АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
_________________________________________________ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ______________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:
головуючого - судді Ломанової Л.О.,
суддів: Притуленко О.В.,
Мудрової В.В.,
при секретарі Цендра О.М.,
за участю позивача ОСОБА_1, представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1до товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Консоль ЛТД" про спонукання до виконання зобов'язання, стягнення пені та відшкодування моральної шкоди, за зустрічним позовом ТОВ „Фірма „Консоль ЛТД" до ОСОБА_1про припинення зобов'язання за неможливістю його виконання, за апеляційною скаргою представника товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Консоль ЛТД" - ОСОБА_3 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 09 жовтня 2006 року, -
ВСТАНОВИЛА :
05.08.1999 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ „Фірма „Консоль ЛТД" про спонукання до виконання зобов'язання, стягнення пені та відшкодування моральної шкоди.
Вимоги мотивувала тим, що 14.06.1996 року між нею та відповідачем був укладений договір про дольову участь у будівництві багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1, за умовами якого відповідач зобов'язався в строк до 30.03.1*997 року передати у власність ОСОБА_1. у збудованому будинку, під'їзді №3. двокімнатну квартиру НОМЕР_1, вартість будівництва якої складала 14850 доларів США.
Виконуючи умови договору, позивачка внесла внесок у розмірі 9455 доларів США, але відповідач умови договору не виконав, що потягло за собою укладення додаткових угод.
Додатковою до цього договору угодою НОМЕР_2 від 22.09.1998 року було змінено предмет договору, а саме: участь позивачки в завершенні відповідачем будівництва будинку по АДРЕСА_2, в якому ОСОБА_1. після закінчення будівництва належала до передачі квартира №12. Строк здачі квартири встановлено 10.11.1998 року.
Посилаючись на те, що відповідачем умови договору були порушені, ОСОБА_1 просила зобов'язати відповідача передати їй квартиру, стягнути на її користь пеню за прострочення виконання зобов'язання в розмірі 37 914 доларів США та у відшкодування завданої моральної шкоди 200 000 грн.
У січні 2000 року ТОВ „Фірма „Консоль ЛТД" також звернулось до суду із позовною заявою до ОСОБА_1, в якій, посилаючись на невиконання ОСОБА_1 умов договору та додаткової згоди НОМЕР_2 про сплату решти пайового внеску в сумі 5395 доларів США, просило на підставі ст.ст.210, 115, 222 ЦК України (в ред. 1963 року)
Справа №22-ц-74-Ф/07 Головуючий суду першої інстаиції. ... Білоусов Е.Ф
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Притуленко О.В.
2
припинити дію зазначеного договору за неможливістю його виконання та зобов'язати товариство „Фірма „Консоль ЛТД" повернути ОСОБА_1. сплачений пайовий внесок.
Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 09 жовтня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково.
Суд стягнув з ТОВ „Фірма „Консоль ЛТД" на її користь суму внесеного пайового внеску в розмірі 50 300,60 грн. у зв'язку з розірванням договору і пеню за прострочення виконання зобов'язання в розмірі 201 702 грн. за період з 10.11.1998 по 29.02.2000 року, а всього 252 002,60 грн. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Зустрічний позов ТОВ „Фірма „Консоль ЛТД" задоволено частково. Виконання зобов'язань за договором про пайову участь в будівництві багатоквартирного жилого будинку між ТОВ „Фірма „Консоль ЛТД" та ОСОБА_1 від 14.07.1996 року з подальшими додатковими угодами припинено за неможливістю виконання з вини боржника.
В апеляційній скарзі представник ТОВ „Фірма „Консоль ЛТД" - ОСОБА_3.. посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити у справі нове рішення.
Апелянт зазначив, що вирішуючи спір, суд вийшов за межі позовних вимог ОСОБА_1, яка наполягала на виконанні товариством договору про сумісну діяльність.
Крім того, вважає що висновок суду про порушення відповідачем умов договору суперечить матеріалам справи та вказує на необгрунтоване стягнення на користь ОСОБА_1 пені.
ОСОБА_1 подала заперечення на апеляційну скаргу; в яких,посилаючись на неспроможність доводів апелянта, просить рішення суду залишити без змін.
Обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду -скасуванню у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що 14.07.1996 року між сторонами був укладений договір про дольову участь у будівництві багатоквартирного будинку.
За умовами вказаного договору та додаткової до нього угоди НОМЕР_2 від 22.09.1998 року, відповідно з якою був змінений предмет договору та строк виконання зобов'язань, після закінчення відповідачем будівництва будинку поАДРЕСА_2, в строк до 10.11.1998 року, ОСОБА_1. належала до передачі квартира №12.
Посилаючись на те, що зобов'язання за договором про дольову участь у будівництві багатоквартирного будинку не виконані з вини відповідача, який в односторонньому порядку розірвав договір і продав квартиру іншій особі, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що ТОВ „Фірма „Консоль ЛТД" повинно відшкодувати позивачці на підставі ст.ст.203-204 ЦПК України в редакції 1963 року понесені за договором витрати (сплачений пайовий внесок) та сплатити неустойку.
Суд зробив висновок про відсутність вини позивачки у невиконанні умов договору, тобто в несплаті решти пайового внеску в сумі 5395 доларів США, мотивуючи тим, що у встановлений договором термін - 10.11.1998 року будівництво будинку відповідачем не було завершено, а новий термін передачі вказаної суми сторонами не був обумовлений.
Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду, оскільки відповідно до п.6.4 укладеного між сторонами договору передача об'єкта у власність пайовику здійснюється після повної оплати паю. Пунктом 2.1 договору розмір паю був встановлений в 14850 доларів США та складався з пайових внесків, з яких внесок у сумі 9455 доларів США позивачкою було сплачено, а пайовий внесок у сумі 5395 доларів США мав бути нею внесений відповідно до П.1..2 додаткової угоди НОМЕР_2не пізніше, ніж за один день до передачі квартири. Термін передачі квартири вказаною угодою був встановлений до 10.11.1998 року.
Безспірно встановлено, що ОСОБА_1 до 10.11.1998 року не сплатила решту _ пайового внеску. Але відповідач не навів безспірних доказів тому, що він не виконав своїх
3
зобов'язань лише внаслідок того, що їх не виконала ОСОБА_1 Як вбачається зі зміст} рішення Керченського міського виконкому НОМЕР_3 від 24.12.1999 року будинок АДРЕСА_1 був зданий відповідачем в експлуатацію лише 20.12.1999 року. Акт про фіксацію будівельних недоліків у квартирі було складено сторонами 19.11.1999 року. тобто до введення будинку в експлуатацію, але після спливу строку виконання зобов'язання, передбаченого договором.
У засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача не заперечував також наявності вини і ТОВ „Фірма „Консоль ЛТД" у невиконанні умов договору у встановлені строки.
За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для повного звільнення відповідача від відповідальності за позовом ОСОБА_1 відповідно до ч.З ст.213 ЦК України в редакції 1963 року, згідно з якою боржник не визнається таким, що прострочив. поки зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
З урахуванням того що відповідно до п.6.4 договору квартира належала передачі позивачці після сплати пайового внеску в повному обсязі до 10.11.1998 року, але остання не виконала вказаного обов'язку, колегія суддів приходить до висновку про наявність вини обох сторін.
Обставинам справи суд дав неналежну правову оцінку, що призвело до неправильного застосування норм матеріального закону.
При вирішенні позову ОСОБА_1 судом порушені і норми ст.11 ЦПК України, на що обгрунтовано посилається апелянт.
Порушення норм матеріального і процесуального закону є підставою для скасування рішення суду за п.4 ст.309 ЦПК України і ухвалення нового рішення - про задоволення позову ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача на її користь пені та зустрічного позову ТОВ „Фірма „Консоль ЛТД" в частині припинення договору та сплати пайового внеску.
При цьому колегія суддів виходить також і із того, що з 18.08.2000 року право власності на спірну квартиру придбала інша особа - ОСОБА_4, що робить неможливим задоволення вимог позивача в частині зобов'язання відповідача передати їй квартиру, тому ТОВ „Фірма „Консоль ЛТД" повинно повернути ОСОБА_1. суму сплаченого пайового внеску у сумі 9455 доларів США, що становить 50300,60 грн., на підставі п.3.1 укладеного між сторонами договору, згідно з яким сторони несуть майнову відповідальність за збитки, заподіяні неналежним виконанням зобов'язань.
Також ТОВ „Фірма „Консоль ЛТД" повинно сплатити позивачці пеню за прострочення виконання зобов'язання відповідно до додаткової згоди НОМЕР_2 від 22.09.1998 року, якою встановлена додаткова відповідальність відповідача за порушення умов договору про передачу квартири у вигляді пені в розмірі 1% від суми сплаченого паю за кожний день прострочення.
Відповідно до змісту позовної заяви, ОСОБА_1 просила стягнути пеню за 401 день прострочки виконання зобов'язань, виходячи зі суми сплаченого внеску - 9455 доларів США, що складає 201702 грн.
Визначаючи розмір пені, яка підлягає стягненню на користь позивачки , необхідно взяти до уваги той факт, що невиконання зобов'язань виникло з вини обох сторін. Відповідно до ст.211 ЦК України в редакції 1963 року якщо невиконання або неналежне виконання зобов'язання виникло з вини обох сторін, суд відповідно зменшує розмір відповідальності боржника.
Наявність вини позивачки у невиконанні умов договору є підставою для зменшення розміру відповідальності ТОВ „Фірма „Консоль ЛТД".
З урахуванням усіх обставин справи, колегія суддів вважає, що ступінь вини обох сторін у невиконанні зобов'язань за договором є однаковим.
Оскільки умови укладеного сторонами договору не передбачають відшкодування моральної шкоди, законних підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про
стягнення з відповідача компенсації моральної шкоди не встановлено.
4
На підставі ст.ст. 203, 209, 211 ЦК України в редакції 1963 року, ст.380 ЦПК України , керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ТОВ „Фірма „Консоль ЛТД" задовольнити частково.
Рішення Керченського міського суду АРК від 09 жовтня 2006 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким вимоги ОСОБА_1та товариства з обмеженою відповідальністю „Консоль ЛТД" задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Консоль ЛТД" на користь ОСОБА_1суму пайового внеску в розмірі 50300 грн.60 коп. та пеню за прострочення виконання умов договору у сумі 100851 грн.
Дію договору НОМЕР_4 від 14 липня 1996 року, укладеного між ТОВ „Фірма „Консоль ЛТД" та ОСОБА_1, припинити.
В решті позовних вимог ОСОБА_1 та ТОВ „Фірма „Консоль ЛТД'" відмовити.
У порядку повороту виконання судового рішення стягнути з ОСОБА_1на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Консоль ЛТД" 100581 грн.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено до суду касаційної інстанції протягом двох місяців після набрання законної сили.
Судді: