Справа №2-А-226/07

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2007 року                                                                                                                     м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді                           Рижиков В.Г.

при секретарі                                     Славич М.В.

з участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мукачево адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А-2847 про стягнення грошової компенсації замість належного до видачі речового майна ,-

встановив:

Позивач ОСОБА_1 13 лютого 2007 року звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини А-3432 про стягнення грошової компенсації замість належного до видачі речового майна, в якій просить суд винести рішення яким: стягнути з відповідача в його користь 4 230 (чотири тисячі двісті тридцять) грн. 81 коп. грошової компенсації за неотримане речове майно.

Позивач ОСОБА_1 позов мотивує тим, що вона проходив військову службу у військовій частині А3432 м.Мукачево. 29 грудня 2006 року він був звільнений у запас у зв'язку з скороченням штатів.

У відповідності до ст. 9 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.

З довідки №102/102 виданої військовою частиною А-3432 на отримання грошової компенсації замість належного до видачі речового майна загальна сума компенсації, згідно проведеного розрахунку складає 4 230 грн. 81 коп.

При звільненні в запас вказана сума йому виплачена не була, що є порушенням чинного законодавства і його прав як військовослужбовця і громадянина.

У відповідності до частини 3 статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

Згідно чинного законодавства, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актах національного законодавства не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судами не повинні прийматись до уваги.

У зв'язку з тим, що командування військової частини А3432 при звільненні запас позивачку не виконало вимоги ст. 9 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", не виплатило їй грошову компенсацію за неотримане речове майно посилаючись на відсутність коштів. На підставі листа Командира військової частини А4324 від 12.02.2007 року за № 144 правонаступником військової частини А3432 м.Мукачево, яка розформована 31.12.2006 року призначена військова частина А2847, яка знаходиться за адресою м. Стрий Львівської області, а Наказ Командувача Повітряних Сил ЗС України від 09.12.2005 року за №370 про те, що правонаступником військової частини А3432 є військова частина А4324, яка знаходиться за адресою: с.Липники, Пустомитівського району, Львівської області, втратив чинність, судом замінено первинного відповідача - військову частину А3432 належним відповідачем - військовою частино А2847, яка знаходиться за адресою: м. Стрий, Львівської області.

Представник відповідача військової частини А-2847 в судове засідання не з'явився по невідомій суду причині, будучи належним чином повідомлений про час місце розгляду справи.

Позивач Куйбіда Іван Васильович в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав і просив суд їх задовольнити з наведених в позовній заяві підстав.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши всі наявні докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення за таких підстав.

Правовідносини між сторонами регулюються положеннями ст. 58 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Згідно чинного законодавства, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актів Законодавства України, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання. У випадках коли з набуттям

2

чинності  певним  законом,   його   нормами призупиняється  дія положень  закону,  що  був прийнятий раніше, до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи певного права.

Згідно вимог ст. 9 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також продовольчий пайок або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість нього.

Відповідно до ч.І ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" у випадках, коли з набуттям чинності певним його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше, до спірних правовідносин застосовує закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 проходив дійсну військову службу у військовій частині А-3432, що підтверджується довідкою в/ч №491 від 04.08.2006 року (а.с. 8) та звільнений з військової служби за контрактом у запас за пунктом 63, підпунктом „г", що підтверджується витягом із Наказу командира військової частини А34321 за № 86-ПМ від 29 грудня 2006 року (а.с. 9)

Згідно довідки в/ч А3432 за №102/102 заборгованість перед ОСОБА_1 по неотриманому речовому майну до 10 березня 2000 року складає 209 грн. 39 коп. (а.с. 11), а після 10 березня 2000 року заборгованість перед позивачкою становить 4 021 грн. 42 коп., що також підтверджується вищевказаною довідкою.

Невиплата вказаної суми за весь період з березня 2000 р. є грубим порушенням чинного законодавства і її прав як військовослужбовця.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 58 Конституції України, ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", ст.ст. 159, 160-164, 167 КАС України, суд,-

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з військової частини А-2847, що знаходиться в м. Стрий, Львівської області в користь ОСОБА_1 4 230 (чотири тисячі двісті тридцять) грн. 81 коп. грошової компенсації за неотримане речове майно.

На постанову суду протягом 10-ти днів може бути подана заява про її апеляційне оскарження та на протязі 20-ти днів з дня подачі заяви може бути подана апеляційна скарга.

Головуючий