ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
27.07.06р. | Справа № А23/63(38/223) |
За позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську
до Товариства з обмеженою відповідальністю компанії "Ресурс", м. Дніпропетровськ
про зобов'язання вчинення дій
Суддя Добродняк І.Ю.
Представники сторін:
Від позивача: Коваль В.В. – заступник начальника юр. відділу, дов. від 04.02.06 № 2770/10-08-09-15
Рева Д.М. – заступник начальник відділу, дов. від 10.01.06 №212/10/08-03-15
Від відповідача: Зайцев М.В. – представник, дов. від 20.09.05 б/н
СУТЬ СПОРУ:
Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великим платниками податків у м. Дніпропетровську звернулася до господарського суду з позовом, у якому просить за не допуск фахівців СДПІ ВПП до перевірки прийняти рішення про застування арешту активів ТОВ Компанія „Ресурс” у вигляді зупинення операцій його по рахунках, визнати дії ТОВ Компанія „Ресурс” щодо недопуску фахівців СДПІ ВПП до проведення зустрічної позапланової перевірки з питань взаємовідносин з ВАТ „ПГЗК” неправомірними та зобов’язати відповідача надати фінансово-бухгалтерські та податкові документи, які зазначені в запиті СДПІ ВПП від 19.07.05 № 19151/10/13-313-09 та від 29.06.05, № 17172/10/13-313 -9 для їх перевірки та вилучення.
30.08.05 господарським судом Дніпропетровської області винесено ухвалу про порушення провадження у справі № 38/223.
27.10.05 господарським судом винесено ухвалу про припинення провадження у справі.
Згідно постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.02.06 по справі № 38/223, зазначена справа є справою адміністративної юрисдикціїю, ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.05 скасована, а справу передано на новий розгляд господарському суду Дніпропетровської області для розгляду за правилами КАС України.
Розпорядженням голови суду господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.06 означену справу передано на розгляд судді Добродняк І.Ю.
Ухвалою суду від 18.04.06 провадження у даній справі зупинено у зв’язку з відкриттям касаційного провадження за касаційною скаргою відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю компанії "Ресурс", м. Дніпропетровськ, на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.02.06 у справі №38/223 та необхідністю направлення адміністративної справи №А23/63(38/223) до Вищого адміністративного суду України і неможливістю до розгляду цієї скарги розглянути справу №А23/63(38/223) по суті.
18.07.06 судом за письмовим клопотанням позивача провадження у даній справі поновлено у зв'язку з тим, що позивачем отримано копію ухвали Вищого господарського суду України від 22.06.06 по справі №38/223, відповідно до якої касаційну скаргу відповідача залишено без задоволення, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.02.06 - без змін.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не надав відповіді в повному обсязі на запит позивача щодо надання інформації про відображення в податковому обліку операцій з продажу товарів (робіт, послуг) та їх придбання (по ланцюгу у відповідності з наказом ДПА України від 24.02.03 № 196/ДСК), у зв’язку з чим позивач повідомив відповідача про вихід на перевірку, але в допуску до проведення перевірки позивачеві було відмовлено.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що арешт активів у вигляді зупинення операцій на рахунку платника податків здійснюється за заявою податкового органу виключно на підставі рішення суду. Адміністративний арешт не може бути накладений, якщо платник податків відмовляється допустити працівника контролюючого органу до документальної або матеріальної перевірки у зв’язку з відсутністю підстав для її проведення, визначених законодавством.
Фактично відповідачем надана вся інформація, яка запитувалась позивачем з доданням всіх документів, що підтверджують правомірність віднесення до складу податкового кредиту ВАТ "ПГЗК" сум податку на додану вартість по здійсненим попереднім оплатам за товар, який мав постачатися відповідачем. Крім того, на підприємстві було проведено планову документальну перевірку саме того періоду, результати якої були оформлені актом від 06.05.05 № 134-131-31076200.
