Справа № 2-588/2007 p.

ЗАОЧНЕ  РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

27 лютого 2007 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області  в складі головуючого   судді - Середа  А.В.

при секретарі          - Музера  В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства Українська Страхова компанія «Гарант-Авто» в особі Кременчуцької філії до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ВАТ Українська Страхова компанія «Гаант-Авто» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу.

Вказували, що згідно кредитного договору № 2585 від 19 лютого 2004 року відповідач отримав споживчий кредит у відкритому акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України» філії міському відділенні № 62 м. Кременчука в сумі 10 500 грн., який зобов»язаний був сплачувати щомісячно з нарахованими банком відсотками за користування кредитом. Але з серпня 2005 року відповідач зупинив сплату суми кредиту і відсотків по ньому. Між ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - міського відділення № 62 і ВАТ УСК «Гарант-Авто» в особі Кременчуцької філії був укладений договір № 1 від 22 квітня 2002 року страхування майнових інтересів, пов»язаних з ризиком неповернення цільового грошового кредиту і тому «Державний ощадний банк України» звернувся до ВАТ УСК «Гарант-Авто» з заявою про виплату страхового відшкодування в зв»язку з настанням страхового випадку. 28.09.2006 року платіжним дорученням № 2416 страхове відшкодування страховою компанією було сплачено в сумі 1826 грн. 23 коп. Просили стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Кременчуцької філії ВАТ УСК «Гарант-Авто» в регресному порядку уму понесених збитків 1826 грн.63 коп., суму сплаченого держмита 51 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 30 грн.

У судовому засіданні представник позивача Літвін В.А. позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, посилаючись на підстави та обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання на неодноразові виклики не з»явився без поважних причин. Про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується судовими повідомленнями - розписками, а також був повідомлений через оголошення в газеті «Зоря Полтавщина».

Відповідно до ст. 224 ЦПК у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

2

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до ст. 933 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної  за завдані   збитки.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В судовому засіданні встановлено, що згідно кредитного договору № 2585 від 19 лютого 2004 року відповідач отримав споживчий кредит у відкритому акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України» філії міському відділенні № 62 м. Кременчука в сумі 10 500 грн., який зобов»язаний був сплачувати щомісячно з нарахованими банком відсотками за- користування кредитом. Але з серпня 2005 року відповідач зупинив сплату суми кредиту і відсотків по ньому. Між ВАТ «Державний ощадний банк, України» в особі філії - міського відділення № 62 і ВАТ УСК «Гарант-Авто» в особі Кременчуцької філії був укладений договір № 1 від 22 квітня 2002 року страхування майнових інтересів, пов»язаних з ризиком неповернення цільового грошового кредиту і тому «Державний ощадний банк України» звернувся до ВАТ УСК «Гарант-Авто» з заявою про виплату страхового відшкодування в зв»язку з настанням страхового випадку. 28.09.2006 року платіжним дорученням № 2416 страхове відшкодування страховою компанією було сплачено в сумі 1826 грн. 23 коп.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі. З відповідача на користь позивача необхідно стягнути в порядку регресу суму страхового відшкодування у розмірі 1826 грн. 2 3 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 30 грн.

Керуючись ст. ст. 993, 1166 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. 14, 57-59,   208,   212,215,218,224-228    ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов Відкритого акціонерного товариства Українська Страхова компанія «Гарант-Авто» в особі Кременчуцької філії до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кременчуцької філії Відкритого акціонерного товариства Українська Страхова компанія «Гарант-Авто» в регресному прядку суму понесених збитків в розмірі 1826 грн. 23 коп., 51 грн. витрат по сплаті  судового збору та 30 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до Апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом після надання заяви про перегляд рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

СУДДЯ: