Справа №2-А-460/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ         УКРАЇНИ

    22.02. 2010 року  Пролетарський районний суд м. Донецька у складі:

головуючої  судді                         Зайцевої С.А.

при секретарі                             Солодовник О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1       до Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька «про визнання неправомірною  бездіяльності  та зобов’язання зробити нарахування доплати до пенсії»,-

встановив:

Позивач ОСОБА_1  , звернувся  до суду  21.01.2010 року з адміністративним позовом до Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька про зобов’язання зробити нарахування доплати до пенсії в якій вказав, що  віднесений до категорії “Дитина війни”, а тому відповідно до  ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (№ 2195-15), який набрав чинності с 01.01.2006р. та Рішення Конституційного суду України від 09 липня 2007 року за справою № 6-рп (№ 1-29\2007р.) має право отримувати доплату до пенсії щомісячно в розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком. Ніяких доплат до пенсії відповідач  - Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька не нараховував і не виплачував. Позивач визнати дії відповідача неправомірними та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька зробити нарахування та виплату до пенсії, як «Дитині війни» за період з 09.07.2007 року по теперішній час і забезпечити її виплату.  

В судовому  засіданні  позивач  підтримав заявлені позовні вимоги та пояснив, що відповідно до  ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності с 01.01.2006 року та Рішення Конституційного суду України від 09 липня 2007 року має право отримувати доплату до пенсії щомісячно в розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком. Однак ніяких доплат до пенсії відповідач не нараховував і не виплачував. Тому просить поновити пропущений строк звернення до суду за період 2007 -2008 року , визнавши його пропуск з поважної причини та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька зробити нарахування та виплату до пенсії, як «Дитині війни» за період з 09.07.2007 року по теперішній час і забезпечити її виплату .

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, надав письмові заперечення проти позову в яких позовні вимоги позивача не визнав та просив в задоволенні позову відмовити, крім цього просив справу розглянути у їх відсутність .

Суд, вислухавши пояснення позивача та перевіривши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає  задоволенню з наступних підстав.

 Відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.  

Позивач  ОСОБА_1   ,ІНФОРМАЦІЯ_1,  віднесений до категорії  “Дитина  війни”, у  зв’язку з чим перебуває на обліку в УПФУ в Пролетарському районі м. Донецька та отримує пенсію за віком (а.с.6-8. ).  

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" ( 2195-15), який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Дію даної статті на 2006 рік було зупинено Законом України від 20 грудня 2005 року, № 3235-4, внаслідок чого правильним вбачається за 2006 рік недоплачені суми не стягувати.

Відповідно до Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” встановлено, що у 2007 році підвищення пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких розповсюджується дії Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту”), в розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Встановлення ж мінімального розміру пенсії за віком надано лише у ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування”, так частиною першою цієї статті встановлено, що при наявності у чоловіків 25, а жінок 20 років страхового  стажу мінімального розміру пенсії встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, втративши працездатність, а ч. 3 цієї статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком використовується виключно для встановлення розмірів пенсії, призначених відповідно до цього Закону.

 Водночас ст. 7 цього Закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.

Відповідно до статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"  з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом ( 489-16 ), на 2007 рік зупинено, зокрема, дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

 Поряд з цим, 09.07.2007 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6-рп/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 року.

Конституційний Суд України відзначив, що положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.  

Постановляючи судове рішення у даній справі, суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, статтею  8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов’язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до положень ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”,   мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Законом України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 5 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону №2505–4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Статтею 62 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19 грудня 2006 року № 489-5, що набрав чинності з 1 січня 2007 року („Урядовий кур'єр” від 23 грудня 2006 року), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня – 380 гривень, з 1 квітня – 387 гривень, з 1 жовтня – 395 гривень.

Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року №749-5 та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року („Урядовий кур’єр” та „Голос України” від 28 березня 2007 року), якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня – 380 гривень, з 1 квітня – 406 гривень, з 1 жовтня – 411 гривень. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п’ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 %, що складає відповідно 410 грн. 06 коп. та  415 грн. 11 коп.

Таким чином, суд вважає, що з 9 липня 2007 року, тобто з моменту прийняття зазначеного рішення Конституційного Суду України, відповідно до статті 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність,  відповідач має підвищити позивачу розмір пенсії, як дитині війни, тому вимоги позивача щодо нарахування зазначеної доплати за 2007 рік підлягають задоволенню саме з цієї дати.

Згідно вимог статті 11 ч. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Таким чином, суд вважає за необхідне здійснити нарахування доплати до пенсії щомісячно в розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком, з цього приводу зазначає наступне.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» /п. 41 розділу 2 внесення змін до деяких законодавчих актів/ текст статті 6 викладено в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») (3551-12) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (3551-12) дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), положення статті 67 розділу I, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» та пункту 3 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (107-17), в пункті 5 резолютивної частини якого визначено, що «Положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення».

Відповідно до принципу дії нормативно-правового акту у часі, у зв’язку з прийняттям нової редакції статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (підпункт 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»), редакція зазначеної статті що існувала до 01 січня 2008 року втратила свою чинність. На підставі рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року втратила чинність нова редакція статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», внаслідок чого відновлена попередня редакція закону.

28.05.2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до пункту 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня – 48,10 грн., з 01 липня – 48,20 грн., з 01 жовтня – 49,80 грн.

Статтею 58 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів”, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня – 470 гривень, з 1 квітня – 481 гривень, з 1 липня – 482 гривні, з 1 жовтня – 498 гривен. Розміри державних соціальних гарантій на 2008 рік,що визначаються залежно від прожиткового мінімуму,встановлюються відповідними законами,цим Законом,та нормативно-правовими актами КМ України.

Визначення прожиткового мінімуму,закладення правової основи для його встановлення,затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень,дає Закон України « Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 року № 966-14,а також Закон України « Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії « від 05 жовтня 2000 року № 2201-111,згідно статті 1,якого прожитковий мінімум використовується для визначення,у томі числі мінімального розміру пенсії за віком,який відповідно до статті 28 Закону України « Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб,які втратили працездатність,визначеного законом.

Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505-4 від 25.03.2005 року,що діє з 31 березня 2005 року),передбачено,що прожитковий мінімум на одну особу,а також окремо для тих,хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення,щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Постановляючи судове рішення у даній справі,слід виходити з того,що конституційні принципи,на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні,включаючи і право,на пенсійне забезпечення,передбачені статтями 1,3,частиною 2 статті 6,статтею 8,частиною 2 статті 19,статтями 22,23,частиною 1 статті 24 Конституції України,набуте у сфері пенсійного забезпечення,не може бути скасоване,звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов*язань,виходячи з положень принципу верховенства права,закріпленого як статтею 8 Конституції України,так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему(про що зокрема зазначено у рішенні № 8-рп/2005 від 11 жовтня по справі № 1-21/2005), пов*язану з реалізацією права на соціальний захист ,неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень,і сформулював правову позицію,згідно з якою Конституція та закони України  виокремлюють певні категорії громадян України,що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави.До них зокрема,належить громадяни,яким пенсія призначається за спеціальними законами.У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося,що пільги,компенсації,гарантії є видом соціальної допомоги і необхідно складовою конституційного права на достатній життєвий рівень,тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України.

Враховуючи,що позивачу,починаючи з 01.01.2008 року сплачується підвищення : до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб,які втратили працездатність,за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року відповідач повинен до нарахувати позивачу 715,23 грн.(481 грн.х30%:31х10 днів-481 грн.х10%:31х10 днів)+(481 грн.х 30% -481 грн.х10%)+(482 грн.х3х30%-482 грн.х3х10%)+498 грн.х3х30%-498грн.х3х10%).

Статтею 71 Закону України « Про Державний бюджет України на 2009 рік встановлено те, що Кабінету  Міністрів  України  надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами .

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат,вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати.Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини,оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України « Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже,нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги,що виплачується замість пенсії,повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України « Про соціальний захист дітей війни»,оскільки вищенаведені положення закону мають законну силу та не були призупинені.

Відповідно до ст.54 Закону України « Про державний бюджет України на 2009 рік» у 2009 році прожитковий мінімум на одну  особу та для тих хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення встановлено у розмірі,що діяли у грудні 2008 року.Розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік,що визначаються залежно від прожиткового мінімуму встановлюються відповідними законами України,цим Законом та нормативно-правовими актами КМ України.Цим Законом будь-яких змін до Закону України до статті 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» ,не внесено,та дія цієї статті не зупинена,а тому відповідач повинен проводити нарахування та виплату підвищення : до пенсії у розмірі 30% відповідно до статті 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» виходячи з розміру прожиткового мінімуму,встановленого ст..54 Закону України « Про державний бюджет України на 2009 рік» та з наступними змінами його розміру.

Таким чином,суд вважає,що відповідач починаючи з 22 травня 2008 року неправомірно застосовує п.8 Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року,якою встановлено,що « дітям війни»(крім тих,на яких поширюється дія Закону України « Про статус ветеранів війни,гарантії їх соціального захисту « та « Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії виплачується підвищення у розмірах : з 22 травня – 48,1 грн., з 01 липня -48,2 грн., з 01 жовтня -49,8 грн.,бо ці положення протирічать Закону України « Про соціальний захист дітей війни» та рішенню Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року.