Щодо вимог про визнання дій відповідача неправомірними та зобов’язання допустити до проведення перевірки та надання фінансово-бухгалтерський документів для перевірки та вилучення, то ці вимоги заявлені поза межами компетенції позивача, встановленої Законом України "Про державну податкову службу в Україні", а також процесуальної дієздатності, визначеної Кодексом адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -
В С Т А Н О В И В :
У зв’язку з надходженням до позивача запиту від Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі від 17.06.05 № 8403/7/13-31/116/4 на проведення зустрічної перевірки підприємства-позивача з питань підтвердження взаємовідносин з ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" позивачем на адресу відповідача направлений запит від 29.06.05 № 17/72/10/13/13-9 про надання інформації щодо проведення зустрічної перевірки ВАТ "ПГЗК", в якому позивач просив відобразити питання:
- інформацію про укладені договори на поставку товарів (робіт, послуг) з ВАТ "ПГЗК";
- наявність товарних накладних, довіреностей на отримання товарів (робіт, послуг), суми дебіторської та кредиторської заборгованості та податкові накладні, вказані в запиті від 17.06.05 № 8403/7/13-31/116/4, їх реєстрація в книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг);
- відповідність даних декларацій (по податкових зобов’язаннях) даним книги обліку продажу товарів за відповідний місяць;
- здійснення розрахунків за товар: форма розрахунків, перелік платіжних документів із зазначенням номера, дати та суми, акти звірок, перелік векселів із зазначенням виду, номера, дати та суми, інші документи, які підтверджують здійснення розрахунків.
У разі якщо позивач не є виробником або імпортером відвантаженої продукції, йому необхідно було додатково надати договори на придбання товару, документи про оплату та податкові накладні на придбаний товар.
Для підтвердження інформації –надати документи або завірені підприємством копії.
Відповідачем надана відповідь (лист № 92/07 від 11.07.05), відповідно до якої інформація по ВАТ "ПГЗК" про укладені договори, відвантажені товари, видані податкові накладні, відповідності даних декларацій з податку на додану вартість даним книг продажу товарів (робіт, послуг), розрахунків за відвантажений товар грошовими коштами і векселями, наявністю дебіторської, кредиторської заборгованості за період з січня по грудень 2004 року були надані при проведенні на підприємстві-позивача планової перевірки, результати якої відображені в акті № 134-131-31076200 від 06.05.05.
В задоволені вимог в частині надання інформації і документів щодо взаємовідносин відповідача з постачальниками товарів, які були продані ВАТ "ПГЗК", відповідачем було відмовлено на тій підставі, що такі вимоги не ґрунтуються на діючому законодавстві.
Одночасно відповідачем надані позивачеві копії податкових накладних і корегувань за січень-травень, липень-грудень 2004 року; реєстри податкових накладних (щомісячно), включені в книгу продажу відповідного періоду; копії договорів № 60/1д від 28.01.04, № 72/1д від 30.01.04, № 148д від 01.03.04.
Оскільки відповідачем не надані всі документи, зазначені в запиті позивача від 29.06.05 № 17/72/10/13/13-9, останній повідомив відповідача листом № 19151/10/13-313-09 від 19.07.05 про проведення зустрічної перевірки позивача з ВАТ "ПГЗК". 19.07.05 позивачем виданий наказ №314 про проведення позапланової виїзної перевірки підприємства-позивача.
Листом № 115/07 від 21.07.05 відповідач відмовив позивачеві в проведенні позапланової перевірки, 20.07.05 позивачем складений акт № 5В-13-313-31076200 про недопущення до перевірки ТОВ Компанія "Ресурс" (а.с.19).
Суд вважає, що в частині вимог про застування з цього приводу арешту активів ТОВ Компанія „Ресурс” у вигляді зупинення операцій його по рахунках, позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.9 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" адміністративний арешт активів платника податків є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу.
Арешт активів може бути застосовано, зокрема, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування (пп."г" пп.9.1.2 п.9.1 ст.9 Закону).
Згідно з пп.9.3.8 п.9.3 ст.9 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" адміністративний арешт не може бути накладено, якщо платник податків відмовляється допустити працівника контролюючого органу до документальної або матеріальної перевірки у зв'язку з відсутністю у такого працівника контролюючого органу підстав для її проведення, визначених законодавством, а також до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів, або пов'язаних з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування.
Законом України "Про державну податкову службу в Україні" в ст. 111 визначені підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Так, згідно з п.п.1, 5 ч.6 цієї статті позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться, якщо за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.
