ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

19 березня 2024 рокум. ДніпроСправа № 360/235/24

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом адвоката Циганок Аліни Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Циганок Аліни Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі – відповідач, ГУ НП в Луганській області), в якому просить:

-визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо не оформлення та не направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області документів, необхідних для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;

-зобов`язати Головне управління Національної поліції в Луганській області оформити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області документи, необхідні для призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби» із зарахуванням до вислуги років для призначення такої пенсії, а саме часу проходження служби з 22 липня 2014 року по 31 січня 2022р., протягом якого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , безпосередньо брав участь в Антитерористичній операції та час проходження служби, протягом якого він брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, на пільгових умовах один місяць служби за три місяці.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 15.01.2024 позивач звернувся до Головного управління Національної поліції в Луганській області із заявою про призначення/перерахунок пенсії за вислугою років  відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» для  подальшої підготовки і направлення до ГУ ПФУ в Луганській області документів для призначення пенсії за вислугу років, передбаченої п.«а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

29.01.2024 позивач отримав лист ГУНП в Луганській області від 26 січня 2024 року №384/111/58/05-2024, в якому останній відмовив у підготовці та направленні документів до ГУПФУ для призначення позивачу пенсії, пославшись на те, що позивач нібито не має права на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», так як вислуга років в календарному обчисленні складає 13 років 07 місяців 19 днів, натомість як згідно з вказаним Законом для призначення пенсії необхідно не менше 25 років і більше.

Позивач вважає протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо не оформлення та не направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області документів, необхідних для призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а тому звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою суду від 11.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

13.03.2024 до суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначив наступне.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані редакцією Порядку №393, яка втратила чинність згідно постанови КМУ від 16.02.2022 № 119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393».

На час виникнення спірних правовідносин п.п. «а» п.3 Порядку № 393 зазнав змін, відповідно до яких зарахування строку участі в АТО та безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях на пільгових умовах до вислуги років застосовується виключно для визначення розміру пенсії, а не для призначення пенсії, як передбачала попередня редакція п.п. «а» п.3 Порядку № 393.

Порядок № 393 (п.2-1) передбачає обчислення календарної вислуги років за пунктами 1 і 2 цієї постанови, тобто без пільгового врахування періоду участі в АТО та безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

Як свідчать відомості, які містяться у послужному списку позивача, а також у наказі ГУНП в Луганській області від 27.09.2022 № 357 о/с вислуга років ОСОБА_1 складала на день звільнення - 06.04.2022 у календарному обчисленні: 13 років 07 місяців 19 днів, що недостатньо для призначення пенсії за вислугу років.

Позивач із заявами про призначення пенсії до набрання чинності Постанови КМУ від 16.02.2022 № 119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393» до відповідача взагалі не звертався.

15.01.2024 на адресу відповідача надійшла заява ОСОБА_1 (зареєстровано ВДЗ вх. К-25 від 15.01.2024) разом до якої було надано заяву позивача датовану 15.01.2024 про призначення пенсії останньому за вислугу років.

Листом ГУНП в Луганській області від 26.01.2024 № 384/111/58/05-2024 позивач був повідомлений про те, що його заява від 15.01.2024 розглянута та у зв`язку з відсутністю у нього на день звільнення визначеної п.п. «а» ст. 12 Закону № 2262-ХІІ календарної вислуги років для призначення пенсії у відповідача відсутній обов`язок на підготовку та направлення до ПФУ відповідних документів відносно позивача.

Відповідач вважає, що діяв правомірно, а тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (стаття 1), який в подальшому був неодноразово продовжений та Указом Президента України від 5 лютого 2024 року №49/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.

Враховуючи дистанційний режим роботи суддів та працівників апарату Луганського окружного адміністративного суду з 02.05.2022, з метою збереження життя і здоров`я та забезпечення безпеки суддів і працівників апарату суду, судом розглянуті матеріали електронної справи.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Позивач є внутрішньо переміщеною особою з фактичним місцем проживання АДРЕСА_2 , що підтверджується інформацією, зазначеною в довідці від 18.03.2022 №1201-5000435696.

06 листопада 2015 року позивач набув статусу учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням від 06.11.2015 серії НОМЕР_2 .

Наказом ГУ НП в Луганській області від 06.04.2022 №155 о/с відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції капітана поліції ОСОБА_1 ( НОМЕР_3 ), заступника командира взводу №2 роти №1 батальйону поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Луганській області за ст.77 ч.1 п.7 (за власним бажанням) з 06 квітня 2022 року.

Відповідно до витягу з наказу ГУ НП в Луганській області від 27.09.2022 №357 о/с  частково змінено наказ ГУ НП в Луганській області від 06.04.2022 №155 о/с в частині звільнення капітана поліції ОСОБА_1 (0121135) заступника командира взводу № 2 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Луганській області вважати звільненим зі служби в поліції за ст.77 ч.1 п.7 (за власним бажанням), з 06.04.2022, з вислугою років на день звільнення у календарному обчисленні: 13 років 07 місяців 19 днів у пільговому обчисленні (без урахування календарної вислуги): 15 років 02 місяці 02 дні, відрахувавши з грошового забезпечення кошти за 05 діб щорічної чергової оплачуваної відпустки, з виплатою одноразової грошової допомоги при звільнені зі служби в поліції та стаж служби в поліції для її виплати складає 13 років встановивши відсоток премії за квітень 2022 року 80,705%, сума відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, складає 12697,64 грн.

Згідно довідки Головного управління Міністерства внутрішніх справи України в Луганській області №ВДЗ/1333/А від 19.01.2015 ОСОБА_1 в період з 22.07.2014 по 30.09.2014 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області.

Згідно довідки Головного управління Міністерства внутрішніх справи України в Луганській області №ВДЗ/8703/А від 12.08.2015 ОСОБА_1 в період з 01.10.2014 по теперішній час  безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області.

Довідкою ГУ НП в Луганській області від 05.01.2024 №А-1608 підтверджено, що ОСОБА_1 дійсно в період з 01.10.2014 по 07.11.2015, з 07.11.2015 по 30.04.2018 безпосередньо брав участь в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України районі/районах проведення Антитерористичної операції на території Луганської області.

Згідно довідки ГУ НП в Луганській області від 05.01.2024 №А-1609 ОСОБА_1 дійсно в період з 20.07.2018 по 30.11.2018, з 01.12.2018 по 31.12.2018, з 01.01.2019 по 31.01.2019, з 01.02.2019 по 28.02.2019, з 01.03.2019 по 31.03.2019, з 01.04.2019 пo 30.04.2019, з 01.05.2019 по 31.05.2019, з 01.06.2019 по 30.06.2019, з 01.07.2019 по 31.07.2019, з 01.08.2019 по 31.08.2019, з 01.09.2019 по 30.09.2019, з 01.10.2019 по 31.10.2019, з 01.11.2019 по 30.11.2019, з 01.12.2019 по 31.12.2019, з 01.01.2020 по 31.01.2020, з 01.02.2020 по 29.02.2020, з 01.03.2020 по 31.03.2020, з 01.04.2020 по 30.04.2020, з 01.05.2020 по 31.05.2020, з 01.06.2020 по 30.06.2020, з 01.07.2020 по 31.07.2020, з 01.08.2020 по 31.08.2020, з 01.09.2020 по 30.09.2020, з 01.10.2020 по 31.10.2020, з 01.11.2020 по 30.11.2020, з 01.12.2020 по 31.12.2020, з 01.01.2021 по 31.01.2021, з 01.02.2021 по 28.02.2021, з 01.03.2021 по 31.03.2021, з 01.04.2021 по 30.04.2021, з 01.05.2021 по 31.05.2021, з 01.06.2021 по 30.06.2021, з 01.07.2021 по 31.07.2021, з 01.08.2021 по 31.08.2021, з 01.09.2021 по 30.09.2021, з 01.10.2021 по 31.10.2021, з 01.11 2021 по 30.11.2021, з 01.12.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 31.01.2022 брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів на території Луганської області.

15.01.2024 позивач звернувся до ГУ НП в Луганській області з заявою, в якій просив розглянути заяву про призначення пенсії за вислугу років разом з додатками до неї та у встановлені законом строки надати письмову відповідь.

На вищевказану заяву відповідачем надано відповідь від 26.01.2024 №384/111/58/05-2024, в якій зазначив, що згідно з наказом ГУ НП в Луганській області від 06.04.2022 №155 о/с, із змінами внесеними наказом ГУ НП в Луганській області від 27.09.2022 №857 o/c, при звільненні з Національної поліції з 06.04.2022 за п.7 ч.1 ст.77 (за власним бажанням), ОСОБА_1 була встановлена вислуга років у календарному обчисленні: 13 років 07 місяців 19 днів, у пільговому обчисленні (без урахування календарної вислуги): 15 років 02 місяці 02 дні. Тобто вислуга років в пільговому обчисленні була обрахована належним чином, та зарахована до стажу служби в поліції у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім військовослужбовців строкової служби і членів їx сімей та прирівняних до них осіб». Однак, враховуючи, що вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні складає лише 13 років 07 місяців 19 днів, цього явно недостатньо для отримання права на пенсію за вислугу років згідно із Законом (з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше), визначену пунктом «а» ст.12 Закону, встановлену особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 відповідного Закону. Також в листі зазначено, що відсутні правові підстави для підготовки документів необхідних для призначення пенсії за заявою від 15.01.2024 про призначення пенсії за вислугу років передбаченої п. «а» ст.12 Закону і направлення їх до органів Пенсійного фонду України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд дійшов наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 68 Конституції України  кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Зазначені норми означають, що з метою гарантування правового порядку в Україні кожен суб`єкт приватного права зобов`язаний добросовісно виконувати свої обов`язки, передбачені законодавством, а у випадку невиконання відповідних приписів - зазнавати встановлених законодавством негативних наслідків.

Водночас суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Громадяни мають право на соціальний захист у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, у старості та в інших випадках, установлених законом (частина перша статті 46 Конституції України).

В Україні на конституційному рівні гарантовано право громадян на соціальний захист, для забезпечення якого необхідне здійснення комплексу державно-правових заходів.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Умови, норми та порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію та членів їх сімей визначено Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII).

Відповідно до статті 1 Закону № 2262-XII особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п`ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби) поліцейські (пункт б статті 1-2 Закону № 2262-XII).

Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 2262-XII військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

Умови призначення пенсії за вислугу років визначено статтею 12 Закону № 2262-XII.

Так, згідно пункту «а» статті 12 Закону № 2262-XII пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д», «ж» статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.

Статтею 17 Закону №2262-ХІІ визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії.

У вказаній нормі не відокремлено в окремий вид служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії,  періоди служби особи, яка безпосередньо брала участь в Антитерористичній операції та час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

Згідно статті 17-1 Закону № 2262-XII порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393», (набрала чинності 19.02.2022 та була чинною на момент звільнення позивача 06.04.2022) (далі – Постанова № 393), установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» і «з» статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються, зокрема, служба в органах внутрішніх справ на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду, служба в Національній поліції.

Підпунктом «а» пункту 3 Постанови № 393 (в редакції, чинній до 19.02.2022) було передбачено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці: час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Разом з тим, порядок обчислення календарної вислуги на пільгових умовах зазнав певних змін.

Зокрема, як вже зазначив суд раніше, постановою Кабінету Міністрів України № 119 від 16.02.2022 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393» (набрала чинності з 19.02.2022) внесені зміни до пункту 3 Постанови № 393, а саме передбачено зарахування на пільгових умовах певних періодів до вислуги років лише для визначення розміру пенсії.

Суд зауважує, що після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393», Закон № 2262-XII і Постанова № 393 встановлюють однакове правове регулювання спірних правовідносин в частині розмежування календарної та пільгової вислуги, порядку їх обчислення та застосування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393» усунуто розбіжності між Законом № 2262-XII та Постановою № 393 щодо врахування пільгової вислуги років для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Враховуючи те, що на час звільнення та звернення позивача з заявою про призначення пенсії  законодавство не передбачає врахування вислуги років обрахованою у пільговому обчисленні для призначення пенсії, а вислуги років позивача у календарному обчисленні недостатньо для призначення йому пенсії, суд дійшов висновку про те, що відповідач правомірно відмовив у направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області документів, необхідних для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби».

Відповідно до частини п`ятої  статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Висновки суду повністю узгоджуються з останньою правовою позицією Верховного Суду, що сформована у постанові від 31.08.2023 у справі №200/4951/22. Відступу від неї станом на час розгляду даної справи Верховним Судом не зроблено.

Посилання  на відповідну практику Верховного Суду (№805/3923/18-а, № 480/4241/18), наведену позивачем у позові, суд вважає не релевантною, оскільки зазначена практика була сформована до внесення Кабінетом Міністрів України змін до пункту 3 постанови № 393 та ґрунтувалася на тому, що до 19.02.2022 пункт 3 зазначеної постанови, як раз і передбачав зарахування на пільгових умовах до вислуги років для призначення пенсій особам.

Після 19.02.2022 посилання на зазначену судову практику Верховного Суду до осіб звільнених вже під час дії змін до пункту 3 постанови № 393 не є актуальним.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вони не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з меж та підстав заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач довів правомірність своїх дій, а тому позовні вимоги адвоката Циганок Аліни Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 задоволенню не підлягають, у зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.

Питання про розподіл судових витрат у вигляді судового збору, відповідно до вимог статті 139 КАС України, судом не вирішується, скільки позивач від сплати судового збору в силу пункту 13 частини першої  статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 226, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову адвоката Циганок Аліни Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя                                                             Н.М. Басова