Справа № 2 –о –38/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

01  березня 2010 року.         Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді                     Соларєвої Т.О.

при секретарі                          Бовкуненко Н.П.

за участю:  

заявника                                  ОСОБА_1

представника заінт.особи       ОСОБА_2

заінтересованої особи            ОСОБА_3

розглянувши у відкритому  попередньому судовому засіданні в м. Костянтинівка справу за заявою ОСОБА_1 Пайізи Алазіз-кизи, заінтересовані особи  ВГІРФО Костянтинівського МВ УМВС, ОСОБА_3 про встановлення факту проживання на території  України, -

в с т а н о в и в:

18 лютого 2010 року заявник ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту проживання на території  України( в м.Костянтинівка Донецької області)  з 1990 року. Посилалась на те, що з зазначеного періоду вона фактично проживала у м. Костянтинівка, однак документи про прописку її за цей період не збереглися. Просила постановити рішення суду про встановлення факту проживання на території України  - в  м. Костянтинівка з 1990 року, зазначала, що  встановлення вказаного факту необхідно  для  набуття громадянства за територіальним походженням  її братом ОСОБА_3

У  попередньому судовому засіданні заявник ОСОБА_1 підтримала заяву, посилалась на ті ж обставини, що й у заяві.

Представник   ВГІРФО Костянтинівського МВ УМВС України в Донецькій області  у попередньому  судовому засіданні не заперечував проти встановлення вказаного факту.

Заінтересована особа ОСОБА_3 в судовому засіданні просив задовольнити  заяву ОСОБА_1

        Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні заяви ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем заяви суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення заяви.

Вислухавши пояснення  заявника,  заінтересованих осіб, свідків, дослідивши надані докази, суд вважає, що заява ОСОБА_1  підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно ст. ст. 234, 235, ЦПК України справи про встановлення фактів, які мають юридичне значення, розглядаються судом в порядку окремого провадження, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи, або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав, або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Заявник ОСОБА_1 є громадянкою України та з 1990 року постійно проживає  в ІНФОРМАЦІЯ_1. Вказані обставини визнані представником заінтересованої особи і підтверджується копією паспорта ОСОБА_1А, копією свідоцтва про реєстрацію шлюбу  а ОСОБА_4Н, копією трудової книжки ОСОБА_4Н, з якої вбачається, що він працював в Костянтинівському вогнетривкому заводі «Красный Октябрь» з 12.11.1986 по 29.02.2000 (а.с.7,21,18-20).  

ОСОБА_1 є рідною сестрою ОСОБА_3, даний факт підтверджений копіями свідоцтв про народження  ОСОБА_1 і ОСОБА_3 та копією свідоцтва про шлюб ОСОБА_1 (а.с.26,29).

Відповідно до ст. 8 Закону України “Про громадянство” особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України “Про правонаступництво України”, або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу ІНФОРМАЦІЯ_2, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов’язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України.

Документи,  які  підтверджують факт постійного проживання ОСОБА_1 на території України, а саме в м. Костянтинівка Донецької області,   втрачені у за*яку з припиненням діяльності підприємства - Костянтинівського вогнетривкого заводу «Красный Октябрь», в якому працював чоловік ОСОБА_1 і  в гуртожитку якого  проживала заявник ОСОБА_1 з сім*єю.

Допитані судом свідки ОСОБА_5В, ОСОБА_6, які також раніше проживали у зазначеному гуртожитку, кожний окремо, показали, що заявник дійсно з  1990 року  проживала разом з  чоловіком у гуртожитку Костянтинівського вогнетривкого заводу «Красный Октябрь», який на даний час  ліквідовано, документи про проживання у гуртожитку не збереглися.

У суду немає підстав ставити під сумнів показання свідків і таких доказів суду не надано.  

Іншим шляхом встановити факт проживання ОСОБА_1 на території м. Костянтинівка з 1990 року  неможливо.

Встановлення даного факту має  юридичне значення.

На підставі ст. 8 Закону України “Про громадянство”, ст. ст. 234, 235 ЦПК України, керуючись ст. ст. 10, 60, 130,174, 212 – 215,259 ЦПК України,  суд, -

в и р і ш и в:

Заяву ОСОБА_1 Пайізи Алазіз-кизи задовольнити.

Встановити, що ОСОБА_1  Пайіза Алазіз-кизи, яка народилася 13 грудня 1967 року в с.Імамкулікент Кусарського району Азербайджан,  проживає на території України - в м. Костянтинівка Донецької області з 1990 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через.Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

                                 Суддя: