Справа № 2-а-813/2010р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 березня 2010р. Олександрійський міськрайонний суд
Кіровоградської області
в складі: головуючого – судді Петрової О.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Олександрії про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та про зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну допомогу як дитині війни з урахуванням індексу інфляції, -
В С Т А Н О В И В :
22 лютого 2010р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Олександрії про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо здійснення підвищення до пенсії, про зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну допомогу як дитині війни за період з 9 липня 2007 р. по 31 грудня 2009р. включно з урахуванням індексу інфляції за 2007- 2008 роки на суму 478грн. 06коп., про зобов’язання виконати рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 р., нараховувати та виплачувати в подальшому соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004р.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він має статус дитини війни. У 2006-2007 роках така допомога не виплачувалась. Починаючи з січня 2008 р., виплата соціальної допомоги дітям війни здійснюється в розмірі 10 % мінімальної пенсії за віком. Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004р. йому повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. 19 грудня 2006 р. Верховна Рада України Законом «Про Державний бюджет України на 2007 рік» призупинила дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
9 липня 2007 р. Конституційний Суд України ухвалив рішення, яким визнав неконституційним положення цього Закону щодо зупинення дії статті 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни». Зазначене рішення є обов’язковим для виконання на всій території України, невиплата соціальної допомоги – протиправною, оскільки суперечить Конституції та законам України.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмір соціальної допомоги становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить з 1 січня - 380 грн., з 1 квітня - 406 грн., з 1 жовтня - 411грн. Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить з 1 січня - 470грн., з 1 квітня - 481грн., з 1 липня - 482грн., з 1 жовтня – 498грн.,згідно з Законом України «Про Державний бюджет на 2009 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2009 р. становить 498 грн. щомісячно. На думку позивача, управління Пенсійного фонду України за 2007-2009рр. заборгувало йому 2993грн. 23 коп..
Оскільки його законні права було обмежено шляхом прийняття окремих неконституційних нормативно-правових актів, а про їх існування стало відомо лише після висвітлення про це у пресі в зв’язку з ухваленням рішення Конституційним Судом України від 9 липня 2007р., то він, позивач, вважає, що строк звернення з позовом до суду ним пропущено з поважної причини, в зв’язку з чим просить його поновити, виконати рішення Конституційного Суду в частині цих виплат та здійснювати такі виплати у встановленому розмірі в майбутньому.
До позовної заяви позивач надав розрахунок розміру недоплаченої соціальної допомоги з урахуванням індексу інфляції за період 2007-2009рр.
Позивач в судове засідання не з’явився. Ним заявлено клопотання про розгляд справи за його відсутності, що суд визнав можливим.
Представник відповідача надіслав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження разом запереченнями щодо вимог позивача, в яких зазначає, що 19 січня 2006 року Верховною Радою України ухвалено Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006р.», за яким пільги дітям війни, передбачені абзацом 7 ст.5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 1 січня 2006р., а статтею 6 - у 2006р. поетапно, за результатами виконання бюджету в І півріччі, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Однак протягом 2006р. Верховною Радою України та Кабінетом Міністром України відповідних нормативно-правових актів не видавалось.
Пунктом 12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007р.» від 19 грудня 2006р. №489-V дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007р. зупинено. Рішенням Конституційного суду України №6-рп/2007 від 9 липня 2007р. визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007р.» щодо призупинення дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Статтею 111 Закону України «Про Державний бюджет на 2007р.» встановлено, що в 2007 році підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується громадянам, що визнанні інвалідами(крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007р. з 2008р. дітям війни виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Частиною 4 ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993р. визначено, що учасникам війни пенсії підвищуються на 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008р. пп.2 п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007р. №107 визнано неконституційним.
Натомість з метою збереження рівня соціального захисту окремих категорій громадян Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова від 28 травня 2008р. №5. Відповідно до п.8 цієї постанови дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення провадиться в таких розмірах: з 22 травня 2008р. – 48грн. 10коп., з 1 липня 2008р. – 48грн. 20коп., з 1 жовтня 2008р. – 49грн. 80коп.
Відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком, встановлений цією статтею, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом. Застосування цього розміру для визначення надбавок, підвищень до пенсій, розмірів допомоги цим Законом не передбачено, а тому позивач невірно провадить розрахунки, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком.
Відповідно до п.4, п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003р. № 1078, пенсії індексуються в межах прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Вимоги позивача в цій частині не обґрунтовані.
Крім того, у відповідача немає коштів через відсутність статті видатків у бюджеті Пенсійного фонду України на покриття витрат по сплаті щомісячної допомоги дітям війни, а також відсутні повноваження щодо встановлення та зміни норм чинного законодавства, зокрема, щодо розміру пенсій або щомісячного грошового утримання, доплат та будь-яких інших виплат.
Управління не може вийти за межі норм чинного законодавства і воно є неналежним відповідачем по справі.
Відповідач просить застосувати строк звернення до суду, оскільки з ухваленням Рішення Конституційного Суду України 9 липня 2007 року позивач дізнався про порушення своїх прав, однак з позовом до суду своєчасно не звернувся.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV, дитиною війни визнається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Судом встановлено, що позивач являється громадянином України, якому надано статус дитини війни.
Управлінням Пенсійного фонду України в м.Олександрія йому нараховано суми підвищення до пенсій як дитині війни відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 10 % від прожиткового мінімуму, встановленого Законом України «Про Державний бюджет на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів»: з 1січня 2008р. – 47грн., з 1 квітня 2008р. – 48грн. 10коп., а потім відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008р. №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»: з 22 травня 2008р. – 48грн. 10коп., з 1 липня 2008р. – 48грн. 20коп., з 1 жовтня 2008р. – 49грн. 80коп.
У відповідності до ст.ст.6,7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України.
Пунктом 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2006 рік зупинено. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19 січня 2006 року №3367-ІV п.17 ст.77 вказаного Закону виключено, а ст.110 викладено в новій редакції, згідно якої пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року №2195-ІV, запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Однак протягом 2006 року Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України відповідних нормативно-правових актів не видавалось і положення ст. 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в зазначеній частині не реалізовані.
Законом України від 19 грудня 2006р. №489-V «Про Державний бюджет України на 2007р.», зокрема, п.12 ст.71, було зупинено на 2007р. дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст.111 встановлено, що у 2007р. підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами(крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Однак Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007р. №6-рп/2007р. визнані неконституційними положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007р.» щодо зупинення дії на 2007р. статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, відповідно до якої закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення зворотної дії в часі не має.
Виходячи з викладеного, управління Пенсійного фонду України в м.Олександрії з 1 січня 2007р. по 8 липня 2007р. включно не зобов'язане було підвищувати пенсію зазначеній категорії осіб відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тому у задоволенні позовних вимог в цій частині також належить відмовити.
З 9 липня по 31 грудня 2007 року діти війни мали правові підстави для нарахування підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Разом з тим, відповідно до ч.1, ч.2 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як передбачено ч.1, ч.2 ст.100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Після винесення Конституційним Судом України рішення від 9 липня 2007р., яке було оприлюднене і яким відновлено пільги дітям війни, останні мали змогу звернутися з адміністративними позовами до суду у встановлений законом строк, однак позивач своїм правом не скористався. Юридична необізнаність не може вважатися поважною причиною і підставою для поновлення строку на звернення до суду. Відповідач же наполягає на застосуванні строку звернення до суду.
Згідно пп.2 п.41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року №107-VI, статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 липня 2004 року №2195-ІV викладено в новій редакції, згідно якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Частиною 4 статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ визначено, що учасникам війни пенсії підвищуються на 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 пп.2 п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року №107-VI, визнано неконституційним.
Судом встановлено, що з 1 січня 2008 року позивачу підвищено пенсію на 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції від 28 грудня 2007 року).
