Постанова

Іменем України

19 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 345/5141/18

провадження № 61-11661св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - приватне акціонерне товариство «Калуський завод будівельних машин»,

треті особи: Управління Державної служби з питань праці в Івано-Франківській області, Калуське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 03 квітня 2019 року у складі судді Онушканича В. В., та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 27 травня 2019 року у складі колегії суддів: Томин О. О., Пнівчук О. В., Ясеновенко Л. В.,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Калуський завод будівельних машин» (далі - ПАТ «Калуський завод будівельних машин»), треті особи: Управління Державної служби з питань праці в Івано-Франківській області, Калуське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області, в якому просив визнати недійсними акти про нещасний випадок форми Н-1 від 08 серпня 2003 року, від 29 вересня 2004 року, від 10 лютого 2005 року та від 18 травня 2011 року, а також акти розслідування нещасних випадків форми Н-5 від 06 серпня 2003 року, 28 вересня 2004 року та 08 лютого 2005 року; зобов`язати ПрАТ «Калуський завод будівельних машин» скласти акт розслідування нещасних випадків форми Н-5 та акт про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1, що стався з ним 06 серпня 2003 року о 08:50 год. під час виконання трудових обов`язків, відповідно до Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 року № 1094.

Позов мотивовано тим, що він з 02 грудня 2002 року по 23 листопада 2009 року працював слюсарем-ремонтником у ВАТ «Калуський завод будівельних машин».

06 серпня 2003 року о 08:50 год. під час виконання трудових обов`язків на підприємстві йому було травмовано ліву руку. Внаслідок спричиненого трудового каліцтва на підприємстві він тривалий час перебував у лікарні. Рука не функціонує. Трудове каліцтво спричинено на території дільниці механічної обробки металу механічного цеху із-за відсутності належних умов праці, які не створив відповідач, та порушення техніки безпеки на виробництві під час виконання робіт з підвищеною небезпекою.

Відповідач як роботодавець створив комісію із розслідування нещасного випадку на виробництві. Однак, вважає, що дана комісія була створена з грубим порушенням чинного законодавства України. Комісією неодноразово складалися акти про вказаний нещасний випадок форми Н-1 і акти розслідування нещасних випадків форми Н-5. Однак, на його думку, дані акти складені неправильно та суперечать чинному законодавству України, члени комісії не були зацікавлені у правильному вирішенні даного випадку. До складу комісій не було залучено представників органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Також в акті не зафіксовано впливу на позивача небезпечного виробничого фактору чи середовища під час настання нещасного випадку. В актах не зазначено, що причинами нещасного випадку було не забезпечення належних умов праці при підвищеній небезпеці; не проведення цільового інструктажу.

Під час вручення ОСОБА_1 актів він у книзі вихідної кореспонденції зазначив свої зауваження щодо незгоди із складеними актами.

Рішенням Калуського міськрайонного суду від 20 квітня 2007 року зобов`язано ВАТ «Калуський завод будівельних машин» внести зміни до акту № 2 про нещасний випадок, пов`язаний і виробництвом від 10 лютого 2005 року в п. 9 в графі «Перебування потерпілого в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння» зі слів «Не встановлювалось» на слово «Ні»; в задоволенні решти позову відмовлено.

На підставі неодноразових звернень позивача Управління Держгірпромнагляду по Івано-Франківській області винесло хибний припис № 1 голові правління ВАТ «Калуський завод будівельних машин» про внесення змін до акту № 2 від 10 лютого 2005 року форми Н-1 відповідно до рішення Калуського міськрайонного суду від 20 квітня 2007 року. 18 травня 2011 року затверджено акт № 2 про нещасний випадок, пов`язаний із виробництвом.

Крім того, 19 квітня 2005 року вироком Калуського міськрайсуду ОСОБА_3 визнано винуватим за частиною першою статті 271 КК України і призначено покарання 800,00 грн. штрафу.

Також ОСОБА_1 подано заяву про кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 358 КК України. Станом на даний час кримінальне провадження не завершене, проводяться слідчі та інші процесуальні дії. 12 квітня 2016 року проведено судову технічну експертизу документів.

31 січня 2018 року він отримав відповідьна своє звернення до Управління Держпраці в Івано-Франківській області Державної служби з питань праці через ДУ «Урядовий контактний центр», в якій зазначалось, що підстав для складання актів за формою Н-5 та Н-1 відповідно до Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 року № 1094 немає.

Тому позивач змушений звернутися до суду. Просив позов задовольнити.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду від 27 грудня 2018 року відкрито провадження по справі, залучено Управління Державної служби з питань праці в Івано-Франківській області та Калуське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Калуського міськрайонного суду від 3 квітня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Калуського міськрайонного суду від 03 квітня 2019 року залишено без змін.

Судові рішення першої та апеляційної інстанцій мотивовано тим, що вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими. Виправлення, допущені в актах розслідування нещасного випадку та акту № 2 про нещасний випадок, не впливають на достовірність обставин, зафіксованих у даних актах. Під час попередніх судових розглядів в 2007 року та 2012 року судами перевірялися обставини настання нещасного випадку та відповідність їх викладу в актах про розслідування нещасного випадку та актах про нещасний випадок, у зв`язку з чим відсутні підстави для визнання їх недійсними та незаконними.

Короткий зміст вимог наведених у касаційній скарзі

У червні 2019 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку подав касаційну скаргу, у якій просив скасувати рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 03 квітня 2019 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 27 травня 2019 року.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди приймали рішення без оригіналів документів по нещасному випадку, що стався 06 серпня 2003 року на території ТОВ «Калуський завод будівельних машин», а також без пояснень учасників справи. Судами не з`ясовані обставини справи щодо причин повторного складання актів розслідування нещасного випадку та на підставі складання актів розслідування нещасного випадку форми Н-5 від 28 вересня 2004 року, від 08 лютого 2005 року та акти про нещасний випадок на виробництві форми Н-1 від 29 вересня 2004 року та 10 лютого 2005 року. Крім того, судами не взято до уваги обставини справи щодо змін реквізитів в актах за формою Н-5 та Н-1 шляхом додруківки.

