Провадження № 1-кп/243/380/2024

Справа № 243/10877/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2024 року

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря

судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у системі EasyCon на підставі наказу № 29 про впровадження дистанційної роботи Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 10 травня 2022 року та під час трансляції, з приміщення державної установи «Житомирська установа виконання покарань (№ 8)», кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12021052510000469 від 13 квітня 2021 року за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Костянтинівка Донецької області, громадянина України, зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Костянтинівка Донецької області, громадянина України, зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,

за участю сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Слов`янського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

Прокурором у судовому засіданні заявлено клопотання про продовження відносно обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, яке мотивоване тим, що останні обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, покарання за яке передбачене у виді позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років, що є особливо тяжким злочином, та існують всі підстави для продовження відносно них запобіжного заходу у виді тримання під вартою, що обумовлюється відповідними ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України. Зокрема, прокурор зазначив, що існують ризики того, що ОСОБА_8 та ОСОБА_3 можуть переховуватися від суду, впливати на потерпілих та свідків та іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню з метою уникнення покарання, вчинити інше кримінальне правопорушення. Ризик ухилення від суду обґрунтовується тим, що обвинувачені, достовірно знаючи, що їм інкримінується вчинення особливо тяжкого злочину, можуть переховуватися від суду, оскільки для них наслідки та ризик втечі буде менш небезпечними, ніж відбування покарання, у разі визнання їх винними у вчиненому злочині. У зв`язку з цим, можливий термін покарання за інкриміноване обвинуваченим кримінальне правопорушення, свідчить про загрозу втечі останніх. При цьому наслідки і ризик втечі для обвинувачених можуть бути меншим злом, ніж кримінальне переслідування і процедура виконання покарання. Ризик впливу на потерпілих та свідків обґрунтовується тим, що обвинуваченим відомі їх анкетні відомості, і з урахуванням того, що вказані особи в судовому засіданні не допитані, ризик впливу на них з боку обвинувачених існує з високим ступенем ймовірності. Обвинувачені не працевлаштовані, а тому можуть піти на вчинення іншого кримінального правопорушення або втекти, скориставшись суспільно-політичною обстановкою в Донецькій області під загрозою тягара відповідальності за скоєне. За таких обставин, прокурор зазначає, що існують підстави для продовження відносно обвинувачених запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а обрання цілодобового домашнього арешту не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти продовження відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, повідомив, що він є інвалідом третьої групи по зору довічно, стан його здоров`я погіршився, та він потребує лікування по зору, а належної медичної допомоги в умовах ув`язнення йому не надається, просив змінити запобіжний захід у виді тримання під вартою на домашній арешт у зв`язку із можливістю пройти належне лікування за власні кошти.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти продовження відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив змінити запобіжний захід у виді тримання під вартою на домашній арешт.

Захисник ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечував проти продовження відносно його підзахисного ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора та змінити його підзахисному запобіжний захід у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту. Вважає, що прокурором не надано доказів, які б підтверджували вказані ризики, з огляду на те, що пройшло три роки, всі обставини, на які посилається прокурор є непоґрунтованими. Крім того, зазначає, що його підзахисний потребує лікування, що підтверджується консультаційним висновком спеціаліста Київської міської клінічної офтальмологічної лікарні «Центр мікрохірургії ока» від 14 лютого 2024 року, тому, вважає, що слід змінити запобіжний захід тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід, а саме на домашній арешт, за місцем мешкання батька підзахисного ОСОБА_3 , з метою надати можливість пройти належне лікування на підставі вказаного консультаційного висновку спеціаліста від 14 лютого 2024 року.

Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував проти продовження відносно його підзахисного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважає, що є необхідність у зміні запобіжного заходу у виді тримання під вартою на домашній арешт.

Потерпілі та представник потерпілих ОСОБА_9 у судове засідання не з`явилися, були повідомлені про час та місце судового розгляду.

Заслухавши сторони кримінального провадження та дослідивши матеріали клопотання про продовження строку тримання під вартою, судом встановлено такі обставини та відповідні їм докази.

