Справа № 367/1260/19

Провадження №2/367/3616/2019

РІШЕННЯ

Іменем України

09 вересня 2019 року Ірпінський міський суд Київської області в складі головуючої судді Оладько С.І

за участі секретаря Герус Н

позивача Миргородського В.В

представника відповідача Куценко О. В

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ірпені цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із позовом,відповідно до якого зазначив,що рішенням Апеляційного суду Київської області від 24.11.2016 року у справі №367/7401/14-ц частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 та стягнуто з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором № SAMDN01000705891445 (вклад «Депозит VІР») від 18 травня 2009 року вклад у розмірі 511 752,38 грн.,проценти за правочином - 352 092,55 грн., пеню - 10 000 грн., три проценти річних - 5 449,40 грн., заборгованість за договором № SAMDN01000705891376 (вклад «Депозит VІР») від 18 травня 2009 року вклад у розмірі 406 257,10 грн., проценти 86 950,15 грн., пеню - 8 000 грн, три проценти річних - 3 061,75 грн., інфляційні - 25 644,15 грн.

Загальна сума стягнення складає 1 409 207,48 грн.

Рішення Апеляційного суду Київської області від 24.11.2016 року залишено без змін постановою Верховного Суду від 04.04.2018 року.

На виконання рішення Апеляційного суду Київської області від 24 листопада 2016 року у цій справі видано виконавчий лист №367/7401/14-ц від 13.01.2017 року.Станом на час звернення із цією позовною заявою Відповідачем зобов`язання не виконано, рішення суду проігноровано в повному обсязі, заборгованість не погашено в повному обсязі.

Рішення суду набрало чинності з моменту його проголошення Апеляційним судом Київської області, тобто 24.11.2016 року.

На дату винесення остаточного судового рішення позивачем проведено розрахунок процентів за користування вкладом за договором № SAMDN01000705891445 за період з 18.05.2009 р. до дня подання позовної заяви - 18.11.2014р., а також Позивачем проведено розрахунок процентів за користування вкладом за договором № SAMDN01000705891376 за період з 18.05.2009 р. до дня подання позовної заяви - 18.11.2014р.

Оскільки судове рішення не виконане відповідачем взагалі, сума основного боргу з повернення депозитних коштів не змінилася. Позивач має право на стягнення з Відповідача процентів за користування вкладом за період з 18.11.2014 року по 14.02.2019 року в наступному розмірі

за договором № SAMDN01000705891445

Сума вкладу - 20000 дол. США

Процентна ставка за депозитним вкладом - 12,5% річних.

Кількість днів у періоді нарахування - 4 роки (з 18.11.2014 по 18.11.2018) та 88 днів (з 18.11.2014 по 14.02.2019)

Проценти з 18.11.2014 р. по 14.02.2019 р. = (20 000 х 0,125 х 4) + (20 000 х 0,125 х 88/365)= 10 602,73 дол. США

за договором № SAMDN01000705891376

сума вкладу - 406 257,10 грн.

Процентна ставка за депозитним вкладом - 18% річних.

Кількість днів у періоді нарахування - 4 роки (з 18.11.2014 по 14.02.2019) та 88 днів (з 18.11.2014 по 14.02.2019)

Проценти з 18.11.2014 р. по 14.02.2019 р. = (406 257,10 х 0,18 х 4) + 406 257,10x0,18x88/365)= 310 135,55 грн.

Позивач зазначає,що у зв`язку із порушеннями вимог чинного законодавства з Відповідача на користь позивача слід стягнути пеню згідно зі статтею 10 Закону України «Про захист прав споживачів»:

- за Договором № SAMDN01000705891445 (Вклад «Депозит VІР») від 18.05.2009 р. - за період з дати нарахування, стосовно якої вже було ухвалено рішення 18.11.2014 року, до лати подання цього позову 14.02.2019 року - 1 549 днів:

20 000 дол. США x 3% х 1 549 днів = 929 400 дол. США;

- за Договором № SAMDN01000705891376 (Вклад «Депозит VІР») від 18.05.2009 р. - за період з дати нарахування, стосовно якої вже було ухвалено рішення 18.11.2014 року, до лати подання цього позову 14.02.2019 року - 1 549 днів:

406 257,10 грн. x 3% х 1 549 грн. = 18 878 767,43 грн.

Крім того, з відповідача на користь позивача слід стягнути суму відповідно до індексу інфляції за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання на підставі частини другої статті 625 ЦК України, за Договором № SAMDN01000705891376 (Вклад «Депозит VІР») від 18.05.2009 р. - за період з 18.11.2014 року по 14.02.2019 року яка складає 363 193,83 грн.

За Договором № SAMDN01000705891445 (Вклад «Депозит VІР») від 18.05.2009 р. на суму вкладу 20 000 дол. США інфляційні не нараховувались.

На підставі частини другої статті 625 Цивільного кодексу України з відповідача також підлягають стягненню 3% річних за несплаченими грошовими зобов`язаннями за Договором № SAMDN01000705891445 (Вклад «Депозит VІР») від 18.05.2009 р. - за період з 18.11.2014 року по 14.02.2019 року за 1 549 днів:

20 000 дол. США X 3% / 365 х 1 549 днів * =2 546,30 дол. США;

- за Договором № SAMDN01000705891376 (Вклад «Депозит VІР») від 18.05.2009 р. - за період з дати нарахування, стосовно якої вже було ухвалено рішення 18.11.2014 року, до дати подання цього позову 14.02.2019 року - 1 549 днів:

406 257,10 грн. X 3% / 365 х 1 549 грн. =

= 51 722,65 грн.

Позивач просить стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на користь ОСОБА_2 за Договором № SAMDN01000705891445 (Вклад «Депозит VІР») від 18.05.2009 року у гривневому еквіваленті за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення, проценти за депозитним вкладом за період з 18.11.2014 р. по 14.02.2019 р. в сумі 10 602,73 дол. США, пеню згідно зі статтею 10 Закону України «Про захист прав споживачів» за період з 18.11.2014 р. по 14.02.2019 р. в сумі 929 400 дол. США, три проценти річних за період з 18.11.2014 р. по 14.02.2019 р. в сумі 2 546,30 дол. США.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на користь ОСОБА_2 за Договором № SAMDN01000705891376 (Вклад «Депозит VІР») від 18.05.2009 року проценти за депозитним вкладом за період з 18.11.2014 р. по 14.02.2019 р. в сумі 310 135,55 гри.,пеню згідно зі статтею 10 Закону України «Про захист прав споживачів» за період з 18.11.2014 р. по 14.02.2019 р. в сумі 18 878 767,43 грн., інфляційних нарахувань за період з 18.11.2014 р. по 14.02.2019 р. в сумі 363 193,83 грн., три проценти річних за період з 18.11.2014 р. по 14.02.2019 р. в сумі 51 722,65 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Позивач ОСОБА_2 у судовому засіданні 09.09.2019р позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву у письмовому вигляді,у судовому засіданні представник заперечував проти позову з тих підстав,що зазначені у позовній заяви договори відповідно до вимог чинного законодавства вважаються розірваними,а тому нарахування процентів за користування грошовими коштами за даними договорами є безпідставним. Щодо застосування положень Закону України «Про захист прав споживачів»,то позивачем порушено строк позовної давності,який передбачає нарахування пені за один рік. Крім того,згідно договору № SAMDN01000705891445 позивач просить стягнути пеню у доларах,що не передбачено чинним законодавством. Щодо застосування положень ст.. 625 ЦК України,то позивачем також заявлені вимоги з порушенням строків позовної давності. Просив відмовити у позові.

Суд,заслухавши пояснення сторін,дослідивши письмові докази по справі,вважає позов таким,що підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ч 1 ст. 4 ЦПК України «Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.»

Відповідно до ст.. 5 ЦПК України «Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

2. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.»

Відповідно до ч 2,3 ст. 12 ЦПК України «Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

3. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.»

Відповідно до ч 1 ст. 13 ЦПК України «Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.»

Відповідно до ч 1 ст. 81 ЦПК України « Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.. 82 ЦПК України « Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній І або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.»

У судовому засіданні встановлено,що рішенням апеляційного суду Київської області від 24.11.2016 року у справі №367/7401/14-ц за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 та стягнуто з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором № SAMDN01000705891445 (вклад «Депозит VІР») від 18 травня 2009 року вклад у розмірі 511 752,38 грн., проценти за правочином - 352 092,55 грн., пеню - 10 000 грн., три проценти річних - 5 449,40 грн.,

Також,даним рішенням суду стягнуто заборгованість за договором № SAMDN01000705891376 (вклад «Депозит VІР») від 18 травня 2009 року вклад у розмірі 406 257,10 грн., проценти 86 950,15 грн., пеню - 8 000 грн., три проценти річних - 3 061,75 грн., інфляційні - 25 644,15 грн.

Рішення апеляційного суду Київської області від 24.11.2016 року залишено без змін постановою Верховного Суду від 04.04.2018 року.

На виконання рішення апеляційного суду Київської області від 24 листопада 2016 року було видано виконавчий лист №367/7401/14-ц від 13.01.2017 року. Наведені обставини справи підтверджуються у судовому засіданні копією рішення апеляційного суду та копією постанови Верховного суду,які приєднані до матеріалів справи.

Також,у судовому засіданні встановлено,що на час розгляду даної справи судом,зобов`язання не виконано, рішення апеляційного суду Київської області від 24.11.2016р суду не виконано. Дані обставини не заперечуються та визнаються представником відповідача у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній І або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Положеннями статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму ВССУ від 30.03.2012 № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин". Зобов`язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599 - 601, 604 - 609 ЦК. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум,передбачених частиною другою статті 625 ЦК. оскільки зобов`язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.»

Відповідно до ст.. 509 ч 1,2 ЦК України зобов`язанням є правовідношення,в якому одна сторона(боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони(кредитора) певну дію(передати майно,виконати роботу,надати послугу,сплатити гроші,тощо) або утриматися від певної дії,а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав встановлених ст.. 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 статті 1061 ЦК України проценти на банківський вклад і нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

Враховуючи,що грошові кошти за депозитними рахунками № SAMDN01000705891445 (вклад «Депозит VІР») від 18 травня 2009 року та № SAMDN01000705891376 (вклад «Депозит VІР») від 18 травня 2009 року позивачу банком не повернуті,рішення апеляційного суду Київської області від 24.11.2016р не виконано,суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення із відповідача процентів за користування грошовими коштами підлягає до задоволення . Представник відповідача згідно відзиву на позовну заяву та у судовому засіданні посилався на ті обставини,що зазначені депозитні договори є розірваними,а тому нарахування процентів у розмірі 12,5% та 18% річних є безпідставним. При вирішенні спору по суті суд не приймає до уваги дані заперечення,проскільки відповідно до ч 1,5 ст. 1061 ЦК України «Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.Якщо договором не встановлений розмір процентів, банк зобов`язаний виплачувати проценти у розмірі облікової ставки Національного банку України. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.»При цьому,суд вважає безпідставним посилання представника відповідача на вимоги ч 2 ст.. 1070 УК України,поскільки відповідно до ст.. 1070 ЦК України «За користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, банк сплачує проценти, сума яких зараховується на рахунок, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка або законом.Сума процентів зараховується на рахунок клієнта у строки, встановлені договором, а якщо такі строки не встановлені договором, - зі спливом кожного кварталу.2. Проценти, передбачені частиною першою цієї статті, сплачуються банком у розмірі, встановленому договором, а якщо відповідні умови не встановлені договором, - у розмірі, що звичайно сплачується банком за вкладом на вимогу.»

У судовому засіданні встановлено,що позивачу,як вкладнику за договорами № SAMDN01000705891445 (вклад «Депозит VІР») від 18 травня 2009 року та № SAMDN01000705891376 (вклад «Депозит VІР») від 18 травня 2009 року кошти не були повернуті , не були списані з його рахунка вкладника з інших підстав. Також,відповідач не надав до суду доказів тих обставин,що грошові кошти належні позивачу по справі за зазначеними депозитними рахунками були перераховані відповідачем на поточний рахунок,тому суд вважає при даних правовідносинах слід застосовувати положення саме ст.. 1061 ЦК України.

Згідно рішення апеляційного суду Київської області від 24.11.2016 р вбачається,що розрахунок процентів,3% річних та інфляційних втрат відповідно до ст.. 625 ЦК України ,які підлягали виплаті позивачу,було здійснено станом на 18.11.2014р.

Згідно поданого позивачем до суду розрахунку процентів,за період з 18.11.2014р по 14.02.2019р з відповідача на користь позивача підлягають стягненню проценти суммі 10 602,73 долларів США (із врахуванням річних 12,5%) за договором №SAMDN1000705891445 від 18 травня 2009р та 310 135грн 55 коп. (із врахуванням 18 %річних)за договором №SAMDN1000705891376 від 18 травня 2009р.Представник відповідача подав до суду свій розрахунок процентів із врахуванням вимог ст.. 1070 ЦК України та розміру процентів,встановлених Наказом Правління Банку №07 від 05.01.2004р.Однак,з наведених вище у даному рішенні суду обґрунтувань суд не приймає до уваги даний розрахунок при вирішенні спору по суті.

Враховуючи викладене, суд стягує із відповідача на користь позивача за договором №SAMDN1000705891445 від 18 травня 2009р проценти за користування грошовими коштами за період з 18.11.2014р по 14.02.2019р у суммі 10 602,73 долларів США та за договором №SAMDN1000705891376 від 18 травня 2009р проценти за користування грошовими коштами у суммі 310 135грн 55 коп.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», У разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення. Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов`язання, не звільняє його від виконання зобов`язання в натурі.»

Правову позицію з цього приводу викладено у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1996 р. № 5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів», де у п. 20 зазначено, що пеня за порушення договору нараховується і стягується у відсотковому відношенні до суми заборгованості за кожний день прострочки, в тому числі за святкові, неробочі й вихідні дні.»

Позивачем по справі за договорами №SAMDN1000705891445 від 18 травня 2009р та за договором №SAMDN1000705891376 від 18 травня 2009р нарахована пеня згідно Закону України «Про захист прав споживачів» за період з 18.11.2014р по 14.02.2019р.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти нарахування пені за вказаний період та зазначив,що нарахування здійснено поза межами строку позовної давності.

Відповідно до ст.. 258 ЦК України «Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог:1) про стягнення неустойки (штрафу, пені);».

Відповідно до ч 3,4 ст. 267 ЦК України «Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі,зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності,про застосування якої заявлено стороною у спорі,є підставою для відмови у позові».

Враховуючи викладене,суд вважає за необхідне стягнути із відповідача на користь позивача пеню у межах строку позовної давності,а саме одного року.

Позивач надав до суду розрахунок пені,яка підлягає стягненню відповідно до ч 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» за один рік(365 днів),згідно договору №SAMDN1000705891445 від 18 травня 2009р це складає 219000 долларів США ,а згідно договору №SAMDN1000705891376 від 18 травня 2009р - 4 448 515грн 24 коп.

Поскільки представник відповідача у судовому засіданні не спростував дане нарахування та не надав до суду доказів тих обставин,що даний розмір пені інший,суд стягує із відповідача на користь позивача за договором №SAMDN1000705891445 від 18 травня 2009р пеню відповідно до вимог ч 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у суммі 5 481 570 гр ,що еквівалентно 219000 долларам США на час винесення рішення по даній справі(офіційний курс долара 25,3 грн) ,а також стягує за договором №SAMDN1000705891376 від 18 травня 2009р пеню відповідно до вимог ч 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у суммі 4 448 515грн 24 коп,таким чином частково задовольняє позовні вимоги позивача в даній частині.

Позивач також просить стягнути із відповідача 3% річних та інфляційні втрати відповідно до вимог ст.. 625 ЦК України за період з 18.11.2014р по 14.02.2019р.

Дані позовні вимоги суд задовольняє частково.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У судовому засіданні представник відповідача заявив про порушення позивачем строку позовної давності в частині вимог за вказаний період.

Відповідно до ст..257 ЦК України « Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.»

Враховуючи викладене,суд вважає позовні вимоги позивача підлягають до задоволення в межах строку позовної давності,а саме 3-х років.

Позивач подав до суду розрахунок 3% річних та інфляційних втрат відповідно до ст.. 625 ЦК України із врахуванням строку позовної давності(3 роки). Представник відповідача даний розрахунок не спростував та не надав доказів тих обставин,що даний розмір є іншим,у зв`язку з чим суд при вирішенні даного спору по суті приймає до уваги даний розрахунок позивача та стягує із відповідача на користь позивача за договором №SAMDN1000705891445 від 18 травня 2009р відповідно до ст.. 625 ЦК України 3% річних -1800 долларів США,за договором №SAMDN1000705891376 від 18 травня 2009р відповідно до ст.. 625 ЦК України інфляційні втрати у суммі 165 346,63 грн,3% річних 36 563,13 грн.

Також,суд стягує із відповідача на користь позивача понесені судові ви трати на оплату судового збору у розмірі 9605 грн.

На підставі ст..625,1061,1070 ЦК України,ст..10 Закону України «Про захист прав споживачів»,керуючись ст. 4,10,76,259,264-265,268 , 273 ,365 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути із акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» на користь ОСОБА_2 :

-за кредитним договором №SAMDN1000705891445 від 18 травня 2009р проценти за користування грошовими коштами у суммі 10 602,73 долларів США,пеню відповідно до вимог ч 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у суммі 5 481 570 гр та відповідно до ст.. 625 ЦК України 3% річних -1800 долларів США.

-за кредитним договором №SAMDN1000705891376 від 18 травня 2009р проценти за користування грошовими коштами у суммі 310 135грн 55 коп., пеню відповідно до вимог ч 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у суммі 4 448 515грн 24 коп ,відповідно до ст.. 625 ЦК України інфляційні втрати у суммі 165 346,63 грн,3% річних 36 563,13 грн.

Стягнути із акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» на користь держави судовий збір у розмірі 9605 грн.

В іншій частині позовних вимог-відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 30 днів з дня складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення,якщо його не скасовано,набирає законної сили після повернення апеляційної скарги ,відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду буде виготовлено 19.09.2019р.

Суддя: С.І. Оладько