ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

іменем України

24 вересня 2019 року

м. Харків

справа № 618/214/19

провадження № 22-ц/818/4087/19

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Котелевець А.В.,

суддів - Піддубного Р.М., Тичкової О.Ю.,

учасники справи:

позивач - Заступник керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області Михалік О.І. в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Кам`янської сільської ради Дворічанського району Харківської області,

відповідач - ОСОБА_2

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області Гальченко С.Є. в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Кам`янської сільської ради Дворічанського району Харківської області на ухвалу Дворічанського районного суду Харківської області від 14 червня 2019 року в складі судді Рябоконь Є.А.,

у с т а н о в и в :

В лютому 2019 року заступник керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області Михалік О.І. звернувся у суд із позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Кам`янської сільської ради Дворічанського району Харківської області до ОСОБА_2 та просив стягнути з відповідача на користь держави в особі Кам`янської сільської ради Дворічанського району Харківської області шкоду, завдану внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в розмірі 21 625 грн. 94 коп.

Ухвалою Дворічанського районного суду Харківської області від 30 травня 2019 року позовну заяву заступника керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області Михалік О.І. залишено без руху для виконання вимог статтей 175, 177 ЦПК України.

Ухвалою Дворічанського районного суду Харківської області від 14 червня 2019 року позовну заяву заступника керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області Михалік О.І. визнано неподаною та повернуто заявнику з підстав, передбачених частиною третьою статті 185 ЦПК України.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що прокурор не виконав вимоги ухвали судді від 30 травня 2019 року та не усунув у повному обсязі недоліки позовної заяви у встановлений судом строк, а саме: не уточнив позовні вимоги, не підтвердив підстави представництва прокурором інтересів держави в особах суб`єктів владних повноважень, в інтересах яких подана дана позовна заява, та не обґрунтував нездійснення або неналежне здійснення своїх обов`язків заінтересованими особами, у даному випадку - Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та Кам`янською сільською радою Дворічанського району Харківської області.

09 липня 2019 року керівник Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області Гальченко С.Є. подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити для продовження розгляду до Дворічанського районного суду Харківської області.

Апеляційна скарга мотивована тим, що внаслідок самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки площею 15 га державі в особі Кам`янської сільської ради Дворічанського району Харківської області завдано збитки, оскільки державний бюджет недоотримує кошти, які можуть бути використанні на потреби громади. Чинним законодавством визначено органи, уповноважені державою здійснювати функції контролю за використанням та охороною земель, у тому числі вживати заходи щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок. Оскільки з моменту нарахування збитків минуло більше семи місяців, а уповноваженими органами державної влади та місцевого самоврядування до цього часу не вжито відповідних заходів з метою відшкодування завданої шкоди, прокурор пред`явив цей позов в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області та Кам`янської сільської ради Дворічанського району Харківської області. Вказані обставини були викладені в уточненій позовній заяві, поданій до суду першої інстанції в передбачений ухвалою від 30 травня 2019 року строк.

Також, на виконання вимог частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» Ізюмською місцевою прокуратурою листами від 15, 19 лютого 2019 року повідомлено Головне управління Держгеокадастру в Харківській області та Кам`янську сільську раду Дворічанського району Харківської області про намір пред`явити позов. Вказані листи були надані до суду у додатках до позовної заяви.

Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, Кам`янська сільська рада Дворічанського району Харківської області та ОСОБА_2 ухвалу суду першої інстанції не оскаржили, правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Апеляційна скарга керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області Гальченко С.Є. в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Кам`янської сільської ради Дворічанського району Харківської області на ухвалу Дворічанського районного суду Харківської області від 14 червня 2019 року розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з підстав, передбачених частиною другою статті 369 ЦПК України.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції відповідно до вимог частини першої статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Тлумачення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

У пункті 3 частини першої статті 131-1 Конституції України міститься відсилання до окремого закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким є Закон України від 14 жовтня 2014 № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697-VII).

У частині третій статті 23 Закону № 1697-VII передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Тлумачення частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII дозволяє зробити висновок, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: (а) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; (б) у разі відсутності такого органу.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Згідно з частиною четвертою статті 23 Закону № 1697-VII прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Відповідно до частин першої - третьої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Крім того, згідно з пунктом 4 частини четвертої статті 185 ЦПК України позовна заява повертається у випадку, коли відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави.

Звертаючись у суд з вказаним позовом заступник керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області Михалік О.І. посилався на те, що внаслідок самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки площею 15 га державі в особі Кам`янської сільської ради Дворічанського району Харківської області завдано збитки, оскільки державний бюджет недоотримує кошти, які можуть бути використанні на потреби громади. Чинним законодавством визначено органи, уповноважені державою здійснювати функції контролю за використанням та охороною земель, у тому числі вживати заходи щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок. Оскільки з моменту нарахування збитків минуло більше семи місяців, а уповноваженими органами державної влади та місцевого самоврядування до цього часу не вжито відповідних заходів з метою відшкодування завданої шкоди, прокурор пред`явив цей позов в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області та Кам`янської сільської ради Дворічанського району Харківської області. Вказані обставини були викладені в уточненій позовній заяві, поданій до суду першої інстанції в передбачений ухвалою від 30 травня 2019 року строк.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції не звернув уваги, що прокурор навів фактичні та правові підстави, з яких він звертається у суд з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області та Кам`янської сільської ради Дворічанського району Харківської області, які представляють суспільство у спірних правовідносинах стосовно відшкодування державі в особі органу місцевого самоврядування майнової шкоди в сумі 21 625 грн. 94 коп., заподіяної внаслідок самовільного та безконтрольного з боку держави використання відповідачем земельної ділянки, внаслідок чого державний бюджет недоотримує кошти, які можуть бути використані на потреби громадян, що у свою чергу впливає на інтереси держави, яка відповідно до статті 3 Конституції України покликана забезпечувати права і свободи громадян.

Також, до позовної заяви Ізюмською місцевою прокуратурою Харківської області долучено листи до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області та Кам`янської сільської ради Дворічанського району Харківської області про наміри пред`явлення позову.

Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права (пункти 1, 4 частини першої статті 379 ЦПК України).

З огляду на викладене, ухвала Дворічанського районного суду Харківської області від 14 червня 2019 року підлягає скасуванню з поверненням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 367, 368, ч. 2 ст. 369, п. 6 ч. 1 ст. 374, п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 379, ст. ст. 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області Гальченко С.Є. в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Кам`янської сільської ради Дворічанського району Харківської області - задовольнити.

Ухвалу Дворічанського районного суду Харківської області від 14 червня 2019 року - скасувати, справу повернути для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 24 вересня 2019 року.

Головуючий - А.В. Котелевець

Судді - Р.М. Піддубний

О.Ю. Тичкова