КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 757/28591/19-ц Головуючий у 1-й інст. - Соколов О.М.

Апеляційне провадження 22-ц/824/11583/2019 Доповідач - Рубан С.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2019 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Рубан С.М.

суддів Желепа О.В., Мараєва Н.Є.

при секретарі Клець О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 06 червня 2019 року, постановлену у складі судді Соколова О.М. у справі за заявою представника позивача ОСОБА_3 про забезпечення позову ОСОБА_4 до Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, Служби безпеки України, Київської міської державної адміністрації (Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Заступник голови Служби безпеки України Кононенко Віктор Іонасович, про визнання недійсним та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває справа за позовом ОСОБА_4 до Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, Служби безпеки України, Київської міської державної адміністрації (Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Заступник голови Служби безпеки України Кононенко Віктор Іонасович, про визнання недійсним та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Разом з позовною заявою, представник позивача ОСОБА_3 подала заяву про забезпечення вказаного позову, в якій просить накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 та заборонити ОСОБА_1 у будь-який спосіб відчужувати, передавати у заставу, будь-яким іншим чином розпоряджатись трикімнатною квартирою АДРЕСА_1 .

Посилається на те, що невжиття заходів забезпечення позову, виходячи із предмету позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06 червня 2019 року заявупредставника позивача ОСОБА_3 про забезпечення позову - задоволено.

Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 шляхом заборони ОСОБА_1 у будь-який спосіб відчужувати, передавати у заставу, будь-яким іншим чином розпоряджатись трикімнатною квартирою.

Не погоджуючись з ухвалою суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на її незаконність, необґрунтованість, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Посилається на те, що у поданій заяві про забезпечення позову, крім припущень, позивач не навів жодних доказів щодо можливого ускладнення чи унеможливлення виконання в майбутньому можливого рішення суду та не вказав про які конкретні ризики йдеться, не надав та не вказав які докази таких ризиків є в реальності. Задовольняючи заяву про забезпечення позову суд не врахував ризиків порушення прав інших співвласників квартири, членів сім`ї третьої особи, серед яких є двоє неповнолітніх дітей. Вид забезпечення позову має відповідати позовним вимогам та їхньому обсягу, тобто треба враховувати те, що предмет забезпечення позову лише на 1/3 належить третій особі, а інші 2/3 належать його дружині та неповнолітнім дітям.

Представник позивача подала до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечила проти задоволення апеляційної скарги. Посилається на те, що предметом спору по даній справі є безпідставне надання Службою безпеки України службового житла, його подальше незаконне виключення із числа службових та відповідно приватизація державного майна, а саме квартири АДРЕСА_1 . Докази наявні в матеріалах справи повністю підтверджують, що між сторонами дійсно виник спір. У разі задоволення позову спірна квартира, яка була незаконно надана ОСОБА_1 , та членам його сім`ї, а пізніше виведена із числа службових та передана у приватну власність ОСОБА_1 має бути повернута до фонду службових житлових приміщень СБ України і відповідно позивач буде мати можливість, як особа, яка перебуває у першій черзі на отримання спірної квартири. Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач надав до суду докази, які підтверджують, що ОСОБА_1 та члени його сім`ї на підставі свідоцтва про право власності, виданого 26.10.2018 року Органом приватизації державного житлового фонду Печерської районної в м. Києві державної адміністрації (рішення №76 від 26.10.2018 року) є власниками спірної квартири. Отже ОСОБА_1 та члени його сім`ї мають право володіти і на власний розсуд розпоряджатися спірною квартирою. Тобто, як на момент постановлення оскаржуваної ухвали, так і на даний час існує реальна небезпека невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

В судовому засіданні представники третьої особи ОСОБА_1 та представники відповідача Служби безпеки України підтримали апеляційну скаргу з підстав викладених в апеляційній скарзі.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечила, посилаючись на обставини викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Інші учасники процесу в судове засідання не з`явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належно, тому в порядку ч. 2 ст. 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з`явились в судове засідання, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла наступного висновку.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майнота (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржникому судовому порядку;

7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року №9, роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку сторін з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

З сукупного аналізу вищевказаних положень законодавства вбачається, що застосування у справі заходів забезпечення позову є виправданим, якщо з обставин справи встановлено об'єктивну можливість вчинення відповідачем дій, які можуть утруднити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову.

