ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.09.2019 Справа № 905/1296/19

за позовом: Акціонерного товариства "Українська залізниця" (код ЄДРПОУ: 40075815, адреса: 03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (код ЄДРПОУ: 40081237, адреса: 49602, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108),

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (код ЄДРПОУ: 00191158, адреса: 87501, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Лепорського, 1),

про: стягнення 58240,00грн , -

суддя Величко Н.В.

без виклику сторін, -

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця", м.Київ, в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Дніпро, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", м.Маріуполь Донецької області, про стягнення 58240,00грн. штрафу за неправильне зазначення адреси вантажоодержувача.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем ст.ст. 24, 122 Статуту залізниць України, що призвело до прибуття вагонної відправки на невірно зазначену адресу, у зв'язку з чим позивач, на підставі ст.118 Статуту залізниць України, розрахував та пред'явив до стягнення з відповідача відповідний штраф.

Ухвалою суду від 22.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 905/1296/19; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; відповідачу встановлено строк у п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання суду відзиву на позов; запропоновано позивачу у строк до п'яти днів з дня отримання відзиву надати суду відповідь на відзив (за наявності).

31.07.2019 від відповідача до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву (вх..№ 15297/19), у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вказує, що за залізничною накладною №53950358 ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" на адресу ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" було направлено сляби (заготовки сталеві) у вагоні № 63783617. Адресою одержувача є " 51925, м. Кам'янське, вул. Соборна, 18-Б", але в накладній відповідачем була зазначена адреса: "51925, Днепропетровская обл., г.Днепродзержинск, ул. Кирова,18-Б", яка відповідає дійсній адресі вантажоодержувача до перейменування міста та вулиці, відповідально до Постанови Верховної Ради України від 19.05.2016 №1377Л/ІІІ "Про перейменування окремих населених пунктів та районів відповідно до пункту 29 частини першої статті 85 Конституції України, пункту 8 статті 7 Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", та Розпорядження Дніпродзержинської міської ради від 19.02.2016 №57-р. Відповідач зазначає, що позивачу була відома обставина щодо перейменування міста та вулиці місцезнаходження ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат", а тому перешкод для доставки вагону № 63783617 одержувачу у залізниці не було.

Також, у відзиві відповідач просив суд про зменшення розміру штрафу на підставі ст.233 Господарського до одної провізної плати, з огляду на обставини справи, факт знаходження відповідача в зоні здійснення антитерористичної операції.

13.08.2019 до канцелярії суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх..№ 16252/19), у якій він просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

28.08.2019 від позивача до канцелярії суду надійшла відповідь на заперечення ПрАТ «МК «Азовсталь» (вх..№17204/19), в якій відхилено доводи відповідача, позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.

Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у січні 2018 за залізничною накладною №53950358 у вагоні №63783617 зі станції Сартана Донецької залізниці відповідачем здійснено відправку вантажу на станцію Правда Придніпровської залізниці.

В накладній на перевезення вантажовідправником у графі 4 "Одержувач" було вказано (мова оригіналу): ПАО "Днепровский металлургический комбинат им. Ф.Э. Дзержинского" 51925, Украина, г.Днепродзержинск, Днепропетровская обл., ул. Кирова, 18-б.

Під час прибуття відправлення на станцію призначення Правда Придніпровської залізниці 26.01.2018 було виявлено, що адреса одержувача не відповідає адресі ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат".

Факт неправильного зазначення відправником адреси одержувача вантажу був засвідчений актом загальної форми №1020 від 26.01.2019.

У зв'язку з наведеним, станцією призначення Правда на станцію відправлення було відправлено телеграму №НР 51 від 26.01.2019 про невірно зазначену адресу, зокрема, в залізничній накладній №53950358.

28.01.2019 зі станції відправлення Сартана на станцію призначення Правда надійшла телеграма-відповідь №HP370 щодо виправлення адреси одержувача у накладній №53950358.

На підставі телеграми №НР 370 від 28.01.2019 на станції призначення Правда Придніпровської залізниці в накладній №53950358 здійснено виправлення адресу одержувача на вірну: Дніпропетровська область, місто Кам'янське, вулиця Соборна, будинок №18-Б.

Також в матеріалах справи міститься лист №06/826 від 31.05.2017 ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат", згідно в якому зазначена адреса вантажоодержувача: 51925, Дніпропетровська область, м.Камя'нське, вул.Соборна, 18-Б.

