Справа № 2-1083/10

                                                                                                                                                2010 рік

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М   У К Р А І Н И

    02 лютого 2010 р.                                                                           м. Білгород-Дністровський

Білгород – Дністровський міськрайонний  суд  Одеської області у складі:

         головуючого – одноосібно судді  Толкаченко О.О.,

      при секретарі – Ткаченко О.М.,

         розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровському цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Акерман-Фінанс» про розірвання договору внеску на депозитний рахунок в наслідок істотної зміни обставин та зобов’язання повернути грошові кошти,

ВСТАНОВИВ:

    ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кредитної спілки «Акерман-Фінанс» про розірвання договору внеску на депозитний рахунок в наслідок істотної зміни обставин та зобов’язання повернути грошові кошти, а саме просить суд визнати бездіяльність відповідача, щодо залишення без розгляду заяви-звернення від 09 червня 2009 про розірвання договору внеску на депозитний рахунок №00000072 від 08 травня 2009 року, та ненадання відповіді на неї, незаконною; розірвати договір від 08 травня 2009 року внеску на депозитний рахунок № ДДВ-00000072, що укладений між сторонами 08 травня 2009 року, в наслідок істотної зміни обставин, - «неплатоспроможність відповідача виплачувати належні відсотки за користування внеском; повідомлення відповідача про можливе припинення своєї діяльності»; зобов’язати відповідача повернути грошові кошти (внесок за договором від 08 травня 2009 року внеску на депозитний рахунок № ДДВ-00000072)   в розмірі 26500 (двадцять шість тисяч п’ятсот) грн. 00 коп. їх власнику - ОСОБА_1, та сплатити 26% річних за фактичне користування цими коштами починаючи з 08 травня 2009 року; судові витрати по справі покласти на відповідача.

    11.09.2009 року у судовому засіданні представник позивача уточнив свої позовні вимоги, та просив понесені затрати на представництво інтересів у справі юристом Шендюх Ігорем Миколайовичем, згідно розписки від 17 липня 2009 року на суму 3500 гривень віднести до судових витрат.

    Представник позивача у судове засідання не з’явився, надавши до суду заяву з проханням розгядати справу без його участі.

    15.10.2009 року представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час розгляду справи був повідомлен належним. Надав до суду телеграму з проханням перенести судове засідання, у зв’язку з тим, що він знаходиться на стаціонарному лікуванні в Одеському міському відділенні алергології з 13 жовтня 2009 року та довідки надасть на наступному судовому засіданні. Суду не надано доказів, які б підтверджували поважну причину неявки представника відповідача у судове засідання.

    12.11.2009 року представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час розгляду справи був повідомлен належним. Надав до суду заяву з проханням перенеси судове засідання у зв’язку з відсудністю представника КС «Акерман-Фінанс», так як він знаходиться у Апеляційному суді м. Одеси. Суду не надано доказів, які б підтверджували поважну причину неявки представника відповідача у судове засідання.

    13.01.2010 року представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час розгляду справи був повідомлен належним. Надав до суду заяву з проханням перенеси судове засідання у зв’язку з відсудністю представника КС «Акерман-Фінанс», так як він знаходиться у Апеляційному суді м. Одеси на розгляді іншої справи. Суду не надано доказів, які б підтверджували поважну причину неявки представника відповідача у судове засідання.

    02.02.2010 року представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив, що розцінюються судом як навмисне затягування розгляду справи, оскільки на неодноразові виклики у судове засідання відповідач повідомляє одну й ту сума причину неявки, але жодного разу не надав цьому підтвердження. Суд визнає неявку представника відповідача у судове засідання неповажною, тому справа розглядається відповідно до вимог ч. 2 ст. 169 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, дослідивши надані докази, суд  вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

    Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 2005 року є членов кредитної спілки «Акерман-Фінанс» відповідно до членської книжки від 05 травня 2005 року.

    08 травня 2009 року між позивачем та Кредитною спілкою «Акерман-Фінанс» в черговий раз укладено договір внеску на депозитний рахунок № ДДВ-00000072 грошових коштів у сумі 26500,00 гривень на строк до 08 травня 2010 року з умовою нарахування та сплати, на умовах цього договору, кредитною спілкою на користь позивача 26% річних, за користування внеском.

    Те, що позивачем зроблено внесок за фінансовою програмою «Забезпечений пенсіонер», у відповідності до умов договору внеску на депозитний рахунок № ДДВ-00000072, свідчать відмітка в членській книжці та квитанція до прибуткового касового ордеру № 13765 від 08 травня 2009 року на суму 26500,00 гривень.  

01 червня 2009 року, на зборах членів Кредитної спілки «Акерман-Фінанс» головою правління було доведено до відома присутніх членів кредитної спілки те, що кредитна спілка «Акерман-Фінанс» стає неплатоспроможною щодо виплат процентів за користування коштами а можливо і зовсім припинить свою діяльність, та вирішено питання про заміну процентної ставки за користування коштами на визначену суму коштів, що є, на думку позивача, меншою ніж сума з розрахунку в процентному відношенні, за договором.

У зв’язку із повідомленням голови правління КС «Акерман-Фінанс» про фінансові труднощі, яких потерпає кредитна спілка, позивачем було прийнято рішення щодо повернення вкладених ним грошових коштів, про що ним заявлено до кредитної спілки у заявах від 02 червня 2009 року (вхід. №41 та №42) .

Відповіді на заяви відповідача не надано, кошти не повернуто.

09 червня 2009 року позивачем надіслано відповідачу заяву-звернення від 09 червня 2009 року про розірвання договору внеску на депозитний рахунок №ДДВ-00000072 від 08 травня 2009 року та повернення внеску, разом із заявою-зверненням надано відповідачу для підписання і угоду від 10 червня 2009 року про розірвання договору внеску на депозитний рахунок №ДДВ-00000072.

На сьогодні, відповіді на заяву-звернення від 09 червня 2009 року відповідачем не надано взагалі, угода про розірвання договору внеску на депозитний рахунок не укладена, тобто питання про повернення грошових коштів та розірвання згаданого вище договору та повернення грошових коштів між позивачем та відповідачем в добровільному порядку не вирішено.

    Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

    Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а ч.1 ст.530 ЦК України визначено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)..

    Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), а згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

    Згідно ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення договору, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.    

    Згідно ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона              (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму  та проценти на неї або дохід в іншій формі  на умовах та в порядку , встановленого договором.

    Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

    Заперечення представника відповідача на позовну заяву про розірвання договору внеску та зобов’язання повернути грошові кошти, яким він посилається на те, що внаслідок негативного впливу фінансової кризи на фінансовий ринок України виникає загроза платоспроможності відповідача, з метою мінімізації негативних наслідків фінансової кризи, забезпечення виконання зобов’язань відповідача перед членами кредитної спілки, був припинений строк дії договорів внеску членів кредитної спілки на депозитні рахунки з 01 червня 2009 року із фіксуванням зобов’язань перед кожним членом спілки із наступним погашенням зобов’язань у розмірі 500 гривень до повного погашення. Вказане підтверджується відповідачем протоколом чергових загальних зборів членів кредитної спілки «Акерман-Фінанс» № 09/06-01 від 01 червня 2009 року. Однак для підтвердження правомочності загальних зборів членів кредитної спілки складається реєстр членів кредитної спілки, представлених особисто або за дорученням, або реєстри членів кредитної спілки, які були присутні на загальних зборах членів кредитної спілки особисто, та членів кредитної спілки, які представлені на загальних зборах членів кредитної спілки за дорученням, що не було надане відповідачем.

    Отже, на даний  час позивач має намір розірвати договору внеску на депозитні рахунки №ДДВ-00000072 від 08 травня 2009 року, про що неодноразово звертався до відповідача, не отримувавши при цьому відповідь.

    У відповідності зі ст. 526 ЦК України , зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, чого не виконує кредитна спілка «Акерман-Фінанс».

    Прохання позивача, щодо понесених затрат на представництво інтересів у справі юристом Шендюх Ігорем Миколайовичем, згідно розписки від 17 липня 2009 року на суму 3500 гривень віднести до судових витрат, не підлягає задоволенню. Так як, склад та розмір витрат, пов’язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчить про оплату гонорару та інших витрат, пов’язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам, а саме, особисті розписки про одержання грошових коштів.

    Відповідно до ст. 84 ЦПК України граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.  

    Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» розмір витрат на правову допомогу у цивільних справах стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, не може перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі виплачується  40% розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи. Також представником позивача не було надано розрахунку вартості правової допомоги.

    Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача сплачене ним держмито, проте відповідно до п. 37 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів «Про державне мито», від сплати державного мита звільняються громадяни - за  позовами  про  відшкодування  збитків, завданих  неповерненням  у  терміни,  передбачені  договорами  або установчими документами, грошових та майнових  внесків,  які  були залучені до  акціонерних  товариств,  банків,  кредитних  установ, довірчих товариств та інших юридичних осіб,  які  залучають  кошти та майно громадян.

    На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 525, 526, ч.1 530, 610, 625, 629, ч.2 651, 1058 ЦК України, ст. ст., 10, 11, 27, 60, 61, 169, 209, 213, 214, 215,  ЦПК України,  суд, -

ВИРІШИВ:

     Позовну заяву ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Акерман-Фінанс» про розірвання договору внеску на депозитний рахунок в наслідок істотної зміни обставин та зобов’язання повернути грошові кошти – задовольнити частково.

    Визнати бездіяльність відповідача, щодо залишення без розгляду заяви-звернення від 09 червня 2009 про розірвання договору внеску на депозитний рахунок №00000072 від 08 травня 2009 року, та ненадання відповіді на неї, незаконною.

Розірвати договір від 08 травня 2009 року внеску на депозитний рахунок № ДДВ-00000072, що укладений між сторонами 08 травня 2009 року, в наслідок істотної зміни обставин, - «неплатоспроможність відповідача виплачувати належні відсотки за користування внеском; повідомлення відповідача про можливе припинення своєї діяльності».

Зобов’язати відповідача повернути грошові кошти (внесок за договором від 08 травня 2009 року внеску на депозитний рахунок № ДДВ-00000072)   в розмірі 26500 (двадцять шість тисяч п’ятсот) грн. 00 коп. їх власнику - ОСОБА_1, та сплатити 26% річних за фактичне користування цими коштами починаючи з 08 травня 2009 року.

В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.

     Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10- денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя:                                                                                                                         О.О. Толкаченко

З орігіналом вірно:

Голова суду                         ОСОБА_2