ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 543/954/18 Номер провадження 22-ц/814/2188/19Головуючий у 1-й інстанції Смілянський Є. А. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2019 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справах:

головуючого: Триголова В.М.,

суддів: Дорош А.І., Лобова О.А.,

секретар: Ачкасова О.Н.,

з участю адвоката Дащенко Ю.І.

розглянувши в м.Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 07 червня 2019 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Оржицької районної державної адміністрації Полтавської області, Черевківської сільської ради Оржицького району Полтавської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, про визнання права на земельну частку (пай),-

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Оржицької районної державної адміністрації Полтавської області, Черевківської сільської ради Оржицького району Полтавської області про про визнання права на земельну частку (пай). Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.11.1995 року позивач був прийнятий в члени колгоспу імені Чапаєва, Оржицького району Полтавської області, а 31.03.2000 року звільнений з роботи за власним бажанням. ОСОБА_1 зазначає, що 09 лютого 1996 року КСП ім. Чапаєва було видано Державний акт на колективну власність на землю. Однак, як згодом виявилося, позивач не був включений до списку членів КСП, що мають право на земельну частку (пай) та відповідно сертифікат на право на земельну частку (пай) він не отримував.

Посилаючись на вищевикладені обставини, позивач ОСОБА_1 просив суд визнати за ним право на земельну частку (пай) в розмірі 3,88 умовних кадастрових гектар, як члена КСП ім. Чапаєва, с.Черевки, Оржицького району Полтавської області.

Рішенням Оржицького районного суду Полтавської області від 07 червня 2019 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.

Рішення оскаржено ОСОБА_1 , який вважає ного незаконним, необгрунтованим та таким, що винесено внаслідок неповного з`ясування обставин, які мають значення для справи з порушенням норм матеріального та процесуального права. В апеляційній скарзі просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

ОСОБА_1 вважає, що судом першої інстанції не було враховано при застосуванні строку позовної давності, що позивач не мав об`єктивної можливості дізнатися про порушення свого права на землю, оскільки під час ропаювання земель, ані сільською радою, ані райдержадміністрацією не оприлюднювались списки осіб, які мають право на отримання земельної частки (паю). Про порушення свого права позивач дізнався у 2018 році і одразу звернувся в суд.

Окрім того, скаржник зазначає, що відсутність сертифікату на частку (пай) не свідчить про відсутність самого права на отримання земельного паю, як не може позбавити особу права на земельну частку її невнесення до списку осіб, які були членами КСП.

У відзиві на апеляційну скаргу Черевківська сільська рада просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення місцевого суду залишити без змін. У відзиві відповдіач звертає увагу, що до списку пайовиків КСП ім. Чапаєва Оржицького району позивач не внесений, а тому правомірність заявленої ним вимоги щодо визнання права на земельну частку (пай) не доведено.

Окрім того, про порушення свого права ОСОБА_1 повинен був дізнатися ще у 1996 році, коли був виданий державний акт на право колективної власності КСП ім. Чапаєва, однак до 2018 року позивач не вчиняв будь-яких дій для відновлення свого порушеного права. За таких обставин, відповідач вважає, що строк позовної давності для захисту порушеного права закінчився у 1999 році.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_1 був прийнятий в члени колгоспу імені Чапаєва, Оржицького району, Полтавської області, а 31.03.2000 року звільнений з роботи за власним бажанням.

09 лютого 1996 року КСП ім. Чапаєва було видано Державний акт на колективну власність на землю. Позивач не був включений до списку членів КСП, які додані до Державного акта на колективну власність на землю від 09.02.1996 року, що мають право на земельну частку (пай) та відповідно сертифікат на право на земельну частку (пай) ОСОБА_1 не отримував. Зазначені обставини підтверджується листами Черевківської сільської ради від 04.05.2018 року № 102/02-28 та листом Відділу Держгеокадастру в Оржицькому районі від 27.04.2018 року № 134/101-18.

Розпорядженням голови Оржицької районної державної адміністрації від 20.03.1997 року № 111 розмір земельної частки (паю) КСП ім. Чапаєва, Оржицького району, Полтавської області затверджений в розмірі 3,88 кадастрових гектарів, що підтверджується листом Відділу Держгеокадастру в Оржицькому районі від 30.05.2018 року № 161/101-18.

Відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" від 05 червня 2003 року основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Пунктом 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям"визначено, що право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

За змістом статей 22, 23 ЗК Української РСР особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: перебування в членах КСП на час паювання; включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; одержання КСП цього акта.

Встановлено, що на час одержання КСП імені Чапаєва державного акта на право колективної власності на землю, ОСОБА_1 працював в КСП та залишався його дійсним членом. Місцевий суд дійшов вірного висновку, що позивач мав право на земельну частку (пай) та мав право на виділення її в натурі.

У той же час, як правилами статті 71 ЦК Української РСР, так і приписами статті 257 ЦК України 2004 року (чинного на час звернення до суду) визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Вимогами статті 76 та частини першої статті 80 ЦК Української РСР перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Закінчення строку позовної давності до пред`явлення позову є підставою для відмови в позові.

Встановлено, що розпаювання земель КСП імені Чапаєва відбувалося у 1996 році. Позивач на час видачі Державного акту на право колективної власності на землю був членом і працював в КСП ім. Чапаєва та проживав в с. Черевки, Оржицького району, а тому не міг не знати про початок приватизації земель КСП ім. Чапаєва, про те, що його не включено до списку осіб, які додавалися до Державного акту на право колективної власності на землю та про те, що йому не видано сертифікат на право на земельну частку ( пай).

Колегія суддів зазначає, що перш ніж застосувати позовну давність, суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушено право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі, коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність сплила і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє у задоволенні позову у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропуску.

Так, судом першої інстанції встановлено, що право позивача ОСОБА_1 порушено, однак ним пропущено на значний строк позовну давність, про який заявлено відповідачем Черевківською сільською радою. Наведені ОСОБА_1 причини пропуску визначеного законом трирічного строку позовної давності суд обґрунтовано визнав неповажними, тому правомірно відмовив у задоволенні позову саме з цієї підстави.

Доводи апеляційної скарги зводяться до обгрунтувань позовної заяви, а тому не дають підстав для висновку, що оскаржуване рішення районного суду ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Підстави для скасування оскаржуваного судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382, 383 ЦПК України, колегія суддів -, П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 07 червня 2019 року- залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду.

Головуючий суддя: В.М. Триголов

Судді: А.І. Дорош

О.А. Лобов