Справа № 2-а-3765/09 року
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
( вступна та резолютивна частини)
01 грудня 2009 року
Київський районний суд м.Одеси в складі:
головуючого судді - Куриленко О.М.,
за участю секретаря - Фірко Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Київському районі
м. Одеси про визнання дій неправомірними, зобов`язання здійснити перерахунок розміру пенсії та стягнення матеріальної шкоди, спричиненої незаконними діями,
В С Т А Н О В И В :
11.09.2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача та просив постановити рішення, згідно якого визнати дії відповідача з обчислення пенсії ОСОБА_1 у розмірі 5 976 гривень неправомірними, зобов`язати відповідача перерахувати та визначити розмір пенсії позивача у сумі 7 576 гривень 93 копійок, стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду, спричиненою незаконними діями відповідача у розмірі 16 009 гривень 30 копійок, стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 166 гривень, 89 копійок.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що він є інвалідом II групи, з 01 жовтня 2008 року звільнився з посади заступника начальника ОСОБА_2 Одеської обласної ради з майнових відносин за власним бажанням у з`язку з виходом на пенсію за інвалідністю в порядку ст. 38 КЗпП України, стаж роботи позивача на державній службі складає 14 років. На момент виходу на пенсію, тобто на 1.10.2008 року, заробітна плата позивача складала 9 020 гривень 15 копійок.
ОСОБА_2 ПФУ в Київському районі м. Одеси 24 жовтня 2008 року позивачу призначено пенсію у розмірі 5 976 гривень, чим, на думку позивача, було порушено його право та спричинено матеріальну шкоду у розмірі 16 009 гривень 30 копійок відповідно до частин 2, 5 статті 37 Закону Україна «Про державну службу», так як розмір пенсії за розрахунком позивача мала б складати 7 576 гривень 93 копійки щомісячно.
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 34,37 КАС України.
Позивач ОСОБА_1 до судового засідання з’явився, позов підтримав повністю, уточнивши свої позовні вимоги в частині визначення пенсії станом на 24 жовтня 2008 року у зазначеному розмірі, а саме 7 576 гривень 93 копійки, просив позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Київському районі
м. Одеси – ОСОБА_3, діюча за довіреністю від 02.11.2009 року, у судове засідання з'явилась, надала письмове заперечення на позов, позов не визнала у повному обсязі.
Суд вислухав сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступними встановленими обставинами.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є інвалідом II групи згідно з довідкою до акту огляду Одеської медико - соціальної експертної комісії від 03.03.2008 року, серія 2-18 ОВ № 086027 (а.с.17) та довідкою до акту огляду Одеської медико – соціальної експертної комісії від 03.03.2009 року, серія 2-18 ОД № 014257 (а.с.18).
22.10.2008 року ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси ОСОБА_1 видано пенсійне посвідчення № НОМЕР_1, серія ААД № 320230 (а.с.19).
Довідкою № 01-01/3097 від 15.10.2008 року, виданою ОСОБА_2 Обласної ради з майнових відносин (а.с. 20) встановлено, що заробітна плата ОСОБА_1 – заступника начальника ОСОБА_2 Обласної ради з майнових відносин, станом на 01.10.2008 року, яка враховується для нарахування пенсії, становила 9 020 гривень 15 копійок.
Як вбачається з довідки від 21.01.2009 року, виданої УПФ України у Київському району
м. Одеси (а.с.21), позивачу призначено пенсію згідно з Законом України «Про державну службу» з 24.10.2008 року в розмірі 5 976 гривень.
Факт отримання позивачем пенсії у розмірі 5 976 гривень щомісячно за період з листопаду 2008 року по серпень 2009 року включно підтверджується довідкою УПФ України в Київському районі м. Одеси № 1251 від 01.12.2009 року (а.с.44).
Довідкою від 06.07.2009 року № 0102/1976, виданою ОСОБА_2 Обласної ради з майнових відносин Одеської обласної ради (а.с.22) підтверджується, що стаж роботи позивача на державній службі та на службі в органах місцевого самоврядування станом на 01.10.2008 року дійсно складає 14 років. Стаж роботи позивача на державній службі також підтверджено записами в трудовій книжці ОСОБА_1, серії БТ-1 №4759825 дата відкриття трудової книжки 17.10.1979 року (а.с.5).
Відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-XII, призначення, виплата та перерахунок пенсій державним службовцям регулюється ст. 37 вказаного Закону.
