Справа № 2-129
2010 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2010 року
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі головуючого-судді Баранова В.І., при секретарі Сюсель І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Країна” про стягнення суми страхового відшкодування , пені та судових витрат,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовом до відповідача, в якому просить стягнути на його користь суму страхового відшкодування, в розмірі 44403,12 грн., пеню за несвоєчасність виплати страхового відшкодування, в розмірі 3503,59 грн., т суму сплачених судових витрат, в розмірі 730 грн.
В обґрунтування позову вказує, що йому на праві власності належить автомобіль НОNDА СІVІС, державний номер НОМЕР_1. У технічному паспорті на зазначений автомобіль син позивача, ОСОБА_2, вписаний як особа, що має право користуватися цим автомобілем. Автомобіль НОNDА СІVІС державний номер НОМЕР_1, застрахований у страховій компанії „Країна” згідно договору від 12.04.2008 року, договір страхування чинний також при керуванні автомобілем сина позивача. 25.12.2008 року о 8 год. 20 хв. у м.Мелітополі по вул.Дзержинського син позивача не справився з керуванням, в результаті чого автомобіль скоїв наїзд на автомобіль ГАЗ 3307, державний номер НОМЕР_2, під управлінням ОСОБА_3, внаслідок чого автомобіль НОNDА СІVІС, державний номер НОМЕР_1 отримав значні механічні ушкодження. На момент скоєння ДТП договір страхування був чинний. Позивач вказує, що згідно акту виконаних робіт № АС-2355 від 09.02.2009 року вартість запчастин для машини та робіт після аварії складає 44025,13 грн., а згідно акту виконаних робіт № АС-2122 від 29.12.2008 року вартість робіт склала 377,99 грн., та за ці роботи ним були сплачено власні кошти в повному обсязі. 26.12.2008 року, відповідно до п.14.1.1.2 договору, позивач звернувся до ВАТ СК „Країна” з заявою встановленої форми про факт пошкодження застрахованого транспортного засобу, на цій заяві стоїть дата її отримання та підпис працівника відповідача, що її прийняв. Але, на свою заяву від 26.12.2008 року позивач отримав лист від 25.02.2009 року, відповідно до якого йому відмовлено у виплаті страхового відшкодування, оскільки ним начебто поставлено до відома страховика про настання страхового випадку тільки 27.01.2009 р., тобто через 21 день після настання страхового випадку. Проте, позивач вважає таку відмову у виплаті відшкодування безпідставною, оскільки він звернувся до відповідача з заявою встановленого зразка своєчасно. Крім того, вважає, що у зв’язку з невиконанням відповідачем своїх зобов’язань, відповідно до вимог ст.992 ЦК України та п.13.4.6 договору відповідач повинен сплатити також пеню, яка за період з 23.01.2009 року по 23.05.2009 року складає 3503,59 грн.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги за вказаними доводами та підставами, просив суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування, в розмірі 44403,12 грн., пеню, в розмірі 3503,59 грн., та сплачені судові витрати, пов’язані з оплатою судового збору, в розмірі 480 грн., та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, в розмірі 250 грн. Пояснив, що до матеріалів справи не були додані два акти огляду автомобілю, належного позивачу, у яких вказано, що аварійний комісар СК „Країна” виїжджав та проводив огляд автомобіля, що підтверджує факт повідомлення відповідача про настання ДТП своєчасно. Огляд проводився за участю аварійного комісара Масаковського. В СК „Країна” позивач звертався неодноразово, представник СК „Країна” поясняв, що необхідно звертатися з письмовою заявою про пошкодження автомобіля. Позивач неодноразово писав заяви, і остання заява була прийнята 26.12.2008 року працівником СК „Країна” ОСОБА_4. Також пояснив, що аварійний комісар Масаковський не працював в СК „Країна”, однак виїжджав на огляд автомобілю за вказівкою СК „Країна”.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала в повному обсязі, підтримала пояснення, викладені в запереченні на позов. Пояснила, що 27.01.2009 року позивачем було надано заяву-повідомлення про факт пошкодження застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП, що сталася 25.12.2008 року. Умовами ч.5 ст.21 Закону України „Про страхування” та п.п.13.2.6 п.13.1 договору страхування на позивача покладено обов’язок повідомити відповідача про настання випадку, що має ознаки страхового, негайно, але не пізніше термінів, передбачених цим договором. Відповідно до п.п.11.2.2 п.11.2 Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного), та п.п.14.1.1.2 п.14.1 Договору, при настанні події, що має ознаки страхового випадку, страхувальник або водій зобов’язані повідомити страховика будь-яким способом, але в будь-якому разі не пізніше двох робочих днів з моменту настання цієї події. Письмовий оригінал заяви встановленої форми повинен бути наданий страховику не пізніше трьох робочих днів із дня настання події із зазначенням обставин події й характеру збитків. Позивачем було повідомлено відповідача шляхом подання заяви про причини та обставини настання страхового випадку на 21-й робочий день. За умовами п.5 ст.26 Закону України „Про страхування” та п.п.18.5.5 п.18.5 договору, страховик (відповідач) має право відмовити у виплаті страхового відшкодування у разі порушення або несвоєчасного виконання своїх обов’язків страхувальником (позивачем) при настанні страхового випадку, в т.ч. несвоєчасного повідомлення страхувальником (позивачем) правоохоронних органів про настання події, що має ознаки страхового випадку та/або несвоєчасного повідомлення страховика (відповідача). Доводи позивача відносно того, що на заяві є помітка про отримання працівником відповідача, вважає необґрунтованими. Заява-повідомлення про настання страхового випадку отримана відповідачем 27.01.2009 року за вх. № 645/1, на даній заяві відсутні взагалі будь-які помітки та підписи про отримання 26.12.2008 року. Вважає, що екземпляр заяви повідомлення про факт настання страхового випадку, який наданий позивачем до суду, є прямою підробкою документа, який у відповідача відсутній, підпис даного працівника на заяві є прямою домовленістю з позивачем. Повноважень у даного працівника, який підписався на заяві на отримання вхідної кореспонденції, яка надходить до відповідача, не має. Вхідна кореспонденція, яка надходить до СК „Країна” (Відповідача) реєструється у м. Києві. Згідно з п.п.14.1.1.4 п.14.1 Договору, при настанні події, що має ознаки страхового випадку, страхувальник або водій зобов’язані пред’явити пошкоджений застрахований транспортний засіб для огляду страховику впродовж 5 робочих днів після пошкодження ТЗ, до проведення ремонту. Після отримання повідомлення про настання події, що має ознаки страхового випадку відповідачем проводиться огляд пошкоджень застрахованого транспортного засобу, про що складається акт огляду транспортного засобу (місця події), пошкодження вписуються в даний акт та обов’язково фотографуються. Огляд даного автомобіля відповідачем взагалі не проводився, фотознімки пошкоджень не робились, так як позивачем до огляду застрахований транспортний засіб не надавався. Відповідач після отримання заяви про настання страхового випадку зв’язувався з позивачем та пропонував оглянути даний транспортний засіб, однак, останнім пропозиція була чітко проігнорована і повідомлено, що автомобіль вже відремонтований та проданий іншому власнику. Надані позивачем акти огляду транспортного засобу № 21/12-08 та № 23/12-08 від 25.12.2008 року складені позивачем особисто без запрошення відповідача, позивачем було прямо позбавлено відповідача права встановлення матеріального збитку нанесеного в результаті дорожньо-транспортної пригоди. Сума збитку в результаті пошкодження автомобіля є високою, а у разі, коли сума матеріального збитку перевищує 5000 грн., відповідачем замовляється автотоварознавча експертиза. Однак, позивач позбавив відповідача даного права, не надавши застрахований транспортний засіб до огляду, самовільно без присутності страховика склавши акт огляду та на власний розсуд визначивши суму матеріального збитку. Позивачем було прямо порушено свої зобов’язання за договором та Правилами, шляхом не повідомлення відповідача про настання події, що має ознаки страхового випадку, у встановлений договором строк. 25.02.2009 року відповідачем на підставі вищезазначеного було відмовлено позивачу у виплаті страхового відшкодування за даним випадком, про що повідомлено листом-відмовою № 1701 від 25.02.2009 року. Виставлену позивачем пеню вважає безпідставною та необґрунтованою, оскільки відповідачем було чітко додержано умов Закону України „Про страхування” та виконано свої зобов’язання перед позивачем за договором страхування. ОСОБА_4 працювала в СК „Країна”, однак повноважень на прийняття документів в неї не було. Станом на 25.12.2008 року аварійного комісара та агента в м.Мелітополі не було, в м.Запоріжжя працював їх спеціаліст, який виїжджав та складав акти оглядів автомобілів. Договорів з іншими страховими компаніями про надання послуг їх спеціалістів не було. В СК „Країна” є заява від ОСОБА_2 від 27.01.2009 року, проте на ній немає відмітки про прийняття заяви ОСОБА_4 26.12.2008 року, про походження запису на екземплярі позивача їй нічого невідомо. Тому, вважає, що відмова позивачу у виплаті страхового відшкодування була обґрунтованою.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Позивачу ОСОБА_1 належить автомобіль НОNDА СІVІС, реєстраційний номер НОМЕР_1, яким також має право керувати ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу /а.с.6/.
Відповідно до ст.979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
12.04.2008 року між ОСОБА_1 та ВАТ „Страхова компанія „Країна” був укладений договір автомобільного страхування № 27/004027/ПР/2.1.5.1 (далі – Договір), копія якого є в матеріалах справи /а.с.7/, відповідно до якого застрахованим транспортним засобом є автомобіль НОNDА СІVІС, державний номер НОМЕР_1. Згідно з п.4.1 договору, він є чинним при керуванні транспортним засобом також ОСОБА_2. Строк дії договору згідно п.8 – з 12.04.2008 р. по 11.04.2009 р.
Згідно з ч.1. ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника і страхового акту (аварійного сертифікату).
25.12.2008 року сталася ДТП за участю автомобіля НОNDА СІVІС, реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2, внаслідок якого автомобіль отримав механічні ушкодження, що підтверджується копією постанови судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області /а.с.16/.
Відповідно до ч.5 ст.21 Закону України „Про страхування”, п.п.13.2.6 п.13.1 Договору страхування на позивача покладено обов’язок повідомити відповідача про настання випадку, що має ознаки страхового, негайно, але не пізніше термінів, передбачених цим договором.
Згідно з п.п.14.1.1.2 п.14.1 Договору, п.п.11.2.2 п.11.2 Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного), при настанні події, що має ознаки страхового випадку, страхувальник або водій зобов’язані повідомити страховика будь-яким способом, але в будь-якому разі не пізніше двох робочих днів з моменту настання цієї події. Письмовий оригінал заяви встановленої форми повинен бути наданий страховику не пізніше трьох робочих днів із дня настання події із зазначенням обставин події й характеру збитків.
Відповідно до п.п.14.1.1.4 п.14.1 Договору, при настанні події, що має ознаки страхового випадку, страхувальник або водій зобов’язані пред’явити пошкоджений застрахований транспортний засіб для огляду страховику впродовж 5 робочих днів після пошкодження ТЗ, до проведення ремонту.
Відповідно до ч.1, ч.3 ст.60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Позивач та його представник вказують, що 26.12.2008 року, тобто наступного дня після настання ДТП, позивач повідомив СК „Країна” про настання страхового випадку, про що свідчить надпис „Получено 26.12.2008 г. Бабич-Ткешелашвили Л.Л.” на копії заяви № 27/004 на ім’я Голови правління СК „Країна” /а.с.9/. Проте, на копії заяви, наданій представником відповідача /а.с.101/, відсутні будь-які записи про отримання заяви працівником СК „Країна”.
Крім того, як вбачається з наданих представником відповідача документів, станом на 26.12.2008 року ОСОБА_5 працювала заступником директора Запорізької регіональної дирекції з автотранспортного страхування з робочим місцем у м.Києві, а особа з прізвищем „Масаковський” ніколи не працювала в СК „Країна” та відповідно не входила до складу її штатних працівників.
Згідно з п.п.18.5.5 п.18.5 Договору, п.5 ст.26 Закону України „Про страхування”, страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування у разі порушення або несвоєчасного виконання своїх обов’язків страхувальником при настанні страхового випадку, в т.ч. несвоєчасного повідомлення страхувальником правоохоронних органів про настання події, що має ознаки страхового випадку та/або несвоєчасного повідомлення страховика.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було повідомлено відповідача шляхом подання заяви про причини та обставини настання страхового випадку на 21-й робочий день.
Таким чином, враховуючи, що позивач своєчасно не звернувся до відповідача з заявою про настання страхового випадку, не надав транспортний засіб для огляду, як це передбачено умовами договору, укладеного між сторонами та нормами діючого законодавства, суд вважає відмову відповідача у виплаті страхового відшкодування обґрунтованою, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.979, 990 ЦК України, ст.ст.10, 60, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Країна” про стягнення суми страхового відшкодування , пені та судових витрат відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано до Мелітопольського міськрайонного суду протягом десяти днів з дня оголошення рішення. Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Апеляційного суду Запорізької області безпосередньо або через Мелітопольський міськрайонний суд протягом двадцяти днів з моменту подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ В.І.БАРАНОВ