В судовому засіданні встановлено, що ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 12 жовтня 2021 року обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 10 грудня 2021 року, який неодноразово був продовжений судом, в останнє продовжений по 05 квітня 2024 року.

Відповідно до ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Вирішуючи питання про продовження існування заявлених передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, чи наявність нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Як видно із наданих сторонами документів, ОСОБА_3 офіційного місця роботи не має, не одружений, має інвалідність третьої групи, не судимий, має постійне місце проживання.

Суд приймає до уваги доводи сторони обвинувачення стосовно того, що обвинувачений може ухилитися від кримінальної відповідальності та виконання процесуальних обов`язків, оскільки станом на сьогодні даних про те, що обвинувачений проживає разом із сім`єю, працевлаштований суду не надано. У зв`язку з цим, наявність соціальних зв`язків, які б були стримуючим фактором щодо ухилення від суду, в судовому засіданні не встановлено, за таких обставин, з урахуванням того, що в країні оголошений військовий стан, ризик ухилення обвинуваченого ОСОБА_3 від суду та його втечі продовжує існувати з високим ступенем ймовірності.

На думку суду, стороною обвинувачення доведено також наявність ризику незаконного впливання на потерпілих та свідків, оскільки анкетні дані свідків та потерпілих обвинуваченому відомі, потерпілі та свідки судом не допитані. Наведені обставини дозволяють дійти висновку про високий ступень ймовірності впливу на потерпілих та свідків з боку обвинуваченого ОСОБА_3 ..

Щодо існування ризику вчинення інших правопорушень, суд зазначає, що із представлених в судовому засіданні відомостей не вбачається наявність непогашених судимостей у обвинуваченого, а також наявних щодо нього обґрунтованих підозр. На думку суду стороною обвинувачення не доведено наявність ризику вчинення інших кримінальних правопорушень.

Суд враховує, що запобіжний захід у виді взяття під варту є винятковим, однак, без застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження, на сьогодні продовжує існувати достатньо високий рівень ймовірності ризиків ухилення обвинуваченого від явки до суду, впливу на свідків, а також неможливості досягнення мети щодо виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, та жоден із більш м`яких запобіжних заходів у даному випадку не зможе запобігти доведеним ризикам передбаченим ст. 177 КПК України.

Тому, враховуючи існування доведених прокурором ризиків, з метою проведення повного та об`єктивного розгляду кримінального провадження, забезпечення встановлення істини в справі а також забезпечення виконання процесуальних рішень, суд вважає за необхідне продовжити відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят діб, без визначення розміру застави.

Як видно із наданих сторонами документів, ОСОБА_4 офіційного місця роботи не має, не одружений, не судимий, має постійне місце проживання.

Суд приймає до уваги доводи сторони обвинувачення стосовно того, що обвинувачений може ухилитися від кримінальної відповідальності та виконання процесуальних обов`язків, оскільки станом на сьогодні даних про те, що обвинувачений проживає разом із сім`єю, працевлаштований суду не надано. У зв`язку з цим, наявність соціальних зв`язків, які б були стримуючим фактором щодо ухилення від суду, в судовому засіданні не встановлено, за таких обставин, з урахуванням того, що в країні оголошений військовий стан, ризик ухилення обвинуваченого ОСОБА_4 від суду та його втечі продовжує існувати з високим ступенем ймовірності.

На думку суду, стороною обвинувачення доведено також наявність ризику незаконного впливання на потерпілих та свідків, оскільки анкетні дані свідків та потерпілих обвинуваченому відомі, потерпілі та свідки судом не допитані. Наведені обставини дозволяють дійти висновку про високий ступень ймовірності впливу на потерпілих та свідків з боку обвинуваченого ОСОБА_4 ..

Щодо існування ризику вчинення інших правопорушень, суд зазначає, що із представлених в судовому засіданні відомостей не вбачається наявність непогашених судимостей у обвинуваченого, а також наявних щодо нього обґрунтованих підозр. На думку суду стороною обвинувачення не доведено наявність ризику вчинення інших кримінальних правопорушень.

