ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/1048/24 Справа № 199/7722/16-к Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2024 року                                                                м. Дніпро

       Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

       головуючого судді                         ОСОБА_2 ,

       суддів                                         ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

       за участю:

       секретаря — ОСОБА_5 ,

       прокурора — ОСОБА_6 ,

       засудженого — ОСОБА_7 ,

       адвоката — ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника засудженого — адвоката ОСОБА_8 на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 січня 2024 року про відмову у зарахуванні до покарання строку попереднього ув`язнення засудженому

ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Волжське, Удорського району, республіки комі, російської федерації, громадянина України,

В С Т А Н О В И Л А:

       Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 січня 2024 року у задоволенні клопотання захисника засудженого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 про зарахування до покарання строку попереднього ув`язнення відмовлено.

Мотивуючи ухвалене рішення, суд посилався на те, що вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 25 травня 2017 року ОСОБА_7 засуджено за вчинення 13 липня 2016 року кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 - п. 7 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 70 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років.

       На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, до призначеного за цим вироком покарання частково у вигляді 1 року позбавлення волі приєднано невідбуту частину покарання за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 09 серпня 2013 року та ОСОБА_7 остаточно призначено до відбування покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі на строк 11 років. Строк відбування покарання вирішено рахувати з 02 серпня 2016 року. До набрання вироком законної сили продовжено дію раніше обраного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

       На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції від 26 листопада 2015 року) в строк покарання ОСОБА_7 зараховано строк попереднього ув`язнення починаючи з 02 серпня 2016 року і по 25 травня 2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

       Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 серпня 2017 року вказаний вирок залишено без змін. Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_7 в строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення в межах цього кримінального провадження з 26 травня 2017 року по 20 червня 2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

       Постановою Верховного Суду від 21 березня 2019 року вказана ухвала апеляційного суд змінена. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_7 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 21 червня 2017 року по 16 серпня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. В решті судові рішення залишено без змін.

       Вирішуючи клопотання в частині зарахування у строк відбування покарання строку попереднього ув`язнення з 28 лютого 2013 року по 29 жовтня 2013 року, суд керувався тим, що вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 09 серпня 2013 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді 6 років позбавлення волі.

       Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 залишено тримання під вартою, строк покарання ОСОБА_7 вирішено рахувати з 28 лютого 2013 року.

       Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 жовтня 2013 року вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська області від 09 серпня 2013 року щодо ОСОБА_7 в частині його засудження за ч. 4 ст. 185 КК України – скасовано і кримінальне провадження, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати - закрито. Суд ухвалив вважати ОСОБА_7 засудженими за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі, від відбування якого звільнено на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 з іспитовим строком 3 роки. Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 скасовано і звільнено з під варти в залі суду. Зараховано ОСОБА_7 в термін відбування покарання час знаходження під вартою в період з 28 лютого 2013 року до 29 жовтня 2013 року.

       На переконання суду, зазначений строк попереднього ув`язнення в розумінні ст. 71 КК України є відбутим строком покарання, який був врахований судом при визначені невідбутої частини покарання при призначенні ОСОБА_7 покарання за сукупністю вироків в порядку ст. 71 КК України за вироком від 25 травня 2017 року. Стаття 71 КК України не містить приписів щодо зарахування у строк покарання, призначеного за сукупністю вироків, відбутого за попереднім вироком покарання, і таке зарахування суперечило б приєднанню до нового покарання саме невідбутої частини покарання за поперелнім вироком.

       З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що клопотання в цій частині задоволенню не підлягає.

       Вирішуючи клопотання в частині зарахування у строк відбування покарання за вироком суду від 25 травня 2017 року строк попереднього ув`язнення починаючи з 25 травня 2021 року, суд керувався тим, що ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 29 квітня 2021 року засудженого ОСОБА_7 переведено з Державної установи «Вільнянська виправна колонія (№ 20)», де останній відбував покарання за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 25 травня 2017 року, до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» на час проведення процесуальних дій за його участі у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020040000000537.

       Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020040000000537, на теперішній час перебуває у провадженні Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська (справа № 182/1559/22) на стадії судового розгляду і у межах вказаного кримінального провадження ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 255-3 КК України. Ухвалою вказаного ж суду від 13 вересня 2022 року у межах зазначеного кримінального провадження тимчасово залишено обвинуваченого ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255-3 КК України, в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань № 4», на період судового провадження в Красногвардійському районному суді м. Дніпропетровська, за його обвинуваченням.

       Оскільки ОСОБА_7 за ухвалою суду було переведено з установи виконання покарань до слідчого ізолятора та тимчасово залишено там в межах кримінального провадження № 42020040000000537, яке наразі перебуває на стадії судового розгляду у Красногвардійському районному суді м. Дніпропетровська і у межах якого ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину, питання щодо зарахування строку тримання останнього в слідчому ізоляторі в строк відбування покарання відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України може бути вирішене лише вказаним судом і лише у межах зазначеного кримінального провадження (справа № 182/1559/22) під час ухвалення остаточного рішення у справі.

       З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що клопотання в частині зарахування строку попереднього ув`язнення починаючи з 25 травня 2021 року у строку відбування покарання за вироком суду від 25 травня 2017 року (справа № 199/7722/16-к) і саме Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська також задоволенню не підлягає.

В апеляційній скарзі захисник в інтересах засудженого просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою зарахувати ОСОБА_7 у справі № 199/7722/16-к в межах якої вироком Амур-Нижньодніпровського райнного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2017 року до призначеного за цим вироком покарання частково у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі приєднано невідбуту частину покарання за вироком Амур-Нижньодніпровського райнного суду м. Дніпропетровська від 09 серпня 2013 року, строк попереднього ув`язнення засудженого ОСОБА_7 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі починаючи з 28 лютого 2013 року до 29 жовтня 2013 року.

Зарахувати ОСОБА_7 у справі № 199/7722/16-к, в межах якої вироком Амур-Нижньодніпровського райнного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2017 року до призначеного за цим вироком покарання частково у вигляді 1 року позбавлення волі приєднано невідбуту частину покарання за вироком Амур-Нижньодніпровського райнного суду м. Дніпропетровська від 09 серпня 2013 року, строк попереднього ув`язнення засудженого ОСОБА_7 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі починаючи з 29 квітня 2021 року до набрання вироком законної сили у кримінальній справі № 182/1559/22.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги захисник посилається на невідповідність судового рішення вимогам ч. 5 ст. 72 КК України.

Так, адвокат зазначає, що вироком Амур-Нижньодніпровського райнного суду м. Дніпропетровська від 09 серпня 2013 року у справі № 199/4977/13к ОСОБА_7 засуджено за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді 6 років позбавлення волі, залишено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а строк покарання вирішено рахувати з 28 лютого 2013 року.

       Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 жовтня 2013 року вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 серпня 2013 року щодо ОСОБА_9 та ОСОБА_7 в частині їх засудження за ч. 4 ст. 185 КК України – скасовано, а кримінальне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України закрито, у зв`язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді вичерпані можливості їх отримати. Вирішено вважати ОСОБА_9 та ОСОБА_7 засудженими за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі, від відбування якого обвинувачених звільнено на підставі ст. 75 КК України, встановивши іспитовий строк 3 роки. Запобіжний захід обвинуваченим скасовано, звільнено їх з-під варти, а також зараховано останнім в термін відбування покарання час перебування під вартою в період з 28 лютого 2013 року до 29 жовтня 2013 року.

Ухвалою Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 липня 2014 року ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 жовтня 2013 року залишено без змін.

Вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду від 25 травня 2017 року м. Дніпропетровська у справі № 199/7722/16-к ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 15 – п. 7 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді 10 років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного за цим вироком покарання частково у вигляді 1 року позбавлення волі приєднано невідбуту частину покарання за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 серпня 2013 року та остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді 11 років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_7 вирішено рахувати з 02 серпня 2016 року. До набрання вироком законної сили продовжено останньому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Дніпропетровській установі виконання покарань (№ 4) Південного-Східного МРУ ВКПП МЮ України.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції від 26 листопада 2015 року) в строк покарання ОСОБА_7 зараховано строк попереднього ув`язнення з 02 серпня 2016 року до 25 травня 2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 серпня 2017 року вирок Амур-Нижньодніпровського райнного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2017 року залишено без змін. Відповідно до абз.1 ч.5 ст.72 КК України зарахувано ОСОБА_7 в строк відбування покарання строк попереднього квязнення в межах цього кримінального провадження з 26 травня 2017 року до 20 червня 2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Постановою Верховного Суду від 21 березня 2019 року ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 серпня 2017 року змінено.

На підставі п. 5 ст. 72 КК України додатково зараховано ОСОБА_7 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 21 червня 2017 року по 16 серпня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

В зазначеній постанові Верховним Судом встановлено, що ОСОБА_7 вчинив злочин 13 липня 2016 року, тобто на момент його вчинення діяв Закон № 838-УПІ, який передбачав зарахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою обрано обвинуваченому у цьому кримінальному провадженні 02 серпня 2016 року, отже строк попереднього ув`язнення засудженого ОСОБА_7 починаючи з 02 серпня 2016 року до набрання вироком законної сили, тобто до 16 серпня 2017 року включно, підлягає зарахуванню йому у строк відбування покарання відповідно до ч.5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII, який діяв на момент вчинення злочину.

На переконання ОСОБА_7 , у справі № 199/7722/16-к також підлягає зарахуванню у строк відбування покарання відповідно до ч.5 ст. 72 КК України в редакції Закону від 26 листопада 2015 року № 838- VIII строк його попереднього ув`язнення у справі № 1-кп/199/160/13, починаючи з 28 лютого 2013 року до 29 жовтня 2013 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Захисник зауважує, що вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2017 року у справі № 199/7722/16-к суд призначив остаточне покарання на підставі ч. 1 ст. 71 КК України, приєднавши до призначеного за цим вироком покарання частково у вигляді 1 року позбавлення волі невідбуту частину покарання за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 серпня 2013 року.

Отже, з огляду на те, що на момент постановления вироку Амур-Нижньодніпровського райнного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2017 року діяв Закон України від 26 листопада 2015 року № 838-УІІІ, зазначений період тримання під вартою має бути зарахований до покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Окрім цього, захисник зазначає, що з листопада 2017 року ОСОБА_7 відбував покарання в ДУ «Жовтоводська виправна колонія (№ 26).

З грудня 2020 року ОСОБА_7 відбував покарання в ДУ «Вільнянська виправна клонія (№20)».

З 25 травня 2021 року ОСОБА_7 поміщено в ДУ «Дніпровська установа виконання покарань № 4».

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 29 квітня 2021 року засудженого ОСОБА_7 переведено з ДУ «Вільнянська виправна клонія (№20)» в ДУ «Дніпровська установа виконання покарань № 4», де він знаходиться на теперішній період часу.

На переконання захисника, Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська не мав повноважень постановляти ухвалу в межах провадження № 42020040000000537, що знаходиться в Красногвардійському районному суді м. Дніпропетровська у кримінальній справі № 182/1559/22.

Таким чином, слід вважати, що ухвала Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська, якою ОСОБА_7 поміщено в Державну установу «Дніпровська установа виконання покарань № 4», постановлена в межах справи № 199/7722/16-к провадження 1-кп/199/49/1 за вироком від 25 травня 2017 року Амур- Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська.

За цих умов, враховуючи, що запобіжний захід у виді тримання під вартою обрано обвинуваченому у цьому кримінальному провадженні 02 серпня 2016 року, строк попереднього ув`язнення засудженого ОСОБА_7 починаючи з 02 серпня 2016 року до набрання вироком законної сили, тобто до 16 серпня 2017 року включно, підлягає зарахуванню йому у строк відбування покарання відповідно до ч.5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-УІІІ, який діяв на момент вчинення злочину.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська у кримінальній справі № 182/1559/22 провадження № 1-кп/204/398/22 від 14 квітня 2022 року призначено підготовче судове засідання за обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 42020040000000537 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 липня 2020 року.

Таким чином встановлено, що з матеріалів провадження ОСОБА_7 вчинив злочин 13 липня 2016 року, тобто на момент його вчинення діяв Закон № 838-УІІІ, який передбачав зарахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою обрано обвинуваченому у цьому кримінальному провадженні 25 травня 2021 року, отже строк попереднього ув`язнення засудженого ОСОБА_7 починаючи з 29 квітня 2021 року до набрання вироком законної сили у кримінальній справі № 182/1559/22 підлягає зарахуванню йому у строк відбування покарання відповідно до ч.5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII, який діяв на момент вчинення злочину.

Отже, на думку захисника, строк попереднього ув`язнення засудженого починаючи з 29 квітня 2021 року до набрання вироком законної сили у кримінальній справі № 182/1559/22, підлягає зарахуванню йому у строк відбування покарання відповідно до ч.5 ст. 72 КК України в редакції Закону від 26 листопада 2015 року № 83 8-VIII, який діяв на момент вчинення злочину.з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

       Заслухавши суддю-доповідача, засудженого та захисника, які апеляційну скаргу підтримали, прокурора, який просив ухвалу залишити без змін, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.

       Згідно з вимогами ст. 1 Закону України “Про попереднє ув`язнення”, попереднє ув`язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

       Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції Закону України №838- VIII від 26 листопада 2015 року, зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи застосовано попереднє ув`язнення, проводиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

       Законом України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув`язнення» від 18 травня 2017 року № 2046-VIII, який набрав чинності з 21 червня 2017 року, у вказану вище частину статті внесені зміни і вона викладена в новій редакції, яка передбачає зарахування судом попереднього ув`язнення у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день.

       Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в  постанові від 29 серпня 2018 року (провадження №13-31кс18), якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII в силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі.

       На переконання колегії суддів, наведених вимог закону судом порушено не було.

       Колегією суддів встановлено, що вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 09 серпня 2013 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді 6 років позбавлення волі.

       Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 залишено тримання під вартою, строк покарання ОСОБА_7 вирішено рахувати з 28 лютого 2013 року.

       Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 жовтня 2013 року вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська області від 09 серпня 2013 року щодо ОСОБА_7 в частині його засудження за ч. 4 ст. 185 КК України – скасовано і кримінальне провадження, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати - закрито. Вирішено вважати ОСОБА_7 засудженими за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі, від відбування якого звільнено на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 з іспитовим строком 3 роки. Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 скасовано і звільнено з під варти в залі суду. Зараховано ОСОБА_7 в термін відбування покарання час знаходження під вартою в період з 28 лютого 2013 року до 29 жовтня 2013 року.

       В подальшому вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 25 травня 2017 року ОСОБА_7 засуджено за вчинення 13 липня 2016 року кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 - п. 7 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 70 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років.

       На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, до призначеного за цим вироком покарання частково у вигляді 1 року позбавлення волі приєднано невідбуту частину покарання за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 09 серпня 2013 року та ОСОБА_7 остаточно призначено до відбування покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі на строк 11 років.

       Строк відбування покарання ОСОБА_7 вирішено рахувати з 02 серпня 2016 року.

       До набрання вироком законної сили продовжено дію раніше обраного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

       На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції від 26 листопада 2015 року) в строк покарання ОСОБА_7 зараховано строк попереднього ув`язнення починаючи з 02 серпня 2016 року і по 25 травня 2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

       Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 серпня 2017 року вказаний вирок залишено без змін. Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_7 в строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення в межах цього кримінального провадження з 26 травня 2017 року по 20 червня 2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

       Постановою Верховного Суду від 21 березня 2019 року вказана ухвала апеляційного суд змінена. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_7 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 21 червня 2017 року по 16 серпня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. В решті судові рішення залишено без змін.

