Справа №22ц-1235 Головуючий 1 інстанції Профатіло П.І.
Категорія – 25 Доповідач Алексєєв А.В.
УХВАЛА
Іменем України
3 березня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого – Новосядлої В.М.
Суддів: Алексєєва А.В., Троценко Л.І.
При секретарі – Крівцові В.І.
З участю позивача і відповідачки
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 18 грудня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, треті особи реєстраційно-екзаменаційний відділ 17 МРВ ДАІ міста Слов’янська, товарна біржа «Авто-Біржа» міста Слов’янська, про визнання договору купівлі-продажу недійсним, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 18 грудня 2009 року задоволені позовні вимоги ОСОБА_2, визнано недійсним договір купівлі-продажу автомобіля марки «ВАЗ 21093», 1998 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого в МРЕВ міста Слов’янська на ім’я ОСОБА_3, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у товарній біржі «Авто-Біржа» міста Слов’янськ 24 травня 2006 року.
В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог. Вважає, що позивачем було надано усну згоду на відчуження автомобілю їх зятю ОСОБА_3, позивач знав про укладення договору купівлі-продажу. Крім того позивач звернувся з позовом лише 15 червня 2009 року, тобто після спливу строку позовної давності.
Суд першої інстанції встановив, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 8 травня 1977 року по 9 серпня 2006 року. За період спільного життя на спільні кошти сторонами було придбано автомобіль марки «ВАЗ 21093», 1998 року випуску, який належав сторонам у рівних частках. 24 травня 2006 року між ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу вказаного автомобілю посвідчений товарною біржею «Авто-Біржа» міста Слов’янськ за реєстраційним номером 1180. Також судом встановлено, що позивачем не надавалася письмова згода на відчуження відповідачкою ОСОБА_1 їх спільного майна - зазначеного автомобілю.
Апеляційний суд, заслухавши доповідача, відповідачку, яка підтримала доводи апеляційної скарги, позивача, який заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга відповідачки підлягає відхиленню, рішення суду підлягає залишенню без змін, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та не заперечується сторонами, що вони перебували у зареєстрованому шлюбі з 8 травня 1977 року по 9 серпня 2006 року і за період спільного життя на спільні кошти ними було придбано автомобіль марки «ВАЗ 21093», 1998 року випуску, який належав сторонам у рівних частках.
Сторонами також не заперечується, що 24 травня 2006 року між ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу вказаного автомобілю посвідчений товарною біржею «Авто-Біржа» міста Слов’янськ за реєстраційним номером 1180.
Згідно статті 65 СК України, дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. Для укладання одним з подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладання договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально посвідчена.
Судом встановлено, що під час укладання оспорюваного договору купівлі-продажу письмова згода позивача на відчуження автомобілю не надавалася.
За встановлених обставин та наведених підстав суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог та на законних підставах визнав недійсним оспорюваний договір купівлі-продажу автомобілю.
Доводи апеляційної скарги відповідачки стосовно того, що була усна згода позивача на відчуження автомобілю не спростовують правильних правових висновків суду першої інстанції. Також є безпідставними доводи апеляційної скарги стосовно того. що позивачем був пропущений строк позовної давності, оскільки відповідачка підтвердила в апеляційному суді, що не заявляла в суді першої інстанції про застосування строку позовної давності.
Інші доводи апеляційної скарги відповідачки також не впливають на правильні правові висновки суду першої інстанції.
Зважаючи на вищевикладене, відповідно до вимог статті 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу відповідачки як безпідставну, рішення суду залишає без змін, як ухвалене з дотримання вимог матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст.307, 308, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити .
Рішення Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 18 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців після набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: