КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.06.2007 № 48/100
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Лосєва А.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Мальований К.Г. – дов. №9 від 24.01.2007р.;
від відповідача - не з’явились;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Концерн Стирол"
на ухвалу Господарського суду м.Києва від 17.04.2007
у справі № 48/100
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Концерн Стирол"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр "Алвіго"
про стягнення 123881,47 грн.
Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2007р. було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у наступному складі: головуючий суддя Лосєв А.М., судді Гарник Л.Л., Розваляєва Т.С.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 123881,47 грн. пені за неналежне (несвоєчасне) виконання зобов’язань за Договором №27-НТЦ-2005 від 25.03.2005р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2007р. було порушено провадження у справі №48/100, розгляд справи призначено на 03.04.2007р. та, зокрема, позивача зобов’язано надати суду оригінали документів, копії яких додано до позовної заяви.
03.04.2007р. до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання №14/01-20/3 від 02.04.2007р. про відвід судді Сулім В.В.
Ухвалою Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 04.04.2007р. клопотання позивача №14/01-20/3 від 02.04.2007р. про відвід судді Сулім В.В. залишено без задоволення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва №48/100 від 06.04.2007р. розгляд справи було призначено на 17.04.2007р., сторін зобов’язано виконати вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 19.03.2007р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва №48/100 від 17.04.2007р. позов було залишено без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.
Не погоджуючись із вищезазначеною Ухвалою суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою №14/01-20 від 11.05.2007р., в якій просив скасувати Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.04.2007р. по справі №48/100 та направити справу на розгляд по суті спору до суду першої інстанції.
Окрім того, до апеляційної скарги позивачем було додано клопотання №14/01-21 від 11.05.2007р., в якому він просив суд відновити пропущений строк для подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.04.2007р. по справі №48/100, оскільки вказана ухвала суду ним була отримана вже після закінчення строку на апеляційне оскарження, а саме 10.05.2007р., що підтверджується відповідним Актом Відкритого акціонерного товариства «Концерн Стірол» від 10.05.2007р.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2007р. клопотання Відкритого акціонерного товариства «Концерн Стірол» про поновлення строку на подання апеляційної скарги було задоволено, апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 27.06.2007р.
У судовому засіданні 27.06.2007р. представник позивача підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити посилаючись на те, що не був належним чином повідомлений про дату судового засідання, оскільки ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.04.2007р. про призначення справи №48/100 до розгляду на 17.04.2007р. отримав лише 17.04.2007р., тобто в день судового засідання, у зв’язку з чим не зміг з’явитись до суду та надати документи, витребувані ухвалою суду про порушення провадження у справі №48/100 від 19.03.2007р.
Відповідач у судове засідання не з’явився, своїх представників не направив, відзиву на апеляційну скаргу суду не надав. Згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони, зокрема, мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду та ін.
Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, у судове засідання не з’явився, відзиву на апеляційну скаргу не надав, будь-яких заяв або клопотань від відповідача до суду не надходило.
Тому, враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов’язковою, відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 123 881,47 грн. пені за неналежне (несвоєчасне) виконання зобов’язань за Договором №27-НТЦ-2005 від 25.03.2005р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2007р. про порушення провадження у справі №48/100 розгляд справи було призначено на 03.04.2007р., позивача зобов’язано надати суду оригінали документів, копії яких додано до позовної заяви.
З матеріалів справи вбачається, що 03.04.2007р. до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання №14/01-20/3 від 02.04.2007р. про відвід судді Сулім В.В., у зв’язку з чим справу було знято з розгляду, тобто судове засідання 03.04.2007р. фактично не відбулося.
Ухвалою Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 04.04.2007р. клопотання позивача №14/01-20/3 від 02.04.2007р. про відвід судді Сулім В.В. залишено без задоволення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва №48/100 від 06.04.2007р. розгляд справи було призначено на 17.04.2007р., сторін зобов’язано виконати вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 19.03.2007р. Явку представників сторін у судове засідання судом визнано обов’язковою.
В судове засідання 17.04.2007р. представники сторін не з’явились, вимоги суду, викладені в ухвалі від 19.03.2007р. про порушення провадження у справі №48/100 не виконали.
Ухвалою Господарського суду міста Києва №48/100 від 17.04.2007р. позов було залишено без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з нез’явленням представників сторін у судове засідання, невиконанням позивачем без поважних причин вимог суду та ненаданням витребуваних документів, що в свою чергу перешкоджає розгляду спору по суті, а також з огляду на обмеження строків розгляду спору.
Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що справа призначалась до розгляду двічі, а саме 03.04.2007р. та 17.04.2007р.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Частиною 1 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України передбачено, якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов’язаний витребувати від підприємств, установ та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.
Згідно ухвали суду про порушення провадження у справі №48/100 від 19.03.2007р., суд визнав явку представників сторін у судове засідання обов’язковою та зобов’язав їх надати певні докази по справі.
Судове засідання 03.04.2007р. фактично не проводилось, у зв’язку з поданим позивачем клопотанням про відвід судді Сулім В.В.
В судове засідання 17.04.2007р. сторони не з’явились, витребувані судом документи не надали.
Таким чином, суд прийняв ухвалу про залишення позову без розгляду фактично у першому ж засіданні без участі представників сторін та за відсутністю витребуваних доказів, хоча ст. 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд може відкладати в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; неподання витребуваних доказів.
Відносно твердження суду першої інстанції про обмеження строків розгляду спору, що унеможливлювало подальше відкладення розгляду справи на іншу дату, колегія суддів вважає за необхідне відзначити наступне.
Строки вирішення спору встановлені в ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.
Зокрема, відповідно до ч.1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.
У виняткових випадках голова господарського суду чи заступник голови господарського суду має право продовжити строк вирішення спору, але не більш як на один місяць (ч.3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ч.4 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, за клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з другою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою цієї статті.
Таким чином, за відсутності погодженого клопотання сторін про продовження строку вирішення спору, з метою повного, об’єктивного та всебічного вирішення спору по суті заявлених вимог строк вирішення спору по справі може бути продовжений керівництвом суду, відповідно до ч.3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.
В оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції зазначає про те, що “ухвали суду від 06.04.2007р. та від 06.04.2007р. були належним чином надіслані на адреси сторін, про що свідчать відповідні відмітки канцелярії Господарського суду міста Києва на зворотному боці вказаних ухвал”, у зв’язку з чим суд першої інстанції дійшов висновку щодо повідомлення сторін належним чином про місце та час розгляду справи.
Перш за все, в матеріалах справи наявна лише одна ухвала Господарського суду міста Києва від 06.04.2007р. №48/100, якою розгляд справи було призначено на 17.04.2007р. Будь-які інші ухвали суду від 06.04.2007р. в справі відсутні.
З матеріалів справи вбачається, що по справі №48/100 судом було винесено лише три ухвали, а саме: від 19.03.2007р. про порушення провадження у справі, від 04.04.2007р. про розгляд клопотання щодо відводу судді Сулім В.В. та від 06.04.2007р. про призначення справи до розгляду на 17.04.2007р. Таким чином, посилання в оскаржуваній ухвалі суду на невиконання позивачем вимог ухвал від 06.04.2007р. та 06.04.2007р. є опискою, а з тексту самої ухвали випливає, що суд першої інстанції мав на увазі невиконання позивачем вимог ухвали про порушення провадження у справі №48/100 від 19.03.2007р. та ухвали від 06.04.2007р.
Порядок виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених в рішенні або ухвалі суду, визначений ст. 89 Господарського процесуального кодексу України. Проте, в матеріалах справи відсутні ухвали про виправлення вищевказаної описки.
Твердження суду першої інстанції про те, що сторони були належним чином повідомлені про місце, дату та час судового розгляду, призначеного на 17.04.2007р., судом не приймаються, оскільки з матеріалів справи вбачається, що ухвала від 06.07.2007р. була надіслана сторонам за 6 днів до дати судового засідання, а саме 11.04.2007р. і докази саме повідомлення сторін про дату засідання або вручення ухвали суду в справі відсутні. За таких обставин, можна стверджувати лише про підтвердження факту надіслання сторонам вказаної ухвали суду від 06.04.2007р., але не про те, що сторони були належним чином повідомлені про дату і місце судового розгляду.
Окрім того, в матеріалах справи наявний Акт від 17.04.2007р., складений співробітниками Відкритого акціонерного товариства «Концерн Стірол», з якого вбачається, що ухвала Господарського суду міста Києва від 06.04.2007р. про призначення судового засідання по справі №48/100 на 17.04.2007р. о 11 год. 15 хв. була отримана позивачем лише 17.04.2007р., тобто в день судового засідання. Зважаючи на викладене, позивач не міг з’явитись у судове засідання та виконати вимоги суду, оскільки не був належним чином повідомлений про дату та час судового розгляду.
З огляду на вищевикладені обставини в їх сукупності, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, а саме належним чином не повідомлено сторін про місце, дату та час судового розгляду, внаслідок чого сторони були позбавлені можливості направити у судове засідання своїх повноважних представників та виконати вимоги суду, викладені в ухвалі про порушення провадження у справі №48/100 від 19.03.2007р., що в свою чергу призвело до безпідставного залишення позову без розгляду.
Статтею 104 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо:
1) справу розглянуто господарським судом у незаконному складі колегії суддів;
2) справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду;
3) господарський суд прийняв рішення про права і обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі;
4) рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у рішенні;
5) рішення прийнято не тими суддями, які входили до складу колегії, що розглядала справу;
6) рішення прийнято господарським судом з порушенням правил предметної або територіальної підсудності, крім випадків, передбачених у частині третій статті 17 цього Кодексу.
Відповідно до ч.4 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства «Концерн Стірол» підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала Господарського суду міста Києва від 17.04.2007р. по справі №48/100 – скасуванню з направленням справи №48/100 до суду першої інстанції для розгляду по суті спору.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 38, 43, 69, 75, 77, 99, 101, 104-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Концерн Стірол» задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.04.2007р. у справі №48/100 скасувати.
3. Справу №48/100 направити на розгляд до Господарського суду міста Києва.
4. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом місяця у встановленому законом порядку.
Головуючий суддя
Судді
04.07.07 (відправлено)