Справа №1-55/2010

В И Р О К

                                                           І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И    

    19   березня  2010 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі головуючого – судді Михалюка О.П.,  секретаря  судових засідань ОСОБА_1,  з участю прокурора Іщук Т.І., адвоката   ОСОБА_2,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Баранівка справу по обвинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроджеця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця,  ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, не військовозобов'язаного, раніше не судимого  

    за ч. 2 ст. 296  КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4,  уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України, українця, студента ІНФОРМАЦІЯ_6, не одруженого, не працюючого,   призовника , раніше не судимого    

    за ч. 2 ст. 296  КК України,

                                                           в с т а н о в и в:

     15.11.2009 року близько 22-ї години 30 хвилин на вулиці Щорса в смт. Довбиш Баранівського району Житомирської області неподалік бару «Каспі» ОСОБА_4, грубо порушуючи громадський порядок та загальноприйняті норми суспільної моралі, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалась особливою зухвалістю,  безпричинно наніс один удар кулаком у грудну клітку та два удари в обличчя ОСОБА_5

    ОСОБА_3,  продовжуючи хуліганські дії ОСОБА_4,  безпричинно, грубо порушуючи громадський порядок та загальноприйняті норми суспільної моралі, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалась особливою зухвалістю,  наніс ОСОБА_5 один удар кулаком в обличчя.

    В результаті хуліганських дій ОСОБА_4 та ОСОБА_3  ОСОБА_5 було спричинено легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я у вигляді перелому кісток носа.

    ОСОБА_3 вину  в  ході   досудового розслідування та  в судовому засіданні  у вчиненому   злочині   визнав  повністю і показав, що  дійсно    що 15.11. 2009 року він разом із ОСОБА_4 та іншими хлопцями знаходились  в центрі смт. Довбиш.  Близько 22 години того ж дня, знаходячись  поблизу бару «Каспі» він запропонував для ОСОБА_4 зателефонувати для ОСОБА_5   та вияснити,  за  що  він разом із своїми друзями напередодні  його побили. Останній погодився. Тоді він  зателефонував ОСОБА_5 та попросив його прийти у центр смт. Довбиш до бару «Каспі», щоб поговорити, той  погодився   і   через хвилин 10-15 прийшов на вказане місце.

    В ході  розмови  ОСОБА_4,  стоячи напроти ОСОБА_5,  наніс йому один удар кулаком у груди, а потім вдарив  його кулаком у ніс, чим розбив його.

    На  цьому  суперечка не  закінчилась,  він наніс для ОСОБА_5 удар кулаком в обличчя та ОСОБА_4  вдарив  його  кулаком також   в обличчя.

    ОСОБА_4 вину в ході  досудового розслідування  та     в судовому засіданні  у вчиненому   злочині   визнав  повністю і показав, що  дійсно   15 листопада 2009 року близько 20 год. він разом із ОСОБА_3 та іншими хлопцями пішли у центр смт. Довбиш. Близько 22 години того ж дня, знаходячись поблизу бару «Каспі» ОСОБА_3 запропонував подзвонити для ОСОБА_5, щоб вияснити в останнього,  за що він разом із

                                                                              -2-

 своїми друзями їх побили на стадіоні смт. Довбиш.  Тому  він  зателефонував для ОСОБА_5 та попросив його підійти до них,  той  погодився.

    В ході  розмови   із останнім   він  наніс  ОСОБА_5  один удар кулаком у груди, а потім вдарив  його кулаком у ніс, чим розбив його.

    Після   цього  ОСОБА_3  наніс для ОСОБА_5 удар кулаком в обличчя ,  а потім він  вдарив  його  кулаком також   в обличчя.

Крім визнання  вини підсудніми у вчиненні  злочину ,   їх  вина підтверджується  наступними доказами, дослідженими  в судовому засіданні  :

  -  показаннями потерпілого ОСОБА_5  про те , що 15.11.2009 року близько 22 год. йому зателефонував  ОСОБА_3 і попросив   вийти на вулицю в  центр смт. Довбиш,  до бару   “Каспі”. Він   погодився  і прийшов до хлопців. Коли він туди прийшов, то до нього ОСОБА_3 та ОСОБА_4   почали чіплятись із претензіями, а потім почали його  бити. Перший вдарив його ОСОБА_4 кулаком у груди, а  потім   кулаком у  ніс. Даним ударом він розбив йому носа і з нього потекла кров. Далі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 продовжували наносити удари, але які,  він не пам”ятає. Бійка припинилася тим, що він втік від хлопців;

     -   показаннями свідків  ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які  є  аналогічними між собою ,  про те, що 15.11.2009 року  вони   у вечірній час  знаходились  разом   із ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в смт. Довбиші , у барі  “Каспі” .  Близько  22  години  ОСОБА_4 зателефонував до ОСОБА_5, щоб той  прийшов до них.   Він  погодився  і  через деякий  час  прийшов.    Останні  розмовляли  із  ОСОБА_5,  а через деякий час ОСОБА_4  вдарив  його  декілька  разів, розбивши  йому  носа,  також його  вдарив ОСОБА_3.

    Також вина підсудних  підтверджується :

          протоколом  усної заяви про злочин    , яка надійшла  від  ОСОБА_5 про те , що   його  побили 15.11.2009 року ОСОБА_3 та  ОСОБА_4  ( а.с.   2),

          протоколами  відтворення  обстановки та  обставин події  із  участю ОСОБА_3 та ОСОБА_4  з  яких  видно, що вони    розказали і показали, яким чином  були нанесені   тілесні  ушкодження  ними  для  ОСОБА_5  (а.с.  52-53,   71-72),

     даними  висновку  судово-медичної експертизи  № 118 , згідно яких  у ОСОБА_5 виявлене тілесне ушкодження у вигляді перелому кісток носа , яке  утворилось   від   дії тупого предмета та належить  до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я  ( а.с.   35).

Суд кваліфікує умисні  дії     ОСОБА_4 та   ОСОБА_3  за ч. 2  статті    296  КК України, які   виразились   в хуліганстві, тобто   грубому  порушенні громадського порядку   з  мотивів  явної неповаги   до суспільства  ,  що супроводжувалось особливою зухвалістю, що   вчинено групою осіб.  

    Призначаючи покарання  підсудним,  суд  враховує вимоги ст. 65 КК України.

Обставин, які  б обтяжували  покарання   підсудних,  по справі  не встановлено.

Обставинами,  які    пом”якшують покарання   обох  підсудних, є  щире  їх каяття,   відшкодування  заподіяної  шкоди, вчинення  ОСОБА_4  злочину   у неповнолітньому  віці.

Підсудні  ОСОБА_4 та ОСОБА_3  раніше   не судимі ,  вони обох  позитивно характеризуються   за місцем проживання  ,   ОСОБА_4  навчається , за місцем  навчання  він  характеризується  також позитивно,   тому суд ,  враховуючи  всі  вище  перераховані  обставини   в  сукупності , вважає,  що є підстави  призначити покарання  у виді   позбавлення  волі  та  застосувати ст. 75 КК України та  також ст. 104  КК України щодо  неповнолітнього  ОСОБА_4  і звільнити  обох підсудних від відбування покарання з випробуванням.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

                                                       з а с у д и в :

                                                                  -3-

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого  частиною 2 статті 296  КК України і призначити йому  покарання   за цим законом  у виді  позбавлення волі    строком   1   (один)  рік 6  місяців .                                                                            

На підставі ст.ст.  75, 104   КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням , якщо він  протягом іспитового строку в два роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_4  повідомляти органи кримінально- виконавчої системи про зміну місця проживання та  роботи ,  не виїжджати за межі України  на постійне проживання  без дозволу   органу  кримінально- виконавчої системи,  з”являтись на реєстрацію в ці органи.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого  частиною 2 статті 296  КК України і призначити йому  покарання   за цим законом  у виді  позбавлення волі    строком   1   (один)  рік 6 місяців .

На підставі ст.  75  КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням , якщо він  протягом іспитового строку в два роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_3  повідомляти органи кримінально- виконавчої системи про зміну місця проживання та  роботи ,  не виїжджати за межі України  на постійне проживання  без дозволу   органу  кримінально- виконавчої системи,  з”являтись на реєстрацію в ці органи.

До вступу вироку в законну силу ОСОБА_4  та ОСОБА_3  залишити попередній  запобіжний захід – підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до  апеляційного суду Житомирської  області протягом п”ятнадцяти діб з часу його проголошення через Баранівський районний суд.

Суддя: