання договору, у той же день були передані відповідачами позивачу документи та ключі зазначеної квартири. Позивач 14.05.1996 року зареєстрував квартиру в КП „ОМБТІ і РОН”.
На теперішній час позивач не має можливості розпоряджатися своїм майном як належний власник, що і стало підставою для звернення до суду.
Представник позивача за довіреністю ОСОБА_5 та її представник за усною домовленістю ОСОБА_6 у судовому засіданні від позовних вимог в частині визнання права власності на квартиру відмовились, позов у частині визнання договору купівлі-продажу дійсним підтримали, просили задовольнити.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у судове засідання не з`явились, надали суду заяву про погодження з позовними вимогами та можливість розглядати справу у їх відсутності.
Представник третьої особи у судове засідання не з’явився, сповіщався належним чином про час, дату та місце слухання справи, причини неявки суду не відомі.
Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, за згодою представника позивача, вважає, що рішення по справі можливо ухвалити у попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 130 ЦПК України.
Таким чином, визнання відповідачами пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, оглянувши заяви відповідачів, дослідивши матеріали цивільної справи та письмові докази, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
У судовому засіданні встановлено, що 24 квітня 1996 року на Одеській Універсальній товарній біржі «GIP» між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 був укладений договір купівлі-продажу квартири № 57 по вул. Академіка Корольова, буд. 71, корп. 1 в м. Одесі , згідно якого ОСОБА_1 став власником вказаної квартири.
14.05.1996 року позивач зареєстрував своє право власності на придбану квартиру в КП „ОМБТІ і РОН”.
Усі зобов’язання за договором купівлі-продажу нерухомого майна сторонами виконані в повному обсязі, передані грошові кошти у сумі 500 (п`ятьсот) млн. карбованців, передані ключи, тому договір купівлі-продажу повинен бути визнаний дійсним.
Відповідно до паспорту громадянина України, виданого Приморським РВ УМВС України в Одеській області від 26.04.1996 року, позивач ОСОБА_1 зареєстрований по спірній адресі з 22.05.1996 року (а.с.6).
У судовому засіданні встановлено, що всі зобов’язання за договором купівлі-продажу нерухомого майна сторонами виконані в повному обсязі, тому договір купівлі-продажу повинен бути визнаний дійсним, що передбачено ст. 47 ЦК України в редакції 1963 року, за якою якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
При розгляді справи суд користується нормами Цивільного Кодексу в редакції 1963 року, так як договір купівлі-продажу нерухомого майна був укладений до вступу в законну силу Цивільного Кодексу України в редакції 2003 року.
З урахування вищевикладеного суд вважає позов являється обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 130, 224-226 ЦПК України, ч.2 ст. 220 ЦК України, ст. 47 ЦК України в редакції 1963 року, суд –
ВИРІШИВ :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа Одеська Універсальна товарна біржа «GIP» про визнання договору купівлі-продажу дійсним – задовольнити.
Визнати договір купівлі – продажу нерухомого майна - квартири № 57 по вул. Академіка Корольова, буд. 71, корп. 1 в м. Одесі, № 96/0486 від 24 квітня 1996 року, укладений на Одеській Спеціалізованій Біржі Нерухомості між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - дійсним.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а також подання апеляційної скарги до Київського районного суду м. Одеси протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя :