Справа № 303/10702/23

Провадження № 1-кп/303/812/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

               14 березня 2024 року  м. Мукачево

               Колегія Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області в складі головуючої судді  ОСОБА_1 ,  суддів ОСОБА_2 ,   ОСОБА_3   при секретарі судового засідання  ОСОБА_4  за участю прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , захисників  ОСОБА_7 ,  ОСОБА_8 ,  розглянувши у відкритому судовому засіданні  заяву обвинуваченого ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 209, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України про відвід суддів.-

ВСТАНОВИВ:

Колегією Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області розглядається кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 209, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

В ході розгляду справи обвинуваченим  ОСОБА_6 заявлено відвід членам колегії судді ОСОБА_3 , судді ОСОБА_2 , мотивуючи тим, що їх неправильно було визначено автоматизованою системою документообігу суду, у звіті про автоматизований розподіл, який було проведено 05.03.2024, розподілялось три судді, інших суддів, які розглядають кримінальні провадження було виключено як в непотрібній колегії, тому обвинувачений ОСОБА_6 вважає, що відбулось несанкціоноване втручання автоматизованої системи документообігу суду.

Захисники  ОСОБА_7 ,  ОСОБА_8 підтримали заяву про відвід.

Прокурор заперечив проти заяви про відвід, вказавши про відсутність правових підстав для її задоволення.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого клопотання з огляду на таке.

Положеннями ст. 75 КПК України встановлено вичерпний перелік обставин, які виключають можливість участі судді у кримінальному провадженні, зокрема: якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин,які викликають сумнів у його неупередженості;  у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 КПК України порядку визначення суддів для розгляду провадження.

Відповідно до ч. 3, 5 та ч. 6 ст. 35 КПК України визначення судді (запасного судді, слідчого судді), а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретного провадження здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою та/або її окремою підсистемою (модулем) під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом випадковості та в хронологічному порядку з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження на кожного суддю, заборони брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядженням, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ. Після визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або судді-доповідача для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або її окремої підсистеми (модуля), крім випадків, установлених законом;  Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду (першої чи апеляційної інстанції, Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду) строком на один рік; Якщо розгляд кримінального провадження відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією у складі більше трьох суддів, до складу такої колегії входять судді із складу постійної колегії суддів, до якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою та/або її окремою підсистемою (модулем) суддя-доповідач та судді, визначені зборами суддів суду, в якому відбувається розгляд провадження.

Порядок функціонування автоматизованої системи документообігу суду, в тому числі видачі вироків, ухвал суду та виконавчих документів, передачі справ до електронного архіву, зберігання текстів вироків, ухвал суду та інших процесуальних документів, надання інформації фізичним та юридичним особам, підготовки статистичних даних, визначається «Положенням про автоматизовану систему документообігу суду».

Згідно «Положення про автоматизовану систему документообігу суду», у п. 2.3 «Розподіл судових прав між суддями», розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ. Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом: автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи; пакетного автоматизованого розподілу судових справ після реєстрації певної кількості судових справ; розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді; визначення складу суду з метою заміни судді (суддів); повторного автоматизованого розподілу судових справ. Збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості автоматизованого розподілу судових справ у випадках, прямо передбачених цим Положенням.

Автоматизований розподіл судових справ між суддями в судах, в яких відсутня спеціалізація або її застосування неможливе, здійснюється між усіма суддями. Судові справи підлягають автоматизованому розподілу між суддями, які мають на момент автоматизованого розподілу судових справ повноваження для здійснення процесуальних дій. Якщо судова справа підлягає розгляду (перегляду) колегією суддів, при автоматизованому розподілі судових справ автоматизованою системою в місцевому суді визначається головуючий суддя, а в судах апеляційної та касаційної інстанцій - суддя-доповідач із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності). Після визначення судді-доповідача (головуючого судді) автоматизованою системою визначається склад колегії суддів із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності) та з урахуванням складу судових палат (за їх наявності). Якщо збори суддів визначили склади постійно-діючих колегій, то автоматизована система визначає склад колегії з числа суддів основного складу. У разі неможливості визначити необхідну кількість суддів з числа суддів основного складу, автоматизована система визначає суддів, яких не вистачає, з числа резервних суддів даної колегії. У разі неможливості визначити склад колегії з числа суддів основного складу та резервних суддів, автоматизована система визначає суддів, яких не вистачає, з числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності) та з урахуванням складу судових палат (за їх наявності)." Результатом автоматичного визначення складу колегії суддів є протокол автоматичного визначення складу колегії суддів (додаток 2), що автоматично створюється автоматизованою системою.

Проаналізувавши вказані норми, суд дійшов до висновку про те, що під час здійснення автоматизованого розподілу кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 209, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України не було порушено вимог ч. 3, 5 ст. 35 КПК України та Положень про автоматизовану систему документообігу суду, оскільки, при розподілі даного кримінального провадження автоматизована система визначила склад колегії з числа суддів основного складу, який був визначений зборами суддів, постійно-діючих колегій.

Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13.06.2007 «Про незалежність судової влади» встановлено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

З практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 9 КПК України, є обов`язковою для застосування під час здійснення кримінального провадження, при наданні оцінки безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспекти. Зокрема, у справах «Гаусшильдт проти Данії» та «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначено, що наявність безсторонності, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. При цьому, суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо нього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді.

Заява обвинуваченого ОСОБА_6 про відвід не містить об`єктивних доказів фактичної наявності упередженості членів колегії суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що заява обвинуваченого ОСОБА_6 про відвід членів колегії суддів ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 75, 81 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

               В задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_6 про відвід суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - відмовити

               Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

               Головуючий суддя:         ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3