Справа №1-724/2009

ВИРОК

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«29» вересня 2009 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва

у складі головуючого - судді Косик Л.Г.,

при секретарі Надольній Д.В.,

з участю прокурора Заріцької О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві

кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Смирновка Кустанайської області Казахстану, громадянина України, українця, працюючого в ГОВ «Арго» вантажником, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1, з середньою спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимого,

у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, суд -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 28 липня 2009 року о 18 годині 45 хвилин, знаходячись в салоні маршрутного таксі №438, яке рухалось між зупинками громадського транспорту «вул. С.Сосніних»-«вул. Г.Юри», що по проспекту Леся Курбаса в м. Києві, таємно викрав з жіночої сумочки гр. ОСОБА_3: гаманець вартістю 450 грн., в якому знаходились гроші в сумі 394 грн., банківська картка «Прокредитбанк» з конвертом пінкоду та сім дисконтних карток, що належали ОСОБА_3, завдавши їй матеріального збитку на суму 844 грн.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у скоєнні вказаного злочину визнав повністю та пояснив, що 28 липня 2009 року після роботи, приблизно о 18 годині 40 хвилин, коли він знаходився на зупинці громадського транспорту «бул. І. Лепсе», то зустрів свого знайомого ОСОБА_5 разом з яким вони вирішили поїхати до нього додому. З цією метою, вони разом сіли в маршрутне таксі № 438, яке рухалось у напрямку станції метро «Академмістечко». Знаходячись у вказаному маршрутному таксі він побачив жінку, як йому пізніше йому стало відомо ОСОБА_3, яка розрахувавшись за проїзд, поклала гаманець у жіночу сумочку та помітивши в гаманці гроші, та те, що сумку вона не закрила, вирішив таємно викрасти гаманець з грошима. Нічого не повідомляючи про свої наміри ОСОБА_5, скориставшись тим, що у маршрутному таксі було багато людей і переконавшись, що ніхто не спостерігає за його діями, він таємно викрав з жіночої сумочки ОСОБА_3 гаманець. Після того як він разом з ОСОБА_5 вийшов на зупинці громадського транспорту «Г. Юри» з маршрутного таксі, до них підійшли працівники міліції, які затримали та доставили їх у відділ міліції, де, працівник міліції в присутності двох понятих вилучив у нього викрадений гаманець. Щиро розкаявся у вчиненому, просив суд не карати його суворо.

Враховуючи те, що учасниками судового розгляду не оспорювались фактичні обставини справи і судом встановлено, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви у добровільності та істинності їх позиції, вислухавши думку учасників судового розгляду та роз'яснивши їм положення ст.299 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, за виключенням документів, що характеризують особу підсудного.

Суд беручи до уваги, що покази підсудного повністю відповідають фактичним обставинам справи, не досліджуючи доказів щодо визнаних підсудним обставин справи, приходить до висновку, що винність підсудного доведена повністю, а дії підсудного за ч.1 ст. 185 КК України - як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), кваліфіковано правильно.

При визначенні покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, дані, що характеризують підсудного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1 є повне визнання вини, щире каяття у вчиненому.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 суд не знаходить.

З врахуванням тяжкості вчиненого злочину, особи підсудного, того, що він позитивно характеризується за місцем постійного проживання, раніше не судимий, працює, має на утриманні малолітню дитину, та інших обставин справи, суд вважає, що підсудному необхідно призначити покарання в межах санкції ст. 185 ч. 1 КК України у виді штрафу. На погляд суду, зазначене покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 323, 324 Кримінально-процесуального кодексу України,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить - 850 гри. (вісімсот п'ятдесят гривень).

На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб до Апеляційного суду міста Києва через Святошинський районний суд міста Києва з дня його проголошення.