Суд враховує, що запобіжний захід у виді взяття під варту є винятковим, однак, без застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження, на сьогодні продовжує існувати достатньо високий рівень ймовірності ризиків ухилення обвинуваченого від явки до суду, впливу на свідків, а також неможливості досягнення мети щодо виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, та жоден із більш м`яких запобіжних заходів у даному випадку не зможе запобігти доведеним ризикам передбаченим ст. 177 КПК України.

Тому, враховуючи існування доведених прокурором ризиків, з метою проведення повного та об`єктивного розгляду кримінального провадження, забезпечення встановлення істини в справі а також забезпечення виконання процесуальних рішень, суд вважає за необхідне продовжити відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят діб, без визначення розміру застави.

Крім того, судом встановлено, що обвинувачені ОСОБА_10 та ОСОБА_4 на теперішній час перебувають у ДУ «Житомирська установа виконання покарань (№ 8)», суд вважає доцільним вирішити питання про участь обвинувачених у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Учасники судового провадження не висловили заперечень щодо проведення судового засідання у режимі відеоконференції.

Положенням ч. 1 ст. 336 КПК України визначено, що судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі, зокрема, необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження, наявності інших підстав, визначених судом достатніми.

Відповідно до ч. 2 ст. 336 КПК України, суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження. У разі якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного судового провадження, суд може ухвалити рішення про його здійснення лише вмотивованою ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення. Суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує, крім випадків здійснення дистанційного судового провадження в умовах воєнного стану.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне здійснювати судове провадження в режимі відеоконференції.

Крім того, враховуючи заяву обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника про погіршення стану здоров`я, суд зазначає таке.

Згідно ст. 49 Конституції України, кожен має право на охорону здоров`я та медичну допомогу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, стаття 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод покладає на державу обов`язок захищати фізичне здоров`я осіб, позбавлених волі.

Держава має забезпечити належний захист здоров`я ув`язнених, зокрема шляхом надання необхідної медичної допомоги (п. 72 рішення ЄСПЛ від 18.12.2008 року у справі «Ухань проти України», заява №30628/02).

Так, судом встановлено, що питання надання медичної допомоги в місцях попереднього ув`язнення регулюються, зокрема, Законом України «Про попереднє ув`язнення» та Порядком взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, що затверджений спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров`я України №239/5/104 від 10.02.2012.

Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про попереднє ув`язнення» медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в місцях попереднього ув`язнення організовується і проводиться відповідно до законодавства про охорону здоров`я.

Статтею 21 вказаного Закону забезпечення медичного обслуговування осіб, взятих під варту, покладено на адміністрацію місць попереднього ув`язнення.

Також суддя звертає увагу, що, згідно пункту 2 глави 2 розділу X наказу Міністерства юстиції «Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України» від 14.06.2019 року №1769/5, надання ув`язненим і засудженим медичної допомоги, у тому числі екстреної медичної допомоги, що не може бути надана у медичній частині, здійснюється відповідно до статті 11 Закону України «Про попереднє ув`язнення», статей8,107,116 КВК, Порядку взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров`я України від 10 лютого 2012 року №239/5/104, Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров`я України від 15 серпня 2014 року №1348/5/572.

Відповідно до пункту 3 глави 2 розділу X зазначеного наказу, у СІЗО здійснюється медичний контроль за станом здоров`я ув`язнених і засуджених шляхом проведення медичних оглядів та обстежень, виявлення осіб, які потребують лікування та постійного медичного нагляду, проведення щодо них лікувально-оздоровчих заходів з метою збереження здоров`я і працездатності, амбулаторне і стаціонарне лікування відповідно до системи стандартів у сфері охорони здоров`я, клінічних протоколів надання медичної допомоги в порядку, передбаченому законодавством.

Пунктом 2.6 Порядку № 239/5/104 передбачено, що у разі необхідності в додаткових лабораторних обстеженнях, які не можуть бути проведені в медичних частинах СІЗО (наявним обладнанням, лабораторіями та обсягом медико-санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень), вони проводяться на базі закладів охорони здоров`я з орієнтовного переліку.

Про необхідність проведення обстеження, яке потребує вивезення особи, узятої під варту, до закладу охорони здоров`я, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан її здоров`я та запит до керівництва СІЗО.

Відповідно до вимог п. 2.7 зазначеного вище Порядку, якщо за результатами огляду чи обстеження особи, узятої під варту, встановлено, що вона потребує надання медичної допомоги у закладі охорони здоров`я з орієнтовного переліку, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан здоров`я особи, узятої під варту, та звертається із запитом до керівництва СІЗО.

Керівництво СІЗО забезпечує перевезення особи, узятої під варту, до закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку та направляє довідку про стан здоров`я особи, узятої під варту, органу або особі, в провадженні яких знаходиться кримінальна справа цієї особи.

Отже, законодавством чітко визначений порядок обстеження та надання медичної допомоги особам, узятим під варту і забезпечення виконання зазначеного порядку покладено саме на керівництво СІЗО.

Оскільки обвинувачений скаржиться на стан здоров`я та неналежні дії адміністрації місця попереднього ув`язнення в його лікуванні, суд вважає за необхідне зобов`язати начальника Філії державної установи «Центр охорони здоров`я державної кримінально-виконавчої служби України» в Житомирській області забезпечити надання необхідної медичної допомоги обвинуваченому ОСОБА_3 , в тому числі і в закладах, охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, згідно затвердженого переліку.

Про виконання вказаної ухвали повідомити суд в визначений законом термін.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 132, 331, КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Костянтинівка Донецької області, громадянина України, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Житомирська установа виконання покарань (№ 8)» строком на 60 (шістдесят) діб з 19 березня 2024 року по 17 травня 2024 року включно.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту відмовити.

Клопотання прокурора про продовження відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Костянтинівка Донецької області, громадянина України, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Житомирська установа виконання покарань (№ 8)» строком на 60 (шістдесят) діб з 19 березня 2024 року по 17 травня 2024 року включно.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_4 , про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту відмовити.

Проводити судові засідання за участю обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в режимі відеоконференції у системі EasyCon, проведення якої доручити державній установі «Житомирська установа виконання покарань (№ 8)».

Зобов`язати Філію державної установи «Центр охорони здоров`я державної кримінально-виконавчої служби України» в Житомирській області (Філія ЦОЗ ДКВС України в Житомирській області) негайно організувати та направити ОСОБА_3 , до медичної установи для проведення медичного обстеження стану здоров`я та призначення необхідної кваліфікованої медичної допомоги з залученням лікарів, а у випадку наявності медичних показань за результатами вказаного обстеження - поза межами установи із залученням вузьких спеціалістів з лікарняних закладів чи закладів охорони здоров`я відповідно до Порядку взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров`я України від 10 лютого 2012 р. № 239/5/104.

При проведенні комплексного високоваліфікованого обстеження ОСОБА_3 отримати висновки лікарів:

Чи може ОСОБА_3 утримуватись в умовах слідчого ізолятора з наявними в нього захворюваннями?

Чи потребує ОСОБА_3 у зв`язку із наявним в нього захворюваннями постійного стороннього догляду?

Які необхідні фахівці, процедури, медикаменти для кваліфікованої необхідної медичної допомоги? Про результати чого повідомити суд.

Копію ухвали направити прокурору, захисникам, обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , начальнику Державної установи «Житомирська установа виконання покарань (№ 8)», та начальнику Філії державної установи «Центр охорони здоров`я державної кримінально-виконавчої служби України» в Житомирській області (Філія ЦОЗ ДКВС України в Житомирській області).

Ухвала про продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала про продовження запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, що перебувають під вартою, з моменту отримання копії ухвали.

Ухвалу постановлено та підписано в нарадчій кімнаті в єдиному екземплярі.

Повний текст ухвали проголошений 19 березня 2024 року, о 17 год. 50 хв..

Головуючий суддя: ОСОБА_1