Справа № 2-362/10

У К Р А Ї Н А

АРЦИЗЬКИЙ  РАЙОННИЙ  СУД  ОДЕСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем    України

16 лютого 2010 року                                 м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі: судді Борисової С.П., при секретарі Каширній О.Г.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

Позивачка звернулася до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що зареєструвала шлюб з відповідачем по наявній справі 27 квітня 1980 року у палаці одружень м. Одеса, про що зроблений відповідний актовий запис за № 737.

Від цього шлюбу у них є двоє повнолітніх дітей та ода неповнолітня дитини – ОСОБА_3, яка народилася 09.10.1997 р., та яка в наявний час проживають разом з позивачкою.

З урахуванням наведеного, зазначаючи, що подальше збереження сім’ї неможливо, ОСОБА_1 просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2

Сторони у судове засідання не з’явились, згідно поданим заявам просили суд справу розглянути у їх відсутність, у зв’язку з неможливістю з’явитися до суду. Позивачка позовні вимоги підтримала, просила задовольнити їх у повному обсязі, а відповідач позовні вимоги визнав та не заперечував проти розірвання шлюбу.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Спільне життя позивачки з відповідачем не склалося по причині того, що під час спільного проживання відповідач зловживав спиртними напоями та вчиняв сварки, внаслідок чого їх подальше спільне життя і збереження шлюбу стало суперечити її інтересам та інтересам їх неповнолітньої дочки. Вони не мають бажання бути разом, вони жили кожен своїм життям і не намагалися перейматися проблемами іншого, вони перестали спільно проживати з 2003 року.

Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Як вбачається з свідоцтва про одруження, сторони дійсно перебувають у шлюбі, однак він носить формальний характер.

Сторони фактично припинили відносини як подружжя, спільно не проживають, відносин не підтримують.

Спору матеріального характеру, майнових заперечень один до одного у них немає, спільне господарство не ведеться, немає спору і про встановлення місця проживання дитини, за спільною згодою вона буде проживати з матір’ю.

У зв’язку з наведеним суд вважає, що подальше спільне проживання сторін та збереження їх шлюбу неможливо, сім’я сторін розпалася повністю та шлюб між ними слід розірвати.

Суд вважає, що при розірванні шлюбу витрати слід покласти на відповідача.

Керуючись ч. 3 ст. 105, ст.ст. 110 – 112 СК України,

ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214 – 215 ЦПК України, суд –

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Шлюб, зареєстрований 27 квітня 1980 року у палаці одружень м. Одеса, актовий запис № 737, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, маючих одну неповнолітню дитину, розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути державне мито в доход держави в розмірі 17 гривень з відповідача ОСОБА_2, позивачку ОСОБА_1 від сплати держмита звільнити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ

Арцизького районного суду