Справа № 22ц - 3806/09 Категорія - 46
Головуючий у першій інстанції - Теренчук Ж.В. Доповідач - Заїкін А.П.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2009 року, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
• - головуючого судді - Заїкіна А.П.,
• - суддів: Суворова В.О., Черевка П.М., з участю секретаря - Трошина К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на 14 частину будинку, встановлення порядку користування земельною ділянкою, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, визнання права особистої власності на будинок та сплату грошової компенсації, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 25 травня 2009 року, -
встановила:
У червні 2007 року ОСОБА_2 звернулась до суду з вищеназваним позовом (а. с. 3 - 4), який уточнила та доповнила у грудні цього ж року (а. с. 63 - 64) і вказала, що з 04.10.96 р. знаходилася у шлюбі з відповідачем. Рішенням суду від 26.09.07 р. шлюб було розірвано. Від шлюбу є син -ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Під час знаходження у шлюбі було придбано будинок з господарськими прибудовами по АДРЕСА_2, вартість якого згідно висновків судової експертизи складає - 153447, 00 грн., та інше нерухоме майно. На підставі ст. 22 КпШС просила визнати за нею право власності на 14 частину вказаного будинку, виділивши їй у власність: - кімнату 1-6, загальною площею -14, 7 кв. м., вартістю - 27072, 00 грн.; веранду під літерою «А» загальною площею - 26, 2 кв. м., вартістю - 14618, 00 грн.; - навіс під літерою «В», вартістю - 3420, 00 грн.; - сарай під літерою «Б», вартістю - 5858, 00 грн.; - гараж під літерою «Г», вартістю - 6764, 00 грн.; мощення 1, вартістю - 2358, 00 грн.; ворота № 1, вартістю - 4004, 00 грн.; огорожу частина № 2, вартістю -2217, 00 грн.; огорожу частина № 4, вартістю - 386, 00 грн.; огорожу № 5, вартістю - 2766, 00 грн. Усього на - 69463, 00 грн. Виділити їй у власність рухоме майно на загальну вартість - 12090, 00 грн. Виділити їй у користування земельну ділянку загальною площею - 992 кв. м., в тому числі: - під будинком та двором - 325 кв. м., - під городом - 667 кв. м.). За заявою ОСОБА_2 від 06.04.09 р. (а. с 281) про відмову від позовних вимог про поділ рухомого майна ухвалою Роздільнянського районного суду від 23.04.09 р. (а. с 282) позовні вимоги в цій частині були залишені без розгляду.
У липні 2007 року ОСОБА_3 не погодившись з позовом ОСОБА_2 подав до суду зустрічний позов (а. с. 25 - 30) і вказав, що за час шлюбу було придбано: - будинок з господарськими прибудовами по АДРЕСА_2, інвентарна вартість якого складає - 65747, 00 грн.; - будинок з господарськими прибудовами АДРЕСА_3 Роздільнянського району Одеської області, вартість якого складає - 70000, 00 грн.; - квартиру АДРЕСА_1, вартістю - 50000, 00 грн.; - інше нерухоме майно, вартістю - 41260, 00 грн. У вересні 2006 року ОСОБА_2 пішла від нього. В його користуванні залишився тільки будинок по вул. Вінника, 5 у с. Кучурган. Все інше майно залишилось у володінні ОСОБА_2 Будинок по АДРЕСА_3 вона пізніше продала за 70000, 00 грн., які залишила собі. У квартирі АДРЕСА_1 вона мешкає з дитиною та співмешканцем, там же знаходиться і рухоме майно. На підставі ст. ст. 60, 70 СК просив розділити в рівних частках майно придбане під час шлюбу, виділивши йому будинок з господарськими прибудовами по АДРЕСА_2, інвентарною вартістю - 65747, 00 грн. та частину іншого майна на суму -72756, 00 грн. або грошову компенсацію в такому ж розмірі. Колишній дружині виділити квартиру АДРЕСА_1, вартістю - 50000, 00 грн. та частину іншого майна на суму - 88503, 00 грн.
Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 30.09.2008 р. (а. с 176) первісний позов ОСОБА_2 та зустрічний позов ОСОБА_3 були об'єднані в одне провадження.
Рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 25 травня 2009 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на ХА частину будинку, встановлення порядку користування земельною ділянкою було задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 45/100 частин будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_2 і виділено їй на праві власності: кімнату 1-6, площею - 14, 7 кв. м.; веранду під літерою «а» площею - 26, 2 кв. м.; - гараж під літерою «Г»; - сарай під літерою «Б»; - навіс під літерою «В»; мощення; ворота № 1; огорожу № 2 (частина); огорожу № 5; огорожу № 4 (частина), що складає .45/100 частин будинку, вартістю - 69463, 00 грн.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на 55/100 частин будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_2 і виділено йому на праві власності: - коридор 1-3, площею 6 кв. м.; - кімнату 1-4, площею9, 6 кв. м.; - кімнату 1-5, площею 5, 2 кв. м.; - прибудову під літерою «А1»; - сарай під літерою «Д»; -погріб з шиєю під літерою «Ж»; - огорожу №2 (частина); - огорожу № 4 (частина); - огорожу №3, що складають 55/100 частин будинку та господарчих споруд.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 компенсацію у розмірі - 7260, 50 грн.