Відповідно до ч.1 ст. 909 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ч. 1 ст.307 Господарського кодексу України (далі - ГК України), за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з ч.2 ст. 908 ЦК України та ч. 5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Стаття 6 Статуту залізниць України (далі - статут) визначає, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.

У відповідності до ст. 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно п.1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (в редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 за № 863/5084 (далі - Правила) на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною в додатку 1 до Правил.

Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем (п. 1.2 Правил).

Перевізні документи, оформлені відправником в паперовому вигляді, перевіряються начальником станції або уповноваженим ним працівником станції у разі надання згоди на навантаження на місцях загального користування. Перевіркою встановлюються: наявність плану (місячного або додаткового) на перевезення, відсутність заборон і обмежень у даному напрямку перевезення, правильність заповнення бланків перевізних документів відповідно до правил оформлення перевізних документів, наявність зазначених відправником у графі 9 "Документи, що додані відправником" додаткових супровідних документів та документів дозвільного характеру на відправлення вантажу контролюючих органів, необхідність одержання яких передбачено законами України (п. 1.6. Правил).

Згідно з п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача, з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Відповідно до ст.122 Статуту, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

В ст.118 Статуту визначено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Відповідно до пункту 29 частини першої статті 85 Конституції України, пункту 8 ст.7 Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", враховуючи рекомендації Українського інституту національної пам'яті, Верховною Радою України була прийнята постанова від 19.05.2016 "Про перейменування окремих населених пунктів та районів", на підставі якої було перейменовано місто Дніпродзержинськ на місто Кам'янське.

Судом встановлено, що розпорядженням міського голови Дніпродзержинської міської ради № 57-р від 19.02.2016 "Про перейменування вулиць міста Дніпродзержинськ та селища міського типу Карнаухівка" на підставі Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" вулицю імені Кірова було перейменовано на вулицю Соборна, що не є фактичною зміною місцезнаходження. Розпорядження про перейменування було офіційно оприлюднене у встановленому законом порядку.

Отже, перейменування міста Дніпродзержинськ та вулиці Кірова є загальновідомими фактами.

Станом на 21.01.2019 (момент формування накладної №53950358) адресою ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" була вулиця Соборна, 18-Б, м. Кам'янське, Дніпропетровська область, однак фактично місцезнаходження ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" не змінювалось, а відбулося лише перейменування вулиці: з Кірова на Соборну та перейменування міста: з м. Дніпродзержинськ на м.Кам'янське.

При цьому, суд не вбачає невірного зазначення адреси ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" відповідачем, оскільки ознакою невірної адреси є виникнення ризику відправлення вантажу на іншу адресу, аніж потрібна відправнику, або неможливість здійснення залізничного перевезення в силу помилок в адресі, при цьому кожна з перерахованих ознак у даному спорі відсутня.

Суд враховує той факт, що залізничне перевезення, на відміну від поштової доставки, здійснюється не до поштової адреси вантажоотримувача, а до залізничної станції призначення, назва якої залишилась незмінною, що виключає існування будь-яких перешкод для здійснення залізничного перевезення. Більш того, саме формальний підхід позивача до тлумачення терміну "помилка в адресі вантажоотримувача" призвів до створення перешкод у цивільному обороті. На переконання суду, зазначення в адресі вантажоотримувача даних до перейменування не створює ризиків направлення вантажу не за призначенням та не перешкоджає виконанню позивачем зобов'язання з перевезення.

Зазначення в адресі вантажоотримувача даних до перейменування не створює ризиків направлення вантажу не за призначенням та не перешкоджає виконанню позивачем зобов'язання з перевезення.

Зміст принципів справедливості, добросовісності і розумності, що закріплені в ст. 3 Цивільного кодексу України полягає в тому, що тексти законів, угод та їх застосування суб'єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту, вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднання створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права з дотриманням прав і інтересів інших осіб.

Згідно частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст.86 ГПК України).

Оцінюючи факт зазначення відповідачем у накладній адреси вантажоотримувача, яка існувала до перейменування міста та вулиці, суд керується принципами справедливості, розумності і добросовісності і зазначає, що в силу наведених принципів не можна в контексті ст.ст. 122, 118 Статуту залізниць України вважати невірною адресу, яка зазначена відповідно даних, які існували до перейменування населеного пункту і вулиці.

Таким чином, позивач не довів належними та допустимими доказами факту допущення відповідачем порушень, за які законом передбачено відповідальність у вигляді штрафу.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Судовий збір, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 73, 74, 76, 77 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" штрафу в сумі 58240,00 грн. - відмовити.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Рішення підписано 20.09.2019р.

Суддя Н.В. Величко