Справа №2а-751 2009р.
ПОСТАНОВА
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
15 вересня 2009р. Алчевський суд Луганської області в складі: головуючого судді Карасьової Н.П.
при секретарі Зуєвої О.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Алчевську цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Алчевської міської ради про визнання дій неправомірними та стягнення невиплачених сум на оздоровлення, -
В СТ А Н О В И В:
ОСОБА_13вернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Алчевської міської ради про визнання дій неправомірними та стягнення невиплачених сум на оздоровлення. Позивач посилається на те, що він у зв'язку з виконанням військових обов'язків приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. У результаті виконання обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС став інвалідом 3 групи. Згідно ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» інвалідам 3 групи щорічно на оздоровлення виплачується допомога у розмірі 4-х мінімальних заробітних плат, при цьому розмір заробітної плати визначається на момент виплати. У 2007р. йому допомога на оздоровлення не виплачувалася, у 2008р. він отримав - 90грн. Він вважає, що відповідач неправомірну не виплатив йому допомогу у 2007р., а у 2008р. виплатив меншу суму допомоги і просить визнати дії УПСЗН Алчевської міської ради неправомірними, зобов'язати відповідача виплатити та доплати йому допомогу на оздоровлення за 2007-2008р.р. у загальній сумі 4750, 00грн. Крім того, позивач просив зобов'язати відповідача у 2009р. та в майбутньому виплачувати йому щорічну допомогу на оздоровлення у розмірах, встановлених ст.48 вказаного вище Закону.
Позивач у судове засідання не з'явився, надіславши заяву, в якій просив справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання також не з'явився, надіславши заяву, в якій просив справу розглянути за його відсутності, у задоволенні позову відмовити. Відповідач посилається на те, що позивачу виплата допомоги на оздоровлення проводилась у відповідності до постанови KM України №562 від 12.07.2005р. «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 90грн., а тому відповідач вважає, що його дії були правомірними.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України. Відповідно до п.6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, виключно Законами визначаються основи соціального захисту громадян.
Відповідно до ч.ч. 4, 5, 7 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. із змінами та доповненнями (далі Закон №796-ХП) щорічна допомога на оздоровлення виплачується за місцем їх проживання органом соціального захисту населення, інвалідам Згр. у розмірі 4-х мінімальних заробітних плат, розмір мінімальної заробітної плати встановлюється на день виплати.
ОСОБА_1 19.01.1998р. надано статус учасника ЧАЕС 1 категорії, посвідчення А №423474 (ас.7). З 03.12.2007р. внаслідок Чорнобильської катастрофи він визнаний інвалідом Згр., що підтверджується висновком МСЕК на ас. 8. На обліку в УПСЗН позивач перебуває з 01.01.2005р. (ас.26).
Оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає саме ст.48 вказаного вище Закону та Закони України «Про Державний бюджет на 2008-2009рр.», а не Постанова KM України №562 від 12.07.2005р. «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Ст.63 Закону №796-ХП передбачено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону здійснюється за рахунок Державного бюджету України. Постановою KM України від 04.03.2002р. №256, якою затверджений Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, встановлено, що головним розпорядником коштів місцевих бюджетів з цього питання є керівники головних управлінь, відділів тощо, до компетенції яких належить питання праці та соціального захисту населення.
Таким чином, відповідач є головним розпорядником коштів місцевого бюджету за рахунок субвенцій з державного бюджету та на нього покладений обов'язок, щодо реалізації механізму фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення.
Відповідно до ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу у відповідності до п.2 Указу Президента України „Про Єдиний державний реєстр нормативних актів" від 27.06.1996р. стосовно преюдиціальності нормативних актів.
Посилання відповідача про дотримання розміру виплат, згідно вказаної вище Постанови KM України, суд не може визнати правильним, оскільки Конституція України не надає право парламенту знижувати соціальні права громадян, а тем більше делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім - своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.
Законом України «Про Державний бюджет на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. у ст.59 встановлений розмір мінімальної заробітної плати з 1 грудня 2008р. - 605грн. Позивач отримав щорічну допомогу на оздоровлення у грудні 2008р., тому суд бере розмір мінімальної заробітної плати на 01.12.2008р. Відповідач не доплатив ОСОБА_1 2330, 00грн. ((605 х 4) - 90).
У 2007р. позивач взагалі не отримав щорічної допомоги на оздоровлення. Суд не бере до уваги посилення відповідача на те, що ОСОБА_1 не звертався із заявою про отримання такої допомоги, а тому вона йому не нараховувалася, оскільки подання такої заяви на той час не пердбачалося.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №1 від 04.01.2000р. був затверджений порядок виплати органами соціального захисту населення щорічної допомоги на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, яким передбачалося щорічне подання заяви для отримання зазначеної допомоги. На підставі наказу Міністерства праці та соціальної політики України №473 від 12.12.2006р. вказаний вище наказ втратив чинність та для отримання допомоги подається єдина заява.
Законом №796-ХП, який надає позивачеві право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення, не передбачено необхідність подання такої заяви, тому відповідач повинний виплачувати допомогу щорічно після взяття позивача на облік без подання будь-яких документів. ОСОБА_1, як встановлено судом, перебуває на обліку в УПСЗН Алчевської міської ради з 2005р.
У 2007р. позивачеві допомога на оздоровлення не була призначена, тоді як відповідач повинний був призначити її в розмірі, передбаченому ст.48 Закону №796-ХП, для інвалідів 3гр. - 4-х мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати береться на день виплати допомоги на оздоровлення, тому суд бере мінімальну заробітну плату на день постановления судового рішення, яка складає 630, 00грн. (Закон України від 26.12.2008р. №835-VI). Позивачеві повинна бути нарахована та виплачена допомога на оздоровлення в сумі 2520, 00грн. (630 х 4).
Таким чином, відповідач повинний нарахувати і виплатити позивачу щорічну допомогу на оздоровлення за 2007-2008рр. у загальній сумі 4850, 00грн. (2330, 00 + 2520, 00).
Вимоги позивача про зобов'язання відповідача у 2009р. та в майбутньому виплачувати йому щорічну допомогу на оздоровлення у розмірах, встановлених ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки судове рішення має бути наслідком чинного правого регулювання і воно не може обмежуватися волею законодавчого органу в майбутньому змінювати правові регулювання суспільних відносин.
Керуючись ст.ст. 159-163 КАС України, ст.ст.19, 92 Конституції України, ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Алчевської міської ради по недоплаті ОСОБА_13а 2007-2008рр. допомоги на оздоровлення неправомірними.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Алчевської міської ради перерахувати та здійснити виплату ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення за 2007-2008рр. відповідно до ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 4-х мінімальних заробітних плат за рахунок коштів Державного бюджету України в сумі 4850, 00грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження та може бути оскаржена в апеляційному суді Донецької області через Алчевський міський суд протягом десяти днів з дня її проголошення.