При цьому варто враховувати, що підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 звернувся з позовом до Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, Служби безпеки України, Київської міської державної адміністрації (Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Заступник голови Служби безпеки України Кононенко Віктор Іонасович, в якому просить:

визнати недійсним та скасувати рішення Служби безпеки України, яке викладено у формі клопотання №19/10-3700 про виключення з числа службових приміщень спірну квартиру АДРЕСА_1 ;

визнати недійсним та скасувати Розпорядження від 14.09.2018 року №559, відповідно до якого було задоволено клопотання Центрального управління Служби безпеки України про виключення з числа службових жилих приміщень Центрального управління Служби безпеки України трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 жилою площею 57,40 кв.м в АДРЕСА_1 ;

визнати недійсним та скасувати рішення органу приватизації державного житлового фонду Печерської районної в місті Києві державної адміністрації №76 від 26.10.2018 року в частині, що стосується приватизації квартири АДРЕСА_1 ;

визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 , серії Б/н, виданий 26.10.2018 року Органом приватизації державного житлового фонду Печерської районної в місті Києві державної адміністрації;

зобов`язати Київську міську державну адміністрацію в особі реєстраційного органу Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради внести відповідні записи про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ( з відкриттям розділу), індексний номер 43888984 від 06.11.2018;

стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_4 понесені ним судові витрати.

Судом встановлено, що позивач просить забезпечити вказаний позов шляхом накладення арешту на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , заборонити ОСОБА_1 у будь - який спосіб відчужувати, передавати у заставу, будь - яким чином розпоряджатися трикімнатною квартирою АДРЕСА_1 .

Як вбачається з копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.11.2018 року ОСОБА_1 належить 1/3 частка квартири АДРЕСА_1 . Крім того, 2/3 частки вказаної квартири належать ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.107-109), які на момент постановлення ухвали не були залучені до участі у справі.

Відповідно до ч.1 ст.42 ЦПК України усправах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Як вбачається із позовної заяви сторонами у справі є позивач - ОСОБА_4 , відповідачі - Печерська районна в місті Києві державна адміністрація, Служба безпеки України, Київська міська державна адміністрація (Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради), ОСОБА_1 - третя особа у справі.

Незважаючи на це, судом накладено арешт на всю квартиру АДРЕСА_1 шляхом заборони третій особі у справі ОСОБА_1 , власнику лише 1/3 частки квартири у будь - який спосіб відчужувати, передавати у заставу, будь - яким іншим чином розпоряджатися трикімнатною квартирою.

Крім цього, власники 2/3 часток спірної квартири на момент постановлення ухвали суду до участі у розгляді даної справи залучені не були.

Тобто, накладаючи арешт на всю квартиру АДРЕСА_1 , суд першої інстанції не звернув уваги на вищевказані обставини та дійшов помилкового висновку про забезпечення позову.

Таким чином, забезпечуючи позов шляхом накладення арешту на майно, яке на праві власності належить не відповідачу, а третій особі, а також особам, які не залучені до розгляду справи, судом порушено положення статті 150 ЦПК України.

В апеляційному суді в судовому засіданні представник позивача пояснив, що 01 серпня 2019 року позивачем подано заяву про зміну предмету позову, в якій в якості третіх осіб залучено ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказамита перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанціїв межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзивіна неї.

Оскільки в позовній заяві, яка подана до суду на час розгляду заяви про забезпечення позову, позовні вимоги пред`явлено до відповідачів Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, Служби безпеки України, Київської міської державної адміністрації (Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради), колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно, яке не належить відповідачам у справі, а належить на праві власності третій особі ОСОБА_1 та іншим особам, які не були залучені до розгляду вказаної справи, а саме ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , враховуючи, що ОСОБА_4 позовних вимог до вказаних осіб не пред`явлено.

Також, виходячи із положень ст.ст.149 та 150 ЦПК України колегія суддів не приймає до уваги доводи представника позивача про необхідність забезпечення позову оскільки між сторонами наявний спір про право, виходячи з того, що ОСОБА_1 , майном якого та інших не залучених до справи осіб, забезпечено позов, заявлений позивачем не стороною, а третьою особою у справі.

Відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки, судом першої інстанції порушено норми процесуального права, судом не в повному обсязі з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, ухвала суду підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_3 про забезпечення позову ОСОБА_4 .

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 06 червня 2019 року - скасувати, в задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_3 про забезпечення позову ОСОБА_4 - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 19 вересня 2019 року.

Головуючий Рубан С.М.

Судді Желепа О.В.

Мараєва Н.Є.