Справа № 2-А-220/07
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2007 року м.Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Рижиков В.Г.
при секретарі СлавичМ.В.
з участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мукачево адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А-3432 про стягнення компенсації за неотриманий продовольчий пайок,-
встановив:
Позивачка ОСОБА_1 08 лютого 2007 року звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини А-3432 про стягнення грошової компенсації за неотриманий продовольчий пайок, в якій просить суд винести рішення яким: стягнути з військової частини А3432 м.Мукачево в її користь 8 509 (вісім тисяч п'ятсот дев'ять) грн. 30 коп. грошової компенсації за неотриманий продовольчий пайок за період з 10 березня 2000 року по травень 2004 року включно.
Позивачка ОСОБА_1 позов мотивує тим, що вона проходила військову службу у військовій частині А3432 м.Мукачево у військовому званні старший солдат.
Згідно ст. 9 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.
З довідки військової частини А3432 від 23.10.2006 року №798 вбачається, що до 10 березня 2000 року заборгованість перед ним по продовольчому забезпеченню не має. В подальшому він продовольче забезпечення або грошову компенсацію замість нього у військовій частині A3 432 взагалі не отримувала і заборгованість по продовольчому забезпеченню (пайку) за наведений період, згідно з розрахунку складає 8 509 грн. 30 коп.
Невиплата вказаної суми за період з 10 березня 2000 року по травень 2004 року є порушенням чинного законодавства і її прав як громадянина і військовослужбовця.
Згідно чинного законодавства, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актах національного законодавства не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судами не повинні прийматись до уваги.
У відповідності до частини 3 статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.
У зв'язку з тим, що командування військової частини А3432 відмовляється виконувати вимоги ст. 9 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", не виплатило їй грошову компенсацію за продовольчий пайок і самий продовольчий пайок не видало в період з червня 2000 року по серпень 2006 року включно посилаючись на відсутність коштів.
Представник відповідача військової частини А-3432 в судове засідання не з'явився по невідомій суду причині, будучи належним чином повідомлений про час місце розгляду справи.
Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала і просила суд їх задовольнити з наведених в позовній заяві підстав.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши всі наявні докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення за таких підстав.
Правовідносини між сторонами регулюються положеннями ст. 58 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Згідно чинного законодавства, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актів Законодавства України, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання. У випадках коли з набуттям чинності певним законом, його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше, до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи певного права.
2
Згідно вимог ст. 9 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також продовольчий пайок або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість нього.
Відповідно до ч.І ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" у випадках, коли з набуттям чинності певним його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше, до спірних правовідносин застосовує закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 проходила дійсну військову службу у військовій частині А-3432 у військовому званні старший солдат, що підтверджується довідкою в/ч №974 від 20.11.2006 року (а.с. 7).
Згідно довідки в/ч А3432 від 23.10.2006 року за №798 заборгованість перед ОСОБА_1 по продовольчому забезпеченню до 10 березня 2000 року не існує (а.с. 9), а після березня 2000 року і по травень 2004 року заборгованість перед позивачкою становить 8 509 грн. 30 коп., що підтверджується розрахунком (а.с. 8).
Невиплата вказаної суми за весь період з березня 2000 р. є грубим порушенням чинного законодавства і її прав як військовослужбовця.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 58 Конституції України, ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", ст.ст. 159, 160-164, 167 КАС України, суд, -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягнути з військової частини А-3432, що знаходиться в м.Мукачево по вул. Космонавтів в користь ОСОБА_1 8 509 (вісім тисяч п'ятсот дев'ять) грн. 30 коп. грошової компенсації за нестриманий продовольчий пайок за період з 11 березня 2000 року по травень 2004 року включно.
На постанову суду протягом 10-ти днів може бути подана заява про її апеляційне оскарження та на протязі 20-ти днів з дня подачі заяви може бути подана апеляційна скарга.
Головуючий