Виходячи з вимог зазначених норм вбачаться, що витребування податковим органом від платника податків пояснень та їх документального підтвердження повинно стосуватися лише виявлених фактів, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, а також правовідносин такого платника податку з особою, відомості від якої отримані і перевіряються.
Витребування від платника податків документів та пояснень щодо взаємовідносин такого платника податків з іншими особами без наявності зазначених вище обставин суд вважає неправомірним.
Таким чином, надана відповідачем в листі № 92/07 від 11.07.05 інформація та додані документи, приймаючи до уваги той факт, що 06.05.05 на підприємстві позивача була проведена планова перевірка (акт № 134-131-31076200), є достатніми, щоб вважати вимоги позивача в межах наданих податковому органу повноважень, викладені в запиті від 29.06.05 № 17/72/10/13/13-9, виконаними в повному обсязі, внаслідок чого законні підстави для проведення позивачем позапланової перевірки відсутні.
Крім того, як зазначено в п. 9.3.9 п.9.3 ст.9 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється за заявою податкового органу виключно на підставі рішення суду в порядку, передбаченому законодавством.
Підпунктом 9.3.3 пункту 9.3 статті 9 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що арешт може бути накладено на активи строком до 96 годин від години підписання відповідного рішення керівником податкового органу (його заступником). Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, за винятком випадків, коли власника заарештованих активів не встановлено (не виявлено), - у цьому випадку такі активи перебувають під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законодавством для визнання їх безхазяйними, або у разі коли такі активи є такими, що швидко псуються, - протягом граничного строку, визначеного законодавством, після якого вони підлягають продажу за процедурою, встановленою статтею 10 цього Закону.
Керівник відповідного податкового органу (його заступник) має право звернутися до суду з поданням про продовження строку арешту активів платника податків за наявності достатніх підстав вважати, що звільнення активів з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням, а суд повинен прийняти відповідне рішення протягом 48 годин від моменту отримання зазначеного звернення.
З огляду на викладене, суд вважає, що підстав для застосування арешту активів відповідача немає.
Стосовно позовних вимог в частині визнання дій ТОВ Компанія „Ресурс” щодо недопуску фахівців СДПІ ВПП до проведення зустрічної позапланової перевірки з питань взаємовідносин з ВАТ „ПГЗК” неправомірними та зобов’язання відповідача надати фінансово-бухгалтерські та податкові документи, які зазначені в запиті СДПІ ВПП від 19.07.05 № 19151/10/13-313-09 та від 29.06.05, № 17172/10/13-313 -9 для їх перевірки та вилучення, суд вважає, що провадження в цій частині підлягає закриттю, оскільки справу в цій частині не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Згідно із ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Стаття 17 КАС України визначає компетенцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ. Так, компетенція адміністративних судів поширюється на:
1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;
4) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом;
5) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Законом України "Про державну податкову службу в Україні", який регулює діяльність податкових органів, визначає їх права та обов’язки, податкові органи правом спонукання суб’єктів господарювання, платників податків в судовому порядку до вчинення будь-яких дій не наділені, також не наділені податкові органи і правом звернення до суду з позовами про визнання дій платників податків неправомірними.
Крім того, як зазначено в ч.4 ст.50 КАС України, громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень:
1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;
2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;
3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України;
4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);
5) в інших випадках, встановлених законом.
Таким чином, виходячи з викладеного, приймаючи до уваги приписи ст. 162 КАС України, яка встановлює перелік повноважень адміністративного суду при вирішенні справи, спори за позовами суб’єктів владних повноважень до осіб, які не є суб’єктами владних повноважень, про визнання недійсними їх дій або зобов'язання вчинити певні дії не віднесено до компетенції адміністративних судів.
Зазначені вище позовні вимоги, з якими позивач звернувся по відповідача, підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст.94, п.1 ч.1 ст.157, ст.ст.160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В позові про застування арешту активів ТОВ Компанія „Ресурс” у вигляді зупинення операцій його по рахунках відмовити.
В решті позову провадження в адміністративній справі закрити.
Дана постанова набирає законної сили відповідно до порядку, встановленому статтею 254 КАС України з урахуванням порядку і строків апеляційного оскарження, визначених статтею 186 КАС України.
Суддя | І.Ю. Добродняк |
| 04.08.06 |
|
|