Постанова

Іменем України

18 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 306/1910/16-ц

провадження № 61-12981св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: відділ освіти Свалявської районної державної адміністрації Закарпатської області, Керецьківська загальноосвітня школа I-III ступенів,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 01 березня 2017 року у складі колегії суддів: Мацунича М. В., Кожух О. А., Кондора Р. Ю.

у справі за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти Свалявської районної державної адміністрації Закарпатської області, Керецьківської загальноосвітньої школи I-III ступенів про стягнення різниці в оплаті праці.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відділу освіти Свалявської районної державної адміністрації Закарпатської області (далі - відділ освіти Свалявської РДА), Керецьківської загальноосвітньої школи I-III ступенів (далі - Керецьківська ЗОШ I-III ступенів) про стягнення різниці в оплаті праці.

В обґрунтування позову вказував на те, що рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 05 листопада 2015 року зобов`язано керівника Керецьківської ЗОШ I-III ступенів розподілити ОСОБА_1 педагогічне навантаження на 2015-2016 навчальний рік не менше 18 навчальних годин протягом навчального тижня, що становлять тарифну ставку.

Згідно інформації, що міститься у листі № 397/09-12 від 12 травня 2016 року відділу освіти Свалявської РДА, за умови встановлення ОСОБА_1 18-годинного тижневого педагогічного навантаження починаючи з 01 вересня 2015 року він би отримав заробітну плату у розмірі 32 154,40 грн.

Посилаючись на те, що за 2015-2016 навчальний рік ним фактично було отримано заробітну плату у розмірі 21 085, 19 грн (до дня встановлення йому 18-годинного тижневого педагогічного навантаження на підставі відповідного наказу, виданого директором Керецьківської ЗОШ I-III ступенів 14 березня 2016 року), позивач просив стягнути з відділу освіти Свалявської РДА недоотриману ним заробітну плату у розмірі 11 069,21 грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 09 грудня 2016 року у складі судді Ганчак Л. Ф. позов задоволено. Стягнуто з відділу освіти Свалявської РДА на користь ОСОБА_1 різницю в оплаті праці в розмірі 11 069,21 грн та 551,20 грн судового збору.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що позивач розраховував на отримання коштів, які слід було нарахувати у зв`язку із виконанням рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 05 листопада 2015 року та збільшенням йому педагогічного навантаження починаючи з початку 2015-2016 навчального року. Вказуючи на неможливість зобов`язання Керецьківської ЗОШ I-III ступенів винести наказ про перерахунок тижневого педагогічного навантаження ОСОБА_1 за період з 01 вересня 2015 року по 14 березня 2016 року, суд першої інстанції, керуючись положенням статті 238 КЗпП України, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення недоотриманих позивачем грошових коштів з відділу освіти Свалявської РДА, як суб`єкта, який проводить фінансування Керецьківської ЗОШ I-III ступенів.

Рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 01 березня 2017 рокуапеляційну скаргу відділу освіти Свалявської РДА задоволено. Рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 09 грудня 2016 року скасовано. Ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване неправильним посиланням місцевого суду на статтю 238 КЗпП України, норми якої питання стягнення різниці в оплаті праці не регулюють. Чинним трудовим законодавством передбачено стягнення різниці в заробітній платі лише у разі незаконного переведення працівника на нижчеоплачувану роботу, випадки якого у спірних правовідносинах відсутні. Право ОСОБА_1 на збільшення розміру оплати праці виникло на підставі наказу директора Керецьківської ЗОШ I-III ступенів від 14 березня 2016 року, яка йому була нарахована за 18-годинне педагогічне навантаження на тиждень, тобто за фактично виконаний обсяг педагогічної роботи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у березні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого суду, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2017 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон від 03 жовтня 2017 року), за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

Згідно підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону від 03 жовтня 2017 року касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 «Про здійснення правосуддя у Верховному Суді» та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 «Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки» у зазначеній справі призначено повторний автоматизований розподіл.

04 червня 2019 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.

Ухвалою Верховного Суду від 16 серпня 2019 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 серпня 2019 року визначено склад колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду для розгляду справи: Грушицький А. І. (суддя-доповідач), Висоцька В. С., Литвиненко І. В., Сердюк В. В., Фаловська І. М.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі заявник посилається на обґрунтованість висновку місцевого суду щодо наявності підстав для стягнення з відділу освіти Свалявської РДА різниці в оплаті праці за час виконання ОСОБА_1 нижчеоплачуваної роботи у період з 01 вересня 2015 року по 14 березня 2016 року - моменту виконання рішення та відновлення порушеного права.

Позивач зазначає, що внаслідок безпідставного та незаконного зменшення йому тижневого педагогічного навантаження керівником школи, за погодженням із відповідним відділом освіти, було змінено в бік погіршення умови оплати його праці, порушено його конституційне право на працю та відпрацювання встановленого законом мінімального педагогічного навантаження у кількості 18 годин на тиждень.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

У червні 2017 року на адресу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшло заперечення на касаційну скаргу від відділу освіти Свалявської РДА із посиланням на необґрунтованість доводів касаційної скарги та відсутність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, прийнятого у відповідності до вимог законодавства із повним та всебічним дослідженням наявних у справі доказів із наданням їм належної оцінки. Відділ освіти Свалявської РДА вказує, що з вересня 2015 року до березня 2016 року позивач отримав заробітну плата у розмірі, визначеному виходячи із відпрацьованого ним встановленого 12-годинного навантаження на тиждень.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 05 листопада 2015 року зобов`язано керівника Керецьківської ЗОШ I-IIIступенів розподілити ОСОБА_1 педагогічне навантаження на 2015-2016 навчальний рік відповідно до вимог статті 25 Закону України «Про загальну середню освіту» не менше 18 навчальних годин протягом навчального тижня, що становлять тарифну ставку. Ухвалюючи дане рішення, суд посилався на те, що ОСОБА_1 не був попереджений про зміну істотних умов праці та встановлення йому 12-годинного навантаження на тиждень відбулось без його згоди, що є порушенням статті 32 КЗпП України.

Наказом директора Керецьківської ЗОШ І-ІІІ ступенів від 14 березня 2016 року встановлено ОСОБА_1 перетарифікацію на 18-годинне тижневе навантаження.

Посилаючись на наявність у нього права на отримання заробітної плати, виходячи з 18-годинного тижневого педагогічного навантаження, яке мало бути встановлене на підставі судового рішення починаючи з 01 вересня 2015 року, ОСОБА_1 , звертаючись в суд із цим позовом, просив стягнути з відділу освіти Свалявської РДА недоотриману ним за період з 01 вересня 2015 року по 14 березня 2016 року заробітну плату в загальній сумі 11 069,21 грн.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог статті 32 КЗпП України про зміну істотних умов праці, якими є зміна систем та розмірів оплати праці, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій - працівника необхідно повідомити не пізніше, ніж за два місяці.

Статтею 25 Закону України «Про загальну середню освіту» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що розподіл педагогічного навантаження у загальноосвітньому закладі здійснюється його керівництвом і затверджується відповідним органом управління освітою. Частиною другою цієї статті встановлено, що педагогічне навантаження вчителя загальноосвітнього навчального закладу, незалежно від підпорядкування, типу і форми власності, обсягом менше тарифної ставки встановлюється лише за його згодою.

Згідно висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 559/321/16-ц (провадження № 14-367цс18) зменшення педагогічного навантаження тягне за собою зміну режиму роботи вчителя, і як внаслідок, - відповідне зменшення заробітної плати, що в силу вимог частини третьої статті 32 КЗпП України є зміною істотних умов праці.

Педагогічне навантаження вчителя закладу загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типу і форми власності - час, призначений для здійснення освітнього процесу. Педагогічне навантаження вчителя включає 18 навчальних годин протягом навчального тижня, що становлять тарифну ставку (частина перша статті 25 Закону України «Про загальну середню освіту»).

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилався на існування у нього права на встановлення йому тижневого педагогічного навантаження у кількості 18 годин, обов`язок щодо розподілу якого на 2015-2016 навчальний рік рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 05 листопада 2015 року покладено на керівника Керецьківської ЗОШ I-III ступенів. Зазначене, на переконання позивача, дає підстави для нарахування йому заробітної плати починаючи з 01 вересня 2015 року виходячи із 18-годинного тижневого навантаження. У зв`язку із тим, що наказом директора Керецьківської ЗОШ I-III ступенів ОСОБА_1 . встановлено тижневе навантаження у загальній кількості 18 годин з 14 березня 2016 року, останній просив суд стягнути з відділу освіти Свалявської РДА різницю в оплаті праці з 01 вересня 2015 року по день встановлення йому 18 годин тижневого навантаження.

За змістом статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Порядок нарахування, розрахунок та обчислення заробітної плати педагогічним працівникам визначено Інструкцією про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти (далі - Інструкція), яка затверджена наказом Міністерства освіти і науки України № 102 від 15 квітня 1993 року.

Пунктом 63 Інструкції визначено, що оплата праці педагогічних працівників установ і закладів освіти провадиться виходячи із встановлених ставок заробітної плати (посадових окладів) з урахуванням підвищень, фактичного обсягу педагогічної роботи, доплат та надбавок.

Відповідно до пункту 76 Інструкції учителям, викладачам та іншим педагогічним працівникам, у яких з незалежних від них причин протягом навчального року навантаження зменшується порівняно з навантаженням, встановленим їм при тарифікації, до кінця навчального року виплачується (з дотриманням КЗпП України):

у випадку, коли навантаження, що залишилось, вище встановленої норми на ставку - заробітна плата за фактичну кількість годин;

у випадку, коли навантаження, що залишилось, нижче встановленої норми на ставку - заробітна плата за ставку, коли цих педагогічних працівників немає можливості довантажити навчальною роботою в даній місцевості за умови виконання іншої організаційно-педагогічної роботи;

у випадку, коли при тарифікації навчальне навантаження було встановлено нижче норми за ставку, - заробітна плата, встановлена при тарифікації, за умови виконання іншої організаційно-методичної роботи.

Аналіз наведеного вище положення Інструкції дає підстави для висновку що вчитель має право на відповідний рівень заробітної плати за умови, коли з незалежних від нього причин протягом навчального року навантаження зменшується порівняно з навантаженням, встановленим йому при тарифікації.

Обставин щодо зменшення позивачу з незалежних від нього причин навантаження протягом навчального року порівняно з навантаженням, встановленим йому при тарифікації на 2015-2016 навчальний рік не встановлено.

Крім того, у зв`язку із тим, що в період з 01 вересня 2015 року по 14 березня 2016 року ОСОБА_1 фактично не працював з навантаженням у 18 годин, підстави для стягнення втраченого заробітку за цей період відсутні, оскільки заробітна плата - це винагорода за виконану роботу. Якщо працівник не виконав певний обсяг роботи, відсутні підстави для оплати невиконаної роботи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 559/321/16-ц (провадження № 14-367цс18) також зробила висновок про те, що якщо особа фактично не працювала з навантаженням у 18 годин за певний період, то підстави для стягнення втраченого заробітку за цей період відсутні, оскільки заробітна плата - це винагорода за виконану роботу. Якщо працівник не виконав певний обсяг роботи, відсутні підстави для оплати невиконаної роботи.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що обставини безпідставності та незаконності зменшення ОСОБА_1 тижневого педагогічного навантаження керівником школи, що є доводом касаційної скарги, були встановлені рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 05 листопада 2015 року.

Так, на виконання постанови про відкриття виконавчого проводження з примусового виконання виконавчого листа, виданого Свалявським районним судом Закарпатської області на виконання цього рішення, директором Керецьківської ЗОШ I-III ступенів видано наказ від 14 березня 2016 року про встановлення ОСОБА_1 педагогічного тижневого навантаження у кількості 18 годин з 14 березня 2016 року. Таким чином питання нарахування позивачу заробітної плати виходячи із 18-годининого тижневого педагогічного навантаження пов`язується із належним виконанням рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 05 листопада 2015 року у справі № 306/1910/16-ц, адже цим рішенням зобов`язано керівника Керецьківської ЗОШ I-IIIступенів розподілити ОСОБА_1 педагогічне навантаження на увесь навчальний рік, а не з дати видачі відповідного наказу, прийнятого на виконання рішення суду.

Доказів оскарження позивачем дій державного виконавця, спрямованих на повне виконання наведеного вище судового рішення, матеріали справи не містять.

Виходячи з вищевикладеного, встановивши, що позивач, починаючи з 01 вересня 2015 року, працював у посаді вчителя Керецьківської ЗОШ I-III ступенів із встановленим йому тижневим педагогічним навантаженням у розмірі 12 годин, а право на збільшення оплати праці в нього виникло з 14 березня 2016 року - у зв`язку із встановлення йому педагогічного тижневого навантаження у кількості 18 годин на підставі відповідного наказу, апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції, дійшов до обґрунтованого висновку про безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевказане, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки доводи касаційної скарги правильних висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 01 березня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:В. С. Висоцька А. І. Грушицький І. В. Литвиненко

В. В. Сердюк І. М. Фаловська