Головуючий у першій інстанції Демченко О.М. Справа № 22ц - 3895/09

Доповідач апеляційної інстанції Панасенков В.О. Категорія ЦП: 26

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2009 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого- судді Панасенкова В.О.

суддів: Парапана В.Ф.

Громіка Р.Д.,

при секретарі: Бондаренко Н.В.,

за участю: позивачки ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 28 травня 2009 року за позовом ОСОБА_1 до Компанії "GRID", ОСОБА_2, треті особи, Морська профспілка ЧМП, Технічна компанія "Транснаутік" про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я при виконанні трудових обов'язків та стягнення нарахованої заробітної плати,

встановила:

02 червня 2003 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Компанії "HUDRA BULK CARRIES LIMITED, MALTA", треті особи, Морська профспілка ЧМП, Судноплавна брокерська Компанія "MOREA FREIGT BROKERS, LTD", про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я при виконанні трудових обов'язків. В заяві позивач ОСОБА_3 зазначав, що 16 травня 1996 року у відповідності з Колективним договором від 19 вересня 1995 року, укладеним між Морською профспілкою України, м. Одеса, та Судноплавною брокерською Компанією "MOREA FREIGT BROKERS, LTD", що діяла від імені судновласника бербоут-чартерного фрахтівника -"HUDRA BULK CARRIES LIMITED, MALTA", він був прийнятий, згідно з судновій ролі, на посаду старшого моториста-зварювальника на судно "УЄЛЕН", яке згодом було перейменовано на "H-STAR". Згідно професійного огляду від 18 квітня 1996 року він був визнаний годним до роботи мотористом на суднах дальнього плавання на 12 місяців.

27 серпня 1996 року при виконанні трудових обов'язків він захворів, внаслідок чого стан його здоров'я погіршився. З 27 серпня 1996 року по 27 листопада 1998 року він знаходився на лікуванні стосовно захворювання, що спричинило повну втрату зору, і йому була встановлена інвалідність І групи з втратою 100 % працездатності внаслідок захворювання при виконанні трудових обов'язків.

У відповідності з вказаним Колективним договором він мав право отримати медичну допомогу, включаючи госпіталізацію за рахунок власника судна, а також отримати додаткову виплату заробітної плати за весь час хвороби, що складає 12 420 дол. США, що еквівалентно 68 338 грн., але не отримав. Витрати на його лікування склали 1 270 грн.

Крім того, йому завдана також моральна шкода, яку він оцінює в 50 000 грн.

Посилаючись на ці обставини, та ст. ст. 450, 456 ЦК УРСР (1963р.), позивач ОСОБА_3 просив суд позов задовольнити.

При розгляді справи, ІНФОРМАЦІЯ_1, позивач ОСОБА_3 помер.

До участі у справі у якості його правонаступника була залучена дружина померлого - ОСОБА_1

19 листопада 2007 року правонаступник померлого позивача, ОСОБА_1, доповнила вимоги позовом про стягнення з капітана судна ОСОБА_2 нарахованої бонус-доплати до заробітної плати в розмірі 2 138 дол. США, що еквівалентно 10 960 грн., зазначивши в заяві, що після списання з судна її чоловік ОСОБА_3 був повідомлений, що за ініціативою капітана судна "УЄЛЕН" ОСОБА_2 та страйкового комітету без відома судновласника всій команді судна був нарахований та виплачений бонус-доплата до заробітної плати в розмірі 2 138 дол. США, що еквівалентно 10 960 грн. Вказана сума не була виплачена її чоловіку.

Посилаючись на ці обставини, та на ст. ст. 94, 114, 116, 117 КЗпП України, позивачка ОСОБА_1 просила вказані вимоги задовольнити.

До участі у справі у якості належних відповідачів були залучені Судновласник, Компанія "GRID", та ОСОБА_2, капітан судна "УЄЛЕН", та у якості третьої особи, Технічна компанія "Транснаутік".

Представники відповідача, Компанії "GRID" та третьої особи, Технічної компанії "Транснаутік", в судове засідання не з'явилися.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, але в письмових поясненнях позов не визнав, посилаючись на те, що він є неналежним відповідачем у справі, оскільки він не є судновласником і не укладав з ОСОБА_3 ніякого контракту.

Представник третьої особи, Морська профспілка ЧМП, м. Одеса, в судове засідання не з'явився, але позов визнала в повному обсязі.

Заочним рішенням суду першої інстанції первісний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Суд стягнув з Компанії "GRID" на користь позивачки шкоду в розмірі 68 338 грн., моральну шкоду в розмірі 50 000 грн., а також у дохід держави судовій збір в сумі 683, 38 грн. В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у позові про стягнення нарахованої бонус-доплати до заробітної плати і ухвалити нове рішення про задоволення її позову в цій частині вимог, мотивуючи тим, шо рішення суду першої інстанції у вказаній частині є необгрунтованим і незаконним.

Представник відповідача, Компанії "GRID", відповідач ОСОБА_2, представники третіх осіб. Морської профспілки ЧМП та Технічної компанії "Транснаутік", в судове засідання не з'явилися, але про розгляд справи сповіщені належним чином. Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України їх неявка в суд не перешкоджає розглядові справи і не порушує право на доступ до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги позивачки ОСОБА_1, перевіривши матеріали справи, пояснення на апеляцію позивачки ОСОБА_1, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивачки ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні вимог про стягнення донарахованої заробітної плати, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач ОСОБА_2 не є судновласником і не перебував в трудових відносинах з ОСОБА_3 Тому стягнення донарахованої заробітної плати в розмірі 10 960 грн. з колишнього капітана судна за нормами трудового законодавства є незаконним.

Твердження позивачки ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що рішення суду першої інстанції у вказаній частині не відповідає вимогам закону, є неспроможними.

Доводи позивачки ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що суд першої інстанції не дав правової оцінки наданим нею доказам в підтвердження обгрунтованості стягнення бонус-доплати з відповідача ОСОБА_2, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони не відповідають дійсності.

Суд першої інстанції дослідив в судовому засіданні надані сторонами у справі докази з урахуванням їх переконливості, належності і допустимості й у відповідності до ст. 212 ЦПК України дав ним правильну оцінку.

Тому доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи в вказаній частині.

Отже, законних підстав для скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення з відповідача ОСОБА_2 донарахованої заробітної плати й ухвалення нового рішення про задоволення позову в цій частині немає.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 28 травня 2009 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою.