Справа № 2-A-212/07

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

23 лютого 2007 року                                                                                                                                                     м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі: головуючого - судді                    Рижиков В.Г.

при секретарі                                               Славич М.В.

з участю позивача                                       ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мукачево адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А-3432 про стягнення недосплаченої грошової надбавки за безперервну військову службу, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини А-3432 про стягнення недосплаченої грошової надбавки за безперервну військову службу, в якому просить суд : 1. Визнати дії командування військової частини А3432 по нарахуванню та виплаті йому щомісячної надбавки за безперервну службу згідно із указом Президента України від 5 травня 2003 року за № 389 "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу" в заниженому розмірі незаконними.

2.   Зобов'язати військову частину А3432 провести доплату різниці між фактично виплаченою надбавкою за безперервну службу та надбавкою за безперервну службу у розмірах, вказаних в Указі Президента України від 05.03.03 № 389 з урахуванням коефіцієнта інфляції.

3.  Допустити рішення суду до негайного виконання, оскільки є підстави вважати, що в подальшому виконання рішення суду згодом може стати неможливим або утрудненим.

4. Сплату державного мита стягнути на відповідача.

Позов мотивує тим, що він, майор ОСОБА_1, проходив дійсну військову службу у військовій частині А3432, яка знаходиться на грошовому забезпеченні у Повітряних Сил Збройних Сил України.

Указом Президента України від 5 травня 2003 року за № 389 "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу" Міністрові оборони України, Міністрові внутрішніх справ України, голові Державної прикордонної служби України та Начальнику Управління державної охорони України надано право встановлювати відповідно військовослужбовцям Збройних Сил України, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України щомісячні надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України, внутрішніх військах, у Державній прикордонній службі та Управлінні державної охорони України у відсотках до грошового забезпечення.

На виконання зазначеного вище Указу Президента України наказом Міністра оборони України за № 149 від 26 травня 2003 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 травня 2003 року за № 411/7732) затверджено Інструкцію про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України. Відповідно до п. 1.2 зазначеної Інструкції особам офіцерського складу, прапорщикам (мічманам), а також особам рядового, сержантського (старшинського) складу, які проходять військову службу за контрактом, і які мають високі результати в службовій діяльності, виплачується щомісячна надбавка за безперервну військову службу у відсотках до грошового забезпечення залежно від стажу служби у таких розмірах: понад 5 років - до 10%, понад 10 років - до 30 %, понад 15 років - до 50 %, понад 20 років - до 70 %, понад 25 років - до 90 %.

На момент введення надбавки, тобто станом на 01.05.03, він мав вислугу 24 роки (більше 20 років) безперервної військової служби, що підтверджується витягом з послужного списку. Згідно з вищезазначеним Указом Президента України надбавка з 01.05.2003 року по теперішній час повинна була виплачуватися відповідачем в розмірі 90% від грошового забезпечення, але за винятком листопада та грудня 2003 року, вересня - грудня 2004 року та березня -травня 2005 року з метою економії коштів надбавка безпідставно виплачувалась в заниженому розмірі згідно з довідкою, яка додається.

Згідно з Наказом Міністра оборони України від 30 липня 2004 року за № 308 щомісячна надбавка за безперервну службу в Збройних Силах України в повному розмірі виплачувалась тільки військовослужбовцям структурних підрозділів центрального апарату Міністерства оборони України, Генеральному штабу Збройних Сил України та функціональних органів військового управління, що утримуються на окремих штатах.

Дані обставини суперечать вимогам статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Статтею 1 Конституції України проголошено, що Україна є соціально-правовою Державою. Основною ознакою такої Держави є те, що в ній панує і верховенство закону. Всі державні органи, їх посадові особи, об'єднання громадян та інші суб'єкти права повинні діяти в межах Конституції та відповідно до Закону України. Це правило вводиться в ранг конституційного принципу (ст. 6,8 Конституції України).

Крім того, ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. Стаття 22 Конституції України проголошує, що права і свободи людини і громадянина, закріплені Конституцією, не є вичерпаними, а також, що при прийнятті нових законів або внесенні зміни до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей" ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей" Держава гарантує матеріальне та інше забезпечення військовослужбовцям у розмірах, що стимулюють заінтересованість громадян у військовій службі.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання, тривалості та умов служби.

Порядок і розміри грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців і компенсації замість речового майна і продовольчих пайків встановлюється Кабінетом Міністрів України з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів.

Враховуючи викладене вище, вважає, що діями командування військової частини А0549 щодо невиплати йому в повному обсязі щомісячної надбавки за безперервну військову службу у Збройних силах України було порушено його права та інтереси, що в свою чергу завдало йому матеріальної шкоди.

Позивач в судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі з наведених вище підстав і просить суд їх задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився повторно по невідомій суду причині. Про час і місце слухання даної справи повідомлявся належним чином.

Дослідивши матеріали справи, та оцінивши всі наявні докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Правовідносини між сторонами регулюються положеннями ст.58 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст.ст.2, 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", п. 1. Указу Президента України від 5 березня 2003 року за №389 "Про надбавки військовослужбовцям Збройних сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу".

Згідно чинного законодавства, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актів Законодавства України, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання. У випадках коли з набуттям чинності певним законом, його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше, до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи певного права.

Судом встановлено, що позивач по справі, майор ОСОБА_1, проходив дійсну військову службу у військовій частині А3432, яка знаходиться на грошовому забезпеченні у Повітряних Сил Збройних Сил України, а саме в період з 15.02.1995 р. по 04.07.2005 р. (а.с. 8 ).

Наказом командира військової частини А3432 від 11.08.2005 р. за №165 позивач звільнений із збройних сил у зв'язку з реформуванням збройних сил України (а.с. 9).

Згідно довідки виданої в/ч А3432 від 29.09.2006р. за №629 та розрахунком і звітом до розрахунку проведеною незалежною "Аудиторською компанією "Закарпат-Бізнес-Консалтінг" військова частина недорахувала позивачу по справі 12576 (дванадцять тисяч п'ятсот сімдесят шість) грн. 52 коп. (а.с. 4-7).

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.58 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст.2, 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", п.1. Указу Президента України від 5 березня 2003 року за №389 "Про надбавки військовослужбовцям Збройних сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу", ст.ст.159, 160-164, 167 КАС України, суд, -

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини А-3432 про стягнення недосплаченої грошової надбавки за безперервну військову службу - задовольнити частково.

1. Визнати дії командування військової частини А3432 по нарахуванню та виплаті ОСОБА_1 щомісячної надбавки за безперервну службу згідно із указом Президента України від 5 травня 2003 року за № 389 "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу" в заниженому розмірі незаконними.

2.   Зобов'язати військову частину А3432 провести доплату різниці між фактично виплаченою надбавкою за безперервну службу та надбавкою за безперервну службу у розмірах, вказаних в Указі Президента України від 05.03.03 № 389 з урахуванням коефіцієнта інфляції.

3. Державного мита стягнути з відповідача по справі на користь держави.

4. В задоволенні позовних вимог щодо допущення рішення суду до негайного виконання відмовити.

На постанову суду протягом 10-ти днів може бути подана заява про її апеляційне оскарження та на протязі 20-ти днів з дня подачі заяви може бути подана апеляційна скарга.                 

Головуючий