Визначено порядок користування земельною ділянкою: - виділено ОСОБА_2 в користування земельну ділянку з боку виділеної їй частини будинку площею 992 кв. м. (під забудовою та двором 325 кв. м. та під городом 667 кв. м.), ОСОБА_3 виділено земельну ділянку площею 1212 кв. м. (під забудовою та двором 349 кв. м. та під городом 863 кв. м.) згідно лінії розділу.
Зобов'язано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виконати в рівних частках роботи по переобладнанню будинку в дві ізольовані квартири, закривши дверні отвори з приміщення 1-1 в приміщення 1-3 та з приміщення 1-3 в приміщення 1-6, установити двері в приміщенні 1-7 зовні, підвести газопостачання в квартиру № 1 з установкою газового котла, провести розводку електропостачання, підводку місцевого водопостачання та каналізації в квартиру № 1, вартістю 12893, 00 грн.
Зобов'язано ОСОБА_3 не перешкоджати в проведенні робіт по переобладнанню житлового будинку по АДРЕСА_2 в дві ізольовані частини.
Стягнуто з ОСОБА_3: - на користь ОСОБА_2 витрати по оплаті судового збору у розмірі - 200 грн., витрати по проведенню експертизи у розмірі - 400 грн.; - на користь держави судовий збір у розмірі - 567, 24 грн.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, визнання права особистої власності на будинок та сплату грошової компенсації відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення його позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи: майно було поділено подружжям добровільно; ОСОБА_2 отримала 8000 доларів США за половину будинку по вул. Вінника, 5 в с. Кучурган Роздільнянського району Одеської області; суд не прийняв до уваги пояснення свідків та акт від 16.07.07 р.
В запереченні на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просила апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на те, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи (а. с. 329, 330), причини неявки апеляційному суду не повідомили. Колегія суддів вважає, що сторони не з'явилися у судове засідання без поважних причин і відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України їх неявка в суд не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308 ЦПК за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін. Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Приймаючи рішення про задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з того, що з жовтня 1996 року по вересень 2007 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбі. В період перебування у шлюбі вони придбали два будинки № 5 та АДРЕСА_3, які є спільною сумісною власністю подружжя. В подальшому будинок № 7 вони продали. Гроші за проданий будинок вони отримали до укладання договору. У встановленому законом порядку угод щодо поділу спільного сумісного майна подружжя не укладали, а тому за сторонами необхідно визнати право власності по 1/2 частині будинку АДРЕСА_2. При визначенні варіанту поділу цього будинку, суд виходив із інтересів сторін, їх рівного права на будинок, змін, які сталися у їх сімейному становищі після розірвання шлюбу. Рухоме майно, придбане у період шлюбу, знаходиться в користуванні ОСОБА_3 у будинку по АДРЕСА_2, в якому він залишився проживати після розірвання шлюбу. В частині вимог щодо поділу квартири АДРЕСА_1 ухвалою від 17.11.2008 р. провадження у справі було закрито (а. с. 183).
Вказані в апеляційній скарзі доводи апелянта не спростовують цих висновків суду.
На підтвердження своїх позовних вимог про виділення йому будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_3 надав суду розписку (а. с. 40) про те, що ОСОБА_2 взяла у ОСОБА_3 долари за половину цього будинку. ОСОБА_4 спочатку письмово підтвердив ці обставини (а. с. 41), але у заяві від 03.06.08 р. (а. с 256) він вказує, що він не був очевидцем такої передачі грошей. Сама по собі розписка не є доказом того, що ОСОБА_2 отримала гроші за половину вказаного будинку, так як у самій розписці не вказується за половину якого будинку були отримані гроші.
У зустрічній позовній заяві (а. с. 28) ОСОБА_3 вказує, що ОСОБА_2 сама особисто продала будинок АДРЕСА_3, але це спростовується нотаріально посвідченим договором купівлі продажу вказаного будинку (а. с. 290 - 291), в якому вказується, що будинок продали ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які і підписали вказаний договір. Гроші були отримані продавцями до підписання цього договору.
Квартира АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю подружжя. Ухвалу про закриття провадження у частині вимог щодо поділу вказаної квартири ОСОБА_3 не оскаржив. Тому ОСОБА_3 не позбавлений можливості у встановленому діючим законодавством вирішити питання про поділ цього майна.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову про поділ рухомого майна суд першої інстанції правильно виходив з того, що ОСОБА_2 відмовилася від цих вимог (а. с. 282), а ОСОБА_3 не довів, яке нерухоме майно є в наявності. Акт від 16.07.2007 р. було складено зі слів ОСОБА_3 без ОСОБА_2, голова адміністрації смт. Первомайськ Слободзейського району Придністровської Молдавської Республіки відкликав свій підпис під актом (а. с. 198 зворотній бік).
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, прийняв рішення на підставі наданих сторонами та досліджених у судовому засіданні доказів, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які посилалися сторони. Рішення суду є справедливим, законним та обґрунтованим.
Керуючись ст. 303, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 25 травня 2009 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.