Частиною 2 ст. 37 Закону України «Про державну службу», пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
Згідно ч.5 ст. 37 Закону України «Про державну службу», за кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.
Отже, виходячи з положень вищенаведеного Закону, враховуючи, що стаж роботи позивача на державній службі дійсно становить повних 14 років, нарахована пенсія ОСОБА_1 повинна була складати 84 відсотки від заробітної плати, а саме 7 576 гривень 93 копійки.
Але ж відповідач заперечує проти вимог позивача посилаючись на наступне.
Згідно з положеннями Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року внесено доповнення до ст. 37 Закону України «Про державну службу» стосовно порядку та умов призначення та перерахунку пенсій державним службовцям.
Згідно з ч. 4 ст. 37 Закону України «Про державну службу» із змінами внесеними розділом II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», максимальний розмір пенсії не може перевищувати дванадцяти мінімальних розмірів пенсій за віком, встановленої абзацом 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Пенсія державним службовцям у частині, що не перевищує розмір пенсії із солідарної системи, що призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України, частина пенсії, що перевищує цей розмір, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України. Однак, Законом України «Про державний бюджет на 2009 рік» кошти на ці виплати не передбачені.
Враховуючи норми вищезазначених законів та Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідачем було призначено позивачу з 24.10.2008 року пенсію з обмеженням у розмірі 5 976 гривень.
Однак, рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст. 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу I, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу II Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», положення підпункту «а» підпункту 2 пункту 37 розділу II Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-VI визнано неконституційними.
Також, Рішенням Конституційного Суду України № 19рп/2009 від 08.09.2009 року визнано неконституційним пункт 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
Відповідно до ст. 152 Конституції України, закони або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», умови, норми та порядок пенсійного забезпечення передбачаються законами про пенсійне забезпечення, порядок визначення розмірів пенсійних виплат також встановлюються лише законом. При цьому, положення законів України не містять обмежень максимального розміру пенсій.
За приписом ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, виходячи з вищенаведених норм права, суд визначає, що при вирішенні питання щодо призначення розміру пенсії позивачу, відповідач повинен був керуватися частинами 2,5 ст. 37 Закону України «Про державну службу», який має вищу юридичну силу, а ніж Постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530, яка на той момент ще не була визнана неконституційною, але ж положення якої порушували закони України.
У зв`язку з тим, що відповідач призначив та виплачував пенсію позивачу меншу, за тією що мала б бути виплачена, позивач за період з листопада 2008 року по серпень 2009 року недоотримав 16 009 гривень 30 копійок.
Відповідно до ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Тобто, зазначеними неправомірними діями відповідача спричинено позивачеві матеріальну шкоду у розмірі 16 009 гривень 30 копійок, що підлягає відшкодовуванню відповідачем позивачу в повному обсязі.
Таким чином, суд доходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси про визнання дій відповідача з обчислення пенсії позивачу у розмірі 5 976 гривень неправомірними, зобов`язання відповідача перерахувати та визначити розмір пенсії позивачеві у сумі 7 576 гривень 93 копійок, стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди, спричиненої незаконними діями відповідача у розмірі 16 009 гривень 30 копійок, стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 судових витрат у розмірі 166 гривень, 89 копійок – є обґрунтованими та підлягають задоволенню, тому що відповідач при призначенні розміру пенсії, керувався Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530, яка є підзаконним нормативно-правовим актом та має нижчу юридичну силу, а ніж норми, визначені в частинах 2,5 ст. 37 Закону України «Про державну службу», призначивши розмір пенсії позивачеві менший за потрібний.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 92 Конституції України, ч.3 ст.4 та ч.2 ст.5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ч.2 та ч. 5 ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-XII, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, Рішенням Конституційного Суду України від 08.09.2009 року № 19-рп/2009, Законом України про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», ст. ст. 18, 104, 158-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси про визнання дій неправомірними, зобов`язання здійснити перерахування розміру пенсії та стягнення матеріальної шкоди, спричиненої незаконними діями – задовольнити.
Визнати дії ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси з обчислення пенсії ОСОБА_1 у розмірі 5 976 гривень неправомірними.
Зобов`язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси провести відповідні перерахунки та визначити розмір пенсії ОСОБА_1 у сумі 7 576 гривень 93 копійки.
Стягнути з ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану незаконними діями ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси, в розмірі 16 009 гривень 30 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 166 гривень 89 копійок.
Постанова може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а також подання апеляційної скарги до Київського районного суду м. Одеси протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження і одночасно направлення копії апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Суддя: (підпис)