З 1 січня по 22 травня 2008р. застосуванню до спірних правовідносин підлягали приписи Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18 листопада 2004р. поновили свою дію 22 травня 2008р., а тому з 1 січня 2008 року по 21 травня 2008 року включно управлінням Пенсійного фонду України в м.Олександрії Кіровоградської області позивачу правомірно нараховане підвищення пенсії на 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, і тому в задоволенні цієї частини позовних вимог належить відмовити.
Права позивача на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком поновлено рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року. З цього часу позивач мав дізнатися про поновлення його прав і звернутися до суду з позовом.
Починаючи з 22 травня 2008 року, діти війни мали право на отримання підвищення до пенсії, не на 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а на 30% мінімальної пенсії за віком, однак перерахунок відповідачем в зазначеному розмірі не здійснювався.
Отже, управління Пенсійного фонду в м.Олександрії мало нарахувати та виплатити дітям війни державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно.
Проте, як свідчать матеріали справи, позовна заява надійшла до суду 22 лютого 2010р. Доказів того, що позивач раніше звертався до суду з заявою, що належно була оформлена, він не надав.
Щодо вимог відносно підвищення до пенсії за 2009 р., то варто зазначити, що статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право в 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Ця норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є підвищення мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, мали здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Суд задовольняє вимоги позивача в цій частині з урахуванням положень ч.2 ст.99 КАС України, тобто в межах строку позовної давності, який обчислюється з моменту звернення позивача до суду з позовом, тобто з 22 лютого 2010р.
Суд не приймає до уваги доводи відповідача як підставу заперечень відсутність бюджетних асигнувань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Посилання відповідача на неврегульованість питання обчислення розміру пенсії дітям війни чинним законодавством, також не приймається судом до уваги, оскільки статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком. З огляду на викладене, дане питання цілком врегульоване чинним законодавством України.
Крім того, незважаючи на компетенцію деяких органів влади по наданню обов'язкових роз'яснень щодо виконання вимог законодавства, наявність чи відсутність будь-яких відомчих чи міжвідомчих роз'яснень, інструкцій та розпоряджень щодо механізму виконання норм Закону України не може бути підставою для невиконання цих норм, якщо це тягне за собою порушення прав та законних інтересів громадян України.
Відповідно до п.1, п.3, п.15 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007р. № 1261, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики, одним з основних завдань якого є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, тощо, які здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, міст Києва та Севастополя, управління в районах, містах і районах у містах.
Питання перерахунку пенсій відносяться до компетенції органів Пенсійного фонду України, тому суд вважає необхідним зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м.Олександрії Кіровоградської області нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 22 лютого 2009 року по 31 грудня 2009 року включно.
Щодо застосування індексу інфляції до невиплачених сум підвищення до пенсії, то позивач не мотивував належним чином свої вимоги: не зазначив закон, яким він керувався при цьому, та джерело інформації про розмір індексів.
Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тому в зазначеній частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Вимоги позивача про нарахування підвищення до пенсії в подальшому відповідно до ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» суд теж відхиляє, оскільки закон не передбачає захисту прав позивача щодо можливих їх порушень з боку відповідача в майбутньому.
На підставі викладеного, та ч.2 ст. 152 Конституції України, ст.ст.1, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195- IV (із змінами та доповненнями), ч. 4 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-Х ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №. 1058-1, п.17 ст.77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року № 3235-ІV (із наступними змінами), ст. 58, п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року № 489-V, пп. 2 п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI, Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рп/2007, Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, керуючись ст.7, ч.1 ст.11, ч.1, ч.2 ст.99, ч.1, ч.2 ст.100,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Олександрії задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м.Олександрії щодо нарахування та виплати підвищення пенсії за віком позивачу як дитині війни за період з 22 лютого 2009 року по 31 грудня 2009 року включно.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м.Олександрії Кіровоградської області здійснити позивачу перерахунок підвищення пенсії як особі, що має статус дитини війни, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з урахуванням виплат, що вже були здійснені, починаючи з 22 лютого 2009 року по 31 грудня 2009 року включно.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Олександрійський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя