УХВАЛА

18 березня 2024 року

м. Київ

справа №160/7809/19

адміністративне провадження № К/990/3693/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.

суддів: Бучик А.Ю., Коваленко Н.В.,

перевіривши касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.12.2023 у справі №160/7809/19 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Криворізької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , фізична особа - підприємець ОСОБА_3 , фізична особа - підприємець ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державне підприємство Український державний науково - дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» імені Ю.М. Білоконя, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, про визнання протиправним та нечинним рішення,-

УСТАНОВИВ:

29.01.2024 до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2023 в частині відмови у стягненні судових витрат та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.12.2023 у справі №160/7809/19.

Ухвалою Верховного Суду від 16.02.2024 касаційну скаргу скаржника залишено без руху та надано йому строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів та уточненої касаційної скарги, в якій необхідно зазначити належні підстави оскарження судового рішення в цій справі (з урахуванням вимог частини четвертої статті 328 КАС України).

У строк встановлений ухвалою про залишення касаційної скарги без руху скаржник надіслав до суду касаційної інстанції уточнену касаційну скаргу у якій міститься клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з відповідними доказами.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження скаржник посилається на те, що електронну копію оскаржуваної постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 13.12.2023 було доставлено до його електронного кабінету 28.12.2023. В підтвердження зазначених обставин надає копію супровідного листа апеляційного суду від 21.02.2024, яким надано скаржнику відповідь на його запит щодо надання інформації про направлення йому оскаржуваного рішення.

З огляду на такі доводи колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Колегія суддів враховує той факт, що скаржник звернувся з касаційною скаргою у строк, що не перевищує 30 днів з моменту отримання ним копії оскаржуваного рішення, що підтверджується наданими до касаційної скарги документами.

Розглянувши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про поважність причин його пропуску та наявність підстав для його поновлення.

Стосовно виконання вимог ухвали Верховного Суду від 16.02.2024 в частині зазначення належних підстав оскарження судового рішення в цій справі, Суд установив, що в уточненій касаційній скарзі скаржник як на підставу касаційного оскарження посилається на пункти 3 та 4 частини четвертої статті 328 КАС України та на пункти 1, 4 частини другої статті 353 КАС України.

Посилаючись на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник стверджує про відсутність правових висновків Верховного Суду щодо питання застосування зазначених ним норм права у подібних правовідносинах, однак, подальше обґрунтування касаційної скарги не дає можливості встановити взаємозв`язок між наведеними скаржником доводами та зазначеною підставою, які здебільшого стосуються оцінки встановлених судом обставин та досліджених ним доказів, а тому посилання скаржника в цій частині не узгоджуються з наведеною скаржником підставою касаційного оскарження.

При цьому, слід зазначити, що без дотримання всіх обов`язкових умов при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, зокрема, належного обґрунтування того у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідних норм права та як, на думку скаржника, відповідні норми повинні застосовуватися не може слугувати належним обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судового рішення в розумінні положень частини четвертої статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Частиною другою статті 353 КАС України визначено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; або

2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або;

3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи;

4) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

Верховний Суд зазначає, що посилання скаржника як на підставу касаційного оскарження на пункт 1 частини другої статті 353 КАС України є можливим за умови наведення обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Тобто, зазначене порушення процесуального права не може бути самостійною підставою для касаційного оскарження.

Отже, за відсутності у касаційній скарзі обґрунтованих підстав, визначених пунктами 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України, Суд позбавлений можливості прийняти доводи скаржника щодо наявності підстави передбаченої пунктом 1 частини другої статті 353 КАС України.

Щодо посилання скаржника як на підставу касаційного оскарження на пункт 4 частини другої статті 353 КАС України, Суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Зазначеними положенням установлено пряму заборону при розгляді та вирішенні адміністративної справи для суду брати до уваги докази з порушенням законної процедури їх одержання (нелегітимні докази, включаючи сфальсифіковані) як під час розгляду клопотання про долучення доказу до справи, так і в межах судового розгляду.

Надання неправильної оцінки наявним у матеріалах справах доказам не є тотожним встановленню судом обставин на підставі недопустимого доказу.

В загальному доводи касаційної скарги ґрунтуються на необхідності додатково перевірити та переоцінити докази, визнати доведеними обставини, що не були встановлені у судових рішеннях саме так, як вважає скаржник.

Інші наведені скаржником обґрунтування вимог до суду касаційної інстанції стосуються оцінки встановлених судами обставин справи та досліджених ними доказів, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень у розумінні частини четвертої статті 328 КАС України.

Верховний Суд звертає увагу, що на стадії відкриття касаційного провадження касаційний суд не перевіряє законність і обґрунтованість судових рішень, а перевіряє касаційну скаргу на предмет дотримання особою, яка її подає, вимог щодо форми і змісту касаційної скарги, а також дотримання строків реалізації права на касаційне оскарження.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином в межах встановленого судом строку на усунення недоліків касаційної скарги скаржником не виконано вимог ухвали Верховного Суду від 16.02.2024 про залишення касаційної скарги без руху в частині зазначення належної підстави оскарження судового рішення в цій справі (з урахуванням вимог частини четвертої статті 328 КАС України), отже, вона не відповідає вимогам статті 330 КАС України.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню скаржнику.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 329, 330, 332 КАС України,-

УХВАЛИВ:

Поновити фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 13.12.2023 у справі №160/7809/19.

Касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.12.2023 у справі №160/7809/19 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Криворізької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , фізична особа - підприємець ОСОБА_3 , фізична особа - підприємець ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державне підприємство Український державний науково - дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» імені Ю.М. Білоконя, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, про визнання протиправним та нечинним рішення повернути скаржнику.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

........................

........................

........................

А.І. Рибачук

А.Ю. Бучик

Н.В. Коваленко,

Судді Верховного Суду