Справа № 2а-66/2010р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

      20 січня 2010 року       Кам’янобрідський  районний суд м. Луганська  в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1,

при секретарі: ОСОБА_2

        розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до посадової особи інспектора дорожньо-патрульної служби 1-го взводу ВДАІ м. Луганська при УДАЇ УМВС України в Луганській області ОСОБА_4 про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії від 31.10.2009 року, -

ВСТАНОВИВ:

    Позивач звернувся до Кам’янобрідського районного суду з адміністративним позовом, посилаючись на ті обставини, що 31.10.2009 року інспектором дорожньо-патрульної служби ОСОБА_4 був складений протокол про адміністративне правопорушення передбачене ст. 122 ч.2  КУпАП, а саме – порушення п. 8.7.3 (з) Правил дорожнього руху України і накладено штраф у сумі 425 гривень. З зазначеними протоколом та постановою не згоден, просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення.

    В судовому засіданні позивач пояснив суду, що не згоден із вказаними у постанові інспектора ДПС фактами. Рухаючись на перехресті доріг по вул. Леніна та вул. Сосюри  м. Луганська вчасно зупинив автомобіль, коли стрілка додаткової секції світлофору, яка дозволяє повернути ліворуч була вимкнена. Пропустивши зустрічний транспорт, продовжив рухатися і через 150м. був зупинений інспектором ДПС. Пояснив, що ніяких перешкод він нікому не завдав. В автомобілі знаходився знайомий ОСОБА_5, який мав би це підтвердити, але на заявлене клопотання щодо внесення до протоколу пояснень свідка даної ситуації інспектор ДПС проігнорував. Винним себе в порушенні правил дорожнього руху не визнає і вважає, що його вина у скоєні правопорушення інспектором ДПС була не доказана. Просив суд визнати неправомірними дії відповідача, скасувати постанову від 31.10.2009 року про притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення штрафу у розмірі 425 гривень і провадження у справі у зв’язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення закрити.

Відповідач до суду не з’явився, хоча про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно ст. 128 ч.4 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд вважає за можливе справу розглянути у відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів.

    Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що 31.10.2009 року знаходився  в автомобілі ВАЗ 21043, за кермом якого був ОСОБА_3 Рухаючись на перехресті вул. Леніна та вул. Сосюри в м. Луганську ОСОБА_3 вчасно зупинив автомобіль, коли стрілка додаткової секції світлофору, яка дозволяє повернути ліворуч була вимкнена. Пропустивши зустрічний транспорт ОСОБА_3 продовжив рухатися і через 150м. був зупинений інспектором ДПС.

    Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, свідка, суд вважає вимоги такими, що підлягають задоволенню.

    Відповідно до ст. 287 КУпАП  постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою щодо якої її винесено.

Згідно ст. 288 КУпАП постанову іншого органу (посадової) особи про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено у вищестоящий орган або в районний суд.

    Судом встановлені такі факти 31.10.2009 року інспектором дорожньо-патрульної служби 1-го взводу ВДАІ м. Луганська при УДАЇ УМВС України в Луганській області ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3, де зазначено, що на перехресті він повернув ліворуч при основній секції світлофору, яка дозволяє рухатися транспорту прямо і праворуч, при цьому додаткова секція світлофору, яка дозволяє поворот ліворуч не була увімкнена, чим порушив п. 8.7.3 (з) ПДР (а.с.4). Відповідно до постанови по справі про адміністративне правопорушення від 31.10.2009 року на ОСОБА_3 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 425 гривень (а.с.3).

    Згідно вимог ст. 256 КУпАП однією із вимог, що пред’являються до протоколу про адміністративне правопорушення є зазначення в ньому прізвищ, адрес свідків, якщо вони є, а згідно ст. 268 КУпАП одне із прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності є право заявляти клопотання. За обставинами даної справи посадова особа, дії якої оскаржуються, проігнорувала заявлене клопотання позивача про залучення до розгляду у справі у якості свідка його знайомого ОСОБА_5, який знаходився в його автомобілі і згідно із законодавством міг бути опитаний у якості свідка, не мотивувавши своє рішення у протоколі, та не дослідивши всі докази, прийшов до поспішного висновку про наявність у діях водія ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення та винність останнього у його вчиненні.

  Згідно ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для справ, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

  Згідно ст. 71 ч.2   КАС України,  в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. На неодноразові виклик до суду, відповідач жодного разу не з”явився , заперечень щодо вказаного адміністративного позову не надав.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 18, 71 ч.2, 159, 160, 161  Кодексу адміністративного судочинства України", ст. ст. 287 ч.1, 288ч.1, 122 ч.2 КпАП України,  суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заявлені в адміністртаинвому позові вимоги ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати неправомірними дії посадової особи інспектора дорожньо-патрульної служби 1-го взводу ВДАІ м. Луганська при УДАЇ УМВС України в Луганській області ОСОБА_4 про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.2 КУпАП.

Скасувати постанову  посадової особи інспектора дорожньо-патрульної служби 3-го взводу ВДАІ м. Луганська при УДАЇ УМВС України в Луганській області ОСОБА_6  про адміністративне правопорушення від 31.10.2009 року ВВ № 084859 про накладення на ОСОБА_3 на підставі ст. 122 ч.2 КУпАП штрафу у розмірі 425 гривень.

Провадження по адміністративній справі згідно протоколу ВВ № 097838 від 31.10.209 року складеного у відношенні ОСОБА_3 за порушення п. 8.7.3 (з) Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність згідно ст. 122 ч.2 КУпАП – закрити.

 Постанова Кам’янобрідського районного суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заяву про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції може бути подано протягом 10 днів з дня її проголошення.

      Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви на апеляційне оскарження.

            Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви на апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви на апеляційне оскарження.

Суддя     Кам’янобрідського

районного суду м. Луганська                                             А.О. ОСОБА_1