       Під час відбування покарання за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 25 травня 2017 року, ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 29 квітня 2021 року засудженого ОСОБА_7 переведено з Державної установи «Вільнянська виправна колонія (№ 20)» до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» на час проведення процесуальних дій за його участі у межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42020040000000537.

       Разом із цим, на стадії судового розгляду зазначеного провадження ухвалою Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська 13 вересня 2022 року ОСОБА_7 тимчасово залишено в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань № 4», на період судового провадження в Красногвардійському районному суді м. Дніпропетровська, за його обвинуваченням, яке триває і дотепер.

       Надаючи оцінку наведеним обставинам, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання захисника засудженого.

       Матеріалами провадження об`єктивно підтверджується, що ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 жовтня 2013 року за наслідками апеляційного перегляду вироку Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська області від 09 серпня 2013 року ОСОБА_7 було звільнено з-під варти в залі суду та при цьому зараховано в термін відбування покарання час знаходження під вартою в період з 28 лютого 2013 року до 29 жовтня 2013 року.

Водночас, вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 25 травня 2017 року, яким ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 15 - п. 7 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 70 КК України, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково у вигляді 1 року позбавлення волі приєднано невідбуту частину покарання за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 09 серпня 2013 року, яким ОСОБА_7 засуджено до умовного покарання, та остаточно останньому до відбування покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років.

В межах цього провадження, судом першої, апеляційної та касаційної інстанцій зараховано обвинуваченому до покарання період ув`язнення з 02 серпня 2016 року до 20 червня 2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі та з 26 травня 2017 року до 20 червня 2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

На переконання колегії суддів, звільнення обвинуваченого з-під варти з огляду на застосування судом положень ст. 75 КК України та подальше призначення покарання на підставі ст. 71 КК України іншим вироком виключають можливість зарахування до покарання строку попереднього ув`язнення в редакції закону від 18 травня 2017 року № 2046-VIII, оскільки ст. 71 КК України не містить приписів щодо зарахування у строк покарання, призначеного за сукупністю вироків, відбутого за попереднім вироком покарання.

       Колегія суддів погоджується з тим, що строк попереднього ув`язнення з 28 лютого 2013 року до 29 жовтня 2013 року є відбутим строком покарання, який був врахований судом при визначені невідбутої частини покарання при призначенні ОСОБА_7 покарання за сукупністю вироків в порядку ст. 71 КК України, а тому з висновками суду в цій частині погоджується.

       Поряд із цим, колегія суддів вважає обґрунтованими й висновки суду в частині відсутності підстав для зарахування обвинуваченому до покарання строку попереднього ув`язнення з 29 квітня 2021 року до набрання вироком законної сили.

       Як вбачається з матеріалів провадження, ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 29 квітня 2021 року ОСОБА_7 , який відбував покарання за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 25 травня 2017 року у Державній установі «Вільнянська виправна колонія (№ 20)», було переведено до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» на час проведення процесуальних дій за його участі у межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42020040000000537, та в подальшому тимчасово залишено у цій установі на підставі ухвали Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська 13 вересня 2022 року, яким розпочато судовий розгляд зазначеного кримінального провадження, який триває дотепер.

З урахуванням наведених обставин, колегія суддів погоджується з тим, що питання зарахування до покарання строку попереднього ув`язнення у кримінальному провадженні, розгляд якого не завершено, належить до повноважень суду, який його здійснює.

Доводи захисту про те, що рішення про переведення обвинуваченого до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» було ухвалено 25 травня 2017 року Амур-Нижньодніпровським районним судом міста Дніпропетровська в порядку виконання вироку, на заслуговують на увагу, оскільки жодним чином на обставини провадження не впливають.

       За цих умов суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання захисника засудженого, з яким погоджується й суд апеляційної інстанції.

       Отже, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, яке зміні або скасуванню з викладених в апеляційній скарзі мотивів не підлягає.

       Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника засудженого — адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 січня 2024 року про відмову у зарахуванні до покарання строку попереднього ув`язнення засудженому ОСОБА_7 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4