УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    26 січня 2010р.                                  м. Івано-Франківськ

    Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого                     Горблянського Я.Д.,

    суддів                             Павлишиної А.Т., Проскурніцького П.І.

            секретаря                              Сідорука А.О.  

            з участю:          апелянта ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, усунення перешкод в користуванні землею та стягнення 5 тис. грн. моральної шкоди   та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Старокутської сільської ради, третя особа Косівський районний відділ земельних ресурсів про визнання незаконним і скасування рішення сільської ради та визнання недійсним     Державного акта на право приватної власності на землю - за апеляційною скаргою  ОСОБА_1  на рішення Косівського   районного  суду  від   17 серпня 2009року,-    

                                                                  вс т а н о в и л а:

      ОСОБА_1 оскаржив  рішення  Косівського районного суду від 17.08.2009 року, яким частково задоволено позов ОСОБА_3 та зобов’язано його відновити межу між їхніми земельними ділянками які розташовані  в с. Старі Кути вул. Пеньківка Косівського району, зобов’язано повернути позивачці земельну ділянку довжиною 35 м., шириною 60 см., зобов’язано обрізати гілки дерев, які виступають на земельну ділянку ОСОБА_3,

___________________________________________________________________

Справа № 22-ц-1919/2009р.               Головуючий у 1 інстанції -  Сабадах Б.В.        

Справа № 22-ц-132/2010р.

Категорія   45                                                   Суддя - доповідач - Горблянський Я.Д.

зобов’язано ОСОБА_1 відвести поверхневі та стічні води від земельної ділянки ОСОБА_3, а в його зустрічному позові про визнання незаконним та скасування рішення Старокутської сільської ради та визнання недійсним Державного акта  про право приватної власності на землю відмовлено.    

      Апелянт в апеляційній скарзі посилається на те, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Висновок суду по даній справі не відповідає рішенню Косівського районного суду від 20.05.2008 року, яким було скасовано  Державний акт про право власності на землю від 19.12.1993 року та дублікат Державного акта від 25.05.2007 року, які були видані на його ім’я з мотивів внесення неправильних розмірів  приватизованих земельних ділянок. Тому протокол земельної комісії Старокутської сільської ради  від 18.03.2008 року , яким затверджено обстеження їхніх суміжних  земельних  ділянок

не може бути визнаний доказом у цивільній справі. Також висновок експерта  не відповідає дійсності з тих підстав, що котлован існує довший час і розмежовує їхні суміжні земельні ділянки.Крім того поряд з котлованом по всій його довжині проходить стежка.Однак ОСОБА_3 самовільно пригородила стежку і котлован, який слугує для відведення стічних вод, та намагалася на його земельній ділянці влаштувати котлован для відведення стічних вод. Позивачка не отримувала дозволу сільської ради на збільшення розміру земельної ділянки за рахунок стежки та канави, що стверджується листом сільської ради від 02.09.2009 року.Земельною комісією також було встановлено факт порушення ОСОБА_3 будівельних норм при побудові гаражу. Відмовляючи йому в позові суд не звернув увагу на те, що рішенням виконкому Старокутської сільської ради від 27.10.1993 року йому передано безплатно у приватну власність земельну ділянку площею 0,18 га для ведення особистого підсобного господарства та 0,18 га для обслуговування житлового будинку. ОСОБА_3 отримала право на приватизацію земельної ділянки тільки рішенням сільської ради від 17.01.2007 року, а тому він не міг захопити частину її земельної ділянки. Суд не взяв до уваги     що ОСОБА_3 сфальсифіковано акт встановлення та узгодження між ними меж, оскільки він не підписувався та не взято до уваги лист Косівського райвідділу міліції що вона пошкодила його огорожу, самовільно перемістила межу та захопила стежку.

Просить дане рішення скасувати та ухвалити нове рішення яким задовольнити його позов, а в позові ОСОБА_3 відмовити.      

        Розглянувши матеріали справи, вислухавши апелянта та його представника, оцінивши зібрані докази, колегія суддів   приходить до висновку  про відхилення апеляційної скарги.

    Судом першої інстанції встановлено, що згідно рішення сесії Старокутської сільської ради від 17.01.2007 року ОСОБА_3 передано у власність земельну ділянку загальною площею 0,4966 га, з них 0,25 га для обслуговування житлового будинку та надвірних споруд та 0, 2466 га для ведення особистого селянського господарства. На підставі цього рішення ОСОБА_3 було виготовлено акт встановлення  та узгодження меж земельної ділянки з суміжними землекористувачами, в якому підписався і ОСОБА_1 та виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,25 га для обслуговування будинку та надвірних споруд.

    Рішенням Косівського районного суду від 20.05.2008 року було визнано недійсним  виданий ОСОБА_1 Державний акт про право власності на землю від 19.12.1993 року та дублікат Державного акта від 25.05.2007 року.  Протоколом земельної комісії Старокутської сільської ради від 18.03.2008 року встановлено та зафіксовано що ОСОБА_1 зняв огорожу і захопив частину земельної ділянки. Рекомендовано йому відновити свою огорожу, обрізати гілки дерев, які виходять за межу , спорудити окіп для відведення поверхневих вод, джерела забруднення вивести в побудований септик.

    Як вбачається з висновку судового експерта від 27.04.2009 року фактичне землекористування ОСОБА_3 відповідає її приватизаційному документу і площа ділянки становить 0,25 га. Атмосферні опади з земельної ділянки ОСОБА_1 внаслідок неправильного їх відведення попадають на територію ОСОБА_3 Засипка щебенем викопаного котловану не відводить стоки, а збирає стічні води і ті попадають на територію позивачки.  Тому рекомендовано ОСОБА_1 виконати ряд робіт по усуненню порушень та врегулювання конфліктної ситуації.  

     Суд першої інстанції керуючись ст.ст. 103, 104, 105, 106 ЗК України  на підставі зібраних доказів зобов’язав ОСОБА_1 відновити межу між їхніми земельними ділянками, повернути ОСОБА_3 захоплену ним земельну ділянку, обрізати гілки дерев, які виступають на її земельну ділянку, відвести поверхневі та стічні води від земельної ділянки позивачки.

    Врахувавши вище наведене, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 і відмовив йому в позові.

  З даним висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.

 Рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його законності і обґрунтованості. Підстав для    скасування даного рішення і  ухвалення нового рішення ,колегія суддів не вбачає.

              На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу  ОСОБА_1  -  відхилити.  

 Рішення  Косівського районного  суду від 17 серпня   2009  року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо  до  Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Судді:                                                                       Я.Д. Горблянський

                                 А.Т. Павлишина                                                                                    

                                                                                                П.І. Проскурніцький