Справа № 206/1712/19

Провадження № 2-ві/206/7/19

                                        УХВАЛА

                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2019 Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі судді Маштака К.С., за участю секретаря судового засідання Стахіва О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відвід судді Румянцева О.П. у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

23.09.2019 у провадження судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська Маштака К.С. надійшла заява ОСОБА_1 від 13.09.2019 про відвід судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська Румянцева О.П., який здійснює розгляд цивільної справи № 206/1712/19 (провадження № 2/206/685/19) за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення.

Заява про відвід судді мотивована тим, що заявник не довіряє судді Румянцеву О.П., через те, що позивач сплатив при подачі позову судовий збір у сумі 1921,00 грн., як за вимогу немайнового характеру, а мав сплатити при звернені до суду з зазначеним позовом судовий збір у сумі 180437,00 грн., відтак суддя відкрив провадження по справі за відсутністю доказів про сплату судового збору в розмірі, встановленому законом. ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, якою зазначила суду на несплату судового збору, на що суддя Румянцев О.П. повідомив їй, що її заява щодо сплати судового збору буде розглядатися в судовому засіданні та питання буде вирішено після заслуховування думки всіх учасників процесу. В зв`язку із чим заявник просила відвести суддю Самарського районного суду м. Дніпропетровська Румянцева О.П. від участі в розгляді справи № 206/1712/19, провадження № 2/206/685/19 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення.

Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська 17.09.2019 у складі судді Румянцева О.П. заяву ОСОБА_1 про відвід судді визнано необґрунтованою, зупинено провадження у даній справі та передано її для визначення іншого судді в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями заява ОСОБА_1 про відвід судді Румянцева О.П. була розподілена судді Маштаку К.С.

       Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.                                                                                Дослідивши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська Румянцеву О.П. на предмет відповідності її обставинам, зазначеним у заяві, матеріали цивільної справи, суд приходить до наступних висновків.       

Так, підставами для відводу судді, зокрема п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК Українипередбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: є інші (не передбачені п. п. 1-4 ч. 1 ст. 36 ЦПК України) обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Вирішуючи по суті заяву про відвід судді, судом встановлено таке.        

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями дана цивільна справа була розподілена судді Румянцеву О.П.

08.04.2019 у цивільній справі було відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання.

09.07.2019 відповідачем ОСОБА_1 було подано заяву про залишення без руху позовної заяви Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення.

19.07.2019 відповідачем ОСОБА_1 було подано заяву на отримання інформації щодо результатів розгляду її заяви від 09.07.2019.

Того ж дня, суддя Румянцев О.П. повідомив ОСОБА_1 , що її заява від 09.07.2019 буде розглянута в порядку ст. 222 ЦПК України під час судового засідання 17.09.2019.

13.09.2019 відповідачем ОСОБА_1 було подано вищезазначену заяву про відвід судді Румянцева О.П. від участі в розгляді справи № 206/1712/19, провадження № 2/206/685/19 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення.

Проте, як вбачається з вищезазначеної заяви про відвід, обставинами, які викликають у відповідача сумніви в неупередженості та об`єктивності головуючого судді Румянцева О.П. є незгода з процесуальним рішення, а саме відкриття провадження по справі за відсутністю доказів про сплату судового збору в розмірі встановленому законом, яким на думку відповідача суддя Румянцев О.П. фактично звільнив позивача від сплати судового збору в порядку та у спосіб, яки не передбачений законом.

З приводу цього слід зауважити, що частиною 4 ст. 36 ЦПК України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Отже, незгода заявника з процесуальним рішенням судді  ОСОБА_2 , щодо відкриття провадження по справі за відсутністю доказів про сплату судового збору в розмірі встановленому законом, не може бути підставою для відводу.

Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Згідно п. 10 ст. 197 ЦПК України, у підготовчому судовому засідання суд вирішує заяви та клопотання учасників справи.

Стаття 222 ЦПК України визначає порядок розгляду заяв та клопотань, а саме головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин у підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

Отже, аналізуючи вищезазначені процесуальні норми процесуального права в сукупності з іншими нормами ЦПК України, слід прийти до висновку, що призначення заяви позивача до розгляду в порядку ст. 222 ЦПК України відноситься виключно до дискреційних повноважень суду.

В той же час, суд звертає увагу, що ОСОБА_1 подавши 13.09.2019 заяву про відвід судді Румянцева О.П. фактично позбавила останнього можливості розгляду у судовому засіданні 17.09.2019 її заяви від 09.07.2019 в порядку передбаченому ст. 222 ЦПК України із заслуховуванням думки учасників справи, з метою встановлення обставин, які можуть свідчити про наявність або відсутність підстав для залишення позовної заяви без руху.

Відтак, посилання заявника на ту обставину, що суддя Румянцев О.П. фактично звільнив позивача від сплати судового збору в порядку та у спосіб, яки не передбачений законом, суд вважає помилковим.

Таким чином, суд приходить до висновку, що жодного доказу на підтвердження обставин, викладених у заяві про відвід, який свідчить про певну прихильність та упередженість судді Румянцева О.П. під час розгляду цивільної справи за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення, та може бути підставою для відводу судді, ОСОБА_1 не надано.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України Законом від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини в рішенні по справі «Білуха проти України» від 9 листопада 2006 року зазначив, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

У пунктах 28-32 рішення у справі «Газета «Україна - центр» проти України», Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно визначатись на підставі суб`єктивного і об`єктивного критеріїв. У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об`єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів. Аналогічна позиція висловлена ЄСПЛ й у пункті 66 рішення у справі «Бочан проти України».

При цьому щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Стосовно об`єктивної складової неупередженості суддів, то у справі «Фей проти Австрії» суд вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні апріорно викликати в учасників цивільного процесу.

Отже, при вирішенні питання про відвід судді необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду для розгляду конкретної справи (об`єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій).

Таким чином, і діючий ЦПК України, і позиція Європейського суду з прав людини встановлюють обов`язковість доведення необ`єктивності чи упередженості судді при вирішенні питання про відвід.

Тобто, особа, яка заявляє відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт особистої зацікавленості судді, упередженості, у розгляді справи, зважаючи на дію презумпції особистої неупередженості судді, яка діє до тих пір поки не доведено інше.

Суд звертає увагу, що ст. ст. 76 та 81 ЦПК України передбачено, що сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.        

Отже, заявником не зазначено обставин, які б свідчили про порушення об`єктивного чи суб`єктивного критеріїв, не спростовано презумпцію безсторонності суду, при вирішенні даного питання, жодного належного та допустимого доказу упередженості та необ`єктивності судді під час розгляду даної цивільної справи суду не надано.

       Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що наявність підстав, для відводу судді Румянцева О.П., у справі не встановлено, а відтак, в задоволенні заяви про відвід судді має бути відмовлено.        

       На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 36, 39, 40, 187, 197, 222, 260, 353 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська Румянцева О.П. у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1  про звернення стягнення- відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя                 К.С. Маштак