Справа № 166/1397/23 Провадження №33/802/205/24 Головуючий у 1 інстанції:Фазан О. З.

Доповідач: Денісов В. П.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2024 року                                                                 місто Луцьк

Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Ратнівського районного суду Волинської області від 03 листопада 2023 року щодо нього,

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою  ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП із накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень із позбавленням права керування транспортними засобами строком 7 (сім) років та з оплатним вилученням транспортного засобу «Фольксваген», д.н.з. НОМЕР_1 , стягнуто із  ОСОБА_1  на користь держави 536 гривень 80 копійок судового збору.

Не погоджуючись із судовим рішенням, захисник Трофімук С.А. подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови, оскільки на розгляді справи він присутній не був, із оскаржуваною постановою ознайомився лише 23.02.2024 і вважає такі причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними.

Перевіривши матеріали справи та доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, доходжу висновку, що клопотання задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга підлягає поверненню з таких підстав.

У своєму клопотанні апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, зазначаючи, що на розгляді справи він присутній не був, із оскаржуваною постановою ознайомився лише 23.02.2024.

Однак такі доводи повністю суперечать вимогам ч.2 ст.294 КУпАП, згідно з якими постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення.

Отже, законодавець пов`язує початок відліку строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції з моментом її винесення, а не з моментом отримання особою копії постанови.

03 листопада 2023 року під час розгляду справи у Ратнівському районному суді Волинської області ОСОБА_1 був відсутній (а.с.43-44).

Однак, ОСОБА_1 був належним чином та завчасно повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується трекінгом поштових відправлень (а.с.9). Про дану обставину вказав місцевий суд і в своїй постанові (а.с.43 зворот, абз.2).

До початку судового розгляду ОСОБА_1 клопотань про відкладення судового розгляду не подавав.

В даній справі відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП строк на апеляційне оскарження закінчився 13 листопада 2023 року.

Апеляційну скаргу на постанову судді Ратнівського районного суду Волинської області від 03 листопада 2023 року ОСОБА_1 подав лише 26 лютого 2024 року, що стверджується штампом вхідної кореспонденції місцевого суду на апеляційній скарзі, тобто із значним пропуском строку на апеляційне оскарження, який закінчився ще 13 листопада 2023 року.

Отже, апелянт пропустив строк апеляційного оскарження, визначений положеннями ч.2 ст.294 КУпАП.

Посилання ОСОБА_1 на те, що він не був присутній під час розгляду справи місцевим судом не беруться апеляційним судом уваги, оскільки він завчасно та належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи судом першої інстанції, що підтверджується матеріалами справи (а.с.8-9) та такі доводи суперечать положенням ч.2 ст.294 КУпАП.

Доводи клопотання про те, що з оскаржуваною постановою ОСОБА_1 ознайомився лише 23.02.2024 не є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки такі доводи повністю суперечать приписам ч.2 ст.294 КУпАП.

Отже, доводи клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження не ґрунтуються на приписах чинного законодавства, оскільки суперечать вимогам ч.2 ст.294 КУпАП та не відповідають матеріалам справи, а тому клопотання до задоволення не підлягає.

Європейський Суд з прав людини в рішенні «Рябих проти Росії» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

Таким чином, Європейський Суд з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні, вважає, що поновлення судом пропущеного строку без наведення обґрунтованих причин порушує принцип правової визначеності, зокрема порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Положеннями ч.2 ст.294 КУпАП визначено, що апеляційна скарга, подана після закінчення десятиденного строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Підсумовуючи наведені обставини та положення ч.2 ст.294 КУпАП, необхідно відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Ратнівського районного суду Волинської області від 03 листопада 2023 року щодо нього та повернути апеляційну скаргу особі, яка її подала.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Ратнівського районного суду Волинської області від 03 листопада 2023 року щодо нього – відмовити.

Апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського апеляційного суду                                   В.П. Денісов