Аргументи учасників справи

Відзив до суду касаційної інстанції від учасників справи не надходив.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано справо.

У липні 2019 року матеріали цивільної справи № 345/5141/18 надійшли до Верховного Суду.

10 липня 2019 року матеріали цивільної справи передані доповідачу.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Суди встановили, що 06 серпня 2003 року о 08 год. 50 хв. на дільниці механічної обробки металу механічного цеху ВАТ «Калуський завод будівельних машин» зі слюсарем-ремонтником ОСОБА_1 стався нещасний випадок, в результаті чого він зазнав травми у вигляді відкритого багатовідломкового перелому дистального метаепіфіза лівої променевої кістки із зміщенням та повним пошкодженням сухожилків розгиначів ІІ-ІІІ-ІV пальців лівої кисті; проникаюче поранення променево-зап`ястного суглобу.

За наслідками розслідування даного нещасного випадку, який стався із ОСОБА_1 , були складені акт розслідування нещасного випадку форми Н-5 від 06 серпня 2003 року та акт № 2 про нещасний випадок форми Н-1 від 08 серпня 2003 року.

За результатами повторного розслідування вказаного нещасного випадку були складені також акти розслідування нещасного випадку форми Н-5 від 28 вересня 2004 року, від 08 лютого 2005 року та акти про нещасний випадок на виробництві форми Н-1 від 29 вересня 2004 року, 10 лютого 2005 року, 18 травня 2011 року.

Вироком Калуського міськрайонного суду від 19 квітня 2005 року начальника ЕМВ ВАТ «Калуський завод будівельних машин» ОСОБА_3 визнано винуватим за частиною першою статті 271 КК України і призначено покарання 800,00 грн штрафу.

10 травня 2017 року ОСОБА_1 Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області було надано відповідь № 16-07/15-10/3137 на звернення через ДУ «Урядовий контактний центр», в якому зазначено, що по факту настання нещасного випадку 06 серпня 2003 року на виробництві проводилося розслідування; висновком комісії даний нещасний випадок визнано таким, що пов`язаний з виробництвом та складені відповідні акти за формою Н-1 та Н-5 від 10 лютого 2005 року.

Згідно відповіді Управління Держпраці в Івано-Франківській області від 31 січня 2018 року № 16-07/15-10/543, наданої на звернення позивача, підстав для складання актів за формою Н-5 та Н-1 відповідно до вимог Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 21 серпня 2001 року № 1094, немає, оскільки при розгляді його звернень у 2011 році посадовими особами територіального управління Держгірпромнагляду в Івано-Франківській області приймалися рішення з посиланням на Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 25 серпня 2004 року № 1112, а нормативно-правові акти з питань охорони праці не мають зворотної дії.

При відмові у задоволенні позову суди зробили висновок про те, що виправлення, допущені в актах розслідування нещасного випадку та акту №2 про нещасний випадок, не впливають на достовірність обставин, зафіксованих у даних актах. Під час попередніх судових розглядів в 2007 року та 2012 року судами перевірялися обставини настання нещасного випадку та відповідність їх викладу в актах про розслідування нещасного випадку та актах про нещасний випадок, у зв`язку з чим відсутні підстави для визнання їх недійсними та незаконними.

Колегія суддів погоджується із цим висновком судів з таких підстав.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесений до Реєстру.

Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що рішенням Калуського міськрайонного суду від 20 квітня 2007 року по справі № 2-171/2007 позов ОСОБА_1 до ВАТ «Калуський завод будівельних машин» про визнання нечинними актів про нещасний випадок на виробництві від 08 серпня 2003 року, 28 вересня 2004 року та 10 лютого 2005 року та відповідних наказів про створення комісії для розслідування нещасного випадку, стягнення моральної шкоди задоволено частково. Зобов`язано ВАТ «Калуський завод будівельних машин» внести зміни до акту № 2 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, від 10 лютого 2005 року в п. 9 в графі «Перебування потерпілого в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння» зі слів «Не встановлювалось» на слово «Ні». В задоволенні решти позову відмовлено.

Рішенням Калуського міськрайонного суду від 05 березня 2012 року по справі № 2-1629/11 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ВАТ «Калуський завод будівельних машин» про визнання актів про нещасний випадок на виробництві від 08 серпня 2003 року, 24 вересня 2004 року, 10 лютого 2005 року та 18 травня 2011 року недійсними та незаконними, встановлення факту трудового каліцтва, отриманого ОСОБА_1 внаслідок нещасного випадку на виробництві, який стався 06 серпня 2003 року; встановлення факту навмисного зловживання посадовими особами відповідача службовим становищем щодо приховування важкості завданого травматизму через неналежно організований виробничий процес з підвищеною небезпекою; направлення його на судово-медичну експертизу для встановлення вірного діагнозу, визнання ступеня втрати працездатності; зобов`язання видати акт про нещасний випадок, який би відповідав чинному законодавству.

Вказані судові рішення набрали законної сили.

Згідно частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки обставини настання нещасного випадку та причини, які його зумовили були предметом оцінки суду і встановлені судовими рішеннями у справах № 2-171/2007 та № 2-1629/11, то при розгляді цієї справи між тими самими сторонами ці обставини доказуванню не підлягають.

Тому суди зробили обґрунтований висновок про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені рішення постановлені без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржені рішення без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 03 квітня 2019 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 27 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

В. І. Крат