Вищенаведені висновки свідчать,що відповідач діяв не у спосіб,передбачений чинним законодавством на певний  період часу,рішення Конституційного суду не виконував,що стало причиною звернення позивача до суду,та тому, вирішуючи спір по суті з метою  повного захисту прав позивача, відповідно ч.2.ст.11 КАС України, їх відновлення, з урахуванням суми,яка була перерахована на  користь  позивача,недопущення судової тяганини ,суд вважає за можливе зобов*язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу надбавку до пенсії згідно ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» та частини 1 статті 28 Закону України « Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та за період з 22.05.2008 року по 31 .12.2008 року,та з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року  в розмірі 30 відсотків  мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці ,яка була  виплачена у цей період позивачу у меншому розмірі ніж передбачено зазначеними нормами закону .

В межах Кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягає порушене право позивача,внаслідок чого, зобов*язання відповідача в подальшому здійснювати нарахування підвищення до пенсії дитині війни є  безпідставними,оскільки встановлює обов*язки на майбутнє без наявності спірних правовідносин,які можуть бути в подальшому припинені або змінені в сторону зменшення шляхом внесення змін до закону.

Крім того,відповідно до ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк,який,якщо не встановлено інше обчислюється з дня,коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав,свобод чи інтересів .

Частиною 2 ст. 100 КАС України передбачено ,що якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною,адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

Суд приходить до висновку,що строк звернення до суду пропущено позивачем з поважних причин,оскільки він довготривалий час сподівався на те,що відповідач,як державний орган влади самостійно виплатить йому доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальних пенсії за віком,та тому відповідно ст. 102 КАСУ суд вважає можливим поновити позивачу пропущений  строк за період  з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року  , так як з матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває в похилому віці, у зв’язку з віком, станом здоров»я та правовою необізнаністю, позивач не мав можливості своєчасно дізнатися про порушене своє право, про що йому стало відомо з засобів масової інформації безпосередньо лише перед зверненням до суду з вказаним позовом.

Крім того,необхідно прийняти до уваги при цьому і положення статті 46 Закону України « Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування «,згідно з якими суми пенсії,не отримані своєчасно з вини органу,що призначає і виплачує пенсію,виплачується за минулий час без обмеження.

У відповідності до ч.2.ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень,дій чи бездіяльності суб*єкта владних повноважень обов*язок щодо доказування правомірності свого рішення,дії чи бездіяльності покладається на відповідача,якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не надано суду доказів та не доведено правомірності свого рішення щодо не нарахування позивачу підвищення до пенсії відповідно до Закону України « Про соціальний захист дітей війни».

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька щодо не нарахування підвищення до пенсії позивачу, як дитині війни, неправомірними та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька зробити нарахування підвищення до пенсії в розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року , з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року ,відповідно до вимог статті 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни»,в редакції,яка діяла в цей період, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком,встановленої ч.1.ст. 28 Закону України « Про загальнообов*язкове державне  пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб,які втратили працездатність,з урахування фактично здійснених виплат.

Також, відповідно до ст. 94 КАС України, з Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька, за рахунок Державного бюджету України, необхідно стягнути на користь позивача суму судового збору у розмірі 3 гривні 40 копійок, відповідно до обсягу задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст.ст. 2-15,ч.2.ст.11, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

постановив:

Позов  ОСОБА_1   до Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька “про зобов’язання зробити нарахування доплати до пенсії”  – задовольнити.

Поновити ОСОБА_1    пропущений процесуальний строк для звернення до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька “про зобов’язання зробити нарахування доплати до пенсії” за 2007-2008р .  

Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька по не нарахуванню щомісячної доплати до пенсії позивачу  ОСОБА_1       як дитині війни за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 по 31.12.2008 року,01.01.2009 року по 31.12.2009 року ,відповідно до вимог статті 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» в редакції,яка діяла в цей період,у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком,встановленої ч.1.ст.28  Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька здійснити нарахування та виплату на користь  ОСОБА_1     підвищення до пенсії відповідно статті 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни»,в редакції,яка діяла в цей період,у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком,встановленої ч.1.ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року , з урахуванням фактично здійснених виплат .

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька за рахунок Державного бюджету України на користь   ОСОБА_1      витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення постанови до Донецького апеляційного адміністративного суду через Пролетарський районний суд м. Донецька,а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу-з дня складення в повному обсязі.Якщо постанову було проголошено у відсутності особи,яка бере участь у справі,то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Пролетарський районний суд м. Донецька  протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга  може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.    

Постанову надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.    

Суддя                                                   С.А.Зайцева