Справа № 2-а-230/2007
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМУКРАЇНИ
28 лютого 2007 року м.Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
в особі: головуючого - судді Рижикова В.Г.
при секретарі Славич М.В.
з участю: позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мукачеві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А2847 м.Мукачево про стягнення недосплаченої грошової надбавки за безперервну військову службу ,-
встановив:
ОСОБА_1 14 лютого 2007 року звернулася до суду з позовом до військової частини А 3432 м.Мукачево стягнення недоплаченої надбавки за безперервну військову службу, в якому просить, а саме:
1. Зобов'язати командування військової частини А3432 виплатити їй заборгованість в сумі 14 399 грн. 96 коп., з них: 12 920 грн. 03 коп. - грошової компенсації замість недоотриманого продовольчого пайка; 1 106 грн. 23 коп. - заборгованості по грошовому забезпеченню за недоотриману надбавку за безперервну службу в Збройних Силах України; 373 грн. 70 коп. - заборгованості по премії пов'язаною із зміною розміру надбавки по грошовому забезпеченню.
2. Стягнути з військової частини А 3432 державне мито в користь держави.
3. Стягнути з відповідача на її користь витрати пов'язані з оплатою згідно з Договором НОМЕР_1 від 15.12.2006 року в сумі 300 грн. та витрати пов'язані з оплатою згідно з Договором НОМЕР_2 від 15.12.2006 року в сумі 300 грн.
Позов мотивує тим, що вона проходила дійсну військову службу у військовій частині А-3432 м.Мукачево у військовому званні старший солдат. Наказом командира військової частини А3432 від 24.02.2006 року за №40 звільнена у запас з військової служби у відставку за пунктом 85 підпункт „В" - за станом здоров'я, виключена зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення та направлена для зарахування на військовий облік до Мукачівського військового комісаріату Закарпатської області.
Указом Президента України від 05.03.2003 року за № 389 "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу" Міністрові оборони України, Міністрові внутрішніх справ України, голові Державної прикордонної служби України та Начальнику Управління державної охорони надано право встановлювати відповідно військовослужбовцям Збройних Сил України, Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України щомісячні надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України, внутрішніх військ, у Державній прикордонній службі та Управлінні державної охорони України у відсотках до грошового забезпечення.
На виконання вищевказаного Указу, наказом Міністра оборони України за №149 від 26.05.2003 року затверджено Інструкцію про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України. Відповідно до п.1.2 зазначеної інструкції, особам офіцерського складу, прапорщикам (мічманам), а також особам рядового, сержантського (старшинського) складу, які проходять військову службу за контрактом, і які мають високі результати в службовій діяльності виплачується щомісячна надбавка за безперервну військову службу у відсотках до грошового забезпечення залежно від стажу служби у таких розмірах понад 5 років - до 10 %; понад 10 років - до 30 %; понад 15 років до 50 %, понад 20 років - до 70%; понад 25 років - до 90 %.
На момент введення надбавки, тобто станом на 01.05.2003 року позивачка мала вислугу понад 9 років 5 місяців безперервної військової служби.
На виконання положень Указу №389/2003 надбавка з 01.05.2003р. по 01.10.2003 року повинна була виплачуватись Відповідачем в розмірі 10% від грошового забезпечення щомісячно, а з 01.11.2003 року по 24.02.2006 року - 30 %. Однак, під час служби вона недоотримувала надбавку за безперервну військову службу, оскільки отримувала надбавку з червня 2003 року по листопад 2003 року - 3% з грудня 2003 року по січень 2004 року - 30%, з лютого 2004 року по вересень 2004 року - 5%, з жовтня 2004 року по січень 2005 року - 30%, з лютого 2005 року по березень 2005 року - 5%, з квітня 2005 року по січень 2006 року - 30%.
Надбавка за безперервну службу згідно Довідки військової частини А3432 за період з червня 2003 року по січень 2006 року склала 1 979 грн. 34 коп.
Надбавка за результатами перерахунку за цей період склала 3 085 грн. 85 коп.
Таким чином недоплата за цей період становить - 1106,23 гривень, які нею фактично по сьогоднішній період недоотримані, що стверджується Довідкою складеною в/ч А 3432 та Звітом про результат перерахунку з додатком від 18.12.2006 року наданим незалежною аудиторською компанією "Закарпат-Бізнес-Консалтінг".
Розмір премії згідно перерахунку аудиторською компанією за цей період з червня 2003 року по січень 2006 року склав - 4804.24 гривень. Згідно довідки військової частини А 3432 - 4430.54 гривень. Відповідно мені недораховано - 373.70 гривень.
Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII запроваджено забезпечення громадянських прав і свобод військовослужбовців пов'язаних з проходженням служби у Збройних Силах України. Статтею 9 Закону № 2011-XII, держава гарантує військовослужбовцям матеріальне та інше забезпечення у розмірах, що стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, кваліфікації, тривалості та умов військової служби.
Порядок і розміри грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців та компенсації замість речового майна і продовольчих пайків встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів.
Постановами Кабінету Міністрів України № 316 від 12.03.1996 року та № 426 від 29.03.2002 року визначені відповідно норма 7 та норма 1 за якими військовослужбовці одержують за рахунок держави вартість продовольчого забезпечення, або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість нього.
