Справа № 399/847/23

Провадження № 2/399/280/2023

РІШЕННЯ

Іменем України

       13 лютого 2024 року смт Онуфріївка

        Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого - судді Лях М.М., за участю секретаря судового засідання Гриценко Т.М., позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Онуфріївська селищна рада Олександрійського району Кіровоградської області, про встановлення опіки над малолітньою дитиною,

встановив:

       Позивач ОСОБА_1 , звернувсь до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить призначити його опікуном малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

       Свій позов мотивує тим, що він є дядьком малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується доданими до позовної заяви документами про встановлення родинних відносин. Батьки дитини ОСОБА_4 та ОСОБА_5 знаходяться на дійсній військовій службі Збройних Сил України. Дитина проживає та фактично перебуває на утриманні її баби ОСОБА_2 . Через стан здоров`я, який унеможливлює належним чином здійснювати догляд за дитиною, ОСОБА_6 звернулась до служби у справах дітей Онуфріївської селищної ради щодо влаштування дитини у його родину та призначення його опікуном малолітньої дитини для повноцінного забезпечення та захисту її прав.

       Не дивлячись на те, що малолітня дитина ОСОБА_3 фактично позбавлена батьківського піклування, так як обоє з батьків проходять військову службу в ЗСУ орган опіки та піклування відмовив у наданні дитині статусу особи, позбавленої піклування та відмовив у призначенні опікуна для неї. Враховуючи, що дитина позбавлена батьківського піклування, всі обов`язки по вихованню та утриманню дитини фактично виконуються позивачем, а відповідач по справі в силу свого фізичного стану не може повноцінно виконувати ці обов`язки буде доцільним призначити позивача опікуном дитини.

       14 листопада 2023 року в даній справі відкрито провадження в порядку загального позовного провадження.

       Ухвалою суду від 25 грудня 2023 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до розгляду по суті.

       Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив задовольнити. Крім того надав пояснення згідно поданого до суду позову.

       Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про місце та час розгляду справи повідомлена належним чином. На адресу суду подала заяву про визнання позову та розгляд справи без її участі не подавала.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явилась, про місце та час розгляду справи повідомлена належним чином. На адресу суду подала заяву про розгляд справи без її участі.

       Суд, заслухавши позивача, дослідивши матеріали цивільної справи встановив наступні факти та відповідні правовідносини.

       Встановлено, що ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт. Павлиш Онуфріївського району Кіровоградської області. Батьками дитини є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 /а.с. 6/.

       Згідно свідоцтв про народження позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_5 є двоюрідними братом та сестрою /а.с. 7-10/.

       Згідно довідок Міністерства оборони України від 17 серпня 2023року та 1 серпня 2023 року ОСОБА_5 та ОСОБА_4 знаходяться на військовій службі /а.с. 11, 12/.

       Наказом № 68 від 31 липня 2023 року начальника служби у справах дітей Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області малолітню ОСОБА_3 тимчасово влаштовано на проживання до дядька ОСОБА_1 /а.с. 13/.

       Листом Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області від 06.10.2023 року вих. № М-378/1 позивачу ОСОБА_1 відмовлено у призначенні його опікуном над малолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 14/.

       Висновком служби у справа дітей Онуфріївської селищної ради від 19.12.2023 ОСОБА_1 може бути опікуном над малолітньою дитиною /а.с. 44/.

       Згідно копії пенсійного посвідчення серія НОМЕР_1 ОСОБА_2 є пенсіонером за віком /а.с. 45/.

       Наказом № 102 від 2 листопада 2023 року начальника служби у справах дітей Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області малолітню ОСОБА_3 тимчасово влаштовано на проживання до бабусі ОСОБА_2 /а.с. 46/.

       У статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

       Згідно ст. 243 СК України опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.

       Згідно ч.1 ст. 63 ЦК України опікуна або піклувальника призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлених статтею 60 цього Кодексу.

       Статтею 61 ЦК України визначено, що орган опіки та піклування встановлює опіку над малолітньою особою та піклування над неповнолітньою особою, крім випадків, встановлених частинами першою та другою статті 60 цього Кодексу

       Згідно ч.ч.1, 2  СК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування. Суд встановлює піклування над фізичною особою у разі обмеження її цивільної дієздатності і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування.

       Частиною 3 ст. 60 ЦК України передбачено, що суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

       З позовної заяви вбачається, що у якості відповідача позивачем вказано ОСОБА_2 .

       Відповідно до ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

       Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач пред`явив позов до ОСОБА_2 , яка є бабусею дитини, до якої вона тимчасово влаштована. З матеріалів справи вбачається, що в малолітньої ОСОБА_7 є батьки, які перебувають на військовій службі в ЗСУ, проте не позбавлені батьківських праві відносно дочки.

       Згідно зі ст. 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

       Відповідачем може бути як фізична, так і юридична особа, а також держава. Як вбачається із положень Цивільного процесуального законодавства, на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. При цьому суд при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем.

       Відповідно до ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

З аналізу ст. 51 ЦПК України слідує, що законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас, якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Тобто ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згідний, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.

       З урахуванням принципу диспозитивності, суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.

       Відповідно до вказаних норм закону позивач, звертаючись до суду з позовом, повинен довести факт порушення невизнання чи оспорення його прав свобод чи інтересів саме вказаним ним відповідачем. При цьому слід вважати, що заявлені позовні вимоги до неналежного відповідача задоволені судом бути не можуть, оскільки вказане слід вважати порушенням вимог процесуального закону, за якими суд не взмозі вирішувати та задовольняти позов без особи, яка повинна відповідати за позовом, прав, обов`язків, інтересів якої такий прямо стосується (належного відповідача).

       Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 березня 2021 року в справі № 226/817/19 (провадження № 61-6327св20) вказано, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».

       Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року по справі № 523/9076/16-ц зазначила, що пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

       Позивачем не заявлені будь-які вимоги до відповідача, які б свідчили про наявність між ними спору про право, як не наведено обставин, які б свідчили про його порушення прав саме внаслідок незаконних рішень, дій чи бездіяльності відповідача.

       Таким чином, враховуючи встановлене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем пред`явлено позов до неналежного відповідача, незважаючи на те, що ОСОБА_1 судом було роз`яснено право заявити клопотання про заміну належного відповідача по справі, передбачене ст. 51 ЦПК України та наслідки подачі позову не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом.

       На підставі ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а тому враховуючи те, що в задоволенні позову відмовлено, судові витрати понесені позивачем, які складаються з судового збору слід залишити за ним.

       Керуючись ст.ст.12, 13, 53, 54, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, суд -

вирішив:

               В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Онуфріївська селищна рада Олександрійського району Кіровоградської області, про встановлення опіки над малолітньою дитиною відмовити.

       Судові витрати по справі залишити за позивачем.

       Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

       Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.

       Повний текст рішення суду складено 29 лютого 2024 року.

       Суддя                                                                                          М.М. Лях