В листопаді 2006 року вона звернулась до командування військової частини № 3432 про необхідність виплати їй грошової компенсації недоотриманого продовольчого пайка в чому їй було відмовлено. Проте було надано Довідку за № 937 від 15.ХІ.2006 року в якій визначено вартість загальновійськової норми № 1 включно по роках починаючи з березня 2000 року по вересень 2000 року - 3.60 грн./доб., з жовтня 2000 року по листопад 2002 року - 5.97 грн./доб., з грудня 2002 року по листопад 2003 року - 5.36 грн./доб., з грудня 2003 року по березень 2004 року - 5.83 грн./доб.,з квітня 2004 року по грудень 2004 року -6.37 грн./доб., з січня 2005 року по квітень 2005 року -7.04 грн./доб., з травня 2005 року по січень 2006 року - 8.01 грн./доб.
Таким чином розрахунок компенсації вартості продовольчого забезпечення за період з
12.03.2000 року по 24.02.2006 року в розрізі років згідно з додатком до звіту складає: за 2000 рік -1280.04 грн.; за 2001 рік - 2179.05 грн.; за 2002 рік - 2160.14 грн.; за 2003 рік -1970.97 грн.; за 2004 рік - 2282.28 грн.; за 2005 рік - 2799.24 грн.; за 2006 рік - 248.31 грн. Всього разом - 12920.03 гривень компенсація вартості продовольчого забезпечення, яку вона повинна була отримати у військовий частині А 3432 за попередній період проходження служби, що підтверджується Довідкою виданою в/ч А 3432 та розрахунком від 18 грудня 2006 року виданого аудиторською фірмою "Закарпат-Бізнес-Консалтінг".
У період за який нею пред'явлено позовні вимоги до командування військової частини А3432 про неправомірні дії командування щодо невиплати їй заборгованості по надбавці за безперервну службу та премію, а також грошової компенсації замість недоотриманого продовольчого пайка, належним чином не вирішувалось військовими посадовими особами частини.
Представник відповідача військової частини А-2847 м.Мукачево в судове засідання не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений у встановленому порядку.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала повному обсязі і просила його задовольнити, з мотивів викладених у позовній заяві.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, та оцінивши всі наявні докази у їх в сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Правовідносини між сторонами регулюються положеннями Згідно ч.З ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року № 2011-XII грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, наукового ступеня, вченого звання, тривалості та умов військової служби.
Згідно ст. 1 п.1.1. Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям збройних сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від
05.03.2001 року № 75 грошове забезпечення військовослужбовців складається з окладів грошового утримання та додаткових видів грошового забезпечення, а саме за безперервну військову службу: понад 5 років - до 10 %; понад 10 років - до ЗО %; понад 15 років - до 50 %; понад 20 років - до 70%; понад 25 років - до 90 % та відповідними нормативними актами, що були прийняті на виконання вказаного Закону.
Згідно ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 проходила дійсну військову службу у військовій частині А3432 в м.Мукачево у званні старший солдат.
Станом на 01.05.2003 року позивач мав стаж безперервної військової служби понад 9 (дев'ять) років 5 місяців. Згідно ч.З ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року № 2011-XII надбавка за безперервну військову службу понад 9 років виплачується в розмірі 10% грошового забезпечення.
Згідно довідки в/ч за №937 від 15.11.2006 року (а.с. 23) заборгованості перед ОСОБА_1 по продовольчому забезпеченню до 10 березня 2000 року не існує.
Так, в період з 1 травня 2003 року по вересень 2006 року позивачу повинна була виплачуватись щомісячна надбавка за безперервну військову службу в розмірі 10 %, але у зв'язку з економією та відсутністю коштів у військовій частини А3432 дана надбавка виплачувалась у заниженому розмірі, у зв'язку з чим виникла перед позивачем заборгованість недоотриманої надбавки за безперервну службу в розмірі 14 399 грн. 96 коп., що підтверджується розрахунками виданими аудиторською фірмою "Закарпат-Бізнес-Консалтінг" (а.с. 13,22).
Нарахування грошового забезпечення здійснюється військовою частиною А 2847 м.Мукачево і невиконання відповідачем покладених на нього обов'язків приводить до порушення прав позивача на отримання грошового забезпечення.
Зважаючи на вищевикладене, є підстави для проведення перерахунку щомісячного грошового забезпечення військовослужбовцю ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної надбавки за безперервну військову службу.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 58 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", ст.ст. 159, 160-164, 167 КАС України, суд, -
постановив:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
1. Зобов'язати командування військової частини А2847, що знаходиться з адресою: м. Стрий, Львівської області виплатити ОСОБА_1 заборгованість в сумі 14 399 (чотирнадцять тисяч триста дев'яносто дев'ять) грн. 96 коп., з них: 12 920 (дванадцять тисяч дев'ятсот двадцять) грн. 03 коп. - грошової компенсації замість недоотриманого продовольчого пайка; 1 106 (одну тисячу сто шість) грн. 23 коп. - заборгованості по грошовому забезпеченню за недоотриману надбавку за безперервну службу в Збройних Силах України; 373 (триста сімдесят три) грн. 70 коп. - заборгованості по премії пов'язаною із зміною розміру надбавки по грошовому забезпеченню.
2. Стягнути з військової частини А 3432 державне мито в користь держави.
3. Стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 витрати пов'язані з оплатою згідно з Договором НОМЕР_1 від 15.12.2006 року в сумі 300 (триста) грн. та витрати пов'язані з оплатою згідно з Договором НОМЕР_2 від 15.12.2006 року в сумі 300 (триста) грн.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається через цей суд у Апеляційний суд Закарпатської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Головуючий